Рішення № 98218323, 08.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року м. Київ № 640/31382/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представників позивача Олексіна С.С., Петренка Д.О., представників відповідача Балабана Д.О., Смикалова В.Р., у відсутність представників третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Оператор ринку», про визнання протиправними та нечинними постанов в частині,

установив:

14.12.2020 Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор, відповідач) про визнання протиправними та нечинними постанов:

- від 24.06.2019 №1169 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308» в частині пункту 5.1. розділу V;

- від 26.11.2019 №2485 «Про затвердження Змін до Правил ринку та Змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку» в частині внесення змін до пункту 5.1. розділу V;

- від 28.02.2020 №517 «Про внесення зміни до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку».

В обґрунтування заявлених позовних вимог з урахуванням додатково наданих пояснень зазначили, що у НКРЕКП не було повноважень на прийняття спірних постанов. Так, державне регулювання цін у сфері електроенергетики повинно здійснюватися шляхом закріплення за органами влади відповідних повноважень саме на рівні законів, а не будь-яких інших нормативно-правових актів, зокрема, постанов Регулятора, які за своєю юридичною природою належать до підзаконних нормативно-правових актів. Законодавством України не встановлено можливість (повноваження) відповідача регулювати ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку. Як наслідок, встановлення відповідачем у пункті 5.1 розділу V Правил РДН/ВДР граничних цін на електричну енергію, тобто фактично затвердження цінових обмежень для учасників ринку, які подають заявки на торги, є грубим порушенням законодавства України про ціноутворення та міжнародних стандартів у сфері цінової політики.

Також позивач зауважив, що згідно частини другої статті 17 Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (Закон №1540-VIII) Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором.

Разом з цим, відповідна методика не затверджена, що унеможливлює реалізацію вказаного права Регулятора встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

Позивач зазначає, що спірними постановами відповідач встановив граничні межі для цін, які можуть вказуватися учасниками ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР) та які нижчі від економічно обґрунтованого розміру, що призводить до значних збитків, адже лише вартість палива для виробництва електроенергії перевищує граничну ціну електроенергії. При цьому, відповідачем не вжито заходів для забезпечення гарантій, що надаються суб`єктам господарювання під час державного регулювання цін, передбачених статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», зокрема, не визначено джерел для відшкодування різниці між такими розмірами цін за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Твердження відповідача про те, що ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, встановлені постановами від 24.06.2019 НКРЕКП №1169, від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517 є вільними не відповідає нормам матеріального права, адже за приписами частини 1 статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» під «вільними» слід розуміти ціни, що встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін, а відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» граничні ціни відносяться до державних регульованих цін. Наявність граничних цін встановлених оскаржуваними постановами обмежила формування вільних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що призвело до завдання шкоди охоронюваним законом інтересам позивача та збитковості діяльності позивача, адже вартість паливної складової для виробництва електричної енергії перевищувала граничну ціну електроенергії.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не проведено аналізу істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, у той час як згідно абзаців 4, 5 підпункту 9 пункту 1 Розділу 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед" та на внутрішньодобовому ринку, відповідно до методики, визначеної Регулятором, у разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку. До того ж, граничні ціни, встановлені на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку Постановою НКРЕКП від 28.02.2020 №517 не переглянуті вже протягом практично 11 місяців, що є суттєво більшим ніж шестимісячний строк, встановлений законодавством для перегляду цінових обмежень на вказаних сегментах ринку.

Також позивач вказує, що під час прийняття постанов від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517 порушено порядок підготовки рішень, які є регуляторними актами, адже відповідачем не було повторно опубліковано проект рішення, що має ознаки регуляторного акта після внесення до такого акту суттєвих змін, які фактично є новими нормами. Так, положення про встановлення граничних цін на електричну енергію не включені до опублікованого проекту постанови НКРЕКП, яка в подальшому прийнята під №1169, а положення щодо безстрокового встановлення граничних цін на електричну енергію не були включені до проекту постанови НКРЕКП, яка в подальшому прийнята під №517. Тобто, положення, які були внесені до проектів постанов НКРЕКП №1169 та №517 після їх опублікування щодо встановлення максимальних граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньо добовому ринку та безстрокового встановлення максимальних граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, не можна вважати суттєвими змінами, оскільки в частині пункту 5.1 були внесені повністю нові, а не змінені норми, які раніше не опубліковувались відповідачем. При цьому, Законом №1540-VIII та підзаконними нормативно-правовими актами НКРЕКП передбачений обов`язок відповідача оприлюднювати проекти власних рішень, що мають ознаки регуляторних актів з метою отримання зауважень та пропозицій до них від усіх зацікавлених осіб. Внаслідок цього позивач та інші учасники ринку електричної енергії фактично були позбавлені можливості висловити свої зауваження, пропозиції, заперечення під час прийняття відповідачем норми, якою на учасників РДН/ВДР покладено обов`язок у своїх заявках вказувати ціну на електричну енергію в межах граничних цін, встановлених Регулятором.

До того ж, відповідачем не обґрунтовано необхідності прийняття спірних постанов та аналізу очікуваних результатів їх впливу. У розділі 3 аналізу впливу зазначено, що встановлення граничних цін на електроенергію для заявок учасників РДН/ВДР не передбачає витрат суб`єктів господарювання, що об`єктивно не відповідає дійсності.

Позивач заперечив доводи відповідача про те, що даний спір є компетенційним, адже необхідною умовою для віднесення спору до категорії компетенційних є вирішення питання щодо реалізації (розмежування) повноважень (компетенцій) між суб`єктами владних повноважень, а не встановлення факту того чи діяв суб`єкт владних повноважень в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, як у даному випадку.

Щодо строку звернення до суду позивач зауважив, що оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Стосовно обраного способу захисту прав позивач вказав, що ані постанова НКРЕКП від 24.06.2019 №1169, ані постанова НКРЕКП від 26.11.2019 №2485 не визнавались в судовому порядку нечинними, а були змінені шляхом прийняття актів в наступній редакції. Тому, положення частини другої статті 265 КАС України не позбавляють позивача права звернутись до суду з вимогою про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття спірних постанов НКРЕКП.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Оператор ринку".

Відповідно до розпоряджень від 05.03.2021 №108 та від 18.03.2021 №213 дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 для її розгляду й вирішення визначено суддю Чудак О.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 дану справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М.

Позиція відповідача з урахуванням відзиву на позовну заяву та додатково наданих пояснень зводиться до того, що позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо доводів позивача про відсутність у НКРЕКП повноважень на прийняття спірних постанов, відповідач зауважив, що такі доводи спростовуються положеннями статті 17 Закону №1540-VIII, згідно яких для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: правила ринку, правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», та ініціює внесення змін до них; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом. Крім того, відповідно до пункту 1-1 частини 2 статті 17 Закону №1540-VIII (доданий Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» №394-ІХ від 19.12.2019), Регулятор має право: встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором.

Отже, НКРЕКП наділена законодавчо визначеними повноваженнями на затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», а також ініціювати внесення змін до них, та повноваженнями на встановлення граничних (тимчасових мінімальних та/або максимальних цінових меж) на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони, а отже твердження позивача про те, що у Регулятора відсутні повноваження для прийняття оскаржуваних правових норм не відповідає дійсності.

Припущення позивача про те, що законодавством не встановлено можливості (повноваження) відповідача регулювати ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку не відповідає нормам процесуального права та не може бути прийнято судом у якості обґрунтування протиправності дій НКРЕКП при прийнятті Постанов №№1169, 2485, 517, адже вимоги про встановлення відсутності повноважень можуть мати місце виключно у спорі між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (компетенційному спорі). При цьому, позивач не може бути стороною такого спору.

Доводи позивача про те, що обов`язковою передумовою для реалізації права НКРЕКП на затвердження граничних цін на ринках «на добу наперед» та на внутрішньодобовому ринку є затвердження відповідної методики, відповідач заперечує, адже встановлення вказаних цін на основі затвердженої методики є правом, а не обов`язком НКРЕКП. Відсутня нормативна вимога щодо затвердження такої методики окремим документом. При цьому, пунктом 5.1 Правил ринку та Змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку визначені правила визначення граничної ціни, що за своїм змістом і є відповідною методикою.

Відсутні підстави стверджувати, що НКРЕКП порушено порядок встановлення державних регульованих цін, адже ціни на ринку «на добу наперед» внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами. З огляду на наявну статистику, особливо зважаючи на показники серпня-жовтня 2020 року, можна дійти висновку, що увесь час протягом зазначених місяців, ціни на сегментах ринку не досягнули обмеження в торговій зоні «ОЕС України», що свідчить про те, що ціна на електроенергію була нижча ніж граничні максимальні ціни, затвердженні Регулятором, а тому твердження позивача про те, що вартість паливної складової для виробництва електричної енергії перевищувала граничну ціну електроенергії в окремі місяці може свідчити лише про те, що електрична енергія у цього суб`єкта не була б закуплена через наявність більш дешевших альтернатив.

Щодо доводів позивача про порушення порядку прийняття спірних постанов, відповідач зауважив, що спірні постанови прийняті з дотриманням процедури прийняття регулятивних актів. При цьому, згідно статті 15 Закону №1540-VIII у разі внесення до проекту рішення суттєвих змін Регулятор може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього. Тобто, повторне проведення процедури оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього є правом, а не обов`язком відповідача. При цьому, відсутні підстави вважити, що не проведення НКРЕКП повторного оприлюднення спірних постанови порушило права позивача, адже представник АТ «ДТЕК Західенерго» був присутній під час відкритих обговорень проекту постанови у ході яких мав право на надання зауважень та пропозицій до проектів постанов. Крім того, безпідставним є також твердження позивача про те, що начебто під час відкритого обговорення розглядались питання, які не стосувались суті проекту, адже обговорювався лише проект постанови НКРЕКП, зауваження і пропозиції до цього проекту, інші питання чи проекти не обговорювались. Також зазначено про проведення відповідачем належного аналізу регуляторного впливу спірних постанов.

Відповідач наголосив на тому, що при вирішенні даної справи необхідно врахувати відсутність будь-якого впливу Постанови №1169 та Постанови №2845 на права позивача та відсутності порушень прав позивача цими постановами у зв`язку із втратою ними чинності, у зв`язку із прийняттям Постанови №517.

Також відповідач зазначив, що опублікований на офіційному веб-сайті НКРЕКП аналіз впливу проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку» (за результатами розгляду якого прийнята Постанова №1169), що має ознаки регуляторного акту, в повному обсязі відповідає положенням пункту 11.4 Регламенту, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 №2133, оскільки у ньому, зокрема, визначено очікувані результати прийняття регуляторного акту, а саме, що очікуваним результатом прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку» є забезпечення виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та встановлення однозначних технологічних, організаційних та спеціальних (особливих) вимог провадження господарської діяльності на сегментах ринку електричної енергії балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг. Таким чином твердження позивача про те, що Регулятор не здійснив аналіз регуляторного впливу під час прийняття постанов, що оскаржуються, не відповідає дійсним обставинам справи, спростовується вищенаведеним, та свідчить лише про неправильне тлумачення позивачем норм матеріального права.

Щодо доводів позивача про не дослідження відповідачем істотного коливання на РДН та ВДР при прийнятті постанови від 28.02.2020 №517, відповідач зауважив, що інформація про коливання цін на ринку є загальнодоступною, розміщена на сайті НКРЕКП та врахована під час прийняття спірних рішень.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Оператор ринку" до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких вказано не необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Вказано про наявність у НКРЕКП повноважень на прийняття спірних постанов, а також наявність у ДП "Оператор ринку" дискреційних повноважень щодо відхилення цінових заявок учасників РДН/ВДР.

Позивач подав заперечення на вказані пояснення ДП "Оператор ринку", у яких вказав не необґрунтованість доводів ДП "Оператор ринку" щодо наявності у НКРЕКП повноважень на прийняття спірних постанов з наведених підстав. Також заперечив твердження про наявність в ДП «Оператор ринку» дискреційних повноважень щодо відхилення цінових заявок учасників РДН/ВДР, адже у випадку зазначення учасником РДН/ВДР в заявці ціни, яка перевищує граничну ціну, встановлену Постановами №№1169, 2485 та 517, ДП "Оператор ринку" не має іншого права, окрім як відхилити таку заявку відповідно змісту норм таких постанов.

В ході судових засідань представники позивача підтримали заявлений позов, виходячи з підстав та мотивів, які викладені у позовній заяві та додатково наданих поясненнях.

Представники відповідача проти задоволення заявлених вимог позивача заперечували, у тому числі з підстав, викладених у поданих відзиві та поясненнях на позов.

Представники третьої особи участь у судових засіданнях не забезпечили.

Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.03.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №308 «Про затвердження Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку» (Правила РДН/ВДР).

Постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1169 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308» Правила РДН/ВДР викладені у новій редакції, зокрема, до Правил РДН/ВДР додано пункт 5.1 розділу V «Перехідні положення» наступного змісту:

«Протягом перших дев`яти місяців з дати початку роботи РДН та ВДР учасники РДН/ВДР у своїх заявках на торги зазначають ціни на електричну енергію не вище цін, визначених ОР, що дорівнюють:

у години мінімального навантаження (з 00:00 до 08:00, та з 23:00 до 24:00) - добуток максимального значення із середніх фактичних добових оптових ринкових цін на електричну енергію у години (з 00:00 по 08:00 та з 23:00 по 24:00) мінімального навантаження за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР та коефіцієнта, що визначається як відношення фактичної оптової ринкової ціни без дотацій та фактичної оптової ринкової ціни за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР;

у години максимального навантаження (з 08:00 до 23:00) - добуток максимального значення із середніх фактичних добових оптових ринкових цін на електричну енергію у години (з 08:00 до 23:00) максимального навантаження за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР та коефіцієнта, що визначається як відношення фактичної оптової ринкової ціни без дотацій та фактичної оптової ринкової ціни за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР.

У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує таку ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється.

ОР визначає такі ціни та 28 червня 2019 року опубліковує їх на своєму офіційному вебсайті».

Постановою НКРЕКП від 26.11.2019 №2485 «Про затвердження Змін до Правил ринку та Змін до Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку» внесено зміни до пункту 5.1 розділу V «Перехідні положення» Правил РДН/ВДР та викладено вказаний пункт у наступній редакції:

«Протягом перших дев`яти місяців з дати початку роботи РДН та ВДР учасники РДН/ВДР у своїх заявках на торги зазначають ціни на електричну енергію не вище цін, визначених ОР, що дорівнюють:

у години мінімального навантаження (з 00:00 до 08:00 та з 23:00 до 24:00) - максимальному значенню із середніх фактичних оптових ринкових цін на електричну енергію у години (з 00:00 до 08:00 та з 23:00 до 24:00) мінімального навантаження (у період end-start) за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР (березень - травень 2019 року);

у години максимального навантаження (з 08:00 до 23:00) - максимальне значення із середніх фактичних оптових ринкових цін на електричну енергію у години (з 08:00 до 23:00) максимального навантаження (у період start-end) за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР (березень - травень 2019 року).

У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує таку ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється.

ОР визначає такі ціни та 28 червня 2019 року публікує їх на своєму офіційному вебсайті».

28.02.2020 НКРЕКП прийняла постанову №517 «Про внесення зміни до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку», якою пункт 5.1 розділу V Правил РДН/ВДР викладено у наступній редакції:

«Учасники РДН/ВДР у своїх заявках на торги зазначають ціни на електричну енергію не вище цін, визначених ОР, що дорівнюють:

у години мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) - максимальному значенню із середніх фактичних оптових ринкових цін на електричну енергію в години (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) мінімального навантаження (у період end-start) за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР (березень-травень 2019 року);

у години максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) - максимальному значенню із середніх фактичних оптових ринкових цін на електричну енергію в години (з 07:00 до 23:00) максимального навантаження (у період start-end) за останні три календарні місяці до дати початку роботи РДН та ВДР (березень-травень 2019 року).

У разі зазначення учасником РДН/ВДР у заявці ціни, що перевищує таку ціну для відповідного періоду доби, така заявка відхиляється.

ОР визначає такі ціни для кожної торгової зони, визначеної ОСП, та публікує їх на своєму офіційному веб-сайті».

АТ "ДТЕК Західенерго" не погоджується із вказаними постановами НКРЕКП від 24.06.2019 №1169, від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517, а тому звернулося до суду із даним позовом про визнання протиправними та нечинними зазначених постанов НКРЕКП.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частин другої та третьої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28.12.1991 №731 у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов`язаний внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.

Судом встановлено, що згідно відомостей з офіційного веб-сайту Верховної Ради України станом на час ухвалення даного рішення спірна постанова від 24.06.2019 №1169 втратила чинність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1169874-20#Text), постанова від 26.11.2019 №2485 значиться як чинна (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2485874-19#Text). Також чинною є постанова від 28.02.2020 №517, що не заперечується сторонами.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що постанова від 24.06.2019 №1169 у зв`язку із її нечинністю станом на час ухвалення даного рішення жодним чином не впливає на права позивача, що унеможливлює задоволення позову у цій частині.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що у зв`язку із прийняттям кожної наступної із спірних постанов, попередня постанова втрачала чинність, адже наразі одночасно чинні постанови від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517.

З огляду на чинність постанов від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517, суд також відхиляє доводи відповідача про недотримання строку звернення до суду із позовом про оскарження вказаних постанов.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 15.04.2020 у справі №1440/2398/18.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частин першої-третьої статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності.

Пунктом 1 частини другої статті 3 Закону №1540-VIII встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Згідно абзацу 6 пункту 3 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, правила ринку, правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 1-1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що НКРЕКП здійснює державне регулювання шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Наведеними положеннями абзацу 3 частини першої статті 2, абзацу 6 пункту 3 частини першої статті 17, пункту 1-1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII закріплено повноваження НКРЕКП здійснювати державне регулювання у сфері діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності, зокрема, шляхом затвердження нормативно-правових актів щодо встановлення граничних цін (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони.

Разом з цим, суд враховує, що Закон №1540-VIII доповнено наведеними абзацом 3 частини першої статті 2, абзацом 6 пункту 3 частини першої статті 17, пунктом 1-1 частини другої статті 17 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» №394-ІХ від 19.12.2019, який набув чинності 29.12.2019.

Водночас, до набрання чинності Законом №394-ІХ у Законі №1540-VIII чи іншому законі України не було закріплено повноважень НКРЕКП здійснювати державне регулювання у сфері діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, зокрема, шляхом затвердження нормативно-правових актів щодо встановлення граничних цін (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони.

Отже, до 29.12.2019 НКРЕКП не мала права здійснювати вказані повноваження, однак за відсутності на те повноважень прийняла спірну постанову від 26.11.2019 №2485, що безумовно свідчить про протиправність постанови НКРЕКП від 26.11.2019 №2485.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що обґрунтування позовних вимог у цій частині свідчать про існування компетенційного спору в якому позивач не може бути стороною.

Згідно пункту 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень

За висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Суд зазначає, що даний спір не може вважатись компетенційним з огляду на його відмінність від такого у предметі та суб`єктному складі.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, однією із підстав для визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень є прийняття такого рішення поза межами його повноважень, які визначені Конституцією та законами України. Відповідно, наявність обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним рішення тим, що таке рішення прийнято відповідачем поза межами його повноважень, які визначені Конституцією та законами України, не може сама по собі свідчити про наявність компетенційного спору.

Також суд звертає увагу на те, що за змістом вказаних норм статті 17 Закону №1540-VIII право НКРЕКП на встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку реалізується шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, якими граничні ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку затверджуються відповідно до методики, визначеної Регулятором.

Правило, що Регулятор має право встановлювати граничні ціни відповідно до методики, визначеної Регулятором, передбачено також і у абзаці 4 пункту 9 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції Закону № 330-IX від 04.12.2019) згідно якого у разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.

Пункт 3 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII передбачає, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Отже, граничні ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку визначаються відповідно до методики, яка затверджується Регулятором у формі нормативно-правового акту.

З урахуванням наведеного суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність у нього обов`язку щодо затвердження окремим документом методики визначення граничних цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, а також про те, що така методика визначена в пункті 5.1 розділу V Правил РДН та ВДР.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача про те, що позиція відповідача щодо відсутності в нього обов`язку встановлення методики формування цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку у вигляді окремого документа не відповідає діям цього ж відповідача, який вже намагався затвердити проект постанови «Про затвердження Методики встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та внесення змін до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії».

Так, у запереченнях від 09.02.2021 відповідач зазначає, що з метою конкретизації та уточнення норм пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», Регулятором в межах повноважень на засіданні, що відбулось у формі відкритого слухання 13.03.2020 схвалено проект постанови «Про затвердження Методики встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку», водночас, станом на момент подачі даного заперечення зазначений проект постанови ще не прийнятий. Зазначений проект Методики встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку визначає: порядок визначення істотного коливання цін на ринку «на добу наперед», внутрішньо добовому ринку та балансуючому ринку; порядок встановлення граничних цін (тимчасових мінімальних та/або максимальних цінових меж) на РДН, ВДР та БР; рівень граничних цін (тимчасових мінімальних та/або максимальних цінових меж) на РДН, ВДР та БР.

На сторінці 2 Аналізу впливу до Проекту методики Розділу 2 «Цілі державного регулювання», відповідач серед іншого зазначає, що прийняття вказаного регуляторного акта дозволить забезпечити виконання вимог Закону №1540-VIII та визначити, серед іншого, порядок встановлення граничних цін (тимчасових мінімальних та/або максимальних цінових меж) на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку». Аналогічна інформація міститься у висновках щодо цілей прийняття Проекту методики. Тобто, відповідач розробив Проект методики саме на виконання вимог Закону №1540-VIII, про що і зазначив в аналізі впливу Проекту методики.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що затвердження постановами від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517 граничних цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку до затвердження відповідної методики визначення таких цін не відповідає змісту наведених норм та свідчить про протиправність спірних постанов.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Позивач стверджує, що відповідач порушив порядок встановлення державних регульованих цін, регламентований статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», оскільки у пункті 5.1 Правил РДН/ВДР відповідач безстроково закріпив нижчі від економічно обґрунтованого розміру граничні ціни на електричну енергію, які можуть зазначатися учасниками РДН/ВДР у своїх заявках на торги, і при цьому не визначив джерела для відшкодування різниці між такими розмірами цін за рахунок коштів відповідних бюджетів. Не можливо стверджувати про наявність вільних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку у випадку якщо такі ціни є нижчими від економічно обґрунтованих.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільними є ціни, що встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», гранична ціна - це максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватись суб`єктом господарювання.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» про ціноутворення граничні ціни відносяться до державних регульованих цін.

Оскільки оскаржуваними постановами встановлено цінові обмеження на електричну енергію на РДН/ВДР, за змістом наведених положень Закону України «Про ціни і ціноутворення» вказані ціни не можуть вважатись вільними та підпадають під визначення «граничних цін», які відносяться до державних регульованих цін.

Разом з цим, суд звертає увагу на норми Закону України «Про ринок електричної енергії», який у даному випадку є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Так, згідно частин першої, другої та четвертої статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок.

Для участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід`ємною частиною правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

З метою продажу/купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники цього ринку подають оператору ринку свої пропозиції (заявки). Форма та порядок подання пропозицій (заявок) визначаються правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Відповідно до частини п`ятої статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

Таким чином, відсутні підстави вважати ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку державними регульованими цінами в силу імперативної вказівки частини п`ятої статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» про те, що вказані ціни є вільними (ринковими) цінами. Відповідно, при встановленні цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку відповідач не зобов`язаний забезпечувати дотримання гарантій, передбачених статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Додатково суд зазначає й те, що обґрунтовуючи вказане твердження про економічну необґрунтованість встановлених граничних цін, позивач посилається на власні розрахунки собівартості виробництва електроенергії, згідно яких лише вартість палива для виробництва електроенергії перевищувала граничну ціну електроенергії.

На думку суду такі доводи позивача свідчать про можливу економічну необґрунтованість граничних цін лише для позивача, який не є єдиним учасником функціонуючих ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Водночас, жодним нормативно-правовим актом не передбачено та суперечить змісту конкурентного ринку необхідність встановлення граничних цін, економічно обґрунтованих для кожного окремого учасника ринку.

Також позивач стверджує про порушення НКРЕКП встановленої процедури прийняття постанов від 26.11.2019 №2485, від 28.02.2020 №517, обґрунтовуючи таке твердження наступним:

- відповідач порушив процедуру прийняття рішень, що мають ознаки регуляторних актів, в частині обґрунтування необхідності їх прийняття та аналізу їх впливу, адже відповідачем не описано проблем, які передбачається врегулювати шляхом державного регулювання цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, не проведено дослідження істотного коливання цін на вказаних сегментах ринку;

- відповідачем повторно не опубліковано проект рішення, що має ознаки регуляторного акта після внесення до такого акту нових норм, які раніше не опубліковувались.

Відповідно до частини другої та третьої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.

Згідно частин другої та третьої статті 15 Закону №1540-VIII кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити:

1) стислий виклад змісту проекту рішення;

2) поштову та електронну адресу, на які можуть надсилатися зауваження та пропозиції;

3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення та відповідного аналізу впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення та аналіз його впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений Регулятором);

4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб;

5) інформацію про спосіб надання органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами зауважень та пропозицій.

Оприлюднення проекту рішення Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проектів рішень, встановлюється Регулятором і не може становити менше 10 днів та більше трьох місяців з дня оприлюднення відповідних проектів рішень. Обчислення такого строку розпочинається з дня оприлюднення відповідних проектів рішень.

Відповідно частини четвертої статті 15 Закону №1540-VIII зауваження і пропозиції до проектів рішень, одержані протягом встановленого строку, оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора та підлягають обов`язковому розгляду Регулятором за участі фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб, які надали такі зауваження та пропозиції, у порядку, затвердженому Регулятором.

У разі внесення до проекту рішення суттєвих змін Регулятор може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень Регулятора та інформація про результати їх розгляду Регулятором з обґрунтуванням прийняття або відхилення оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за три робочих дні до прийняття Регулятором рішення. Зазначені матеріали повинні залишатися у публічному доступі протягом одного року з дня прийняття відповідного рішення Регулятора.

Відповідно до частин першої та третьої статті 16 Закону №1540-VIII проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення "зеленого" тарифу", затвердження інвестиційних програм, якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм надані Регулятору законом, підлягають відкритому обговоренню.

У разі якщо проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону або територіальної громади, його розгляд забезпечується із залученням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У разі необхідності Регулятор може проводити відкриті обговорення з інших питань, що належать до його компетенції.

Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора затверджується Регулятором і має враховувати особливості організації та проведення відкритого обговорення окремих видів рішень Регулятора, зокрема визначених частиною першою цієї статті.

Постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866 затверджено Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Порядок №866), згідно пункту 1.2 якого НКРЕКП проводить відкриті обговорення проектів рішень з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них, розгляд зауважень та пропозицій до проектів рішень, що мають ознаки регуляторних актів, та проектів рішень з інших питань, у прозорий та недискримінаційний спосіб з метою досягнення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів і держави, забезпечення безперешкодного доступу споживачів, замовників, ліцензіатів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інших заінтересованих осіб до інформації та їх обізнаності на засадах гласності, відкритості, добровільності та свободи висловлювань.

За приписами норм розділу 3 Порядку №866 підготовка проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", та відповідно до Регламенту НКРЕКП.

У разі отримання зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, їх розгляд проводиться після закінчення строку подання зауважень та пропозицій та їх оприлюднення.

Зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, подаються у письмовому та/або електронному вигляді у форматах doс, docx за формою згідно з додатком 1.

Після опрацювання зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, розробник за погодженням з Головою або членом НКРЕКП відповідно до розподілу обов`язків надає до відділу інформації та комунікацій з громадськістю НКРЕКП для розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет:

зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, та попередню позицію НКРЕКП у формі таблиці згідно з додатком 2;

копії листів, які містять зауваження та пропозиції, надані органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами (інформація про осіб надається із урахуванням положень Закону України "Про захист персональних даних").

Указані документи надаються розробником одним файлом у форматі pdf не пізніше ніж за 5 днів до проведення відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) та в той же день відділом інформації та комунікацій з громадськістю НКРЕКП розміщуються на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет.

Якщо проект рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону або територіальної громади, його розгляд забезпечується із залученням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відкрите обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, проводиться за місцезнаходженням центрального апарату НКРЕКП.

На відкритому обговоренні (розгляді зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП мають бути присутні:

керівник розробника;

представники інших структурних підрозділів НКРЕКП, яких стосуються питання, що мають бути врегульовані проектом рішення;

особи, які надали зауваження та пропозиції до проекту рішення, що має ознаки регуляторного акта, протягом строку, встановленого НКРЕКП;

представники місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, якщо проект рішення, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади.

Розробник забезпечує не пізніше ніж за 3 робочі дні до проведення відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) направлення листа-запрошення особам, які надали зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП, місцевому органу виконавчої влади/органу місцевого самоврядування (якщо проект рішення, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади).

Інші особи, які бажають взяти участь у відкритому обговоренні (розгляді зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП, подають заявки про участь у такому обговоренні до НКРЕКП не пізніше як за 2 дні до проведення розгляду (відкритого обговорення).

На відкритому обговоренні (розгляді зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, обговорюються зауваження та пропозиції, надані до проекту рішення у письмовому вигляді у встановлений строк та наведені в таблиці, їх обґрунтування, а також пропозиції НКРЕКП та інших учасників щодо їх можливого врахування.

Відсутність на відкритому обговоренні (розгляді зауважень та пропозицій) осіб, які надали зауваження та пропозиції до проекту рішення протягом строку, встановленого НКРЕКП, не є перешкодою для проведення цього відкритого обговорення (розгляду). При цьому зауваження та пропозиції, надані цими особами, розглядаються.

У разі неможливості проведення відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, протягом одного дня відкрите обговорення (розгляд зауважень та пропозицій) може бути продовжено наступного робочого дня.

Результати відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП оформлюються протоколом, у якому зазначаються дата проведення відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій), прізвище та ініціали, посада та місце роботи учасників відкритого обговорення та розгляду зауважень та пропозицій, назва проекту рішення НКРЕКП, що підлягає відкритому обговоренню.

Додатком до нього є таблиця (додаток 3), в якій зазначаються зауваження та пропозиції, що враховуються та не враховуються, редакція спірної частини проекту рішення/частини проекту рішення, до якої висловлено зауваження (пропозиції) та мотиви їх відхилення/спосіб врахування. Протокол підписується керівником розробника.

Розробник подає протокол відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП та таблицю, в якій зазначаються зауваження та пропозиції, що враховуються та не враховуються, в електронному вигляді у форматі pdf до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет не пізніше 5 робочих днів до прийняття НКРЕКП рішення, що має ознаки регуляторного акта.

Після оприлюднення протоколу відкритого обговорення (розгляду зауважень та пропозицій) проекту рішення НКРЕКП та таблиці, в якій зазначаються зауваження та пропозиції, що враховуються та не враховуються, до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, можуть бути внесені виключно редакційні правки.

У разі внесення до проекту рішення суттєвих змін НКРЕКП може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього.

Згідно пунктів 11.2 - 11.6 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 №2133 (Регламент) проект регуляторного акта розробляє структурний підрозділ НКРЕКП (далі - розробник), до компетенції якого належать питання, які мають бути врегульовані таким проектом регуляторного акта.

Після підготовки проекту регуляторного акта його розробник забезпечує внутрішнє погодження проекту регуляторного акта шляхом проставляння віз керівником структурного підрозділу, який розробив проект регуляторного акта, керівниками інших заінтересованих структурних підрозділів, літредактором, керівником Юридичного департаменту, членами НКРЕКП.

Керівник Юридичного департаменту поряд із візою проставляє гриф, а саме слова «Цей проект рішення має ознаки регуляторного акта».

Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробник готує аналіз його впливу, відповідно до форми, наведеної в додатку до цього Регламенту.

При підготовці аналізу впливу проекту регуляторного акта розробником:

визначається проблема, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання;

визначаються цілі державного регулювання;

визначаються та оцінюються всі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;

здійснюється вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей;

описуються механізми, які пропонується застосувати для розв`язання проблеми, і відповідні заходи;

обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);

визначаються показники результативності акта;

визначаються очікувані результати прийняття регуляторного акта.

Результати аналізу викладаються в письмовій формі, візуються розробником проекту і Юридичним департаментом та підписуються Головою НКРЕКП.

Проект регуляторного акта підлягає схваленню на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання. На засідання НКРЕКП проект регуляторного акта виноситься розробником.

Відповідач зазначає, що оператором ринку та учасниками ринку електричної енергії надано до НКРЕКП свої пропозиції щодо змін до Правил РДН та ВДР. За результатом опрацювання зазначених пропозицій, НКРЕКП розроблено та схвалено на засіданні що пройшло у формі відкритого слухання 06.08.2019 проект постанови «Про затвердження Змін до Правил ринку та Змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку», відповідно до якого пропонувалось у тому числі внесення змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що передбачають уточнення механізму встановлення обмежень максимальних та мінімальних цін у заявках на балансуючому ринку.

23.09.2019, за результатом опрацювання наданих до проекту нормативно-правового акту пропозицій та зауважень, НКРЕКП оприлюднено узагальнені зауваження і пропозиції до проекту постанови та, на виконання Порядку №866, 27.09.2019 проведено відкрите обговорення зауважень та пропозицій, наданих до Регуляторного акту, протокол якого опубліковано на сайті НКРЕКП.

На офіційному веб-сайті НКРЕКП аналіз впливу проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку» (за результатами розгляду якого прийнята Постанова №1169), у якому визначено очікувані результати прийняття регуляторного акту, а саме зазначено про те, що очікуваним результатом прийняття постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку є забезпечення виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та встановлення однозначних технологічних, організаційних та спеціальних (особливих) вимог провадження господарської діяльності на сегментах ринку електричної енергії, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.

Антимонопольний комітет України листом від 20.11.2019 №128-29/02-15179 (додається) надав погодження до проекту постанови.

26.11.2019 НКРЕКП прийнято постанову №2485.

АТ «ДТЕК Західенерго» не скористалось своїм правом на надання зауважень та пропозицій до проекту постанови №2485.

19.11.2019 на засіданні НКРЕКП, що відбулось у формі відкритого слухання схвалено проект рішення, що має ознаки регуляторного акта, - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку», який оприлюднений 04.12.2019 на офіційному веб-сайті НКРЕКП з метою одержання зауважень та пропозицій.

На офіційному веб-сайті НКРЕКП опублікований аналіз впливу проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку», що має ознаки регуляторного акта (за результатами розгляду якого була прийнята Постанова №517), у якому визначено очікувані результати прийняття регуляторного акта, а саме зазначено про те, що прийняття Регуляторного акту дозволить виконати положення Закону та вимог що встановлені Правилами ринку та Правилами РДН та ВДР, а саме визначити порядок застосування механізму визначення максимальних цін, що можуть бути зазначені учасниками ринку у своїх заявках на РДН та ВДР, окремо для кожної торгової зони.

06 та 13 лютого 2020 року відбулися відкриті обговорення проекту Постанови Про внесення зміни до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку де, у тому числі, розглянуті пропозиції щодо перегляду тривалості періоду мінімального та максимального навантаження у бік розширення денного проміжку доби та перегляду розміру обмеження щодо нічних та денних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку збільшивши їх мінімум на 20% від існуючих. Запропоновані зміни, на думку компаній, дадуть можливості компенсувати «нічні» збитки ТЕС та ТЕЦ, що стабілізує їх роботу у період опалювального сезону та дозволить у 8-й та 24-й годинах доби задовольнити попит на ринку електроенергії за економічно обґрунтованими цінами.

19.02.2020 опубліковано текст протоколу відкритого обговорення схваленого проекту рішення що має ознаки регуляторного акта, - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку».

За результати відкритого обговорення прийнято узгоджену позицію (зокрема за участю представника АТ «ДТЕК Західенерго» Петренка Д.О.) про виключення фрази «Протягом перших дев`яти місяців» з обговорюваного проекту.

28.02.2020 НКРЕКП прийнято постанову №517.

З урахуванням наведеного суд вважає, що вказані доводи відповідача щодо зазначення у аналізу впливу проекту постанови №2485 про встановлення однозначних технологічних, організаційних та спеціальних (особливих) вимог провадження господарської діяльності на сегментах ринку електричної енергії, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, а в аналізі впливу проекту постанови №2485 про визначення порядку застосування механізму визначення максимальних цін, що можуть бути зазначені учасниками ринку у своїх заявках на РДН та ВДР, окремо для кожної торгової зони, свідчать про визначення відповідачем очікуваних результатів прийняття регуляторних актів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно абзацу 4 пункту 9 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції Закону №330-IX від 04.12.2019) згідно якого у разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку та відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.

Тобто, з огляду на наведені положення абзацу 4 пункту 9 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції Закону №330-IX від 04.12.2019) Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням у разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Отже, проблемою, яку необхідно розв`язати шляхом встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку може бути лише істотне коливання цін на вказаних ринках.

Разом з цим, відповідач не заперечує того, що аналізи впливу проекту постанов №2485 та №517 не містять обґрунтування істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку як підстави для встановлення Регулятором граничних цін на вказаних ринках.

Посилання відповідача на те, що НКРЕКП у процесі здійснення моніторингу здійснює збір та аналіз даних щодо цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, а результати такого аналізу оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП та є у відкритому доступі, на думку суду не нівелюють необхідність виконання НКРЕКП вимог пункту 11.4 Регламенту щодо обґрунтування істотного коливання цін на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку як проблеми, яку передбачається розв`язати шляхом державного регулювання та як підстави для встановлення Регулятором граничних цін на вказаних ринках.

До того ж, супровідні документи відповідача до проектів постанов НКРЕКП, які в подальшому прийняті під №2485 та № 517 не містять обґрунтування доцільності залишення граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, у тому числі й на рівні, встановлених постановами від 24.06.2019 №1169 та від 26.11.2019 №2485. Водночас, абзац 4 пункту 9 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції Закону №330-IX від 04.12.2019) передбачає, що доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців.

Щодо наявності у відповідача обов`язку повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього, суд зазначає, що нормами абзацу другого частини 4 статті 15 Закону №1540-VIII, пункту 11.13 Регламенту та пункту 3.12 Порядку №866 встановлено право, а не обов`язок НКРЕКП повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення у разі внесення до проекту рішення суттєвих змін. Тому, не реалізація відповідачем вказаного права не може свідчити про протиправність його дій чи рішень.

При цьому, позивач наголошує, що положення, які були внесені до проектів постанов НКРЕКП №1169 та №517 після їх опублікування щодо встановлення максимальних граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньо добовому ринку та безстрокового встановлення максимальних граничних цін на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, не можна вважати суттєвими змінами, оскільки в частині пункту 5.1 внесені повністю нові, а не змінені норми, які раніше не опубліковувались відповідачем, а відтак, враховуючи вимоги Закону №1540-VIII, Регламенту та Порядку №866, відповідач повинен був оприлюднити проекти постанов НКРЕКП в частині пункту 5.1, яким вносились зміни до Правил РДН/ВДР з метою отримання відповідних пропозицій та зауважень від усіх зацікавлених осіб.

Однак, суд не погоджується із вказаними доводами позивача, адже за змістом протоколу відкритого обговорення проекту рішення (постанови НКРЕКП №1169) від 27.09.2019 №104/1-п та таблиці узгоджених пропозиції до вказаного проекту, у ході відкритого обговорення проекту рішення (постанови НКРЕКП №1169) надавались пропозиції та зауваження, у тому числі, й до пункту 5.1 розділу V «Перехідні положення» Правил РДН/ВДР, в редакції, яка затверджена постановою НКРЕКП №1169. Тому, відсутні підстави вважати, що за результатом відкритого обговорення проекту рішення (постанови НКРЕКП №1169) до проекту внесено нові норми, які не оприлюднені відповідачем, що унеможливило подання зауважень та пропозицій до таких нових норм.

За змістом протоколу відкритого обговорення проекту рішення (постанови НКРЕКП №517) від 06 та 13.02.2020 №19-п та таблиці узгоджених пропозиції до вказаного проекту, у ході відкритого обговорення проекту рішення (постанови НКРЕКП №517) надавались пропозиції та зауваження, у тому числі, й до пункту 5.1 розділу V «Перехідні положення» Правил РДН/ВДР, в редакції, яка затверджена постановою НКРЕКП №517. У тому числі, обговорено та вирішено відхилити пропозицію представника АТ "ДТЕК Західенерго" щодо виключення вказаного пункту з Правил РДН/ВДР. Тому, відсутні підстави вважати, що за результатом відкритого обговорення проекту рішення (постанови НКРЕКП №517) до проекту внесено нові норми, які не оприлюднені відповідачем, що унеможливило подання зауважень та пропозицій до таких нових норм.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що з огляду на встановлені у ході розгляду даної справи відсутність у НКРЕКП повноважень щодо прийняття постанов від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517, окремі порушення щодо прийняття вказаних постанови, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та нечинними вказаних постанов.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії».

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно всім доводам сторін. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин постановами НКРЕКП від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517, у той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та вжиття заходів для відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом визнання протиправними та нечинними постанов НКРЕКП від 26.11.2019 №2485 та від 28.02.2020 №517.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з трьома позовними вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір у загальному розмірі 6306 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині двох немайнових вимог, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 4204 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 264 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" задовольнити частково.

Визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2019 №2485 «Про затвердження Змін до Правил ринку та Змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку» в частині внесення змін до пункту 5.1. розділу V Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №308.

Визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.02.2020 №517 «Про внесення зміни до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку».

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (місцезнаходження юридичної особи: 79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 23269555).

Відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження юридичної особи: 03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39369133).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Оператор ринку» (місцезнаходження юридичної особи: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43064445).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 08.07.2021.

Суддя О.М. Чудак