Ухвала суду № 98218300, 01.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

01 липня 2021 року м. Київ № 640/17428/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, шляхом:

заборони державному підприємству «Сетам» (01001, м. Київ, вул Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) вчиняти дії з проведення електронних торгів - продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , за номером лоту 483440 в Системі електронних торгів арештованого майна, що розміщений на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснюється в межах виконавчого провадження № 58721986, що розпочате на підставі виконавчого листа № 760/12146/17 виданого 16.11.2018 року Солом`янським районним судом міста Києва по справі № 760/12146/17 про звернення стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованості за договором позики від 10.11.2013 в розмірі 155 200, 00 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що заявник має намір подати до суду позов до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (Відповідач у справі), третя особа 1: ОСОБА_2 , третя особа 2 Державне підприємство "СЕТАМ", про визнання протиправними дій приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича щодо передання ним на реалізацію на електронних торгах державного підприємства "СЕТАМ" (код ЄДРПОУ 39958500) арештованого нерухомою майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та про зупинку реалізації зазначеного нерухомого майна.

У той же час, необхідність вжиття заходів забезпечення даного позову, на його думку, обгрутовано тим, що згідно з договором № 2-0826/97 від 26.12.1997 року ОСОБА_1 , значиться власником квартири АДРЕСА_2 .

Належність вказаної квартири заявнику також підтверджується інформацією Київського міського бюро технічної інвентаризації від 23.02.2021 року № 062/14-2310 (И-2021).

29 березня 2018 року Солом`янським районним судом м. Києва було винесено заочне рішення по справі №760/12146/17, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 10.11.2013 в розмірі 155 200, 00 грн. та судових витрат в розмірі 1 552,00 грн.

На виконання вказаного рішення суду Солом`янським районним судом м. Києва було 16.11.2018 року видано виконавчий лист № 760/12146/17, який став підставою відкриття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем виконавчого провадження №58721986, де заявник є боржником.

В межах виконавчого провадження № 58721986 зазначеним приватним виконавцем згідно з постановою про опис та арешт майна боржника від 20.04.2021 року описано та накладено арешт на майно - Квартиру за номером АДРЕСА_2 .

Постановою від 11.05.2021 року по ВП № 58721986 призначено суб`єкта оціночної діяльності -суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, даний суб`єкт 17.05.2021 року здійснив оцінку вказаної вище квартири.

В подальшому, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським Анатолієм Миколайовичем вчинено дії по переданню ним на реалізацію на електронних торгах державного підприємства "СЕТАМ" (код ЄДРІІОУ 39958500) арештованого нерухомою майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується розміщеною на вебсайті https://setam.net.ua ДП «СЕТАМ» інформацією про аукціон - електронні торги, реєстраційний номер лота: 483440.

Як зазначає заявник, внесення вищевказаних відомостей до відповідної системи інформаційного повідомлення про електронні торги (аукціон) з реалізації арештованого майна свідчить про початок реалізації такого арештованого майна в порядку, визначеному діючим законодавства України.

Також заявник звертає увагу, що у зазначеній вище квартирі проживає малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначає заявник, необхідність забезпечення позову та необхідність застосування саме вказаного заходу забезпечення позову перш за все зумовлена тим, що переданням на реалізацію вказаної квартири без згоди органів опіки і піклування порушується встановлений зазначений вище порядок передачі на реалізацію нерухомого майна, порушуються права особи, що звертається з цією заявою, порушуються права малолітньої особи.

А тому, на думку заявника, забезпечення позову та застосування саме вказаного засобу забезпечення позову необхідне з метою запобігання протиправній реалізації - продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , що дозволить запобігти подальшому порушенню прав особи, яка звертається з даною заявою на те, щоб відносно нього, належного йому майна не здійснювалось дій інакше, ніж на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами.

При цьому, невжиття заходів забезпечення позову у визначений даною заявою спосіб та реалізація зазначеної квартири на електронних торгах третім особам позбавить можливості на витребування такого майна (квартири) у її покупців в силу ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, а отже позбавить можливості відновити порушене право та відновити законність реалізації майна та позбавить можливості відновити порушені права малолітньої особи на користування відповідною квартирою.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина друга статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) виключено;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як було зазначено, заявник, у поданій до суду заяві про забезпечення позову просить заборонити державному підприємству «Сетам» (01001, м. Київ, вул Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) вчиняти дії з проведення електронних торгів - продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , за номером лоту 483440 в Системі електронних торгів арештованого майна, що розміщений на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснюється в межах виконавчого провадження № 58721986, що розпочате на підставі виконавчого листа № 760/12146/17 виданого 16.11.2018 року Солом`янським районним судом міста Києва по справі № 760/12146/17 про звернення стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованості за договором позики від 10.11.2013 в розмірі 155 200, 00 грн.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням ознак протиправності дій приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича щодо передання ним на реалізацію на електронних торгах державного підприємства "СЕТАМ" арештованого нерухомою майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до статті 10 вказаного Закону є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Поряд з цим, у відповідності до абзацу 4 п. 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Отже, підставою для звернення стягнення на майно боржника, зокрема, шляхом реалізації, є відповідна постанова державного або приватного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи заявич має намір звертутися до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича (Відповідач у справі), третя особа 1: ОСОБА_2 , третя особа 2 Державне підприємство "СЕТАМ", про визнання протиправними дій приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича щодо передання ним на реалізацію на електронних торгах державного підприємства "СЕТАМ" (код ЄДРПОУ 39958500) арештованого нерухомою майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та про зупинку реалізації зазначеного нерухомого майна., тобто має намір оскаржити дії приватного виконавця, які пов`язані з виконанням постанови про звернення стягнення на майно боржника.

При цьому, заявником наміру оскарження постанови про звернення стягнення на майно боржника, зокрема, шляхом реалізації, в поданій заяві про забезпечення позову, не вказано, так само, як і не вказано про заявлення вимог зобов`язального характеру, а відтак задоволення його клопотання про забезпечення позову не буде створювати можливості виконання судового рішення у випадку задоволення позову та ефективного захисту або поновлення його порушених прав.

Також, з огляду на вказані обставини та предмет майбутнього позову відсутні підстави вважати про наявність й інших підстав, що визначені у ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підстави для задоволення його клопотання відсутні.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко