Рішення № 98218113, 08.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року м. Київ № 640/24739/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» (позивач, ТОВ «Будекосервіс») звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 029434410 від 21.11.2019.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач звертає увагу на допущенні ним технічних помилок під час подання декларації та внесення коригувань до неї, не зважаючи на що, самостійно визначене грошове зобов`язання сплачене у повному обсязі вчасно, разом із самостійно нарахованим штрафом.

У відзиві відповідач наголошує на тому, що самостійно нараховане грошове зобов`язання має бути сплачене протягом визначеного ПК України строку. Несплата такого зобов`язання передбачає накладення штрафу, який корелюється із часом затримки сплати.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

За результатами камеральної перевірки ТОВ «Будекосервіс» складено акт від 10.10.2019, в якому викладений висновок про порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 44 152,00 грн на 283 календарні дні.

Згадане порушення покладено в основу ППР № 029434410 від 21.11.2019, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 % від згаданої суми - 8830,40 грн.

Позивач не погодився із винесеним рішенням та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України у редакції, чинній в період перебігу спірних правовідносин, визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із наданих позивачем пояснень убачається, що в декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік ним допущено заниження податкового зобов`язання на 44 152,00 грн, з огляду на що, останнім подано уточнюючу декларацію.

В уточнюючій декларації позивачем збільшено податкове зобов`язання звітного періоду на 44 152,00 грн у рядку 32 в розділі «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» та нараховано штрафну санкцію в розмірі 3 % (1352,00 грн) в рядку 35.

При цьому, виправлення помилки, допущеної шляхом заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток юридичної особи-резидента, мав відображатись у рядку 27 декларації в розділі «Виправлення помилок».

Наведені доводи позивача також підтверджуються визначенням нерезидента, яке викладено в пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якої нерезиденти - це, поміж інших, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Таким чином, в уточненій податковій декларації за 2016 рік позивачем внесено коригування у розділ, який він, як резидент, не мав заповнювати.

Не зважаючи на це, на усунення виявленого заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств позивач сплатив 45 477,00 грн (донарахованого грошового зобов`язання та штрафу), про що свідчить платіжне доручення № 1231 від 10.07.2021.

Тобто, з урахуванням граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2016 рік - 11.07.2021, виконання обов`язку щодо сплати податку позивачем здійснено вчасно.

З урахуванням викладеного, слід погодитись із доводами відповідача стосовно того, що самостійно визначене грошове зобов`язання має сплачуватись у передбачений ПК України строк, проте, проводячи камеральну перевірку, податковим органом не враховано, що затримка на 283 дні сплати стосується податку, який позивач, як резидент, не має справляти, а належне до сплати грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств сплачено своєчасно.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України) .

Таким чином, хоч дії позивача і призвели до виникнення розбіжностей у податковій звітності за 2016 рік, податок на прибуток підприємств сплачений своєчасно, натомість, жодної шкоди у сфері податкового та бюджетного регулювання не завдано, натомість, відсутній склад податкового правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

За висновком суду, оскільки позивачем не допущено протиправних дій або бездіяльності у сфері адміністрування податків, склад податкового правопорушення відсутній, натомість, відповідальність за нього не застосовується. З урахуванням того, що винесенню оскаржуваного ППР передувала помилка позивача, таке ППР підлягає скасуванню без визнання його протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 029434410 від 21.11.2019.

3. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» (бульвар Лесі Українки, 26, оф. 642, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 34480636).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко