Рішення № 98217771, 06.07.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1027/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Верешка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 11 лютого 2021 року №68 “Про застосування дисциплінарного стягнення”;

- зобов`язати відповідальних за внесення, корегування та надання даних з інформаційної підсистеми “Облік дисциплінарних стягнень” осіб УКЗ ГУНП в Чернівецькій області скасувати внесення відповідних даних щодо застосування до ОСОБА_1 “дисциплінарного стягнення у виді догани” до обліків та до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову, з урахуванням змісту позовної заяви, відповіді на відзив та письмових пояснень, зазначено про відсутність у діях позивача складу дисциплінарного правопорушення та про порушення відповідачем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає, що в матеріалах службового розслідування не міститься будь-яких доказів вчинення нею дисциплінарного проступку, допущення нею протиправної поведінки, яка призвела до настання шкідливих наслідків, причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) та вини у формі умислу чи необережності, що свідчить про незаконність оскаржуваного наказу. Вказано, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративного правопорушення, скасована в судовому порядку. Зазначено, що висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни не відповідає дійсності, а посилання відповідача на відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора УПП в Чернівецькій області є безпідставними, оскільки такий у матеріалах службового розслідування відсутній. На думку позивача, має місце безпідставне притягнення її до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом, оскільки поліцейські за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання, встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач заперечував щодо заявлених позовних вимог. У поданих до суду відзиві та запереченнях зазначено, що фактичною підставою для проведення службового розслідування стала інформація, викладена в доповідній записці заступника начальника УКЗ ГУНП – начальника відділу ІОС від 04 січня 2021 року на ім`я начальника ГУНП, в якій вказано про те, що в ході проведення перевірки мобільною групою з числа поліцейських відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУНП та Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НПУ з питань дотримання службової дисципліни, безпеки дорожнього руху та виявлення порушень ПДР серед особового складу ГУНП, поліцейськими Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на підставі пункту 10 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено автомобіль марки «Мазда-6» на іноземній реєстрації, яким керувала ОСОБА_1 , в якої були відсутні реєстраційні документи на вказаний транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що є порушенням підпунктів «б», «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху. Невиконання зазначених норм є порушенням службової дисципліни з боку позивача, що і слугувало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та винесення оскаржуваного наказу. Разом з цим наявність рішення суду, яким закрито провадження у справі про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не виключає складу дисциплінарного проступку. Зазначено, що оскаржуваний наказ було винесено у відповідності до чинного законодавства, йому передувало проведене за належною процедурою службове розслідування, при визначенні виду дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких його вчинено.

У судовому засіданні позивач поданий позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі.

Натомість представник відповідача заперечував щодо позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_2 вказав, що працює заступником начальника ЦЗ-начальником автотранспортного відділення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Пояснив, що в ході проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 він зателефонував їй та запросив прийти для надання пояснень. 05 січня 2021 року після 18 год 00 хв. ОСОБА_1 прийшла до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, однак надавати пояснення в цей день відмовилась з посиланням на статтю 63 Конституції України, що було зафіксовано ним у письмовий формі. Також ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 повідомила йому про можливість надання нею пояснень в інший день та час, проте він їй більше з цього приводу не телефонував. Крім цього, ОСОБА_2 вказав, що Акт про відмову від надання ОСОБА_1 пояснень не складався.

Заслухавши пояснення сторін, надані у судових засіданнях по цій справі, покази допитаного свідка, перевіривши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка має звання майор поліції, працює слідчим у відділі розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернівецькій області.

04 січня 2021 року заступником начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області Шепенюком В. направлено начальнику ГУ Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_3 доповідну записку про те, що 04 січня 2021 року згідно затвердженого графіку виїздів мобільних груп з числа поліцейських ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області та УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ проведено перевірку організації службової діяльності у слідчому управлінні ГУНП в Чернівецькій області. Під час даної роботи у відповідності до пункту 10 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» о 08 год. 40 хв. по АДРЕСА_1 було зупинено автомобіль марки «Мазда-6» н.з. НОМЕР_1 (Республіка Болгарія), яким керувала слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_1 . Під час перевірки у неї документів на право керування транспортним засобом поліцейські УПП в Чернівецькій області виявили відсутність у неї реєстраційних документів на зазначений автомобіль та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У зв`язку з цим відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Крім цього, за наявною у працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області інформацією, номерний знак НОМЕР_1 , який був встановлений на автомобіль «Мазда-6», не належить цьому автомобілю, а також у даному транспортному засобі можливо змінений ідентифікаційний номер кузова. У зв`язку із цим на місце події було викликано СОГ Шевченківського відділення поліції. Однак, не бажаючи сприяти поліцейським ВІОС УКЗ ГУНП та СОГ у проведенні перевірки на місці події, ОСОБА_1 самовільно зачинила автомобіль «Мазда-6», пройшла до приміщення СУ ГУНП та зачинилась у своєму службового кабінеті. При цьому, її безпосередній керівник – начальник відділу СУ ГУНП майор поліції ОСОБА_4 також проявив небажання сприяти поліцейським ВІОС УКЗ ГУНП у з`ясуванні обставин по суті справи, відмовившись зателефонувати ОСОБА_1 відмовившись зателефонувати ОСОБА_1 та поставити їй вимогу вийти з кабінету. На підставі викладено заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області просив призначити службове розслідування відносно ОСОБА_1 , дії якої призвели до можливого вчинення нею дисциплінарного проступку.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 04 січня 2021 року №1 призначено службове розслідування відносно слідчої СУ ГУНП в Чернівецькій області, майора поліції ОСОБА_1 .

На підставі рапорту члена дисциплінарної комісії, заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області від 02 лютого 2021 року, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 13 лютого 2021 року №104 продовжено строк проведення службового розслідування до 04 березня 2021 року.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок від 11 лютого 2021 року, зі змісту якого вбачається наступне.

04 січня 2021 року згідно затвердженого графіку виїздів мобільних груп з числі поліцейських ВІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області та УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ, проведено перевірку організації службової діяльності у слідчому управлінні ГУНП в Чернівецькій області.

Під час даної роботи, у відповідності до пункту 10 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», о 08 год. 40 хв., по АДРЕСА_1 , було зупинено автомобіль марки «Мазда-6», н.з. НОМЕР_1 (Республіка Болгарія), яким керувала слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_1 .

Під час перевірки у ОСОБА_1 документів на право керування транспортним засобом інспектор ВМАЗ УПП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 виявив відсутність у неї реєстраційних документів на зазначений, автомобіль та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У зв`язку із цим, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною першою статті 126 КУпАП (серія ВР №318058). Даною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 425 грн.

Будучи опитаний у ході проведення службового розслідування поліцейський ОСОБА_5 підтвердив перебіг вищевказаних подій та крім цього зазначив, що ОСОБА_1 відмовилась від отримання копії вищевказаної постанови та від підпису в постанові. Після чого, як зазначив ОСОБА_5 , він запитав у ОСОБА_1 де знаходяться реєстраційні документи на зазначений автомобіль, на що остання повідомила йому, що реєстраційні документи знаходяться у її службовому кабінеті. Також, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_1 відкрити капот автомобіля, для перевірки чи не пошкоджені номери вузлів та агрегатів транспортного засобу, або виявлення механічного втручання в районі їхнього розташування, що може свідчити про порушення вимог КК України. Почувши вимогу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в категоричній формі відмовилась її виконувати, при цьому зачинила автомобіль та направилась до приміщення СУ ГУНП в Чернівецькій області на своє робоче місце.

У подальшому, як зазначив поліцейський ОСОБА_5 , з метою отримання будь-яких пояснень від ОСОБА_1 щодо користування зазначеним транспортним засобом, наявності реєстраційних документів, він, разом із інспектором відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_6 направилися до її службового кабінету. Перебуваючи у коридорі приміщення СУ ГУНП в Чернівецькій області, один зі слідчих (персональні дані він не пам`ятає), повідомив їм, що ОСОБА_1 знаходиться в своєму службовому кабінеті, однак, службовий кабінет був зачинений та встановити місце знаходження останньої не представилось можливим. Будучи опитаний у ході проведення службового розслідування інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_6 підтвердив відомості, викладені в поясненні ОСОБА_5 .

Також, перебіг вищевказаних подій підтверджується поясненням старшого інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_7 , який також був присутній під час перебігу вищевказаних подій.

Як зазначено у Висновку службового розслідування, відомості викладені у поясненнях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейських.

У ході проведення службового розслідування було запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення з даного приводу, однак, остання від надання будь-яких пояснень відмовилась користуючись статтею 63 Конституції України.

У Висновку службового розслідування зазначено, що аналізуючи матеріали службового розслідування у своїй сукупності, відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, знайшли своє об`єктивне підтвердження. Своїми діями слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_1 допустила порушення вимог п. 2.1 «б» і «ґ» ПДР України, підпунктів частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», за що вона, згідно статті 11 Статуту, заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 частина четверта статті 19 Статуту) - позитивна характеристика.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 (частина шоста статті 19 Статуту) – умисні дії порушника, факт її попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни (наказ ГУНП в Чернівецькій області від 04 лютого 2021 року).

Пропонуючи вид дисциплінарного стягнення, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушників, ступінь їхньої вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їхнє ставлення до служби, керуючись вимогами статей 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконання вимог пункту 2.1 «б» і «ґ» ПДР України, підпунктів 1, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 11 лютого 2021 року №68 за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконання вимог пункту 2.1 «б» і «ґ» ПДР України, підпунктів 1, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» до слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Крім цього, судом встановлено, що в матеріалах службового розслідування наявна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 04 січня 2021 року серії ВР №318058, відносно ОСОБА_1 , якою було порушено підпункт 2.1 ПДР України у зв`язку з відсутністю реєстраційних документів та полісу страхування цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб автомобіля марки «Мазда-6» номерний знак НОМЕР_1 . Вказаною постановою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн на підставі частини першої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 25 лютого 2021 року у справі №726/89/21, яке набрало законної сили 29 березня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВР №318057 від 04 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України – закрито.

Не погоджуючись із зазначеним вище наказом та вважаючи його протиправним, ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні у цій справі відносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі – Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807 (далі – Порядок №893).

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, невиконання вимог якого і ставилось в провину позивачу згідно оскаржуваного наказу, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно пунктів 1 та 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, про невиконання позивачем вимог якого також зазначено в оскаржуваному наказі, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно частини другої статі 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Частинами третьою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, згідно пункту 1 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно пункту 7 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктом 14 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 передбачено, зокрема, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Відповідно до пункту 17 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Правила оформлення матеріалів службового розслідування наведені у розділі VI Порядку №893.

Пунктом 2 розділу VI Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У пункті 4 розділу VI Порядку №893 зазначено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Згідно приписів частини першої – третьої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений і статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Згідно частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Згідно частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною четвертою та п`ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Згідно частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Частиною сьомою названої вище статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

З обставин справи, встановлених судом на підставі письмових та електронних доказів, а також показів свідка, вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосування такого виду дисциплінарного стягнення як «догана» за порушення службової дисципліни, що виразилось у не наданні ОСОБА_1 патрульним поліцейським під час перевірки документів на право керування транспортним засобом реєстраційних документів на цей транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що є порушенням підпунктів «б» та «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Надаючи оцінку доводам позову, суд, перш за все, вважає за необхідне звернути увагу на доводи про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно матеріалів справи, до указаного вище висновку відповідач дійшов на підставі зібраних у ході проведення службового розслідування адміністративних матеріалів від 04 січня 2021 року за частиною першою статті 126 КУпАП, пояснень поліцейських ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які за твердженнями відповідача були присутніми під час перебігу вказаних вище подій, та відеозапису з бодікамери поліцейських.

Поряд з цим згідно матеріалів службового розслідування під час його проведення безпосередньо ОСОБА_1 не надавала своїх пояснень відносно подій, що мали місце 04 січня 2021 року о 08 год. 40 хв. по АДРЕСА_1 .

У ході судового розгляду даної справи на підставі наявних у ній письмових доказів та показів свідка ОСОБА_2 судом встановлено, що ОСОБА_1 при проведенні службового розслідування було запропоновано надати пояснення. Так, 05 січня 2021 року після 18 год 00 хв. ОСОБА_1 прийшла до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, однак надавати пояснення саме в цей день відмовилась з посиланням на статтю 63 Конституції України, що було зафіксовано ОСОБА_2 у письмовий формі. Поряд з цим ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 повідомила йому про бажання надати пояснення в інший день та час, проте він їй більше з цього приводу не телефонував.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 , з-поміж іншого, наголошувала на тому, що в ході проведення службового розслідування вона не надавала своїх пояснень відносно подій за її участю 04 січня 2021 року о 08 год. 40 хв. по АДРЕСА_1 . Також вказала, що надати такі саме 05 січня 2021 року після 18 год 00 хв. вона не могла в силу фізичного виснаження, про що було повідомлено уповноважену на відібрання пояснень особу - ОСОБА_2 , при цьому йому було також повідомлено про бажання надати свої пояснення в інший день та час, однак в подальшому їй не повідомлялось про необхідність прибути до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області для надання пояснень.

Оцінюючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що усупереч вимогам пункту 7 розділу V Порядку №893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок ОСОБА_1 були здійснені без одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, тобто без пояснень позивача.

При цьому як свідчать матеріали справи та було підтверджено показами свідка ОСОБА_2 , в порушення вимог частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту та пункту 17 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 Акт про відмову від надання ОСОБА_1 пояснень не складався.

Аналіз зазначених вище норм матеріального права свідчить про те, що пояснення поліцейського, відносно якого проводиться службове розслідування, є однією з важливих форм гарантій, передбачених статтею 18 Дисциплінарного статуту та наданих поліцейському для захисту своїх законних прав та інтересів, що направлені проти безпідставного застосування стягнення та мають значення, за наявності встановлення факту порушення, при вирішенні питання обрання одного з видів стягнень, наведених у частині третій статті 13 Дисциплінарного статуту.

Невиконання обов`язку щодо одержання від поліцейського письмового пояснення про обставини вчинення дисциплінарного проступку за відсутності при цьому складеного Акту про відмову від надання поліцейським пояснень є порушенням встановленої законодавством процедури застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення і, як наслідок, підставою для визнання судом незаконним такого стягнення.

Крім цього, варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Так, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак у ході судового розгляду цієї справи відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено доцільності застосування до позивача саме такого виду дисциплінарного стягнення як «догана», в той час як указаному виду згідно приписів частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передує такий вид стягнення як «зауваження».

При цьому, як свідчать матеріали справи, на час вирішення питання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді «догани» остання не мала діючих дисциплінарних стягнень, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягалась, позитивно характеризувалась керівництвом, про що свідчить зміст наявної у справі характеристики, наданої заступником начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області підполковником поліції О. Степенюком.

Також суд звертає увагу і на те, що згідно Висновку службового розслідування при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді «догани» відповідачем враховано обставини, що обтяжують відповідальність - умисні дії порушника, факт її попередження щодо необхідності дотримання службової дисципліни (наказ ГУНП в Чернівецькій області від 04 лютого 2021 року).

Між тим, врахування указаного відповідачем є протиправним, оскільки вичерпний перелік обставин, які обтяжують відповідальність поліцейського, наведений у частині шостій статті 19 Дисциплінарного статуту, і названі вище обставини, які були взяті до уваги відповідачем, в указаному переліку відсутні.

При цьому попередження поліцейського щодо необхідності дотримання службової дисципліни, що передбачено частиною одинадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту, не є видом дисциплінарного стягнення, вичерпний перелік яких наведений у частині третій статті 13 Дисциплінарного статуту, а носить лише інформативний характер. Законодавством, яке регулює спірні відносини, не передбачено обов`язкове врахування наявності указаного попередження при вирішенні питання обрання поліцейському виду дисциплінарного стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що усупереч приписам частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування відносно позивача було проведено не повно та не об`єктивно, без з`ясування всіх обставин можливого вчинення позивачем дисциплінарного проступку, без встановлення дійсних причин і умов його вчинення. Усупереч вимогам пунктів 7, 17 розділу V Порядку №893, частин першої – третьої статті 18 Дисциплінарного статуту письмові пояснення у позивача не відбирались, Акт про відмову такі надати не складався. Усупереч частинам третій, шостій та восьмій статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення безпідставно були кваліфіковані обставини як такі, що обтяжують відповідальність поліцейського, та взяті до уваги. Натомість в повній мірі не враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, відсутність негативних наслідків, особу порушника, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.

Зазначене у своїй сукупності дає підстави суду для висновку про протиправність оскаржуваного наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 11 лютого 2021 року №68 “Про застосування дисциплінарного стягнення”.

З огляду на викладене, інші доводи, наведені позивачем в обґрунтування заявлених вимог, оцінці не підлягають, оскільки уже не мають вирішального значення для прийняття судом рішення по суті цієї справи.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв:

- не на підставі закону, який регулює спірні відносини;

- необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень;

- упереджено та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Отже, позовні вимоги щодо оскарження акту індивідуальної дії підлягають задоволенню.

Оскільки заявлені позовні вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані із попередньою вимогою, яка підлягає задоволенню, про визнання протиправним та скасування наказу від 11 лютого 2021 року №68 “Про застосування дисциплінарного стягнення”, пунктом 2 якого зобов`язано організувати внесення відповідних відомостей до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Національної поліції України, а також до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 , то, як наслідок, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача скасувати внесення відповідних даних щодо застосування до позивача «догани» до обліків та до пункту 16 її особової справи.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно наявної у справі квитанції від 09 березня 2021 року №56603 позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72, 73-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 11 лютого 2021 року №68 “Про застосування дисциплінарного стягнення”.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області скасувати внесення даних щодо застосування до ОСОБА_1 “дисциплінарного стягнення у виді догани” до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Національної поліції України, а також до пункту 16 особової справи ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 липня 2021 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), відповідач – Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 24).

Суддя О.П. Лелюк