Рішення № 98217711, 09.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року справа № 580/2279/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу,

встановив:

19 квітня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся арбітражний керуючий Юдицький Олександр Вікторович з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1193/5 від 01.04.2021 “Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого”.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ, не відповідає вимогам законності і обґрунтованості, є протиправним, та відповідно підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що при прийняті оскаржуваного рішення не враховано: вини арбітражного керуючого, обставин вчинення так званих порушень, їх тяжкості, фактів притягнення до дисциплінарної відповідальності в минулому, фактів відсутності порушень позивачем прав фізичних чи юридичних осіб (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства), а також не було враховано того, що у відповідача сплив граничний строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач із посиланням на обставини ретельно встановлені позаплановою перевіркою, проти позову заперечив повністю. Відповідач наполягає на тому, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

05.04.2013 Міністерством юстиції України ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №416 від 05.04.2013.

На підставі доручення Міністерством юстиції України від 29.12.2020 №614/15921-32-20/21.1 та доручення Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.01.2021 №3, у період з 28.01.2021 до 03.02.2021 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним відповідних повноважень у справі № 904/1907/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 .

Підставою для проведення зазначеної перевірки стало надходження скарги ФОП ОСОБА_2 від 11.11.2020 б/н.

На виконання вимог пунктів 14, 23, 25 розділу II Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за № 1228/34199 (далі - Порядок здійснення контролю), повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 11.01.2021 № 3 надіслано на поштову адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1 та на адресу електронної пошти позивача.

У відповідь на зазначене повідомлення арбітражним керуючим Юдицьким О. В. надано пояснення від 20.01.2021 № 01-07/16214.

Відповідно до вимог розділу V Порядку здійснення контролю, Комісією з перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 03.02.2020 № 8-Д з виявленими порушеннями.

Для спростування висновків Комісії з перевірки, викладених у зазначеній вище довідці від 03.02.2020 № 8-Д, арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано зауваження та заперечення від 13.02.2020 № 02-01/01/12.

12.02.2021 за № 8-А складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в якому відображено інформацію про виявлені під час перевірки порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства з питань банкрутства, а саме:

1) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедури банкрутства у частині неналежного виконання арбітражним керуючим Юдицьким О.В. повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 , а саме включення 1/4 частини квартири банкрута за адресою: АДРЕСА_1 до ліквідаційної маси банкрута та його реалізації на другому повторному аукціоні;

2) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедури банкрутства у частині неналежного виконання арбітражним керуючим Юдицьким О.В. повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 , а саме не дотримання порядку оголошення та повідомлення про проведення аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_2 стосовно 1/4 частини квартири банкрута за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 та ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедури банкрутства у частині врахування арбітражним керуючим Юдицьким О.В., при складанні протоколу зборів кредиторів від 20.12.2019 у справі №904/1907/15, 5 (п`яти) голосів ПП «БІЛОНОЖКО» (нова назва ПП «КОМІН ФІНАНС»), які складаються з судового збору;

4) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 та пункту 9 частини 2 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства у частині невжиття арбітражним керуючим Юдицьким О.В. заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 .

На адресу позивача, направлено подання № 1465 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Позивача було запрошено до участі в засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке було заплановано на 23.03.2021 о 10:00 за адресою: АДРЕСА_2 , 2 поверх зал №202.

Позивач подав додаткові пояснення № 02-01/04-276 від 19.10.2020 на засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, під час розгляду подання №1410 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та прийняв особисту участь в засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке відбулося 27.10.2020.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2021 №1193/5, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 23.03.2021 №1092 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 23.03.2021 №101/03/21, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого до арбітражного керуючого ОСОБА_1 строком на шість місяців.

Вважаючи наказ протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 20.10.2019 порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів регулювався Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З 21.10.2019 Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018 встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих затверджений наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928/5 (далі - Порядок № 3928/5) поширюється на арбітражних керуючих, осіб, які проводять перевірку діяльності арбітражного керуючого, та осіб, які можуть бути залучені до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у випадках, передбачених цим Порядком.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 3928/5 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку № 3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 3928/5).

Згідно пункту 3 розділу VI Порядку № 3928/5 комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.

Відповідно до пункту 13 розділу VI Порядку № 3928/5 у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов`язково зазначає про це в Акті перевірки. У такому разі Припис та/або Розпорядження не виносяться до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання Акта перевірки надсилає до структурного підрозділу Мін`юсту пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. До пропозиції орган контролю додає завірені належним чином копію Акта перевірки та копії усіх документів, що є невід`ємною частиною Акта перевірки.

Згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку № 3928/5 підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника.

Відповідно до пункту 2 розділу VII Порядку № 3928/5 протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін`юсту від органу контролю пропозиції щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності структурний підрозділ Мін`юсту готує та вносить до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі - Подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Відповідно до ч.2 ст.19 Кодексу України з процедур банкрутства дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 21 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу України з процедур банкрутства державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення.

Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 визначено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є державним органом з питань банкрутства.

Згідно ч.4 ст.21 Кодексу України з процедур банкрутства рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідно до ч.5 цієї статті, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до ст.22 Кодексу України з процедур банкрутства дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для розгляду питань щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Очолює дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу. Дисциплінарна комісія: розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності на засіданні не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

Частиною 1 ст.23 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дисциплінарні стягнення, що застосовуються до арбітражного керуючого: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Згідно ч.2 ст.23 Кодексу України з процедур банкрутства під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Порядок утворення при Міністерстві юстиції України як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних (далі - Комісія), її завдання, функції та порядок діяльності визначає Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.09.2019 №2993/5 (далі - Положення №2993/5).

Відповідно до пункту 2, 3 Положення 2993/5 у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Кодексом України з процедур банкрутства, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін`юсту. Основним завданням Комісії є розгляд питань та прийняття рішень щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом четвертим Положення 2993/5 визначено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань: 1) розглядає подання структурного підрозділу Мін`юсту, що забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін`юсту), саморегулівної організації арбітражних керуючих (далі - саморегулівна організація) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; 2) у разі надходження звернень фізичних і юридичних осіб щодо діяльності арбітражних керуючих направляє відповідні звернення на перевірку до структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації; 3) приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі - подання).

Згідно з пунктом 12 Положення № 2993/5 для участі у засіданні Комісії запрошується арбітражний керуючий, стосовно якого розглядатиметься подання, який має право давати додаткові пояснення по суті питання.

Відповідно до пунктів 16, 17 Положення № 2993/5 Комісія приймає рішення шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії, а у разі відсутності голови Комісії - заступника голови Комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії, а у разі відсутності голови Комісії - заступника голови Комісії. Рішення, що приймаються Комісією, оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Комісії протягом двох робочих днів після цього засідання. Протокол засідання Комісії складається в стислій формі та має містити перелік членів Комісії, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, інформацію про голосування членами Комісії та прийняте рішення за кожним питанням порядку денного засідання. До протоколу додається перелік осіб, які брали участь у засіданні.

Пунктом двадцять третім Положення №2993/5 передбачено, що строк внесення структурним підрозділом Мін`юсту чи саморегулівною організацією на розгляд Комісії подання, його розгляду Комісією та прийняття Комісією рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення не може перевищувати двох місяців з дня виявлення проступку та одного року з дня його вчинення.

Відповідно до пункту 25 Положення № 2993/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

При цьому, за результатами розгляду питання порядку денного Комісія, у відповідності з п.26 Положення №2993/5, приймає рішення про: 1) застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації; 2) відхилення подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації; 3) ініціювання проведення структурним підрозділом Мін`юсту або територіальним органом Мін`юсту чи саморегулівною організацією позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви, скарги або подання вбачається необхідність проведення додаткового контролю; 4) скасування висновків акта планової або позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого у разі, якщо Комісією встановлено невідповідність таких висновків вимогам законодавства; 5) ініціювання проведення структурним підрозділом Мін`юсту або територіальним органом Мін`юсту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого у разі скасування висновків акта планової перевірки у зв`язку з їх невідповідністю вимогам законодавства; 6) відмову в задоволенні звернення фізичної або юридичної особи щодо діяльності арбітражного керуючого; 7) виключення члена Комісії з її складу до закінчення строку його повноважень.

Згідно п. 27 Положення № 2993/5 протокол засідання Комісії протягом трьох робочих днів з дня його підписання направляється до структурного підрозділу Мін`юсту для забезпечення виконання рішення Комісії. У разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення діяльності арбітражного керуючого у поданні Комісії зазначається строк, на який зупинено діяльність арбітражного керуючого.

Відповідно до п. 6 Порядку тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 №3192/5 зупинення діяльності арбітражного керуючого у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу Мін`юсту про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення шляхом внесення структурним підрозділом Мін`юсту відповідної інформації до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В той же час, абз. 4 п. 2 Порядку тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 № 3192/5 діяльність арбітражного керуючого зупиняється в обов`язковому порядку в разі застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого - на строк, визначений у рішенні дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що дисциплінарним проступком арбітражного керуючого може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб`єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв`язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов`язків.

Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності.

При цьому, суд зауважує, що грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Кодексу України з процедур банкрутства в контексті пунктом 1 розділу VII Порядку № 3928/5 є таке порушення вимог, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, і в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі № 640/7632/19, в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 813/3692/17, та в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 по справі № 820/2875/17.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд зазначає, що поняття грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що інкримінується позивачу, Порядком № 3928/5 не визначено, що свідчить про необхідність оцінки порушення, є воно грубим чи не грубим саме під час розгляду подання Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих на засіданні, з урахуванням обставин матеріалів та пояснень осіб, які беруть участь у засіданні.

Даний висновок повністю кореспондується з п. 26 Положення №2993/5, адже за результатами розгляду порядку денного Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих має право не тільки застосувати до арбітражного керуючого дисциплінарне стягнення, але й відхилити подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації.

При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності та визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

У разі зазначення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих про те, що арбітражним керуючим допущені грубі порушення прав та законних інтересів боржника (банкрута) та (або) його кредиторів, у рішенні про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення має бути зазначено: які саме порушення контролюючий орган кваліфікує як грубі; які права та чиї законні інтереси порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого; наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення має ґрунтуватися на конкретних доказах заподіяння діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам. Таке рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, встановлені обставини вчинення порушення, вина арбітражного керуючого повністю доведена та визначена тяжкість вчиненого ним проступку, зокрема, встановлений факт настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, що виражається у завданні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності немотивованим та необґрунтованим.

Вирішуючи питання правомірності висновків відповідача щодо грубого порушення позивачем вимог законодавства, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтримано відповідачем, підставами для застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на шість місяців, відповідно Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, стало, зокрема, незаконне включення ліквідатором ФОП ОСОБА_2 спірної частки квартири до ліквідаційної маси банкрута та продажу на аукціоні, яке є триваючим правопорушенням, оскільки починаючи з 18.06.2020 поклало на боржника додаткові кредиторські вимоги у сумі 44 351,89 грн.

В своєму позові позивач наводить доводи про те, що в його діях відсутній дисциплінарний проступок, а відтак відступні правові підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною першою ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на вищевикладене саме відповідач, на підставі належних, допустимих, достатніх доказів, має довести правомірність прийнятого ним рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

При цьому, виходячи із предмета даного спору, а також зважаючи на викладене, суд при вирішенні категорії таких справ має встановити: які саме порушення чинного законодавства ставилися у вину позивачу як арбітражному керуючому в спірних правовідносинах з огляду на встановлені перевіркою обставини та чи дійсно такі порушення мали місце і якими доказами це підтверджується; чи вживалися позивачем усі передбачені законом, необхідні та залежні від нього заходи з метою належного виконання повноважень, а якщо так, то які саме; чи виявлені порушення об`єктивно залежали від дій позивача. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 813/4449/15.

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало встановлене в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.02.2021 № 8-А порушення позивачем п. 1, 9 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

Надаючи правову оцінку інкримінованих позивачу порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством;

5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство належить інформація про:

значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань);

інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації);

дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості);

обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження);

реєстр вимог кредиторів;

строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією);

аналіз фінансово-господарської діяльності боржника;

дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів);

тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення);

текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом);

декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи;

6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства;

7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

8) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів;

10) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку;

11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 22.02.2018 у справі №904/1907/15, яка набрала законної сили 27.02.2018, погоджено продаж майна Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Банк Форум», а саме 1/4 частини квартири по АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що позивач вчиняв Дії з виставлення майна банкрута для реалізації на аукціоні лише після того, як:

- Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення про правомірність реалізації заставного майна на аукціоні,

- суд встановив відповідність продажу заставного майна вимогам закону;

- судом надано дозвіл на реалізацію заставного майна.

Таким чином, відслідковується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням суду про надання дозволу на реалізацію майна банкрута та його реалізацією.

Крім того, суд звертає увагу, що Міністерством юстиції України не надано оцінки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1907/15, якими встановлені обставини відсутності вини арбітражного керуючого ОСОБА_1 при реалізації майна банкрута, а також відсутності будь- які порушення вимог закону при виконанні повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 .

Такими рішеннями у справі №904/1907/15 є:

- ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2019;

- ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019;

- ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020.

Щодо дій ліквідатора з реалізації майна банкрута, які на думку відповідача спричинила збитки боржнику, у зв`язку з чим вони кваліфікуються як грубе порушення закону, яке є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке.

Як було зазначено в позовній заяві грубе порушення закону кваліфікується як таке лише у випадку, якщо таке порушення вимог Закону призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному

заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали, а також чи виявлені порушення об`єктивно залежали від дій саме арбітражного керуючого.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №813/4449/15 від 15.11.2019.

Суд зазначає, що в результаті ухвалених судових рішень реалізоване на аукціоні майно повернулось у власність банкрута.

Кошти в сумі 44 351,89 грн, які були отримані від реалізації майна банкрута на аукціоні, були використані таким чином:

- 2 217,59 грн - оплата винагороди організатору аукціону (платіжне доручення №1 від 17.07.2018, призначення платежу «Винагорода за проведення аукціону 16.07.2018 згідно договору від 18.01.2018, без ПДВ»);

- 9 468,26 грн - погашення вимог забезпеченого кредитора ПАТ «БАНК ФОРУМ» (платіжне доручення №2 від 17.07.2018);

- 32566,04 грн - відшкодування витрат, понесених ліквідатором на проведення ліквідаційної процедури;

- 100,00 грн - комісія банку за розрахунково-касове обслуговування.

Таким чином, за рахунок реалізації майна банкрута – 1/4 частини квартири по АДРЕСА_3 у складі цілісного майнового комплексу, було погашено борг банкрута перед забезпеченим кредитором - ПАТ «Банк «ФОРУМ», а також частково погашені витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, які і так в силу закону мають бути погашені за рахунок майна банкрута.

Будь-яких незворотних наслідків для боржника або кредиторів не настало, нанесення матеріальної шкоди банкруту або його кредиторам судом не встановлено.

Крім того суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Тобто, факт невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з Кодексом України з процедур банкрутства має бути підтверджений ухвалою господарського суду у справі про банкрутство боржника.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.11.2019 по справі №520/10228/18 та від 16.04.2020 по справі №300/526/19.

Судовим розглядом не встановлено, а відповідачами не доведено наявності, на час винесення оскаржуваних у даній справі рішень, ухвал господарського суду, які б підтверджували певні факти допущення позивачем порушень.

За таких обставин, підстави для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення були відсутні.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано вини арбітражного керуючого, обставин вчинення, його тяжкості, не встановлення фізичних чи юридичних осіб, прав яких було порушенні діями позивача (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства).

Аналізуючи зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем наказ Міністерства юстиції України №1193/5 від 01.04.2021, не відповідає вимогам передбаченим статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не врахував істотних обставин, які мали значення для їх прийняття.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин, про які заявляє особа, висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами та належними доказами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, наявність підстав для його задоволення, у зв`язку із чим покладає на відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1193/5 від 01.04.2021 “Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Рішення у повному обсязі складене 09.07.2021.

Суддя В.П. Тимошенко