Рішення № 98217673, 08.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року справа № 580/3938/21

09 годин 50 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/3938/21

за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44131663) [представник позивача – не прибув]

до приватного акціонерного товариства «Торгівельно-промисловий консорціум «Юніком» (вул. Прикордонна, 3, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00908805) [представник відповідача – не прибув]

про стягнення податкового боргу, прийняв рішення.

15.06.2021 Головне управління ДПС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до до приватного акціонерного товариства «Торгівельно-промисловий консорціум «Юніком», просить:

- стягнути з приватного акціонерного товариства «Торгівельно-промисловий консорціум «Юніком» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг у сумі 123627,17 грн.

Ухвалою від 15.06.2021 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 07.07.2021.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обов`язок зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 56454,15 грн. У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач згідно пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України має право звернутися до суду про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та за рахунок готівки. Позивач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у тексті позовної заяви просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с.52, 57).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «Торгівельно-промисловий консорціум «Юніком» зареєстровано як юридичну особу 11.11.1993 (а.с.8 – зворотній бік) та 25.10.1992 взято на облік в ГУ ДПС у Черкаській області як платника податків (а.с.9).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом – Кодекс №2755).

Оцінюючи твердження позивача про несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу, суд дійшов таких висновків.

Згідно частини 1 статті 6 Кодексу №2755 податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 9.1.1 та 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Кодексу № 2755 податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Підпунктами 4.1.1 та 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Кодексу № 2755 встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах: загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Кодексом №2755 визначено обов`язок відповідача як платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (стаття 16).

Відповідно до пункту 46.1. статті 46 Кодексу №2755-VI встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Кодексу №2755 не належить оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 Кодексу № 2755 встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з статтею 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 201.10 Кодексу №2755 під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 120-1.1 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 Кодексу № 2755 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1 статті 120 Кодексу № 2755 неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Кодексу № 2755 податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідач має борг з податку на додану вартість, що виник відповідно до:

податкової декларації з податку на додану вартість від 17.10.2018 №9226280689 строком сплати 30.10.2018 у сумі 320,00 грн (а.с.24);

податкової декларації з податку на додану вартість від 15.11.2018 №9253463281 строком сплати 30.11.2018 у сумі 373,00 грн (а.с.28);

податкової декларації з податку на додану вартість від 17.12.2018 №9282216262 строком сплати 30.12.2018 у сумі 3266,00 грн (а.с.29);

податкової декларації з податку на додану вартість від 17.01.2019 №9307225394 строком сплати 30.01.2019 у сумі 1166,00 грн (а.с.30);

податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2019 №9025116847 строком сплати 01.03.2019 у сумі 68,00 грн (а.с.31);

податкової декларації з податку на додану вартість від 19.06.2019 №9130645826 строком сплати 30.06.2019 у сумі 146,00 грн (а.с.32);

податкової декларації з податку на додану вартість від 16.08.2019 №9184936856 строком сплати 30.08.2019 у сумі 304,00 грн (а.с.36);

податкової декларації з податку на додану вартість від 11.11.2019 №9265060129 строком сплати 30.11.2019 у сумі 1056,00 грн (а.с.37);

податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2020 №9028208690 строком сплати 01.03.2020 у сумі 258,00 грн (а.с.38);

податкової декларації з податку на додану вартість від 17.03.2020 №9055622132 строком сплати 30.03.2020 у сумі 69,00 грн (а.с.39);

уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 01.03.2021 від 20.05.2021 №9132066073 у сумі 8 грн (а.с.44).

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 21.09.2018 №7457/23-00-12-0506/00908805 (а.с.21) прийнято податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) від 08.10.2018 №0083811205 у сумі 13048,60 (залишок несплаченого зобов`язання – 6014,40 грн) (а.с.22 – зворотній бік). Зазначене ППР вручено відповідачу 11.10.2018 (а.с.23 – зворотній бік).

На підставі акта про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 10.10.2018 №8188/23-00-12-0506/00908805 (а.с.25) прийнято ППР від 30.10.2018 №0092071205 у сумі 1433,34 грн (а.с.26). Зазначене ППР вручено відповідачу 06.11.2018 (а.с.27).

На підставі акта про результати камеральної перевірки порушення граничив строків реєстрації податкових накладних від 13.06.2019 №3132/23-00-50-11007/00908805 (а.с.33) прийнято ППР від 16.07.201 №0110145012 у сумі 3553,50 грн (а.с.34). Зазначене ППР вручено відповідачу 23.07.2019 (а.с.35).

На підставі акта камеральної перевірки від 20.01.2021 №529/23-00-18-0507/00908805 (а.с.40) прийнято ППР від 12.02.202 №0011411805 у сумі 286,00 грн (а.с.41-42). Зазначене ППР вручено відповідачу15.02.2021 (а.с.43).

Доказів скасування індивідуальних актів матеріали справи не містять.

Залишок несплаченої пені відповідно до статті 129 Кодексу №2755 складає 604,68 грн.

Загальна сума боргу відповідача з податку на додану вартість становить 18926,92 грн (6014,40+8+320+1433,34+373+3266+1166+68+146+3553,50+304+1056+258+69+260+26+9+ 604,68), що підтверджується відомостями облікової картки відповідача (а.с. 13).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755 податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач має борг з податку на прибуток, що виник відповідно до: податкової декларації з податку на прибуток від 14.02.2019 №9310489098 строком сплати 11.03.2019 у сумі 221,00 грн (а.с.49-50).

На підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплаті узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 26.08.2020 №4321/23-00-50-04-007/00908805 (а.с.52) прийнято ППР від 18.09.2020 №0122315004 у сумі 60,00 грн (а.с.51). Зазначене ППР вручено відповідачу 25.09.2020 (а.с.53).

Доказів скасування індивідуальних актів щодо грошових зобов`язань позивача матеріали справи не містять.

Залишок несплаченої пені відповідно до статті 129 Кодексу № 2755 становить 50,60 грн.

Загальна сума боргу відповідача з податку на прибуток становить 331,60 грн (221+60+50,60), що підтверджується відомостями облікової картки відповідача (а.с.46).

Судом встановлено, що відповідач має борг з земельного податку, що виник відповідно до:

податкового розрахунку земельного податку №9024821745 від 18.02.2019 строком сплати 30.09.2019-30.12.2019 (за 4 місяці) із платежем 4984,11 грн та строком сплати 30.01.2020 із платежем 4984,06 грн у загальній сумі 24920,50 грн (а.с.79-80). Залишок боргу становить 21569,55 грн, з урахуванням подання уточнюючого звіту від 13.04.2020 становить 3350,95 грн;

податкового розрахунку земельного податку від 13.02.2020 №9024001184 строком сплати 01.03.2020-30.12.2020 (за 11 місяців) із платежем 4984.11 грн. та строком сплати 01.02.2021 із платежем 4984,06 грн. у загальній сумі 59809,27 грн (а.с.77-78);

податкового розрахунку земельного податку від 08.02.2021 №9018119785 строком сплати 02.03.2021-30.04.2021 (за 3 місяці) із платежем 4984.11 грн у загальній сумі 14952,33 грн (а.с.75-76).

На підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 14.05.2020 №147/23-00-54-04-031/00908805 (а.с.83-84) прийнято ППР від 22.05.2020 №0005055404 у сумі 7911,09 грн. Зазначене ППР вручено відповідачу 03.06.2020 (а.с.81).

Доказів скасування індивідуального акта матеріали справи не містять.

Залишок несплаченої пені відповідно до статті 129 Кодексу № 2755 становить 126,41 грн.

Загальна сума боргу відповідача із земельного податку становить 104368,65 грн (126,41 + 104243,24), що підтверджується відомостями облікової картки відповідача (а.с.54).

Пунктом 102.4 статті 102 Кодексу №2755 встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу 15.06.2021 у межах строку визначеного Пунктом 102.4 статті 102 Кодексу №2755.

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу №2755 у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Кодексу №2755 передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню належить вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, пункту 29 від 09.12.1994).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» від 01.08.2017 № 622-17, що вручено представнику відповідача 08.09.2017 (а.с.12).

Пунктом 95.1 статті 95 Кодексу № 2755 встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, що перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Кодексу №2755 стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Кодексу № 2755 передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, що направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Кодексу № 2755 контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким нормативно-правовим актом є Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244, що визначає механізм стягнення готівки, належною платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Згідно пункту 95.5 статті 95 Кодексу № 2755 вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Згідно довідки від 19.05.2021 № 9816/6/23-00-13-0719 у відповідача наявні рахунки у банках, зокрема: у АТ «Ощадбанк» (МФО 354507), номер рахунку: НОМЕР_1 відкритий 09.04.2012 у гривні, НОМЕР_2 відкритий 09.04.2012 у гривні; у АТ «Пумб» (МФО 334851), номер рахунку: НОМЕР_3 відкритий 12.07.2017 у гривні; у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), номер рахунку: НОМЕР_4 , відкритий 17.01.2017 у гривні, НОМЕР_5 , відкритий 10.11.2018 у гривні; в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), номер рахунку: НОМЕР_6 , відкритий 03.08.2020 у гривні, НОМЕР_7 , відкритий 03.08.2020 у гривні (а.с.10).

Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу №2755 контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 35.2 статті 35 Кодексу №2755 сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, доказам щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у позивача наявні підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача коштів, з рахунків у банках та за рахунок готівки, у рахунок погашення податкового боргу у сумі 123627,17 грн (18926,92+331,60+104368,65) та знаходить позов таким, що належить задовольнити.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2018 у справі № 808/220/17 (ЄДРСР 74028705), у якій зазначено, що суть спору полягає в правомірності заявлених вимог щодо стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках підприємства, а також готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. Питання порядку, механізму стягнення таких коштів, та вчинення інших дій, пов`язаних із виконанням судового рішення, знаходиться за межами предмету спору. Варто розмежовувати підстави, що надають можливість стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, та механізм застосування та виконання такого стягнення, що виникає після такого стягнення за рішенням суду, такий алгоритм дій пов`язаний із стягненням, є наступною стадією, що має особливості.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесених судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих приватного акціонерного товариства «Торгівельно-промисловий консорціум «Юніком» (вул. Прикордонна, 3, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00908805) та за рахунок готівки у дохід бюджету через Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44131663) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 123627 (сто двадцять три тисячі шістсот двадцять сім) грн 17 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44131663]

відповідач: приватного акціонерного товариства «Торгівельно-промисловий консорціум «Юніком» [вул. Прикордонна, 3, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00908805].

Повне судове рішення складено 07.07.2021.

Суддя Л.В. Трофімова