
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року справа № 580/2470/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Профелектро» до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики про визнання протиправним і скасування наказу,
встановив:
23 квітня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства “Профелектро” до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №10/03-21 від 23.11.2010 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури” в частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Особняк» (початок ХХ ст.), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що « ОСОБА_1 » (початок ХХ ст.), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться у власності позивача, спірним наказом віднесено до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури. Однак, в порушення визначеного законодавством порядку, відповідачем не повідомлено власника майна про взяття об`єкту на державний облік, не виготовлено короткої історичної довідки, акта технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану об`єкту пам`яток архітектури «Особняк» (початок ХХ ст.), не передано облікову документацію до Міністерства культури та інформаційної політики, не винесено на розгляд Консультативної ради питання про автентичність «Особняка» (початок ХХ ст.) та його впливу на розвиток культури, архітектури, містобудування. З огляду на зазначене, спірний наказ, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Визнано поважними причини пропуску приватним підприємством “Профелектро” строку звернення до суду та поновлено строк для звернення до суду. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185) та Міністерство культури та інформаційної політики (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2).
31.05.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду, оскільки про існування оскаржуваного наказу позивачу було відомо ще 16.08.2019. Крім того, зазначив, що в даній справі відсутнє порушене право позивача. Також відповідач зазначив, що відповідно до норм чинного на момент включення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Будинок ХХ ст.» за адресою АДРЕСА_2 пам`яткоохоронного законодавства, обов`язковість розгляду документації з формування переліків щойно виявлених об`єктів культурної спадщини консультативно-дорадчими органами органів охорони культурної спадщини відсутня.
Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації у письмових поясненнях повністю підтримало відзив на позовну заяву. Зазначило, що порушення вимог щодо порядку надання об`єктам статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини не було, зокрема щодо обов`язковості розгляду документації консультативно-дорадчими органами. Така норма у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затверджене постановою КМУ від 27.12.2001 № 1760 з`явилася через внесення змін до нього постановою КМУ від 14.09.2016 № 626 “Про внесення змін до Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Міністерство культури та інформаційної політики України пояснень на позовну заяву не надало.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
09.06.2021 представником позивача подано відзив на позовну заяву, в якому він просить позов задовольнити повністю. Зокрема зазначив, що позивач як власник об`єкта нерухомості належним чином не був ознайомлений зі змістом оскаржуваного наказу, оскільки тільки у березні 2021 року у відповідь на адвокатські запити, що направлені Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерству культури та інформаційної політики України представником позивача отримано копію оскаржуваного наказу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 відмовлено Черкаській обласній прокуратурі у вступі у дану справу.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
31 травня 2019 року Уманська міська рада прийняла рішення № 3.35-62/7 «Про приватизацію об`єкта комунальної власності - комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ».
За результатами проведеного електронного аукціону № UА - РS- 2019-06-29-000011-2, лотом в якому був комплекс будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці площею 1,0777 га за адресою: АДРЕСА_1 , ПП «Профелектро» стало переможцем та отримало право укласти договір купівлі-продажу об`єкта приватизації.
16 серпня 2019 року між Відділом з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (продавцем) та приватним підприємством «Профелектро» (покупцем) укладено договір купівлі продажу майна комунальної власності, відповідно до якого продавець передав у власність покупця комплекс нежитлових будівель та споруд, який розташований по АДРЕСА_1 .
Даний факт підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 253340357 від 19.04.2021.
Згідно п.п. 4.4.5 вказаного договору встановлено обов`язок покупця укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини попередній охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення, наявну у складі об`єкта приватизації в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати підписання договору.
05.11.2019 між Департаментом культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (з 05.03.2020 Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації) та приватним підприємством «Профелектро» укладено охоронний договір №4 на пам`ятку культурної спадщини. Згідно пункту 1 договору №4 від 05.11.2019 ПП «Профелектро» бере зобов`язання щодо охорони щойно виявленої пам`ятки архітектури - Особняк (початок XX ст.), взятої на державний облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
10.02.2021 на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направлено адвокатський запит № 1002 з вимогою надати інформацію щодо переліку пам`яток культурної спадщини та переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, розташованих у АДРЕСА_1 .
У відповідь на адвокатський запит від 10.02.2021 № 1002, листом від 19.02.2021 № 3828/02/01-03-25 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повідомило, що наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації «Про охорону культурної спадщини» від 23.11.2010 № 10/03-21 (далі - Наказ № 10/03-21) «Особняк» початок XX століття, що за адресою: АДРЕСА_1 віднесено до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури.
10.0.2021 на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства культури України направлено адвокатські запити № 1002/1 і 1002/2 з вимогою надати інформацію щодо передачі органом охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Міністерства культури та інформаційної політики України та\або Міністерства культури України документів, зазначених в п. 4 Наказу Міністерства культури України від 07.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», а також інформацію про взяття на облік нововиявленої пам`ятки архітектури Особняк (початок XX ст.), взяту на державний облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідь на адвокатський запит від 10.02.2021 № 1002/2, листом від 23.02.2021 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що інформація щодо передачі Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини у розпорядженні Міністерства відсутня. Разом з тим, Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що наданий Черкаською обласною державною адміністрацією перелік, стосувався об`єктів культурної спадщини, взятих на облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини».
01.03.2021 на адресу Міністерства культури України та Міністерства культури та інформаційної політики направлено адвокатські запити № 2702 і 2702/2 з вимогою надати інформацію щодо передачі до Міністерства культури України та/або Міністерства культури та інформаційної політики облікової документації на щойно виявлену пам`ятку архітектури Особняк (початок XX ст.), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для внесення до Реєстру нерухомих пам`яток України
У відповідь на адвокатський запит від 27.02.2021, листом від 12.03.2021 №2713/6.11.7 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що станом на 12.03.2021 Особняк (початок XX ст.), розташований за адресою: АДРЕСА_1 не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та облікова документація щодо вказаного об`єкту, у встановленому законодавством порядку, до Міністерство культури та інформаційної політики України не надходила.
01.03.2021 на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направлено адвокатський запит № 2702/1 з вимогою надати інформацію щодо направлення до Міністерства культури України та/або Міністерства культури та інформаційної політики України облікової документації на щойно виявлену пам`ятку архітектури Особняк (початок XX ст,), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для внесення до Реєстру нерухомих пам`яток України, а також з вимогою надати належним чином завірену облікову документацію на зазначену щойно виявлену пам`ятку архітектури.
У відповідь на адвокатський запит від 27.02.2021 № 2702/1, листом від 11.03.2021 № 02/01-03-25/186/02/01-03-25/5465 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повідомило, що:
1) «Особняк (початок XX ст.)», розташований за адресою: АДРЕСА_1 включений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини у 2010 році;
2) відповідно до наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» Управління проводить роботи щодо перегляду переліку щойно виявлених об`єктів архітектури.
01.03.2021 на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направлено адвокатський запит № 2802 з такими вимогами: надати витяг з «Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання Черкаська область» (1993 р.)», складених Інститутом «Укрпроектреставрація» Держбуду УРСР щодо Особняк (початок XX ст.), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; надати протокол консультативної ради органу охорони культурної спадщини, що став підставою для внесення відомостей про Особняк (початок XX ст.), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21.
У відповідь на адвокатський запит від 28.02.2021 № 2802, листом від 11.03.2021 № 02/01-03-25/187/02/01-03-25/5466 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повідомило, що «Особняк (початок XX ст.), розташований за адресою: АДРЕСА_1 внесений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Крім того, Управлінням надано витяг з Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання Черкаської області (1993 р.) та повідомлено, що станом на листопад 2010 року (дата прийняття оскаржуваного наказу) вимог до порядку надання статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини не було, зокрема щодо обов`язковості розгляду консультативно-дорадчими органами.
Вважаючи, що спірний наказ прийнятий з порушенням законодавства, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховуючи, що даний спір стосується порушеного права позивача вільного володіння і розпорядження власністю у зв`язку з протиправним накладенням на неї суб`єктом владних повноважень обмежень у вигляді занесення об`єкту власності до переліку щойно виявлених пам`яток, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 № 1805-III (тут і надалі в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) (далі - Закон № 1805-III).
У статті 1 Закону № 1805-III зазначено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону № 1805-III пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону № 1805-III щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 1805-III визначені види об`єктів культурної спадщини, серед яких, зокрема, об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей.
Статтею 13 Закону № 1805-III визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону № 1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (далі - Порядок № 1760), об`єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
Критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
Пунктом 11 Порядку № 1760 передбачено, що об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що включенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує включення цього ж об`єкта архітектури до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. При цьому об`єкт архітектури, включений до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, повинен чітко відповідати законодавчо вставленим критеріям, серед яких обов`язковим критерієм є автентичність.
Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (далі - Порядок № 1760) (чинний на момент прийняття оскаржуваного наказу, у редакції від 27.12.2001), передбачено, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1760 облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями.
Згідно з п. 5 Порядку № 1760 облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1760 відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Отже за результатами оцінки виявлених об`єктів культурної спадщини в обов`язковому порядку оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об`єкт культурної спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 1805-III для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків. Консультативні ради діють на підставі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно з п. 1.3 Типового положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини від 26.02.2001 № 42/94 (далі - Положення № 42/94) до складу Консультативної ради входять провідні вчені й висококваліфіковані фахівці-практики сфери охорони та реставрації пам`яток, а також суміжних галузей - реставратори, працівники науково-дослідних і проектних організацій, виробничники, представники державних органів охорони культурної спадщини вищого рівня, органів управління, громадських організацій.
Пунктом 2.1 Положення № 42/94 визначено, що основним завданням Консультативної ради є забезпечення професійного вирішення питань дослідження, охорони, реставрації, відтворення об`єктів культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених місць шляхом опрацювання висновків, рішень, рекомендацій і пропозицій для органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Суд звертає увагу, що суд не має спеціальних знань, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності житлового будинку критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 (аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року справа №813/1091/18).
З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на вимогу, зазначену в адвокатському запиті від 28.02.2021 № 2802, надати копію облікової документації на щойно виявлений об`єкт архітектури – «Особняк (початок ХХ ст.)», Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації листом від 11.03.2021 надало лише витяг з «Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання Черкаська область 1993)».
Будь-яких доказів на підтвердження наявності короткої історичної довідки, акта технічного стану та матеріалів фотофіксації сучасного стану на щойно виявлений об`єкт архітектури («Особняк (початок ХХ ст.)») ні відповідачем, ні третьою особою 1 до суду не надано, як і не надано будь-яких пояснень щодо причин відсутності такої документації.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у складі облікової документації на «Особняк (початок ХХ ст.)» короткої історичної довідки, акта технічного стану та матеріалів фотофіксації сучасного стану, обов`язковість наявності яких визначена п. 3 Порядку № 1760.
Разом з тим, з листів Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації суд не має можливості встановити реальної підстави для прийняття оскаржуваного наказу.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів щодо відповідності «Особняк (початок XX ст.)» критерію автентичності та іншим критеріям, передбачених Порядком № 1760.
У листі №02/01-03-25/187/02/01-03-25/5466 від 11.03.2021 Управління культури та охорони культурної спадщини повідомили про відсутність оформлення протоколу, обов`язковість складання якого передбачена п. 12 Порядку№ 1760, а отже і про відсутність доказів на підтвердження зібрання наукових (вчених) рад, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, у тому числі, Консультативної ради.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1760, відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Аналізуючи зазначену норм, суд приходить до висновку, що за результатами оцінки виявлених об`єктів культурної спадщини в обов`язковому порядку оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об`єкт культурної спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 1805-III, для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.
Консультативні ради діють на підставі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно з п. 1.3 Типового положення про Консультативну раду з питань охорони культурної спадщини місцевих органів охорони культурної спадщини від 26.02.2001 № 42/94 (далі – Положення № 42/94), до складу Консультативної ради входять провідні вчені й висококваліфіковані фахівці-практики сфери охорони та реставрації пам`яток, а також суміжних галузей - реставратори, працівники науково-дослідних і проектних організацій, виробничники, представники державних органів охорони культурної спадщини вищого рівня, органів управління, громадських організацій.
Пунктом 2.1 Положення № 42/94 визначено, що основним завданням Консультативної ради є забезпечення професійного вирішення питань дослідження, охорони, реставрації, відтворення об`єктів культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених місць шляхом опрацювання висновків, рішень, рекомендацій і пропозицій для органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Суд звертає увагу, що не має спеціальних знань для встановлення факту відповідності чи невідповідності об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у Порядку № 1760.
Водночас, відповідачем не надано доказів щодо відповідності «Особняк (початок ХХ ст.)» критерію автентичності та іншим критеріям, передбачених Порядком № 1760.
Таким чином, суд висновує про відсутність оформлення протоколу, обов`язковість складання якого передбачена п. 12 Порядку № 1760, а отже і про відсутність доказів на підтвердження зібрання наукових (вчених) рад, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, у тому числі, Консультативної ради.
Наведене вище не спростовано відповідачем, як і не спростовано будь-яких інших позицій позивача.
Окрім іншого, суд бере до уваги той факт, що з моменту видачі оскаржуваного наказу – 23.11.2010 до 01.04.2021. усупереч вимогам Порядку№ 1760, у редакції, чинній на момент прийняттяоскаржуваного наказу, а також у наступних редакціях, облікова документація на «Особняк» початок XX століття, що за адресою: АДРЕСА_1 до Міністерства культурита інформаційної політики України не надходила.
Підсумовуючи наведене вище, суд зазначає про таке.
Видаючи наказ № 10/03-21 від 23.11.2010 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури”, відповідач на викладені вище обставини уваги не звернув, відсутність факту підтвердження відповідності «Особняк» початок XX століття, що за адресою: АДРЕСА_1 критеріям, передбачених Порядком №1760, проігнорував, наявності належної та повної облікової документації (облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об`єкта) не забезпечив, заходів, спрямованих на дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача не вжив, а відтак дійшов передчасних висновків про віднесення “«Особняк» початок XX століття, що за адресою: АДРЕСА_1 , до числа щойно виявлених об`єктів культурної спадщини і, як наслідок, безпідставно вніс згаданий об`єкт до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У судовій практиці Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Так, у рішенні “Рисовський проти України” ЄСПЛ зазначив, що принцип “належного урядування” передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (також див. рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (також див. Рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії"). Згідно з п. 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що дане питання було досліджене під час вирішення питання про відкриття провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн. Враховуючи, що даний позов підлягає до задоволення у повному обсязі, тому вказані судові витрати належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації №10/03-21 від 23.11.2010 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури” в частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Особняк» (початок ХХ ст.), розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на користь приватного підприємства «Профелектро» сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 08.07.2021.
Суддя В.П. Тимошенко
Судове рішення № 98217630, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/2470/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: