
Справа № 560/3541/21
РІШЕННЯ
іменем України
08 липня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування страхового стажу ОСОБА_1 та проведення перерахунку пенсії.
2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року та провести перерахунок пенсії з 22.02.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого на підставі укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Ухвалою суду від 30.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що після призначення пенсії в позивачки був відсутній напрацьований страховий стаж, а наявна лише сплата страхових внесків згідно договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, відповідно підстави для проведення перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону №1058 відсутні. Рішенням головного управління від 07.03.2021 №1718/03-16 відмовлено позивачці у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви від 22.02.2021 року у зв`язку з відсутністю права зарахування до страхового стажу лише одноразової сплати єдиного внеску за попередній період, так як особа після призначення пенсії не працювала та не набула страхового стажу, про що позивачку повідомлено листом № 2200-0307-8/16741 від 25.03.2021 року.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що з урахуванням періоду з 01.09.2019 по 31.12.2019 згідно типового договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування страховий стаж позивача становить 30 років. Станом на 22.02.2021 вік позивача становить 67 років. Таким чином, враховуючи ч. 1 ст. 98 Закону №1788-ХІІ та приписи норм Закону № 1058-1V, позивач має право на здійснення перерахунку пенсії, а відтак відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку пенсії є протиправною.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України ”Про пенсійне забезпечення”.
02.02.2021 позивач уклала з Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразово сплати єдиного внеску), згідно з умовами якого позивач сплачує єдиний внесок за попередній період з 01.09.2019 по 31.12.2019 у розмірі 10560 для набуття 30 років страхового стажу.
Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого на підставі договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України ”Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю права на зарахування до страхового стажу лише одноразової сплати єдиного внеску за попередній період, так як особа після призначення пенсії не працювала та не набула страхового стажу.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.03.2021 №28544.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон України № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 40 вказаного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Питання перерахунку пенсій визначено у статті 42 Закону України № 1058-IV.
Згідно з абзацами першим четвертим частини четвертої статті 42 Закону України №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 зазначеного Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
В абзаці першому частини першої статті 28 Закону України № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України № 1058-IV особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 вказаного Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 вказаного Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу наведених положень можна зробити висновок про те, що позивач є платником, який має право на добровільну сплату єдиного внеску.
Суд встановив, що страховий стаж позивача до укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування становив 29 років 8 місяців 10 днів.
Відтак, з метою набуття 30 років страхового стажу для перерахунку пенсії позивач уклала з Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (одноразово сплати єдиного внеску), згідно з умовами якого позивач сплачує єдиний внесок за попередній період з 01.09.2019 по 31.12.2019 у розмірі 10560 грн..
03.02.2021 здійснила сплату добровільних внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за попередній період з 01.09.2019 по 31.12.2019 у розмірі 10560 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ ”Приватбанк” №0.0.2001586699.1.
Таким чином, позивач станом на день звернення до відповідача набула 30 років страхового стажу.
З приводу посилання представника відповідача на те, що чинним законодавством не передбачено здійснення перерахунку пенсії після її призначення з урахуванням страхового стажу, набутого на підставі укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 42 Закону України №1058-IV якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 зазначеного Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На думку суду, відмова відповідача перерахувати позивачу пенсію у зв`язку з тим, що вона не продовжувала працювати після призначення пенсії і набула страховий стаж внаслідок виконання умов договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування ставить у нерівне становище позивача з особами, які набули страховий стаж, продовжуючи працювати.
Суд вважає, що запровадження законодавцем механізму добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування зумовлене тим, щоб забезпечити право громадян на належне соціальне забезпечення у разі відсутності необхідного страхового стажу.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі статею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 102 рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (заяви №846/16 та № 1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам`ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є «практичними та ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі «Броньовський проти Польщі» («Broniowski v. Poland»), заява № 31443/96, пункт 115).
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу набутого на підставі укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від 02.02.2021.
З метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з 01.09.2019 по 31.12.2019 та здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу, набутого на підставі укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з 22.02.2021.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу періоду з 01.09.2019 по 31.12.2019, набутого на підставі укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від 02.02.2021.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.09.2019 по 31.12.2019, набутий на підставі укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від 02.02.2021 та здійснити перерахунок пенсії позивача з 22.02.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 09 липня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.М. Майстер
Судове рішення № 98217456, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/3541/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: