Рішення № 98217203, 05.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 липня 2021 р. справа №520/6915/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків майдан Свободи,5 Держпром, 4 під`їзд 1-й поверх ЄДРПОУ 14099344) щодо не зарахування ОСОБА_1 , до стажу роботи на посаді судді додаткових двох років роботи у сфері права, який вимагався для набуття права для призначення на посаду судді вперше та двох повних років від половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі Довідки апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

- Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963240850623 від 07.12.2020 року в частині застосування загального відсотку до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 56%, при здійсненні перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 року №01-33/203/2020. виданої Апеляційним судом Харківської області.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 64% грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді додаткових двох років роботи у сфері права, який вимагався для набуття права для призначення на посаду судді вперше та двох повних років від половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 року №01- 33/203/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області, здійснивши виплату боргу однією сумою, без обмеження граничним розміром, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації на час виплати перерахунку, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

- Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

- Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на мою користь за рахунок його бюджетних асигнувань понесені мною витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач з 29 березня 1993 року працювала суддею. Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VIII, відповідно до пункту 9 ч.5 ст.126 Конституції України, в зв`язку з поданням заяви про відставку була звільнена з посади судді Апеляційного суду Харківської області, наказом голови суду від 19 вересня 2016 року №04-03/80-ос відрахована зі штату цього суду. З 23.09.2016 року на підставі розпорядження управління Пенсійного фону України Харківської області позивач отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці . Зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09 2020 року по справі №520/8287/2020, яке набрало законної сили 10.11.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, скасовано Рішення ГУ ПФ України в Харківські області №850623 від 22.05.2020 року та зобов`язано Головне управління здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання відповідно до суддівської винагороди, зазначеної у довідці апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020, здійснивши виплату боргу однією сумою без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично сплачених сум. При здійсненні перерахунку довічного грошового утримання відповідач виходив із стажу роботи на посаді судді 23 років 5 місяців 16 днів та нараховано 56% від суддівської винагороди судді, зазначеної у довідці апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020. Зазначає, що відповідачем протиправно не враховано два роки у сфері права, які вимагались для набуття права на призначення на посаду судді вперше та половини строку навчання у вищому юридичному закладі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження

Ухвалою суду від 25.05.2021 року вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача через канцелярію суду було надано відзив в якому зазначив, що при здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні законні підстави для врахування до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання на денній формі юридичного закладу та періоду роботи на посаді у сфері права, який вимагався для набуття права для призначення на посаду судді вперше, а отже позовні вимоги є безпідставними та не відповідають чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню. З огляду на викладене, з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, через канцелярію суду надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 29 березня 1993 року працювала суддею. Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року №1515-VIII, відповідно до пункту 9 ч.5 ст.126 Конституції України, в зв`язку з поданням заяви про відставку була звільнена з посади судді Апеляційного суду Харківської області, наказом голови суду від 19 вересня 2016 року №04-03/80-ос відрахована зі штату цього суду.

З 23.09.2016 року на підставі розпорядження управління Пенсійного фону України Харківської області позивач отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% від заробітної плати виходячи із стажу роботи на посаді судді.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09 2020 року по справі №520/8287/2020, яке набрало законної сили 10.11.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, скасовано Рішення ГУ ПФ України в Харківські області №850623 від 22.05.2020 року та зобов`язано Головне управління здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання відповідно до суддівської винагороди, зазначеної у довідці апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020, здійснивши виплату боргу однією сумою без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично сплачених сум.

У відзиві представник позивача повідомив, рішенням №963240850623 від 07.12.2020 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року по справі №520/8287/2020 відділ перерахунку пенсії №4 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового забезпечення утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №01-33/203/2020 та було враховано лише стаж на посаді судді, який складає 23 роки 5 місяців 16 днів.

Після перерахунку грошове утримання судді ОСОБА_1 було обчислено у розмірі 56 суддівської винагороди судді.

Позивач зазначає, що при перерахунку щомісячного довічного грошового забезпечення відповідачем до стажу на посаді судді не було враховано два роки у сфері права, які вимагались для набуття права на призначення на посаду судді вперше та половини строку навчання у вищому юридичному закладі.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

З приводу позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді двох повних років від половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що питання про зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання вже вирішувалось судами.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року по справі №520/9735/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Харківське приміське об`єднане Управління пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 , судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати з 01 січня 2018 року, дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди працюючим суддям, з включенням стажу роботи з врахуванням навчання на денній формі юридичного закладу, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 32626 гривень 37 коп., на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-56/73 від 31.07.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 16.04.2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі №520/3985/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Харківського приміського об`єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року, з урахуванням стажу роботи враховуючи навчання на денній формі юридичного закладу у розмірі 90 % заробітної плати.

Зобов`язано Харківського приміського об`єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 , судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати з 04 грудня 2018 року, дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди працюючим суддям, з включенням до стажу роботи навчання на денній формі юридичного закладу, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 46516 гривень 80 коп., на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-56/205 від 13.12.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною відмову Харківського приміського об`єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року, з урахуванням стажу роботи враховуючи навчання на денній формі юридичного закладу у розмірі 90 % заробітної плати.

Зобов`язано Харківське приміське об`єднане Управління пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 , судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати з 01 січня 2019 року, дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди працюючим суддям, з включенням до стажу роботи навчання на денній формі юридичного закладу, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 50715 гривень 20 коп., на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-48/19 від 22.01.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 23.07.2019 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Зазначена позиція висловлена у роз`ясненні Конституційного Суду України у Рішенні №8-рп/2005.

Згідно з Указами Президента України № 584/95 від 10.07.1995 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та № 1061/2002 від 25.11.2002 року "Про внесення змін до Указу Президента України від 10.07.1995 року № 584", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.

Тобто, законодавством було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кас України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи те, що рішеннями суду, які набрали законної сили, встановлено факт зарахування позивачу до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, суд приходить до висновку, що при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не зарахувавши позивачу половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області і діяло не на підставі та не в спосіб що визначені законодавством України.

Отже позовні в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді двох повних років від половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 року №01- 33/203/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді період роботи на посаді у сфері права, який вимагався для набуття права для призначення на посаду судді вперше при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що на момент відрахування позивача зі штату суду (наказ голови суду від 19 вересня 2016 року №04-03/80-ос ) та призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці (23.09.2016 року) діяли норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI .

У відповідності до вимог статті 131 Закону України № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Суд зауважує, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12.07.2018 р. № 2509-VIII, зокрема було доповнено ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. №1402-VIII частиною другою такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12.07.2018 р. № 2509-VIII набрав чинності 05.08.2018 р.

Суд, враховує правову позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 31.10.2019 р. по справі №520/11431/18 відповідно до якої передбачені ч.2 ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. №1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018 року.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки відрахування позивача зі штату суду (наказ голови суду від 19 вересня 2016 року №04-03/80-ос ) та призначення довічного грошового утримання судді у відставці (23.09.2016 року) відбулося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12.07.2018 р. № 2509-VIII, а саме 05.08.2018 р., яким зокрема було доповнено ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. №1402-VIII частиною 2 такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, відповідно вказана норма не поширюється на позивача.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 12.06.2020 року по справі №200/779/19-а.

Слід також зазначити, що спільним листом Верховного Суду, Вищої Ради Правосуддя України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України від 05.11.2018 року №№ 41783/0/9-18, 2664/0/2-18, 01-6757/18, 9рс-1112, 1-22433/18, 02/3878 "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді" (пункт 6) повідомлено, що передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді здійснюються з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018 року.

Посилання в позовній заяві позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 року по справі № 9901/805/18 (провадження № 11-1481заі18), суд вважає необґрунтованими , оскільки в зазначеній справі позивач (суддя) звернулася до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення 07.08.2018 року, тобто після набрання чинності 05.08.2018 року Закону України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII, тоді як ОСОБА_1 відраховано зі штату суду та призначено довічне грошове утримання судді у відставці, тобто до набрання чинності Законом № 2509-VIII. Оскільки обставини даної справи та справи № 9901/805/18, на яку посилається позивач, є різними, суд не враховує висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 року по справі № 9901/805/18.

Щодо посилання позивача на приписи ст.58 Конституції України в обґрунтування своїх вимог, а також посилання на норми Конституції України про те, що вони не забороняють надання зворотної сили закону, яким передбачено розширення змісту та обсягу прав людини, а це впливає на впевненість у стабільності свого правового становища, то суд зауважує, що норми Конституції, зокрема вказаної вище статті, надають можливість зворотної дії в часі Законів та нормативно - правових виключно у випадку коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а в даному випадку питання спірних правовідносин не стосується відповідальності особи.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді період роботи на посаді у сфері права, який вимагався для набуття права для призначення на посаду судді вперше на підставі Закону від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020 року на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що судом було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі Довідки апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому наявні правові підстави для скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963240850623 від 07.12.2020 року в частині застосування загального відсотку до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 56%, при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 року №01-33/203/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області.

Щодо вимог про виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничним розміром, судом зазначається, що згідно з вимогами статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Виходячи зі змісту статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Таким чином, зазначена вимога заявлена на майбутнє, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині позову належить відмовити.

З приводу позовних вимог про виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання однією сумою, суд зазначає суд зазначає, що спосіб вчинення дій, які має виконати за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину щомісячного довічного грошового утримання перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Отже, в задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

Стосовно вимог позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу , слід зазначити наступне.

Згідно частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону № 2050-III, передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Згідно статті 3 Закону № 2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону № 2050-III, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку № 159, слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати може бути виплачена позивачу у тому ж місяці, у якому буде здійснюватися виплата заборгованості.

Звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як встановлено судом, виплата призначена позивачу за рішенням суду позивачу не була виплачена.

В свою чергу при виконанні рішення суду слід застосовувати спеціальне законодавство, зокрема, положення Закону №4901-VІ.

Враховуючи положення статті 5 Закону №4901-VІ, нарахування та виплата компенсації за несвоєчасне перерахування коштів за рішенням суду має проводитися органами Державної казначейської служби України, а не безпосередньо боржником за рішенням суду.

Отже позовні вимоги щодо проведення розрахунку та виплати щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - межах суми стягнення за один місяць.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі при здійсненні перерахунку відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року на підставі Довідки апеляційного суду Харківської області від 17.03.2020 року №01-33/203/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963240850623 від 07.12.2020 року в частині застосування загального відсотку до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 56%, при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки про суддівську винагороду для обчислення, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 року №01-33/203/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.03.2020 року №01- 33/203/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ - 14099344)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 липня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В