Рішення № 98217146, 29.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

29 червня 2021 р. № 520/5993/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Ткаченко Ю.О.,

представника відповідачів, Міністерства юстиції України та Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, - Іванової Т.О.,

представника відповідача, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - Юрченка О.В.,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування рішення і наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19 лютого 2021 року №8 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 12 березня 2021 року №932/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 березня 2021 року №279/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова ОМ.»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України та Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України (зокрема, Державному реєстру обтяжень рухомого майна; Державному реєстру речових прав на нерухоме майно; Єдиному реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; Єдиному реєстрі довіреностей; Спадковому реєстрі; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державному реєстрі актів цивільного стану громадян; Електронному реєстрі апостилів) для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачами прийнято оскаржувані рішення без належних підстав, визначених законодавством. Зокрема, позивачем зазначено про відсутність судових рішень щодо стягнення з позивача збитків, завданих вчиненими нотаріальними діями, а судові рішення про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, не можуть бути підставою для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Позивач також посилався на порушення порядку проведення перевірки та розгляду оскаржуваного подання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року клопотання представника Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Міністерством юстиції України 26.05.2021 подано до суду відзив на позов, у якому зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю стали відповідні рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та подання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), прийняті за результатом розгляду звернення фізичних осіб щодо неправомірності дій позивача при вчиненні виконавчих написів нотаріуса, при розгляді яких встановлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, а також наявність судових рішень, що набрали законної сили, якими виконавчі написи, вчинені позивачем, скасовано.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату правом подати відзив на позов не скористалась, у встановлений судом строк дані документи до суду не надходили.

Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 14.05.2021 подано відзив на позов, у якому зазначено про правомірність спірних рішень. Відповідач посилався на те, що за результатами перевірки позивача встановлено неодноразове порушення закону та підзаконних актів, внаслідок чого завдано шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій.

Третьою особою 05.05.2021 надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено про те, що у відповідності до положень законодавства та на підставі повідомлення про внесення відомостей про нотаріусів, які займаються нотаріальною діяльністю, третьою особою внесено відповідні відомості щодо позивача до Єдиного реєстру нотаріусів та припинено доступ до Єдиних і Державних реєстрів, держателем яких визначено Міністерство юстиції України. Також зазначено, що у разі поновлення діяльності позивача та внесення згідно Порядку № 2501/5 відповідної інформації до Єдиного реєстру нотаріусів, доступ позивача до Єдиних та Державних реєстрів буде поновлено.

Позивачем 19.05.2021 подано до суду відповідь на відзив Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій він посилався на те, що Центральне міжрегіональне правління юстиції у місті Києві для проведення позапланової перевірки діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу комісію не створювало, відповідний наказ не виносило, за наслідками перевірки не складало та не надавало позивачу для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки. Позивачу до застосування спірного заходу у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не надсилався наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. Будь-яких винятків або обмежень щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які є підставою для проведення перевірки, а також оформлення результатів її проведення за наслідком перевірки діяльності приватного нотаріуса за зверненням фізичної особи Порядок № 357/5 не містить. Порушення процедури є самостійною підставою для скасування спірних рішень відповідачів. Правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Також, 07.06.2021 позивачем подано до суду відповідь на відзив Міністерства юстиції України, у якій він посилався на те, що нотаріус не несе відповідальності за правильність поданих документів для вчинення виконавчих написів. Також, позивач посилався на відсутність судових рішень, якими встановлено факти завдання ОСОБА_1 шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та стягнення такими рішеннями коштів з нотаріуса на відшкодування завданої шкоди.

Представник Міністерства юстиції України 14.06.2021 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що однією із кваліфікуючих ознак норми підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" є наявність шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, заданої при вчиненні нотаріусом нотаріальних дій. Отже, шкода є кваліфікуючою ознакою діяння (правопорушення) нотаріуса, наявність якої разом з іншими складовими може слугувати підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, передбаченою підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону. Зважаючи на судові рішення, якими виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. були визнані такими, що не підлягають виконанню, Комісія встановила наявність заподіяної шкоди фізичним та юридичним особам, спричинення якої полягає у матеріальному та нематеріальному вираженні, а саме: затрати на правничу допомогу, адвокатів, судові витрати, необхідність витрачання часу на довготривалий захист своїх порушених прав, неможливість розпоряджатися заробітною платою, як єдиним джерелом доходу та утримання сім`ї, грошові втрати, подання на виконання стягнення грошових сум, які нараховані безпідставно або повторно, а також є спірні, інші збитки, обмеження, тиск виконавців, хвилювання та страждання тощо.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 29.06.2021 об 11:30 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та вважають, що оскаржувані рішення та накази є правомірними та прийнятими у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, підтримуючи доводи викладені у відзивах на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

10 січня 2005 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 5486.

18 листопада 2020 року Наказом Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції № 1384/6 «Про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 » було зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Київському міському нотаріальному округу за адресою: АДРЕСА_1 та було видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 1823 від 18 листопада 2020 року.

11 грудня 2020 року наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 1474/6 нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича було тимчасово зупинено з 12 грудня 2020 року, але не більше як на шість місяців, до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 5486, виданого Міністерством юстиції України 10 січня 2005 року на ім`я ОСОБА_1 .

11 грудня 2020 року Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було внесено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича № 6370/6.1-20 від 11.12.2020 (далі – Подання) з якого вбачається, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звертається до Вищої кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України з проханням розглянути подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 10 січня 2005 року № 5486 на ім`я ОСОБА_1 .

За результати розгляду даного подання Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату прийнято рішення № 8 від 19 лютого 2021 року про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 10 січня 2005 року за №5486 на ім`я ОСОБА_1 на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».

12 березня 2021 року наказом Міністерства юстиції № 932/5 від 12.03.2021 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 » відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19 лютого 2021 року №8 та на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало істотної шкоди фізичним та юридичним особам, та набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій було анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 10 січня 2005 року за № 5486 на ім`я ОСОБА_1 .

Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 березня 2021 року № 279/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М.» було вирішено припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 15 березня 2021 року.

15 березня 2021 року на адресу державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшло відповідне повідомлення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення діяльності позивача, на підставі якого третьою особою було внесено відповідні відомості до реєстрів.

Вважаючи дії відповідачів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, позивачем оскаржено їх до суду.

Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Положеннями статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини 2 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

У відповідності з вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Пунктом 1 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організацій нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 року за № 298/25075 (надалі – Порядок № 357/5) передбачає, що цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.

Відповідно до пункту 2 Порядку перевірка – планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період.

Відповідно до п. 6 Порядку проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції, діяльність яких безпосередньо пов`язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні.

Відповідно до п. 13 Порядку позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Відповідно до п. 14 Порядку перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

Відповідно до п. 15 Порядку у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Згідно з п. 33 Порядку за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно». Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства.

Згідно з п. 39 Порядку за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.

З матеріалів справи вбачається , що до Міністерства юстиції України була подана скарга фізичної особи щодо правомірності дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі, в якій зазначено про неодноразове порушення чинного законодавства України позивачем.

Представники Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судовому засіданні посилались на те, що Порядок № 357/5 визначає окремий вид позапланової перевірки – перевірка, що здійснюється за зверненнями фізичних і юридичних осіб, і що таке перевірка здійснюється на підставі документів та відомостей, що стосуються саме фактів, викладених у таких зверненнях та відповідні пояснення нотаріуса.

Проте, представник Міністерства юстиції України у судовому засіданні повідомив про те, що пояснення позивача під час такої перевірки не були отримані.

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судовому засіданні повідомив, що йому не відомо чи була створена комісія для проведення перевірки позивача. Доказів створення комісії, складання довідки за результатами перевірки на підставі звернення фізичної особи у 2020 році до суду не подано.

Виходячи з аналізу вказаних норм Порядку №357/5, суд дійшов висновку, що вони є імперативними.

А, отже, суд дійшов висновку, що в порушення приписів вказаного Порядку № 357/5 Центральне міжрегіональне управління юстиції у місті Києві для проведення позапланової перевірки діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу комісію не створювало, відповідний наказ не виносило, за наслідками перевірки не складало та не надавало позивачу для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки. ОСОБА_1 до застосування спірного заходу у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не надсилався наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.

Суд вважає помилковим твердження відповідачів про те, що під час перевірки за зверненням фізичних та юридичних осіб витребовуються лише документи та відомості, що стосуються саме фактів, викладених у таких зверненнях та відповідні пояснення нотаріуса, оскільки таке твердження суперечить нормам Порядку № 357/5.

З огляду на це суд зазначає, що порушення процедури є самостійною підставою для скасування спірних рішень відповідачів.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, висловленому у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №817/800/17, від 07 травня 2020 року у справі №П/811/615/16, від 12 червня 2020 року у справі №580/481/19, від 08 липня 2020 року у справі №П/811/937/17.

Правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18, у постанові від 23 травня 2019 року у справі №804/243/18 та постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктами 3, 4 Порядку № 1904/5 встановлено, що подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат»; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії подання, яке прийняте відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

З матеріалів справи вбачається, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) до подання не надало доповідну записку про перевірку роботи позивача. Представники Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судовому засіданні наголошували на тому, що такий документ не є обов`язковим та подається за наявності. Проте, суд не може погодитись із таким твердженням.

Щодо посилання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на довідку за результатами проведення позапланової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства від 04 вересня 2018 року, суд приходить до висновку, що такий доказ не може бути доповідною запискою в розумінні Порядку № 1904/5, оскільки, як зазначив представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судовому засіданні, був наданий до подання лише для відома та не є підставою для прийняття спірних рішень, окрім того така довідка складена до проведення перевірки за заявою фізичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) внесено подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з підстав, визначених підпунктами «е» та/або «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат».

Аналіз підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» дає підстави для висновку, що законодавець розділяє дві такі умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.

При цьому, завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №826/7176/17 та від 20.12.2019 №826/3746/17.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду, викладених у постанові від 29.04.2020 №817/800/17 суди, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, процедури анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинення нотаріальної діяльності, повинен дослідити наявність факту вчинення позивачем порушень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 826/2668/17, для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинні бути вчинені нотаріусом такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування.

При цьому докази можливої відсутності у діях нотаріуса складу кримінального правопорушення можуть бути важливими лише при наявності в діях нотаріуса виключно кримінально караного діяння та не можуть стосуватись притягненню нотаріуса до відповідальності за недотримання законодавства, яке регулює безпосередньо професійну діяльність.

Зі змісту Подання вбачається, що підставою для його внесення стали судові рішення, якими виконавчі написи позивача були визнані такими, що не підлягають виконанню.

Позивачем зазначено про відсутність судових рішень щодо стягнення з приватного нотаріуса Київського міського округу Гуревічова О.М. коштів на відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення нотаріальних дій, а тому підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» відсутні.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачами виявлено лише одну із складових підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, зазначена в підпункті «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» - порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій. Друга ж складова - «завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян» відповідачами, на підставі відповідних судових рішень, не встановлена.

Законом України «Про нотаріат» не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам.

Таким чином, суд вважає, що анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 5486 від 10 січня 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» не відповідає вимогам законодавства, оскільки відсутні всі складові підстав для анулювання свідоцтва за вказаним пунктом.

Щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону «Про нотаріат» визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Тобто, нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між ними особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

У судових рішеннях, на які посилаються відповідачі в оскаржуваних рішеннях спори виникли за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за позовами боржників до стягувачів, при цьому, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович не був відповідачем у таких справах.

До матеріалів справи учасниками справи не надано доказів наявності судових рішень, прийнятих за результатами вирішення спору про оскарження дій ОСОБА_1 , як відповідача, щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому порушено питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства та не встановлено його ступеня вини, її доведеності та встановлення міри відповідальності у зв`язку із вчиненням нотаріальних дій.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про незаконність та необґрунтованість рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19 лютого 2021 року №8 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 та прийнятих на підставі даного рішення наказу Міністерства юстиції України від 12 березня 2021 року №932/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 » та наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 березня 2021 року №279/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича».

Відповідно до п. 2.1. Розділу ІІ Порядку ведення Єдиного реєстру нотаріусів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 13.10.2010 №2501/5 (далі - Порядок №2501/5) підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є повідомлення територіальних органів Міністерства юстиції про поновлення нотаріальної діяльності нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю.

Згідно з п. 2.2. Порядку №2501/5 територіальні органи Міністерства юстиції в день виникнення підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру, але не пізніше наступного робочого дня, надсилають Адміністратору повідомлення в паперовій або електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру за формою, встановленою у додатках 1-3 ( za926-10 ) до цього Порядку.

Пунктом 2.3. Порядку №2501/5 встановлено, що адміністратор вносить до Єдиного реєстру відомості у день їх отримання від територіальних органів Міністерства юстиції або наступного робочого дня.

Отже, вимога про зобов`язання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи» вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України (зокрема, Державному реєстру обтяжень рухомого майна; Державному реєстру речових прав на нерухоме майно; Єдиному реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; Єдиному реєстрі довіреностей; Спадковому реєстрі; Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державному реєстрі актів цивільного стану громадян; Електронному реєстрі апостилів) для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат» суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 8 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5 (далі - Порядок № 2586/5) у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця його доступ до Єдиних та Державних реєстрів припиняється адміністратором реєстрів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного наказу Міністерства юстиції України.

Згідно абз. 3 п. 9 Порядку №2586/5 у разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу про тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доступ до реєстрів надається не пізніше наступного робочого дня після отримання адміністратором реєстрів відповідного судового рішення, що набрало законної сили.

Оскільки рішення, що набрало законної сили, до адміністратора реєстрів не надходило, то дана вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пров. Музейний, буд. 2-Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43315602), третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправним та скасування рішення і наказів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19 лютого 2021 року №8 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 12 березня 2021 року №932/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 березня 2021 року №279/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича».

Зобов`язати Центральне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08.07.2021.

Суддя Д.А. Волошин