Рішення № 98216290, 30.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2021 року м. РівнеСправа №460/8831/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій неправомірними, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу недоїмки із єдиного соціального внеску в сумі 2078,12 грн станом на 31.10.2020;

скасувати вимогу від 12.11.2020 за №Ф-8173-13 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2078,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) з 01.09.2020 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР №000420, виданого 31.07.2020. Крім того, в період січень – серпень 2020 року перебувала у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації. Вважає, що оскільки вона була найманим працівником, відповідно роботодавець за неї в означений період сплатив єдиний внесок у належному розмірі. Сплата страхових внесків вказаним управлінням за ОСОБА_1 за вказаний період підтверджується довідкою від 24.11.220 №2147/02-10 та довідкою форми ОК – 5. З вересня 2020 року перебуває на обліку в контролюючому органі як платник єдиного внеску. Зазначила, що нею у вересні та жовтні 2020 року вчасно сплачувався єдиний внесок як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, що підтверджується відповідними платіжними документами. Проте, в листопаді 2020 року вона отримала від контролюючого органу вимогу від 12.11.2020 за №Ф-8173-13 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 2078,12 грн. Вказала, що позивачем в повному обсязі виконані зобов`язання щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в період з серпня по жовтень 2020 року, а тому нарахування відповідачем боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ в сумі 2078,12 грн є безпідставним та необґрунтованим. Вважає, що оспорювана вимога прийнята всупереч вимогам чинного законодавства, а тому є протиправною.

Ухвалою суду від 04.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відмовлено у задоволенні клопотань позивача про розгляд справи з викликом учасників справи та про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що відповідно до даних інформаційної системи «Податковий блок», позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність). Право позивача на заняття адвокатською діяльністю не зупинено та не припинено. На підставі цих даних та у відповідності до вимог чинного законодавства було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 за №Ф-8173-13. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримала позицію, викладену в позові, вважає, що твердження відповідача є необґрунтованими.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 11.05.2019 по 31.08.2020 перебувала у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації (а.с.13-17).

Водночас, 31.07.2020 ОСОБА_1 отримано свідоцтво серії НОМЕР_2 про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.10-12).

12.11.2020 ГУ ДПС у Рівненській області сформовано для позивача вимогу №Ф-8173-13 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску (станом на 31.10.2020) на суму 2078,12 грн (а.с.20).

Вважаючи таку вимогу податкового органу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 4 Закону №2464-VІ установлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема:

- роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п.1);

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п.5).

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ч.1). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (ч.2).

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абз.1).

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абз.2).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність індивідуально з 01.09.2020, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю у період з 01.08.2020 по 31.10.2020 не зупинялося, при цьому вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець, та у серпні 2020 року працювала як найманий працівник в Управлінні соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації (а.с.13-17).

Відтак, в розумінні чинного законодавства позивач у період з 01.09.2020 по 31.10.2020 була особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність).

Оскільки позивач в означений період була особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність), то в силу вимог Закону №2464-VI вона є платником єдиного внеску за себе в такий період.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI).

Тобто обов`язок своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску Законом №2464-VI покладено на платника такого внеску, а не на контролюючий орган.

Відповідно до положень пункту 1 та 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення недоїмки), єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Водночас, абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449) встановлено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Особливості визначення бази нарахування єдиного внеску для деяких категорій платників, визначених частиною першою статті 4 Закону, встановлено, пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції №449, згідно з підпунктом 1 якого для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону, які не мають основного місця роботи, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Якщо платники, зазначені у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 частини першої статті 4 Закону, мають основне місце роботи, то такі платники звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за них у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Враховуючи, що у період з 01.08.2020 по 31.08.2020 позивач перебувала у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації (основне місце роботи), то в силу вимог абз.3 пп.1 п.2 Розділу ІІІ Інструкції №449 ОСОБА_1 звільнена від нарахування і сплати ЄСВ за себе в означений період як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, адже обов`язок сплати такого внеску за неї законодавцем покладено на її роботодавця - Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації.

Так, довідкою Управління соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації від 24.11.2020 №2147/02-10 підтверджується сплата ЄСВ за ОСОБА_1 за серпень 2020 року в сумі 2423,53 грн (а.с.24).

Крім того, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) (станом на 23.11.2020), у період січень – жовтень 2020 року страхові внески за позивача сплачено Управлінням соціального захисту населення Бережанської районної державної адміністрації повністю (а.с.21-23).

У 2020 році мінімальний страховий внесок складав 1039,06 грн, що становить 22% від мінімальної заробітної плати (4723).

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відтак, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність - платник єдиного, у 2020 році має обов`язок зі сплати єдиного внеску в сумі, яка сплачується щоквартально по 3117,18 грн з січня (?1039,06? х3) та по 3300,00 грн з вересня (1100 х 3) з терміном сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, враховуючи те, що незалежну професійну діяльність розпочато позивачем фактично 01.09.2020, оскільки з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (31.07.2020) до 31.08.2020 вона була найманим працівником і обов`язок сплати страхових внесків за неї в цей період законодавцем покладено на її роботодавця, то у період вересень – жовтень 2020 року ОСОБА_1 потрібно було сплатити ЄСВ на суму 2200,00 грн (1100 х 2).

Так, дублікатами квитанцій від 16.10.2020 №0.0.1872247909.1 на суму 1100,00 грн та від 17.11.2020 №0.0.1909499808.1 на суму 1100,00 грн (а.с.25-26), підтверджується сплата позивачем ЄСВ за період вересень – жовтень 2020 року у строки визначені абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI на суму 2200,00 грн.

Відтак, станом на 31.10.2020 у позивача відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ за 2020 рік.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідач у відзиві не навів обставини, які слугували підставою виникнення у позивача недоїмки в сумі 2078,12 грн станом на 31.10.2020. Доказів її виникнення не надав.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що у період з 01.08.2020 по 31.08.2020 позивач звільнена від нарахування і сплати ЄСВ за себе, суд дійшов висновку про відсутність у позивача станом на 31.10.2020 заборгованості зі сплати ЄСВ за 2020 рік.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки матеріали справи не містять належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів існування у позивача станом на 31.10.2020 непогашеної недоїмки зі сплати ЄСВ, то нарахування позивачу такої недоїмки в сумі 2078,12 грн, здійснено контролюючим органом поза межами чинного законодавства України, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо її нарахування та, як наслідок, протиправність оскаржуваної вимоги

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) про визнання дій неправомірними, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки із єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в сумі 2078,12 грн станом на 31 жовтня 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 12 листопада 2020 року за №Ф-8173-13 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2078,12грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко