Ухвала суду № 98216246, 09.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

09 липня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7602/21 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області , відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.04.2021 № 134 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у її власність для ведення особистого селянського господарства на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області;

зобов`язати Великосорочинську сільську раду Миргородського району Полтавської області розглянути заяву позивача від 29.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 0,5 га для ведення особистого селянського господарства на території Великосорочинської сільської Раду Миргородського району Полтавської області

08 липня 2021 року позивачем також подано заяву про забезпечення адміністративного позову, а саме позивач просить зупинити дію рішення Великосоричинської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 23.04.2021 №134 до винесення рішення по даній справі, а також заборонити посадовим особам Великосоричинської сільської ради Миргородського району Полтавської області вчиняти будь які дії, щодо видачі дозволу на розробку проекту документації землеустрою по спірній ділянці до завершення розгляду справи по суті та прийняття відповідного рішення. В обґрунтування зазначено, що оскільки позивач не погоджується з вказаним рішенням.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечення позову у такий спосіб є виходом за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність, в свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Суд зазначає, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.

Крім того, суд наголошує, що у своїй численній практиці (постанови від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13, від 07 червня 2016 року у справі №820/3507/15, від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а та від 05 березня 2019 року у справі № 806/602/18) Верховний Суд наголошує на тому, що усі учасники земельних відносин мають рівне право розробити проекти землеустрою. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є першою стадією земельно-правової процедури щодо безоплатного отримання у власність земельних ділянок. Виходячи з приписів статей 116, 123 ЗК України, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Відтак, забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам відповідача вчиняти будь які дії, щодо видачі дозволу на розробку проекту документації землеустрою по спірній ділянці до завершення розгляду справи по суті та прийняття відповідного рішення не визнається судом співмірним та може вплинути на права та інтереси інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Ясиновський