Ухвала суду № 98215369, 09.07.2021, Оболонський районний суд міста Києва

09.07.2021 Справа № 756/10212/21

756/10212/21

1-кс/756/1672/21

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судових засідань Чагір Б.К.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гошовської М.І.,

слідчого Іванова Г.Д.,

захисника Вовка С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Іванова Г.Д., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Гошовською М.І., у кримінальному провадженні №12021100050001522 від 05.07.2021, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українець за національністю, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, неодружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (зі слів),

УСТАНОВИВ:

07.07.2021 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП м. Києві Іванов Г.Д., за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва Гошовською М.І., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави в вигляді 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100050001522 від 05.07.2021, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.07.2021 приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував неподалік 1-го парадного житлового будинку АДРЕСА_2 , де помітив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій щодо малолітньої ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою задоволення власної статевої пристрасті, спрямованої на розбещення малолітньої, переконавшись у відсутності батьків та інших дорослих осіб, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вчиняє розпусні дії щодо малолітньої, діючи з сексуальних мотивів, бажаючи цього, свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток малолітньої особи, а також формування аморальних поглядів у дитини, користуючись своїми віковими та фізичними перевагами, вчинив щодо малолітньої ОСОБА_2 розпусні дії сексуального характеру, а саме оголивши власний статевий орган, почав демонструвати його останній, при цьому запропонувавши потерпілій усамітнитися в менш людному місці.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду з метою уникнення відповідальності.

Крім того, звертаємо увагу на те, що ОСОБА_1 вказує своє фактичне місце проживання за наступною адресою: АДРЕСА_3 . Разом з тим, ОСОБА_3 , яка являється сестрою ОСОБА_1 під час допиту показала, що останній з 2018 року за вказаною адресою не проживає. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1 був охарактеризований, як особа з неурівноваженою психікою, схильною до вживання алкоголю та наркотиків, а також вчинення злочинів майнового характеру, що пов`язано з небажанням заробляти кошти законним способом.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_2 , свідків є те, що підозрюваному відомо місце проживання вказаних осіб. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схилити потерпілу, свідків до дачі неправдивих показань, відмови взагалі від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 та враховуючи винятковий характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення у якому підозрюється останній, підозрюваний ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний не має встановлених легальних, постійних джерел доходу, належних засобів для існування, й відповідно до наявної інформації, що міститься з ІІПС «Армор», підозрюваний ОСОБА_1 у 2018-2019 роках мав відношення до зберігання наркотичних засобів, а також вчинення крадіжок.

Також сторона обвинувачення наголошує на тому, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою може призвести до нових випадків розбещення малолітніх дітей, з огляду на наявність в матеріалах кримінального провадження доказів про непоодинокий випадок неадекватності поведінки підозрюваного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Прокурор вказав, що наявність психічної хвороби у підозрюваного не підтверджена відповідними документами.

Захисник у судовому засіданні частково заперечив щодо задоволення клопотання. Мотивуючи свою позицію психічним захворюванням підозрюваного та тим, що у Подільському районному суді м. Києва розглядається справа відносно підозрюваного щодо застосування до останнього заходів медичного характеру. Тому, просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із ізоляцією; ризики, зазначені у клопотанні ґрунтуються на припущеннях.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, заперечив проти задоволення клопотання слідчого. Вказав, що має психічне захворювання - діагноз: параноїдна шизофренія. Також зазначив, що єдиної адреси фактичного проживання не має.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 05.07.2021 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України (кримінальне провадження №12021100050001522).

05.07.2021 о 20:35 год. ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

06.07.2021 о 20:10 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

07.07.2021 підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протоколами огляду місця події від 05.07.2021 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі малолітньої потерпілої ОСОБА_2 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 .

З ухвали Подільського районного суду м. Києва від 04.12.2019 у справі №758/15419/19 вбачається, що у провадженні суду перебуває справа за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12019100070002513, внесеному до ЄРДР 16.07.2019 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, розгляд справи триває.

Разом з тим, матеріали клопотання не містять жодних належних та достатніх доказів того, що у підозрюваного ОСОБА_1 є психічне захворювання, а також того, що у справі по обвинуваченню останнього, яка перебуває у провадженні Подільського районного суду м. Києва, прийнято остаточне рішення.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою може призвести до нових випадків розбещення малолітніх дітей, з огляду на наявність в матеріалах кримінального провадження доказів про непоодинокий випадок неадекватності поведінки підозрюваного.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують особу останнього, соціальні зв`язки підозрюваного, його репутацію, відсутність єдиного місця фактичного проживання, вік та стан здоров`я.

Окрім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Іванова Г.Д., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Гошовською М.І., у кримінальному провадженні №12021100050001522 від 05.07.2021, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 02 вересня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися із м. Києва та Київської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місце свого проживання, зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з потерпілою, її представником, свідками в кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУ ДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 02 вересня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Дата складення повного тексту ухвали - 09.07.2021.

Слідчий суддя І.М. Банасько