Ухвала суду № 98214621, 09.07.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/68/19

провадження № 2/631/57/21

У Х В АЛ А

про залишення позовної заяви без розгляду

09 липня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест», про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності, посвідченою 01 серпня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мітякіною С. З. – адвокат Ломакін Е. В., звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частку земельної ділянки, кадастровий номер 6324285500:02:000:0304, площею 4,5346 га, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, Старовірівка сільська рада.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 07 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 09 січня 2020 року закрите підготовче провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 , або її представник у судове засідання, що було призначене на 09 липня 2021 року вкотре не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання сторона позивача була повідомлена відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України шляхом направлення на адресу місця проживання позивача, що зазначена у позові, судової повістки. Про причини своєї неявки суд не повідомила, ніяких клопотань на адресу суду не направляла. Судова повістка повернулась на адресу суду з відміткою відділення УДППЗ «Укрпошта» – «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання також не з`явилась, хоча про дату, час і місцесудового засідання була повідомлена відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6320202411017, відповідно до якого відповідач отримала виклик до суду 29 червня 2021 року. Про причини своєї неявки суд не повідомила, ніяких клопотань на адресу суду не направляла.

Уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест» у судове засідання теж не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6320202411025, відповідно до якого представник третьої особи отримав виклик до суду 29 червня 2021 року.

Скориставшись правом, наданим положеннями частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест» Чеглов С. М. раніше через канцелярію суду надав заяву, що була зареєстрована за вхідним № 3753/20-вх від 01 липня 2020 року, відповідно до якої просив розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест», про визнання права власності в порядку спадкування, здійснювати без участі третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест».

З цього приводу слід зазначити, що частиною 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання їх явки обов`язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін, вирішивши в ньому питання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Отже, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, – суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест», про визнання права власності в порядку спадкування, слід залишити без розгляду внаслідок повторної неявки позивача та/або її представника у судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини такої неявки, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно з положеннями частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , неодноразово, належним чином повідомлялась судом про місце і час розгляду справи, у тому числі за адресою місця проживання, вказаної у позовній заяві.

Так, у судове засідання, що було призначено на 04 березня 2021 року позивач не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча була обізнана про розгляд справи у суді відповідно до приписів статтей 128 та 240 Цивільного процесуального кодексу України, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання повістки про виклик у суді. Представник позивача засобами поштового зв`язку направив на адресу суду заяву, що була зареєстрована за вхідним № 1178/21-вх від 03 березня 2021 року, відповідно до якої просив про відкладення розгляду цивільної справи та надання можливості ознайомлення з її матеріалами. Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року за клопотанням сторони позивача відкладено розгляд справи до 15 квітня 2021 року з метою надання можливості позивачу реалізувати свої процесуальні права. Проте, до суду для ознайомлення з матеріалами справи позивач та її представник так й не з`явилися, при цьому судова повістка про виклик у судове засідання на 15 квітня 2021 року була отримана позивачем особисто 10 квітня 2021 року.

У судове засідання, що було призначене на 27 травня 2021 року позивач повторно не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Як свідчать матеріали справи судова повістка була отримана позивачем особисто 12 травня 2021 року. Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, ніяких клопотань на адресу суду направлено не було.

У наступні судові засідання, що були призначені на 17 червня 2021 року та 09 липня 2021 року позивач та/або її представник знову не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлялася належним чином у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Судова повістка на 17 червня 2021 року була отримана позивачем 25 червня 2021 року, судова повістка на 09 липня 2021 року повернулась на адресу суду з відміткою відділення УДППЗ «Укрпошта» – «адресат відсутній за вказаною адресою».

За вказаний період ніяких клопотань чи заяв про розгляд справи за відсутності позивача або відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про причини своєї неявки ОСОБА_1 жодного разу суд не повідомляла.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи позивач особисто чи її представник не цікавилися ані ходом розгляду справи за її цивільним позовом, ані її результатом.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, окрім процесуальних прав Цивільне процесуальне законодавство України наділило учасників справи й певними процесуальними обов`язками.

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

При цьому, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частини 1 статті 44 Цивільного процесуального кодексу

Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, яким єсправедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Імперативними приписами частини 1 та 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не повідомляла суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження, адресу місця роботи не зазначала, а отже вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Приписи частини 5 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачають обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про місце і час судового розгляду, в судове засідання і, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять заяв від ОСОБА_1 або її представника про відкладення розгляду справи або щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача.

Європейський суду з прав людини у своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Практикою Європейського суду з прав людини також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Також суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження №11-122заі20) про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Наслідки, зазначені у пункті 3 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Як вже зазначалося, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

В даному випадку неявка сторони позивача позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Зважаючи на викладене, в зв`язку з неодноразовою неявкою позивача, ОСОБА_1 , у судові засідання, суд на підставі статтей 223 та 257 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест», про визнання права власності в порядку спадкування, без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 1, 5, 7, 13, 18, 42, 46, 76, 80, 89, 128, 131, 211, 214, 223, 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест», про визнання права власності в порядку спадкування – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до пункту 15.5 Розділу ХШ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України) протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя: Т. М. Трояновська