Ухвала суду № 98214481, 29.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8548/20

У Х В А Л А

29 червня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача – адвоката Кохана А.В., представника відповідача – Михайлишин Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат” до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправними та скасування акту перевірки та припису,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат” звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати акт, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №26/12 від 13.12.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Одеській області №15 від 16.12.2019 року.

Ухвалою від 09.09.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 01.06.2021 року суд, за заявою відповідача, замінив Державну екологічну інспекцію в Одеській області на правонаступника – Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

13.05.2021 року відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обгрунтоване тим, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ч.1 ст.5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду. Таким чином, посилаючись на висновки Верховного Суду за результатами розгляду справи № 805/3450/16-а від 23.10.2020 року, відповідач вважав, що провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю.

Стосовно вимоги про оскарження припису № 15 від 16.12.2019 року відповідач зазначив, що вказаний припис позивачем виконується, що підтверджується наданою ПрАТ «ІЦКК» інформацією під час розгляду іншої адміністративної справи № 420/1588/20 за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Приватного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат” про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ( лист ПрАТ «ІЦКК» № 462/1-Ю від 17.03.2020).

Отже, заявник клопотання вважав, що відсутні будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача по даній справі, а отже й відсутній спір про право. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За таких обставин, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 року у справі № 802/2474/17-а, від 29.08.2018 року у справі № 219/5238/17, відповідач вважав, що провадження у справі і в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису також підлягає закриттю.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

На час виникнення спірних відносин КАС України не містило визначення термінів «нормативно-правовий акт» та «правовий акт індивідуальної дії», разом із цим за загальним правилом в теорії права щодо класифікації актів нормативно-правовий - це акт, виданий суб`єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов`язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування; правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Обов`язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії, є його юридичний характер, тобто, обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта (суб`єктів), дотримання якої забезпечується певними правовими механізмами.

При цьому, в пункті 19 частини першої статті 4 КАС України законодавець визначив, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Отже, оспорюваний позивачем акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для нього або настання негативних наслідків, не порушує його прав, свободи або інтересів, що унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправним та скасування такого у порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі № 805/3450/16-а, які суд застосовує відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження акта перевірки № 26/12 від 13 грудня 2020 року підлягає закриттю.

Стосовно позовних вимог ПрАТ «ІЦКК» про оскарження припису №15 від 16.12.2019 року суд не погоджується з доводами заявника клопотання з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 802/2474/17-а, від 29.08.2018 року у справі № 219/5238/17, оскільки вони ухвалені з іншого предмета спору (оскаржувалося розпорядження райдержадміністрації про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам; та про встановлення відсутності повноважень у секретаря сільської ради на посвідчення заповіту), а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі.

Одночасно суд зауважує, що у наведеній вище справі № 805/3450/16-а предметом позову, було, серед іншого, і оскарження припису суб`єкта владних повноважень про усунення порушень. Вказана вимога судами першої та апеляційної інстанції була вирішена по суті, і Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 року залишив ці рішення в частині оскраження припису без змін.

Тому суд вважає, що виконання позивачем (повне або часткове) вимог припису відповідача не є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, а тому клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису №15 від 16.12.2019 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) – задовольнити частково.

Провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат” до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 26/12 від 13 грудня 2020 року – закрити.

У задоволенні решти клопотання – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 05.07.2021 року.

Суддя В.В. Андрухів