Рішення № 98214119, 08.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8588/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування ОСОБА_1 при призначенні вперше пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV з 01.03.2021 осучасненого показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 – 3764,40 грн х1,17х1,11х1,11, що становить 5426,60 грн;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2021 пенсію за віком згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року призначення такої пенсії – 2018, 2019, 2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та відповідно до 01.03.2021 отримувала пенсію по віку, відповідно до Закону України “Про державну службу”. 01.03.2021 Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області автоматично без звернення позивача було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Позивачка вважає, що відповідач, при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком протиправно застосував показник середньої заробітної плати в Україні 5426,60 грн, який використовується для перерахунку пенсій, які вже були раніше призначені відповідно до норми Закону 1058. На думку позивачки, відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати за 2018,2019,2020, тобто роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком відповідно до Закону 1058-IV. Позивачка вважає, що відповідач протиправно застосував норми Закону 1058-IV, які стосуються переведення з одного виду пенсії на інший в межах Закону 1058-IV, а норму, що стосується призначення пенсії вперше відповідно до Закону 1058-IV.

Ухвалою суду від 02.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив позовні вимоги з тих підстав, що оскільки позивачка була переведена на інший вид пенсії, а саме по Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон 1058-IV), то підстави перераховувати їй пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019,2020 роки – відсутні. Відповідач зазначає, що показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058-IV враховується для призначення пенсії, був урахований під час призначення їй пенсії за нормами Закону 3723-ХІІ і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону 1058-IV залишається незмінним.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та до 15.04.2013 отримувала пенсію за віком “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058. З 15.04.2013 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723.

01.03.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за результатами опрацювання особового рахунку ОСОБА_1 переведено з пенсії державного службовця, обчисленої за нормами Закону України “Про державну службу” №3723 на пенсію за віком “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058, як більш вигідніше.

11.03.2021 позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про надання інформації про те, з врахуванням яких показників стажу та заробітної плати їй призначено 01.03.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Листом №3480-2765/М-52/8-1300/21 від 31.03.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило ОСОБА_1 , що здійснено переведення з одного виду пенсії на інший, а тому і врахована середня заробітна плата за 2014-2016 роки, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17, 1,11, 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. № 124 (зі змінами) 5426,60 грн., що передбачено пунктом 4-3 розділу XV Закону.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.

Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором що передбачено ч. 1 ст.10 статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ (за чинності якого позивачу призначено пенсію вперше) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, також регулює питання пенсійного забезпечення державних службовців.

Виходячи з аналізу норм Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплата пенсії за віком згідно із Законом України “Про державну службу”, не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України “Про державну службу”, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

У частині першій Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Одночасно судом встановлено, що переведення позивача з пенсії держслужбовця на пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” проведено без заяви позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати працівників в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року відповідного призначення такої пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 31.03.15 р. у справі №21-612а14, від 09.06.15р. у справі №21-550а14, Верховного Суду від 22.01.2019 по справі № 577/2457/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 04.02.2021 року у справі №509/3080/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача про те, що позивача було переведено на інший вид пенсії в межах Закону № 1058, а не призначено нову пенсію, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було призначено пенсію відповідно до “Про державну службу”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” позивач звернулася вперше.

Отже, у даному випадку має місце перехід з пенсії передбаченої Законом України “Про державну службу” на пенсію передбачену “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а не переведення з одного виду пенсії передбаченого “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на інший вид передбачений останнім.

За таких обставин, пенсійний орган має враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застосувало показники середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

Судом встановлено, що позивачу з 01.03.2021 виплачується пенсія відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” , відповідно належним способом захисту прав ОСОБА_1 буде зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити з 01.03.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2018 - 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням виплаченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити перерахунок та виплатити з 01.03.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2018 - 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням виплаченої суми.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.