Рішення № 98213968, 30.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року справа №380/354/21

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Ікавого М.Р..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) (далі – відповідач, МВС України), в якому просить:

- визнати протиправними дії у вигляді відмови відповідача вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №43023/15-2020 від 17.12.2020 та зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 17.12.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністру України від 21.10.2015 №850 в сумі 315300,00 грн. та скерувати таке рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що незважаючи на відсутність законодавчих підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідач, всупереч вимог п.14 Порядку №850, відмовив позивачу у призначені такої. Вказує, що підставою для відмови слугувало те, що до складу комісії, яка проводила медико-соціальну експертизу не залучались представники закладів охорони здоров`я МВС, а також те, що під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. Позивач вказує, що відповідачем у листі №43023/15-2020 від 17.12.2020 не вказано документ, на підставі якого МВС України прийшло до висновку про те, що до складу комісії не входили представники закладів охорони здоров`я МВС. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Ухвалою від 18.01.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Залучив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Відповідач 04.02.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №380/2685/20 матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги були направлені Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області до Міністерства внутрішніх справ України. За результатами розгляду вказаних матеріалів, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, про що повідомлено позивача листом №43023/15-2020 від 17.12.2020. Представник відповідача вказує, що підставами для відмови стало те, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пунктів 10 та 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Вказує, що оскільки надіслані матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не відповідали положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 було прийняте рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. З врахуванням наведеного вважає, що у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Від ГУ МВС України у Львівській області 17.03.2021 надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що під час проходження ОСОБА_1 медико-соціальної експертизи на засіданні МСЕК №1 17.12.2019 представник ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» лікар ОСОБА_2 була відсутня. Вказує, що члени ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 24.05.2021 суд витребував для долучення до матеріалів справи від Міністерства внутрішніх справ України рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке прийняте за результатами розгляду поданих ним матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Станом на 30.06.2021 відповідач не надав суду витребувані докази. Копії належним чином оформленого рішення за результатами розгляду документів позивача суду не надіслав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач та третя особа участі повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 20.10.1997 по 30.12.2014.

Згідно із довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011291 від 17.12.2019 позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до виписки МСЕК з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 333210 від 17.12.2019, ОСОБА_1 отримав ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У зв`язку із вищевикладеним, у грудні 2019 ОСОБА_1 звернувся до Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності.

Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скеровано документи до Міністерства внутрішніх справ України для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Згідно з листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2020 №4092/15-2020 за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України вказано на неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами. Відтак, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання.

Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скеровано позивачу лист від 20.03.2020 №18, відповідно до якого, повідомлено про повернення документів на доопрацювання та необхідність прибути до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для отримання поданих документів з метою виключення їх втрати та для усунення недоліків.

З даного приводу позивач звернувся до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №380/2685/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за зверненням ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію», у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850 та прийняти відповідне рішення. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення ГУМВС України у Львівській області повторно надіслало документи до Міністерства для прийняття рішення по суті.

Листом МВС України №43023/15-2020 від 17.12.2020 повідомлено позивача, що за результатами розгляду документів, 15.12.2020 затверджено Висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням, зокрема: пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися; пункту 16 Положення – під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України у Львівській області» не здійснювалось. Копію висновку від 15.12.2020 було долучено до листа.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду за судовим захистом.

При вирішення спору суд керувався таким.

За правилами статті 23 Закону України «Про міліцію» у редакції Закону України від 13 лютого 2015 року № 208-VІІІ (далі - Закон №565-ХІІ), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

07 листопада 2015 року Закон №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ).

При цьому абзацом 3 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ було передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VІІІ.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції було затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок №850).

Пунктом 7 Порядку №850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно із пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;

витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

У відповідності до вимог пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

На підставі аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що пунктом 9 Порядку № 850 встановлено обов`язок МВС прийняти одне із двох можливих рішень: або про призначення грошової допомоги, або про відмову у призначенні грошової допомоги із зазначенням мотивів такої відмови.

Водночас, Пунктом 14 Порядку №850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Суд звертає увагу, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що медико-соціальну експертизу проведено із порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, зокрема, до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров`я МВС.

Так, п.10 Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:

1) загального профілю;

2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров`я МВС не є безумовною.

Крім цього, суд звертає увагу, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії.

Суд також зазначає, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги слугувало також порушення п.16 Положення, зокрема, що під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України у Львівській області» не здійснювалось.

Щодо таких доводів відповідача суд зазначає, що пунктом 16 Положення передбачено, що голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи. Для вирішення соціальних питань і створення з урахуванням ступеня втрати життєдіяльності та професії потерпілого спеціальних умов для виконання роботи запрошується представник власника підприємства, установи та організації, де працює хворий, що досяг повноліття, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

З наведеного слідує, що хворого під час засідання комісії представляє голова відповідної комісії, а не будь-яка інша особа. Отже, суд вважає, що покликання відповідача на п.16 Положення є безпідставним та не береться судом до уваги.

Ба більше, суд звертає увагу, що у листі №43023/15-2020 від 17.12.2020 не вказано документ, на підставі якого МВС України прийшло до висновку про те, що до складу комісії не входили представники закладів охорони здоров`я МВС.

В той же час, представник позивача подав суду копію листа Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №52 від 26.05.2021, зі змісту якого суд встановив, що листом №33/34-305 від 03.04.2019 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України у Львівській області» скерувало для участі у засіданні Обласної МСЕК №1 при проведенні медико-соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ Заступника начальника лікарні з ЕТН – Лікаря ОСОБА_2 . На засіданні, 17.12.2019 (коли проходив медико-соціальну експертизу позивач) лікар ОСОБА_2 була відсутня.

Отже, представник закладу охорони здоров`я МВС входив до складу МСЕК, однак на конкретному засіданні комісії присутній не був. Водночас, відсутність на засіданні комісії одного з її членів, не може свідчити про неналежний склад комісії та відсутність повноважень в комісії приймати відповідні рішення.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров`я МВС та у зв`язку з тим, що під час проведення медико-соціальної експертизи не здійснювалось представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України у Львівській області», Міністерство внутрішніх справ України діяло всупереч нормам чинного законодавства.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку №850 відмова у призначенні особі одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована. Тобто, мотиви відмови повинні бути чіткими та зрозумілими для особи і такі мотиви повинні бути викладені в конкретному рішенні.

Водночас, в даному випадку, відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги шляхом проставлення відповідної резолюції про відмову у затвердженні висновку про виплату такої, без належного обґрунтування. Мотиви відмови викладені відповідачем лише в листі №143023//15-2020 від 17.12.2020, який не є рішенням відповідача, прийнятим відповідно до Порядку № 850.

З цих підстав суд вважає протиправними дії МВС України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №43023/15-2020 від 17.12.2020.

Тому, для належного відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу в конкретному розмірі, а саме в сумі 315300,00 грн, та скерувати прийняте рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати, то такі задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Оскільки уповноваженим на прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №850 є саме Міністерство внутрішніх справ України, то у даному випадку суд не наділений повноваженнями для визначення конкретної суми одноразової грошової допомоги, яка буде підлягати виплаті ОСОБА_1 після прийняття вказаного рішення.

Крім цього суд зазначає, що пунктом 9 Порядку №850 визначено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції. Тобто, обов`язок Міністерства внутрішніх справ України у разі прийняття позитивного рішення про призначення особі одноразової грошової допомоги надіслати таке рішення для виконання до підрозділу, в якому проходив службу працівник міліції, чітко визначений в Порядку №850, норми якого є обов`язкові до виконання, а тому відсутні підстави вважати що такі не будуть дотримані відповідачем.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн, який сплачений відповідно до квитанцій №0.0.1972164981.1 від 12.01.2021.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №43023/15-2020 від 17.12.2020.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 08.07.2021

Суддя Р.І. Кузан