Рішення № 98213759, 07.07.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/5860/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення сесії Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 20.10.2020 року №605 «Про заяву гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язання Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.09.2020 р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею до 2,00 га із земель комунальної власності на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Рішенням від 20.10.2020 р. №605 відмовлено у наданні такого дозволу, відмова мотивована тим, що на території сільської ради відсутні вільні земельні ділянки масивом 2,00 га ріллі. Позивач вказує, що відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеуустроющодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем у спірному рішенні не зазначено та не конкретизовано підставу для відмови в задоволенні заяви, яка передбачена нормами Земельного кодексу України.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень відзив на позов не подано без поважних причин, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії – залишено без руху (а.с.18).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31-32).

18.02.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.38).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 р. витребувано докази у Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.41).

Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано.

Разом з тим, Устинівською селищною радою Кіровоградської області листом від 31.03.2021 р. №02-22/254/1 повідомлено суд про те, що виконати вимоги ухвали неможливо у зв`язку з тим, що 12.06.2020 р. Кабінет Міністрів України прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей, в результаті чого в країні створено 1469 територіальних громад, в тому числі Устинівську територіальну громаду, до складу якої увійшли 14 сільських рад, в тому числі Криничуватська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області. Рішенням другої сесії восьмого скликання Устинівської селищної ради від 16.12.2020 р. розпочато процедуру реорганізації сільських рад Устинівського району Кіровоградської області, яка передбачає їх подальше припинення шляхом приєднання до Устинівської селищної ради. На підставі вказаного рішення створено комісії з реорганізації та почато проведення інвентаризації активів та зобов`язань сільських рад, в тому числі Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Станом на 31.03.2021 р. процес реорганізації не завершено, Криничуватська сільска рада Устинівського району Кіровоградської області не припинена шляхом приєднання до Устинівської селищної ради. Після закінчення вказаного процесу Устинівською селищною радою, як правонаступником Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, буде надано засвідчені копії документів, що витребувані ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 р. по справі №340/580/20 (а.с.44-49).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.07.2021 р. реєстрація Криничуватської сільської ради не припинена (а.с.52-56).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2020 р. ОСОБА_1 до Криничуватської сільської ради заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в розмірі до 2 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.11, 25).

Графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та її орієнтовні розміри до заяви не додавалися, що підтверджено листом ОСОБА_1 від 17.02.2021 р. (а.с.39).

Рішенням сорок сьомої сесії сьомого скликання Криничуватської сільської ради Утинівського району Кіровоградської області від 20.10.2020 р. №605 «Про заяву гр. ОСОБА_1 » відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею – 2,00 га в зв`язку з тим, що на території Криничуватської сільської ради вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення масивом 2,00 га (ріллі) не має (а.с.12).

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктами «а», «б» ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до змісту пп.«в» ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п.«б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частина 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Зважаючи на викладене, суд наголошує на тому, що неодмінною умовою надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є виконання особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень, всіх передумов для отримання такого дозволу.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Водночас, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу чи вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, із недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Однак, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Разом з тим, з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2018 р. у справі №509/4156/15-а (провадження №К/9901/7504/18).

Судом встановлено, що підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у рішенні сорок сьомої сесії сьомого скликання Криничуватської сільської ради Утинівського району Кіровоградської області від 20.10.2020 р. №605 «Про заяву гр. ОСОБА_1 » зазначено відсутність на території Криничуватської сільської ради вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення масивом 2,00 га (ріллі).

Однак, до суду не надано жодного доказу в обґрунтування правомірності такої відмови.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності на території Криничуватської сільської ради вільних земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення сорок сьомої сесії сьомого скликання Криничуватської сільської ради Утинівського району Кіровоградської області від 20.10.2020 р. №605 «Про заяву гр. ОСОБА_1 » прийнято необґрунтовано, є протиправним і підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Окрім того, позивач просить зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Суд зазначає, що ч.6 ст.118 Земельного кодексу України встановлює вичерпний перелік документів, який підлягає поданню до відповідного органу виконавчої влади з метою одержання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому саме на відповідача покладається обов`язок перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем перевірки заяви ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів на відповідність вимогам ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що Криничуватська сільска рада Устинівського району Кіровоградської області, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не вчинила усіх дій спрямованих на встановлення відповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області є передчасною та задоволенню не підлягає.

Натомість, з огляду на визнання протиправним та скасування рішення сорок сьомої сесії сьомого скликання Криничуватської сільської ради Утинівського району Кіровоградської області від 20.10.2020 р. №605 «Про заяву гр. ОСОБА_1 », прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Криничуватську сільську раду Утинівського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Згідно з ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 681,60 грн (а.с.6, 7), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок сьомої сесії сьомого скликання Криничуватської сільської ради Утинівського району Кіровоградської області від 20 жовтня 2020 року №605 «Про заяву гр. ОСОБА_1 ».

3. Зобов`язати Криничуватську сільську раду Утинівського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Криничуватської сільської ради Утинівського району Кіровоградської області (с. Криничуватка, Устинівський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 04364590).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду – 07 липня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт