Рішення № 98212926, 08.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/17689/20

категорія 102000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду, як законний представник своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , з позовом до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови видачі неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;

- зобов`язати Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину та її батьків до ЄЛЛР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 10 вересня 2020 року вона звернулись до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. При цьому повідомила, що від отримання паспорта у формі ID-картки відмовляється по релігійних переконаннях. У відповідь на вказану заяву позивач отримала від Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області відмову, оформлену листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, в якій відповідач, посилаючись на норми Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зазначив, що для оформлення паспорта громадянина України особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. У зв`язку з ненаданням вказаного переліку документів, неповнолітній ОСОБА_2 було відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому вона звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою від 16 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/17689/20 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

13 листопада 2020 року до суду надійшов відзив Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, неповнолітня ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою-анкетою встановленої форми про видачі паспорта, всупереч нормам чинного законодавства, особисто не зверталась та документів, необхідних для оформлення паспорта не подавала. До управління зверталась ОСОБА_1 із заявою довільної форми, в якій просила видати її неповнолітній дочці ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки. До вказаної заяви позивачем не було долучено ні фотокарток, ні оригіналу свідоцтва про народження, які передбачені Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ та Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302. Водночас, особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка та з долученням визначеного переліку документів є передумовою для оформлення та видачі паспорта громадянина України. З огляду на що, заява ОСОБА_1 була розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Відтак, переписка з позивачем у формі листа із роз`ясненням порядку отримання паспорта громадянина України не може розцінюватися як відмова в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки. Враховуючи вказані обставини Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.21-22).

01 лютого 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій ОСОБА_1 зазначила, що доводи відповідача про недотримання процедури звернення за отриманням паспорту, передбаченої Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, є безпідставними, адже вказаний порядок регулює відносини щодо видачі паспорту у формі ID-картки. Відтак, подача передбаченої вказаним порядком заяви-анкети означала б згоду на обробку персональних даних (в тому числі біометричних). Крім того, наслідками подачі такої заяви-анкети була б видача паспорту у громадянина України формі ID-картки з присвоєнням унікального номеру в реєстрі. Разом з тим, вона зверталась до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки та повідомила, що від отримання паспорта у формі ID-картки відмовляється та не надає згоду на обрубку персональних даних (а.с.27-31).

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою, в якій просила видати її дочці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, оскільки вона відмовляється від оформлення такого паспорта як ID-картка по релігійним переконанням (а.с.23).

За наслідками розгляду вказаної заяви, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надіслав ОСОБА_1 лист від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, в якому зазначив, що відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. З огляду на зазначене подана заява щодо оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року на теперішній час не може бути задоволена. Разом з тим, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у листі повідомив ОСОБА_1 , що при наданні перерахованих вище документів, в тому числі відповідного рішення суду, буде розглянуто питання документування її доньки - ОСОБА_2 паспортом громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року (а.с.9-10).

Таким чином, зміст листа Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20 свідчить, що підставою для відмови у видачі неповнолітній ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки було ненадання нею документів, визначених пунктом 1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, в тому числі й відповідного рішення суду.

Вважаючи, що листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20 відповідач протиправно відмовив її неповнолітній дитині ОСОБА_2 , у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідачів на їх відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III "Про громадянство України" визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Приписами ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 14 Закону 5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету.

Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій (далі - Закон № 5492-VI).

Водночас, частиною 4 статті 13 Закону №5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами 2 - 4 ст. 21 Закону №5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Таким чином, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону №5492-VI).

На виконання положень абзацу другого частини другої статті Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв від 25.03.2015 №302 якою затвердив Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було передбачено запровадження із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;

- з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Крім того, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" було установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.

Натомість паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Водночас, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302" пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 було доповнено абзацом п`ятим такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".

Згідно з п. 1 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 3 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (п. 5 Положення №2503-XII).

Відповідно до цього Положення №2503-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 було затверджено зразок бланка громадянина України (у вигляді паспортної книжечки) згідно з додатком.

Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.

На підставі Положення про паспорт (у редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року № 3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 4 червня 1994 року №353 (далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185 «Деякі питання виконання Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визнано такою, що втратила чинність.

Однак, постановою від 12 червня 2013 року №415 уряд зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року № 185, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до відповідача із заявою ОСОБА_1 просила видати її неповнолітній дочці ОСОБА_2 паспорт громадянина України саме у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

При розгляді даної справи суд враховує правову позицію щодо права особи на отримання паспорта в формі паспортної книжечки, яку було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі №806/3265/17.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/2/18) констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було "встановлене законом"), не є "необхідним у демократичному суспільстві". Зазначене допускає свавільне втручання в право на приватне життя в контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 вказала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Таким чином, у цій зразковій справі Велика Палата Верховного Суду констатувала незаконність відмови органів ДМС у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року.

Разом з тим, незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним: 1) особа звертається до територіального органу ДМС; 2) подає особисто заяву за встановленою формою; 3) надає необхідний повний пакет документів.

Відповідно до п. 13 Положенням №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням визначеного переліку документів.

Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, був затверджений Наказом МВС України від 13.04.2012 №320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за № 1089/21401.

Форма заяви про видачу паспорта також була затверджена Наказом МВС України від 13.04.2012 №320.

Однак, на час звернення позивача до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із відповідною заявою про видачу її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року, Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затверджений Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, втратив чинність на підставі Наказу МВС України від 01.03.2018 №161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2018 року за №352/31804.

Проте, суд звертає увагу, що відсутність форми заяви не може нівелювати право особи на отримання паспорту у формі книжечки, а тому подання заяви у довільній формі чи за формою, визначеною Порядком, затвердженим наказом МВС України від 13.04.2012 №320, що втратив чинність не може слугувати підставою для невидачі такого паспорту.

З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 зверталась до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою довільної форми, в якій просила видати її дочці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки (а.с.23).

При цьому, суд відмічає, що у вказаній заяві відсутня інформація про те, що до неї додавались будь-які документи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за наслідками розгляду вказаної заяви, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надіслав ОСОБА_1 лист від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, в якому зазначив, що відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. З огляду на ненадання наведеного переліку документів, в тому числі відповідного рішення суду, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області повідомив ОСОБА_1 , що заява про видачу її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у Формі книжечки не може бути задоволена (а.с.9-10).

Таким чином, зі змісту листа від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20 вбачається, що Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області фактично відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, мотивуючи свою відмову недотриманням нею законодавчо визначеного порядку звернення та ненаданням документів визначених пунктом 1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456.

Відтак, приймаючи оскаржувану у дані справі відмову, оформлену листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області керувався нормами Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456.

Однак, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що положення Тимчасового порядку №456 застосовуються до правовідносин з приводу подання документів та прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року лише тим особам, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Разом з тим, щодо ОСОБА_2 на момент звернення до відповідача із заявою про видачу її паспорта жодного рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати їй паспорт громадянина України зразка 1994 року прийнято не було, а тому положення Тимчасового порядку №456 на неї не поширюються та не підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин.

Порядок звернення за видачею паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року врегульований правовими нормами пункту 13 Положенням №2503-ХІІ, якими й мав керуватися відповідач при розгляді заяви ОСОБА_1 про видачу паспорту її неповнолітній дитині ОСОБА_2 .

З огляду на зазначене, суд приходив до висновку, що приймаючи оскаржувану відмову, оформлену листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області керувався нормативно-правовим актом, який не регулював спірні правовідносини, а відтак діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно, посилаючись на норми Тимчасового порядку №456, відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки.

Водночас зазначені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про те, що листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20 неповнолітній ОСОБА_2 не було відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а лише роз`яснено законодавчо визначений алгоритм дій, необхідний для отримання такого паспорту, а тому вказаний лист не є рішенням-відмовою суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 зверталась до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою про видачу її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорту, а не із заявою про надання роз`яснення щодо порядку звернення за отриманням паспорту громадянина України зразка 1994 року. Відтак, у позивача були всі підстави вважати, що її заява буде розглянута по суті і за наслідками її розгляду відповідачем буде прийнято рішення щодо видачі/відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України нової фотокартки.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що лист Коростенського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Житомирській області від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20 обґрунтовано був розцінений позивачем як відмова у видачі її неповнолітній дитині паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Суд також не приймає до уваги викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про відсутність передумови для розгляду Коростенським районним відділом Управління державної міграційної служби України в Житомирській області питання про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України через недотримання нею порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України в частині звернення із заявою-анкетою за формою, визначеною Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, з огляду на наступне.

Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, передбачає виготовлення бланку паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1, а тому подача заяви-анкети, яка передбачена також даною постановою, стосується саме такої форми паспорта громадянина України.

Натомість, ОСОБА_1 звертаючись до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області із заявою, просила її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, а тому положення Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, на вказані правовідносини щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки не поширюються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч.2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, оформлену листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Водночас, вирішуючи питання щодо ефективного захисту прав ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких встановлених судом обставин, для належного захисту прав позивача суд, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Коростенський районний відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2020 (вх.№ Л-6/6/1820-20) про видачі її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, та прийняти рішення відповідно до норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Натомість, позовна вимога про зобов`язання Коростенський районний відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області видати неповнолітній ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, підстави для вирішення питання про їх розподіл відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Грушевського, 5, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500; код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, оформлену листом від 19.09.2020 №Л-6/6/1820-20/1820/740-20, у видачі неповнолітній ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Зобов`язати Коростенський районний відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2020 (вх.№Л-6/6/1820-20) про видачі її неповнолітній дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, та прийняти рішення відповідно до норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович