Рішення № 98212709, 01.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 р. Справа№200/1141/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Загацької Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Скрипник К.О.,

представника відповідачів Ноздрьова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (87500, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6), Офісу Генерального прокурора в особі Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 13/15) з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури №1899-к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області (код ЄРДПОУ 25707002) або на рівнозначній посаді в органах Донецької обласної прокуратури з 30.12.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення №57 від 19.11.2020 третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів(на правах місцевих) “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки”;

- стягнути з Донецької обласної прокуратури (вул. Університетська, буд.6, м.Маріуполь, Донецької області, 87500, код ЄРДПОУ 25707002) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.12.2020 по дату винесення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з березня 1998 року по грудень 2020 року вона працювала в органах прокуратури України на різних посадах. У грудні 2015 року ОСОБА_1 було призначено на посаду прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області. Наказом керівника Донецької обласної прокуратури №1899-к від 24.12.2020 звільнено з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Підставою для прийняття зазначеного рішення стало рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №57 від 19.11.2020, згідно якого, за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрала менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим вважаюсь такою, що неуспішно пройшла атестацію. Вказаний наказ керівника Донецької обласної прокуратури №1899-к від 24.12.2020 та рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №57 від 19.11.2020 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті усупереч положенням Конституції України, міжнародним договорам, ратифікованим Україною, Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (зі змінами), порушують право на працю, повагу до приватного життя, порушує засади рівності громадян. Вважає, що внаслідок незаконного звільнення з посади відбулось порушення права на приватне життя, оскільки були обірвані зв`язки з колегами по роботі, з іншими особами, з якими позивач спілкувалась в силу обійманої посади. При цьому втручання у право на повагу до приватного життя, відбулось всупереч ч.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто не на підставі закону і не було необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Підставою для звільнення стали положення Закону України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», прийнятого Верховною Радою України 19.09.2019. Позивач вважає, що він є недемократичним, звужує обсяг існуючих конституційних і трудових прав, порушує засади рівності громадян за ознакою роботи в органах прокуратури, та суперечить Конституції України, КЗпП, міжнародним договорам, згоду на обов`язковість надано Верховною Радою України, практиці Європейського суду з прав людини. Крім того, таке втручання відбулось не з метою, передбаченою ч.2 ст.8 Конвенції, не було «необхідним у демократичному суспільстві». Навпаки, було створено додаткові підстави для звільнення з посади лише тих прокурорів, які працювали у певний період часу, позбавивши їх гарантій збереження робочого місця. Враховуючи викладене, при вирішенні питання про звільнення не норми Закону №113-ІХ від 19.09.2019 повинні були використані керівником Донецької обласної прокуратури, а Конституція України та міжнародні договори, ратифіковані Україною. А положення Закону №113-ІХ від 19.09.2019 застосуванню не підлягають, так як суперечать вищим за юридичною силою нормативно - правовим актам. Крім того, в порівнянні із Законом у Порядку розширено предмет атестації прокурора. Зокрема, додатковим предметом визначено оцінку загальних здібностей і навичок, що суперечить п.16 Прикінцевих і перехідних положень Закону. Таким чином, в Порядку шляхом запровадження іспиту на загальні здібності і навички, не передбаченого Законом №113-ІХ від 19.09.2019, і розширення предмету атестації, порівняно із зазначеним Законом, створюються додаткові підстави для звільнення прокурорів з посад, не передбачені Законом України «Про прокуратуру». Зазначене є порушенням принципу правової визначеності, передбаченому у ст.8 Конституції України, а також ст.ст. 19, 24, 43, 64 Конституції України, в частині порушення права на працю, обмеження конституційних гарантій щодо захисту від незаконного звільнення, а також рівності громадян залежності від місця роботи. Вважає, що вказані обставини для звільнення були відсутні, оскільки не відбулось ліквідації, реорганізації або скорочення кількості прокурорів в органі, в якому позивач обіймала посаду, а саме - в Артемівській місцевій прокуратурі Донецької області. Крім того, вважає, що не було попереджено про можливе звільнення в порядку, як того вимагає трудове законодавство. Виходячи з законодавства, яке діяло на той час, станом на 29.12.2020 позивач мала право бути персонально попередженою про звільнення, переважне право на залишення на роботі, право на пропозицію іншої роботи в установі, що реорганізується, переважне право на поворотне прийняття на роботу. Також вважає, що при проведенні тестування на загальні здібності була застосована методика оцінки, яка не пройшла жодної експертизи або схвалення, та вона не може бути критерієм оцінки загальних здібностей прокурора. Вважає, що на усі питання другого етапу тестування були дані правильні відповіді, однак у зв`язку із технічними перебоями, програма зараховувала як неправильні відповіді. Вказане тестування проводилося на платформі ІНФОРМАЦІЯ_1 (посилання на сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 хоча жодної підстави її використання Генеральною прокуратурою України при тестуванні прокурорів не надано. Програма на якій здійснювалось тестування працювала неправильно, з технічними перебоями, довго грузилась, висіла в результаті чого видала не правильний результат. Вважає вказане рішення кадрової комісії та наказ протиправними, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства. Просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що законодавець ввів у дію чітко та однозначно визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначивши, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окресливши умову продовження служби успішне проходження атестації. Пунктом 9 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 №221 передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Головіною О.В. 07.10.2019 було подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яку спрямовано до Генеральної прокуратури України. Саме неуспішне проходження ОСОБА_1 другого етапу тестування, набравши 75 балів, що є нижчим ніж мінімальна допустима межа у 93 бали (згідно з рішенням №57 Третьої кадрової комісії від 19.11.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації), стало підставою видання наказу керівника Донецької обласної прокуратури № 1899-к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». Вважає, що наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1899-к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури законний і скасуванню не підлягає. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п.6 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону №113, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». За приписами п.7 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону, прокурори можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. З наведених норм закону слідує, що законодавець ввів у дію чітко та однозначно визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначивши, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окресливши умову продовження служби - успішне проходження атестації. Відповідно до п.9 ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону, атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Пунктом 9 розділу І Порядку, передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. ОСОБА_2 подано заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, отже подаючи таку заяву, позивач цілком і повністю була ознайомлена з умовами проведення атестації та погодилася на їх застосування. Законодавець, ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю. Пунктом 6 розділу І Порядку №221 визначено, що одним з етапів атестації є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. З урахуванням цього Третьою кадровою комісією ухвалене рішення №57 від 19.11.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Пунктом 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону, передбачено, що прокурори звільняються з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення комісії про неуспішне проходження атестації. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до інших нормативно-правових актів, має імперативний характер та підлягає безумовному виконанню уповноваженим органом та їх посадовими особами. Ці норми поширюються на усіх прокурорів. Враховуючи викладене, наказом керівника Донецької обласної прокуратури №1899-к від 24.12.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури. Підставу звільнення в спірному наказі сформульовано відповідно до п.п.2 п.19 розділу ІІ Закону №113.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.03.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 провадження у справі №200/1141/21-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора в особі Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії - зупинено до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX (зі змінами).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №200/1141/21-а задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №200/1141/21-а скасовано. Справу №200/1141/21-а направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/1141/21-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України. Відкладено підготовче засідання по справі на 08.06.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.07.2021.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав підстав наведених у відзивах, надав суду аналогічні пояснення. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 20.09.2001 Центрально-Міським РВ Горлівського МУУМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.25-29).

З березня 1998 року по грудень 2020 року ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури України на різних посадах, як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_3 (а.с.17-24).

Наказом прокуратури Донецької області від 15.12.2015 №2286-к призначено ОСОБА_1 прокурором Артемівської міської прокуратури Донецької області (а.с.15).

Не є спірним між учасниками справи та обставина, що позивачем складено заяву про намір пройти атестацію від 07.10.2019 (а.с.69).

19.11.2020 Третьою кадровою комісією Офісу Генерального прокурора складено Рішення №57 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, відповідно до якого ОСОБА_1 за результатом складення іспиту набрала 75 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту та не допускається до етапу проходження співбесіди (а.с.32).

Наказом Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 №1899-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Артемівської міської прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру” (а.с.16).

При цьому, наказ прийнято на підставі рішення третьої кадрової комісії №57 від 19.11.2020 відповідно до ст. 11 Закону України “Про прокуратуру” і п.п. 3, 6, пп. 2 п. 19 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”.

Позивач, не погоджуючись із рішенням від 19.11.2020 №57 та наказом від 24.12.2020 №1899-к, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення також закріплені статтями 2,5-1 КЗпП України.

На підставі статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.

Суд зазначає, що однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону №1697-VII є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

До Закону України "Про прокуратуру" були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX (діє з 25.09.2019).

Законом №113-IX у Кодексі законів про працю України статтю 32 доповнено частиною 5 такого змісту: "Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус".

Статтю 40 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №1697-VII (з урахуванням змін внесених Законом №113-IX), прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Приписами пунктів 6,19 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII.

Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2015 у справі №21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2018 у справі №803/31/16, від 30.07.2019 у справі №804/406/16, від 08.08.2019 у справі №813/150/16.

Таким чином, чинна редакція нормативно-правового регулювання у спірних правовідносинах, з урахуванням змін внесених Законом №113-IX, передбачає при регулюванні підстав та порядку звільнення з посад прокуратури положень спеціального законодавства та субсидіарного застосування норм трудового права.

Стосовно правомірності рішення кадрової комісії, суд зазначає наступне.

25.09.2019 набрав чинності Закон №113-IX, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Абзацом 1 та 2 пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

Пункти 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.

З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктами 10-14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2)професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ встановлено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

03 жовтня 2019 року наказом Генеральної прокуратури України №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

Згідно пункту 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Відповідно до пунктів 7-9 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки регламентовано приписами розділу ІІІ Порядку №221.

Так, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №221).

Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 221).

Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №221).

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії (пункт 4 розділу ІІІ Порядку №221).

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №221).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку №221.

Так, Уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії (пункт 1 розділу V Порядку №221).

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (пункт 2 розділу V Порядку №221).

Кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію (пункт 4 розділу V Порядку №221).

Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія (пункт 5 розділу V Порядку №221)

Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку №221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

17 жовтня 2019 року наказом Генеральної прокуратури України №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок №233).

Згідно пункту 2 Порядку №233 під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про прокуратуру», розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цим Порядком та іншими нормативними актами.

На підставі пункту 4 Порядку №233 склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.

Наказом №424 від 10.09.2020 з метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у тому числі військових прокуратур регіонів України і об`єднаних сил, утворено Третю кадрову комісію.

Як з`ясовано судом, 16.10.2020 був проведений іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявленні знань та вмінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, в якому брала участь позивач. За наслідками проведеного тестування позивач набрала 71 бал та була допущена до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (а.с.119-138).

Також 16.10.2020 був проведений іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, в якому брала участь позивач. За наслідками проведеного тестування позивач набрала 75 балів (а.с.140-141).

Наказом Генерального прокурора №105 від 21.02.2020 встановлено прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали.

19.11.2020 Третьою кадровою комісією ухвалено рішення №57 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, відповідно до якого у зв`язку з набранням меншої кількості балів ніж прохідний (93 бали) позивач неуспішно пройшла атестацію з набраною кількістю балів - 75 (а.с.111).

Оцінюючи доводи позивача щодо протиправності даного рішення Третьої кадрової комісії №57 від 19.11.2020, суд не вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Так, заявлений позов мотивований тим, що, на думку позивача, проходження ним атестації в порядку, передбаченому Законом №113-IX та Порядком №221 суперечить положенням трудового законодавства, то такі судом до уваги не беруться.

В цьому контексті судом враховується те, що Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 №15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й «Про прокуратуру».

Тобто, запровадження Законом №113-IX атестації прокурорів регіональних прокуратур як однієї з умов для їх переведення на посаду прокурора обласних прокуратур пов`язане, в тому числі, із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер по відношенню до позивача.

Фактично усі мотиви, якими позивач обґрунтовує протиправність дій відповідача щодо проведення атестації, ґрунтуються на його незгоді із положеннями Закону №113-IX та Порядком №221, які, на його думку, порушують в тому числі і права та гарантії, що визначені КЗпП України та Конституцією України.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що положення Закону №113-IX на день ухвалення рішення у вказаній справі є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались. Так само є чинними і положення Порядку №221, а тому підстави для їх неврахування, на думку суду, відсутні.

Крім того суд враховує, що позивач подала заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 07.10.2019, отже, цілком і повністю була ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації та погодилась на їх застосування. Тобто, позивач розуміла наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації.

В іншому випадку, позивач мала повне право відмовитись від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого останньою зроблено не було.

Законодавець ввівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.

Стосовно посилання позивача на те, що невідповідність результатів тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки фактичним результатам відбулося внаслідок технічних збоїв програмного забезпечення, які не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Результати складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (75 балів) відображені у відповідній відомості, у якій позивач проставила власний підпис, чим підтвердила їх достовірність (а.с.140-141).

У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відсутні, результати іспиту позивачем не оскаржувались.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення позивача з повідомленням до Третьої кадрової комісії та Офісу Генерального прокурора щодо вказаних технічних перебоїв програми чи з вимогою про проведення повторного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки.

У разі подання таких заяв позивачем, результат їх вирішення мав вплив на рішення кадрової комісії, оскільки вказані в них обставини, у випадку їх підтвердження, відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації були підставою для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора.

Проте, позивач не скористалась правом звернення з подібними заявами до Третьої кадрової комісії та Офісу Генерального прокурора. Суд вказує, що доказів того, що позивач мала зауваження щодо технічних збоїв програмного забезпечення суду не надано.

Таким чином, на момент складання 16.10.2020 позивачем іспиту будь-яких технічних проблем, пов`язаних із проведенням тестування встановлено не було.

На переконання суду, позивач вважаючи свої права порушеними та неможливість у належний спосіб скласти тестування повинна була відразу звернутися до комісії чи відповідних посадових осіб із заявою, чого зроблено не було, що викликає сумніви в наявності перешкод для складання іспиту.

Крім того, твердження позивача, що вона під час проведення тестування вірно відповідала на переважну більшість питань на всіх рівнях складності тесту, що беззаперечно свідчить про те, що результат тестування був достатній (понад 93 бали) та надавав їй можливість перейти до наступного етапу - співбесіди, а виданий негативний результат її тестування в 75 балів є невірним і необ`єктивним суд не приймає до уваги, оскільки це є виключно суб`єктивною оцінкою позивача та не має доказового значення по даній справі.

Висновок суду не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах, при цьому відповідачем-2 надано належні докази на підтвердження своєї позиції, натомість доводи позивача документально не підтвердженні, а викладені лише у формі свого ставлення до спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що позивачем у даній справі не оскаржується Порядок проходження прокурорами атестації, а подана позивачем заява від 07.10.2019 свідчить про її згоду з умовами та процедурами атестації, що визначені ним.

Суд відхиляє твердження позивача щодо не попередження про можливе звільнення в порядку, як того вимагає трудове законодавство, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 07.10.2019 позивачем на ім`я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, якою підтвердив, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, його буде звільнено з посади прокурора. За змістом та формою наведена заява відповідає положенню Порядку №221.

Отже, позивач реалізував своє право на переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. При цьому будь-яких доказів того, що його волевиявлення у вигляді подання згадуваної вище заяви, не відповідало його справжній волі суду не надано.

Також, судом не приймається твердження позивача, що при проведенні тестування на загальні здібності була застосована методика оцінки, яка не пройшла жодної експертизи або схвалення, та вона не може бути критерієм оцінки загальних здібностей прокурора, оскільки зі змісту поданої позивачем 07.10.2019 заяви про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію слідує, що позивач надала згоду на проходження атестації, погодилась з умовами та процедурами її проведення, що передбачені Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим Генеральним прокурором.

Подавши заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, позивач тим самим підтвердила, що вона ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації, погодилась на їх застосування.

Як вже зазначалось судом, метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності. Кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти його професійної підготовки і кваліфікації.

Суд зазначає, що результат складеного прокурором іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички є одним з етапів проходження атестації, тобто самостійним показником визначення рівня його професійної компетентності.

Під час проведення атестації Комісія вирішує питання відповідності прокурора здійснювати свої повноваження, а тому така особа повинна підтвердити свою відповідність за певними критеріями та відповідними показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія.

За правилами пункту 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Таким чином, результати атестації позивача на етапі складання нею іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички об`єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення Комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

У пункті 41 звіту Венеціанської Комісії від 25-26 березня 2011 року зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов`язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття “верховенство права”, зокрема, таких, як законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію; правова визначеність; заборона свавілля; доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами; дотримання прав людини; недискримінація та рівність перед законом.

Тобто принцип верховенства права вимагає дотримання вимог “якості” закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. У рішенні від 10 грудня 2009 року “Михайлюк та Петров проти України” (заява №11932/02) зазначено, що <… вираз “згідно із законом” насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступно відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права…>.

Суд зазначає, що мета, процедура та правові наслідки атестації прокурорів чітко визначені та врегульовані Законом №113-ІХ. Положення цього закону, що регулюють процедуру проходження атестації прокурорів, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Вказане підтверджується поданням позивачем заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Отже, приймаючи рішення про неуспішне проходження атестації позивачем, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупереджено, добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а відтак його рішення від 19.11.2020 №57 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасувати наказу керівника Донецької обласної прокуратури №1899-к від 24.12.2020 про звільнення позивача з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури суд зазначає наступне.

Виходячи з приписів пункту 6 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом (25.09.2019) позивач вважався таким, що персонально попереджений у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».

За наявності відповідного рішення Третьої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, відповідачем-1 прийнято наказ про звільнення позивача із займаної посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» від 24.12.2020 №1923-к.

Починаючи з 25.09.2019 та на момент звільнення позивача підстави та порядок звільнення з посади прокурора могли визначатися не лише Законом України «Про прокуратуру», а й іншим законом, у тому числі і Законом №113-IX, враховуючи зміни, внесені до ч.3 ст.16 Закону №1697-VІІ.

З урахуванням того, що звільнення на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" прямо передбачене підпунктом 2 пункту 19 розділу II Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що, застосування п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» можливе лише за умови ліквідації, реорганізації установи, скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 цілком обґрунтовано визначено підставою для звільнення позивача положення п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру», адже зазначене передбачено положеннями Закону №113-IX.

Доводи позивача про протиправність її звільнення за наслідком проведення атестації, ґрунтуються, у тому числі, фактично на незгоді із положеннями Закону №113-IX (та їх суперечності, на думку позивача, п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру») і Порядку №221.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що положення Закону №113-IX та Порядку №221 на день ухвалення рішення у даній справі є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались, а тому підстави для їх незастосування відсутні.

Твердження позивача про відсутність підстав для його звільнення під час лікарняного, який тривав з 10.12.2020 по 11.01.2021 (а.с.33-34), суд до уваги теж не бере, оскільки відповідно до ч.2 п.19 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту, а згідно з ч.5 ст.40 КЗпП України особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п.1 ч.1 цієї статті, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Як вже було заначено судом, Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 №15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й «Про прокуратуру».

Тобто, запровадження Законом №113-IX атестації прокурорів пов`язано, в тому числі, із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер по відношенню до позивача.

Запровадження законодавцем такого механізму реформування органів прокуратури України безперечно є втручанням у приватне життя особи прокурора у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності).

Проте, таке втручання у даному конкретному випадку прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну мету - відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України.

Міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності у даному випадку є повністю співмірною із ступенем втручання держави з аналогічною метою у діяльність особи на посаді професійного судді, що було визнано і законним, і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20.01.2016 №1-в/2016.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2020 №1899-к про звільнення з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в органах Донецької обласної прокуратури з 30.12.2020 та стягнення з Донецької обласної прокуратури на користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.12.2020 по дату винесення судового рішення, є похідними від попередніх, в задоволенні яких судом відмовлено, а отже задоволенню також не підлягають.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької обласної прокуратури (87500, м.Маріуполь, вул.Університетська, буд.6, код ЄДРПОУ 25707002), Офісу Генерального прокурора в особі Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування наказу керівника Донецької обласної прокуратури №1899-к від 24.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури; поновлення на посаді прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області (код ЄРДПОУ 25707002) або на рівнозначній посаді в органах Донецької обласної прокуратури з 30.12.2020; визнання протиправним та скасування рішення №57 від 19.11.2020 третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки”; стягнення з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.12.2020 по дату винесення судового рішення - відмовити.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 01.07.2021.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька