Ухвала суду № 98212031, 08.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

08 липня 2021 рокуЛуцькСправа № 140/4528/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного оформлення довідки від №22/6-1194 04.03.2021 про грошове забезпечення годувальника ОСОБА_2 за відповідною посадою, станом на листопад 2019 року, для перерахунку пенсії з 01.12.2019, в частині не врахування до неї також і інших додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги при первинному обчисленні та наступних перерахунках пенсії, у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу ОВС та деяких інших осіб» та його Прикінцевих положень від 15.06.2004 №1769-ІV та ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

зобов`язання відкликати з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку №22/6-1194 від 04.03.2021 про грошове забезпечення годувальника ОСОБА_2 за відповідною посадою, станом на 19 листопада 2019 року, для перерахунку пенсії з 01.12.2019 року;

зобов`язання оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 за відповідною посадою, станом на листопад 2019 року, у відповідності до ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови КМ України від 11.11.2015 №988, з повною реальною інформацією, за формою передбаченою Додатком 2 до постанови КМ України №45 від 13.02.2008, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених законодавством, в тому числі, які бралися до уваги при первинному обчисленні та наступних перерахунках пенсії, у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу ОВС та деяких інших осіб» та його Прикінцевих положень від 15.06.2004 №1769-ІV та ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад -2400 грн, оклад за спеціальним званням -1800 грн, надбавка за стаж служби (50%) -2100 грн, надбавка за слідчу роботу (25%), 100% надбавка, надбавка за особливі умови служби (50%), надбавка за виконання особливо важливих завдань (56%), доплата від попереднього розміру пенсії (35%), надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (39,96%), надбавка за безперервну службу (90%), премія (115,54%) та індексація 887,09 грн, для проведення з 01.12.2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №140/9882/20 Міністерством внутрішніх справ України була виготовлена та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідка №22/6-1194 від 04.03.2021 про грошове забезпечення годувальника ОСОБА_2 за відповідною посадою, станом на 19 листопада 2019 року, для перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, до структури якої не були включені усі додаткові види грошового забезпечення, які враховувались при первинному обчисленні та наступних перерахунках пенсії. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного оформлення довідки від №22/6-1194 04.03.2021, з огляду на що звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.30).

У відзиві на позовну заяву (а.с.37-40) представник відповідача із вимогами, викладеними в адміністративному позові, не погодився, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі якої ОСОБА_2 виплачувались на момент звільнення додаткові види грошового забезпечення, не застосовуються при визначенні грошового забезпечення поліцейських з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частинами другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

При цьому згідно із нормами частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому частиною восьмою статті 382 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.

З установлених судом фактичних обставин справи та, проаналізувавши предмет позову у цій справі, вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №140/9882/20, яким зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника, станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Зокрема, позивач не погоджується із складовими видами грошового забезпечення, які були включені у довідку №22/6-1194 від 04.03.2021 про грошове забезпечення годувальника ОСОБА_2 за відповідною посадою, станом на 19 листопада 2019 року, для перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, що виготовлена та направлена відповідачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених (на її думку) прав, свобод та інтересів, оскільки у даному випадку чинне законодавство наділяє особу правом особливого звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дії чи бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення в рамках справи №140/9882/20, а не з новим позовом.

У зв`язку з наведеним, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим адміністративним позовом не розглядаються.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.05.2020 у справі №420/6649/19.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст.382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись статтею 238, 239, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий -суддя Н.Б.Плахтій