Вирок № 98211164, 09.07.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/470/20 Провадження №-1-кп/613/32/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

прокурора Кальмана М.Ю.

захисників Тризни Є.М., Бережного С.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

представника служби у справах дітей Шевченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12020220220000175 від 25 березня 2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта загально-середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

27 лютого 2020 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

за ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимим 27 лютого 2020 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову скоїв корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, неповнолітній ОСОБА_4 , діючи повторно, 17 березня 2020 року приблизно о 14.30 год., знаходячись поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, зловживаючи довірою раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умовили останнього надати їм у користування на деякий час його особистий мопед Honda Dio Fit, 1999 року випуску, на якому останній приїхав до домоволодіння за вищевказаною адресою. Після отримання вказаного справного колісного транспортного засобу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, не маючи на меті повернення його власнику, реалізуючи попередню домовленість щодо продажу вказаного мопеду, за вказівкою ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_4 поїхали на ньому до домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , де без згоди на це ОСОБА_1 , продали мопед останнього ОСОБА_5 за 1 500 грн., а грошові кошти поділили на двох, ОСОБА_3 800 грн., а ОСОБА_4 700 грн. Своїми злочинними діями неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спричинили потерпілому ОСОБА_1 , відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 6-1/70СЕ- 2020 від 30 березня 2020 року, майнову шкоду на загальну суму 6 370 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні в інкримінованому йому злочині визнав себе винним в повному обсязі, не заперечував проти обставин зазначених в обвинувальному акті. Пояснив, що 17 березня 2020 року вони разом з ОСОБА_3 відпочивали у його знайомого ОСОБА_7 , який мешкає по АДРЕСА_7 , де вони разом вживали горілку. По закінченню спиртних напоїв він поспілкувався з ОСОБА_3 та вирішив зателефонувати своєму знайомому ОСОБА_1 , у якого є скутер, щоб «заложити» транспортний засіб та отримати за нього кошти, з метою придбання алкоголю. Зазначив, що дану розмову ОСОБА_7 не чув та про їх з ОСОБА_3 план останній нічого не знав. Через певний проміжок часу до них на скутері приїхав ОСОБА_1 , у якого він попросив ключі від транспортного засобу, щоб з`їздити до магазину та купити горілки, на що останній погодився та добровільного надав йому ключі від скутера. Вони разом з ОСОБА_3 поїхали до знайомого останнього на ім`я ОСОБА_9 , у якого «заложили» скутер та отримали за нього 1 500 грн., які розділили між собою та в подальшому витратили на спиртні напої. ОСОБА_1 вони сказали, що по дорозі до магазину їх зупинили працівники поліції та оскільки вони перебували на підпитку, забрали скутер на штраф майданчик. Через декілька днів, ОСОБА_1 дізнався правду та почав вимагати повернення транспортного засобу. Не бажаючи сваритись, вони з ОСОБА_3 викупили скутер за 2 000 грн. та повернули його ОСОБА_1 , однак останній вже звернувся до поліції.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні в інкримінованому йому злочині визнав себе винним в повному обсязі, не заперечував проти обставин зазначених в обвинувальному акті. Пояснив, що в березні 2020 року вони разом з ОСОБА_4 відпочивали у знайомого останнього, який проживає за адресою: АДРЕСА_7 , де вони разом вживали спиртні напої. По закінченню горілки від ОСОБА_4 надійшла пропозиція зателефонувати його знайомому ОСОБА_1 , у якого є скутер, та запропонувати приїхати до них для подальшого спільного відпочинку, з метою «заложення» транспортного засобу та отримання грошових коштів, на що він погодився. Через певний час до них на скутері приїхав ОСОБА_1 , у якого ОСОБА_4 попрохав транспортний засіб, щоб поїхати до магазину та придбати спиртні напої, на що останній добровільно дав ОСОБА_4 ключі. Вони разом поїхали до його знайомого ОСОБА_9 , де залишили скутер, за який отримали 1 500 грн., які розділили між собою. Також вони домовились, що приблизно через місяць заберуть назад транспортний засіб та повернуть за нього 2 000 грн. ОСОБА_1 вони сказали, що по дорозі їх зупинили працівники поліції та забрали скутер на штраф майданчик, оскільки перебували в стані алкогольного сп`яніння. Через декілька днів ОСОБА_1 почав з`ясовувати обставини та дізнався правду. Вони разом з ОСОБА_4 викупили скутер та добровільно повернули його власнику, однак останній на той час вже звернувся з відповідною заявою до поліції. Зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється.

Крім повного визнання вини обвинуваченими їх вина у вчиненні злочину повністю доведена сукупністю доказів зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні, а саме:

- свідченнями потерпілого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні пояснив, що він познайомився з обвинуваченими ще до вказаних подій, між ними були дружні стосунки. 17 березня 2020 року до нього зателефонував ОСОБА_4 , щоб він до них під`їхав на АДРЕСА_7 , до будинку ОСОБА_7 . Він приїхав на скутері Honda Dio Fit, 1999 року випуску, який йому належить,

Вони спілкувалися біля будинку, обвинувачені попросили дати скутер на декілька годин, оскільки їм потрібно поїхати по справам, на що він погодився, але в той день скутер йому не повернули. Він декілька разів їм телефонував, спочатку ніхто не брав слухавку, а потім повідомили, що так як вони перебували у стані алкогольного сп`яніння, то їх зупинили працівники поліції та забрали скутер на штраф майданчик. Він їм повірив, потім він їх зустрів у центрі міста і вони знову підтвердили, що скутер забрав працівник поліції, але вони пообіцяли його забрати, навіть назвали ім`я цього працівника. Через знайомих він дізнався, що цей працівник перебував у відпустці, тому у нього з`явилися підозри і через шість днів він звернувся до поліції. Через місяць йому повернули скутер, він був у справному стані. За цей час з ним зв`язувався ОСОБА_4 пояснив, що вони «заклали» скутер та пропонував половину отриманої суми . Вказав, що він не дозволяв ОСОБА_4 та ОСОБА_11 будь - яким чином розпоряджатися своїм майном.

- протоколом огляду місця події від 30 березня 2020 року з фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_3 , яким було оглянуто АДРЕСА_8 , в ході якого останній добровільно видав працівникам поліції скутер марки Honda Dio Fit, без пошкоджень у справному стані /Т.1., а.п. 153- 156/;

- розпискою ОСОБА_3 від 30 березня 2020 року, якою останній підтвердив добровільну видачу скутера марки Honda Dio Fit, який вони разом з ОСОБА_4 взяли у ОСОБА_1 /Т.1., а.п. 152/;

- протоколом огляду транспортного засобу від 30 березня 2020 року та фототаблицею до нього, яким було оглянуто скутер марки Honda Dio Fit, 1999 року випуску, зеленого кольору, який знаходиться в технічно справному стані, придатний для подальшого користування за призначенням /Т.1, а.п. 157 - 159/;

- висновком експерта № 6-1/70СЕ-20 від 30 березня 2020 року, відповідно до якого ринкова вартість колісного транспортного засобу - мопеда Honda Dio Fit, 1999 року випуску, на момент скоєння кримінального правопорушення станом на 17 березня 2020 року становить 6 370 грн. /Т.1., а.п. 146-149/;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 30 березня 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 за сукупністю ознак, кольором, за подряпиною на лівій частині мопеду, за відсутністю дзеркал, впізнав мопед марки Honda Dio Fit, який було у нього викрадено 17 березня 2020 року /Т.1., а.п. 160- 162/;

- постановою про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 30 березня 2020 року, якою визнано та долучено до кримінального провадження в якості речового доказу скутер марки Honda Dio Fit, зеленого кольору, номер рами НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання під письмову розписку потерпілому ОСОБА_1 /Т.1., а.п 163/;

- копією розписки ОСОБА_1 від 30 березня 2020 року, якою останній підтвердив отримання від працівників поліції скутера марки Honda Dio Fit, у справному стані без пошкоджень /Т.1., а.п. 164/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 квітня 2020 року та фототаблицею до нього за участю підозрюваного ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_12 та захисника Бережного С.В., в ході якого останній показав та пояснив на місцевості про обставини скоєного ним злочину, що не суперечить іншим матеріалам справи /Т.1 . а.п. 165-169/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 квітня 2020 року та фототаблицею до нього за участю підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника Тризни Є.М., в ході якого ОСОБА_3 показав та пояснив на місцевості про обставини скоєного ним злочину, що не суперечить іншим матеріалам справи /Т.1 а.п. 170 - 174/.

Суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред`явленого обвинувачення, в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України. Крім того, суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред`явленого обвинувачення, в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєний злочин згідно з положенням ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що останній в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, шкоду відшкодовано, перебуває під профілактичним наглядом у лікаря нарколога та консультативним наглядом у лікаря психіатра. Відповідно до змісту складеної відділом з питань пробації досудової доповіді, вбачається, що ОСОБА_3 проблем з контролем власної поведінки та емоціями не має, агресії до оточуючих не проявляє, всі конфліктні питання намагається вирішити мирним шляхом, з рідними та близькими має добрі стосунки; алкогольні напої вживає рідко, раніше вживав наркотичні речовини, але на даний час має негативне відношення до наркотичних речовин; останній не вважає себе кримінальною особистістю та не вважає, що правопорушення є нормою його життя, він готовий до змін та має плани на майбутнє; ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення останнього без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства

Згідно висновку судово - психіатричної експертизи №597 від 07 грудня 2020 року, ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне, психічне захворювання, у формі дисоціального розладу особистості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, разом з конкретними обставинами справи, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не працює, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, приймаючи до уваги думку потерпілого та його законного представника, які претензій матеріального характеру до останнього не мають, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, в межах санкції інкримінованої статті, у виді позбавлення волі без конфіскації майна, застосувати ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Призначене покарання у такий спосіб, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім обставин, передбачених у статтях 65 - 67 цього Кодексу, суд відповідно до ст. 103 КК України враховує умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєний злочин згідно з положенням ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що на момент скоєння злочину він був учнем 12 класу заочної школи Крисинського НВК «Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Богодухівської районної ради Харківської області, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під профілактичним наглядом, як неповнолітній, у лікаря нарколога, злочин вчинив в період іспитового строку. Згідно акту обстеження житлово - побутових умов від 07 квітня 2020 року, ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_4 ; у матері з сином добрі та дружні відносини, остання постійно хворіє та є інвалідом ІІІ групи. Відповідно до змісту складеної відділом з питань пробації досудової доповіді, вбачається, що ОСОБА_4 проблем з контролем власної поведінки та емоціями не має, агресії в родині та до оточуючих не проявляє, всі конфліктні питання намагається вирішити мирним шляхом, з рідними та близькими має добрі стосунки; алкогольні напої вживає рідко, наркотичних речовин не вживав ніколи; останній не вважає себе кримінальною особистістю та не вважає, що правопорушення є нормою його життя, він готовий до змін та має плани на майбутнє; ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення останнього без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, разом з конкретними обставинами справи, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який скоїв злочин будучи неповнолітнім та в період іспитового строку, має хвору матір, інваліда ІІІ групи, враховуючи думки потерпілого та його законного представника, які претензій матеріального характеру до останнього не мають, думку представника служби у справах дітей та висновок досудової доповіді служби пробації, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, в межах санкції інкримінованої статті, у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

У відповідності до ч. 3 ст. 65 КК України підстави призначення більш м`якого покарання визначено ст. 69 КК України.

Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Таким чином, законодавець дав право у виняткових випадках, з огляду на індивідуальні особливості вчиненого правопорушення та особу винного, призначити більш м`яке покарання. З огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачені не уникали, ураховуючи другорядну роль кари як мети покарання, а також фактичне визнання обвинуваченим вини і наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, що характеризує суб`єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнав свою провину, бажав виправити ситуацію, що склалася), з урахуванням особи винного, який вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, виховується не в повній родині, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України та призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 нижче від найнижчої межі, передбаченою санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у вигляді трьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення злочину був неповнолітнім, то відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України до нього не може застосовуватися додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, ОСОБА_4 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна, частково приєднавши покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року.

Судом при призначенні покарання, також, враховуються особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх передбачені розділом ХV КК України, вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Призначене покарання у такий спосіб, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної силу, суд не вбачає.

Обговорюючи питання про відшкодування процесуальних витрат, які складаються з витрат на залучення експерта, враховуючи положення ч. 2 ст. 1179 ЦК України, суд вважає за необхідне, стягнути в рівних долях з обвинуваченого ОСОБА_3 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_12 витрати за проведеннясудової автотоварознавчої експертизи у розмірі 471 грн. 03 коп., по 235 грн. 52 коп. з кожного.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /П'ЯТЬ/ років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 /ТРИ/ роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 /ТРИ/ роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши покарання за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 / ТРЬОХ / років 6 /ШЕСТИ/ місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути в рівних долях з обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_12 на користь держави (Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача UA048999980313050115000020649, Код класифікації доходів бюджету 24060300, Стягувач Держава) витрати на залучення експертів у розмірі 471 грн. 03 коп., по 235 грн. 52 коп. (двісті тридцять п`ять гривень 52 копійки) з кожного.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: скутер марки Honda Dio Fit, зеленого кольору, номер рами НОМЕР_1 - вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Суддя