Ухвала суду № 98210674, 05.07.2021, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/129/20

1-кп/532/12/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – Мороз Т.М.,

з участю:

прокурора – Карпенка В.В., Голуба С.О.,

представника потерпілої – адвоката Рой Н.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника - Синиченка Ю.В.,

секретаря судового засідання – Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки кримінальне провадження № 12019170190000249 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

Встановив:

В провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Карпенко В.В. заявив клопотання про призначення по справі повторної комісійної судово-медичної експертизи та надав перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експертам.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Синиченко Ю.В. не заперечували проти задоволення даного клопотання, Крім того від адвоката Синиченка Ю.В. надійшло клопотання про включення питань до ухвали суду про призначення експертизи, оскільки між висновком комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_2 від 14.01.2020 № 6 та висновком експертизи №66 від 09.04.2020 маються суттєві розбіжності, які наведені у письмовому клопотанні адвоката.

Представник потерпілої ОСОБА_2 , адвокат Рой Н.О. не заперечувала проти задоволення клопотань.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Положеннями ст. 242 КПК України встановлено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Враховуючи викладене, оскільки між висновком комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_2 від 14.01.2020 № 6 та висновком експертизи №66 від 09.04.2020 маються суттєві розбіжності та з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, суд вважає за необхідне призначити по справі повторну комісійну судово-медичну експертизу.

Керуючись ст.ст. 242, 332, 369-372, 376 КПК України, суд, -

Постановив:

Призначити у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повторну комісійну судово-медичної експертизу.

На вирішення експертизи поставити запитання:

1. Яким з висновків комісійної судово-медичної експертизи № 6 від 14.01.2020 обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної адміністрації чи експертизи № 6 від 09.04.2020Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради правильно зафіксовано наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тілесних ушкоджень, їх характер, локалізацію, механізм утворення та ступінь тяжкості?

2. Який ступінь тяжкості кожного тілесного ушкодження, який було виявлено у ОСОБА_2 .?

3. Яка можлива дата та час виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 ?

4. Яка характеристика травмуючого предмета (предметів), від дії якого (яких) утворилося кожне тілесне ушкодження?

5. Чи відносяться отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження до травм, характерних для ДТП?

6. Якщо так, то якою саме та якою частиною тіла вона контактувала з автомобілем, частинами автомобіля, предметами в автомобілі?

7. Чи могла потерпіла ОСОБА_2 отримати тілесні ушкодження внаслідок самоушкодження?

8. Чи могла потерпіла ОСОБА_2 маючи ряд супутніх захворювань (остеохондроз, гіпертонія тощо) після отриманих нею тілесних ушкоджень (переломів ребер та другого шийного хребця із забоєм спинного мозку та епідуральною гематою) в період з ранку 24.03.2019 до полудня 28.03.2019, перебуваючи в умовах стаціонару Кобеляцької ЦРЛ, обходитися без фіксування та лікування цих переломів, здійснювати будь-які цілеспрямовані дії, самостійно пересуватися тощо?

9. Чи правильно та чи обґрунтовано в умовах Полтавської обласної лікарні у ОСОБА_2 діагностовано перелом тіла другого хребця зі зміщенням, і якщо так, то якими судово-медичними даними, крім висновку комп`ютерної томографії № 1693 підтверджується наявність вказаного ушкодження?

10. Якщо перелом тіла другого хребця зі зміщенням у ОСОБА_2 лікарями Полтавської обласної лікарні діагностовано правильно, то чому наявність цього перелому не тільки не була виявлена, а й спростована цілою сукупністю раніше проведених в різних медичних закладах обстежень ОСОБА_2 , які повністю узгоджуються між собою, а саме оглядами травматолога та невролога районної лікарні, краніограмою шийного відділу хребта в двох проекціях, висновками лікарів-ренгенологів районної та обласної лікарень про відсутність кістково-травматичних ушкоджень на вказаній краніограмі та висновком магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта про відсутність переломів?

11. Чому наявність у ОСОБА_2 перелому другого шийного хребця не була встановлена під час оглядів її лікарями Кобеляцької ЦРЛ, а також не встановлено зробленими в день ДТП рентгенознімками (краніограмою) та висновком МРТ від 29.03.2019?

12. Чи являється висновок комп`ютерної томографії № 1693 достатньою підставою для діагностування у ОСОБА_2 перелому тіла другого хребця зі зміщенням, якщо сукупність вказаних у п.10 запитань медичних обстежень свідчить про відсутність переломів, і якщо так, то чому висновок комп`ютерної томографії № 1693 має пріоритетне значення перед цілою сукупністю медичних обстежень, які узгоджуються між собою, незважаючи на те, що вони проведені в різних медичних закладах?

13. Чому при діагностуванні у ОСОБА_3 перелому тіла другого хребця зі зміщенням лікарі Полтавської обласної лікарні не прийняли до уваги наявність сукупності медичних обстежень, вказаних у п.10 запитань, які свідчать про відсутність переломів?

14. Якщо перелом тіла другого хребця зі зміщенням у ОСОБА_2 лікарями Полтавської обласної лікарні діагностовано правильно, то чи можливо отримання його потерпілою в період між її обстеженням в Кобеляцькій районній лікарні та Полтавській обласній лікарні, тобто в період з 24 по 28 березня 2019 року? Чи наявні в наданій медичній документації медичні дані про спричинення ОСОБА_2 вказаного перелому 24.03.2019, тобто під час ДТП, а також станом на 14 годин 28 березня 2019 року, тобто на час початку транспортування?

15. Чи не помилились лікарі Полтавської обласної лікарні при діагностуванні у ОСОБА_2 перелому тіла другого хребця зі зміщенням, прийнявши за перелом явище розповсюдженого остеохондрозу ІІ-ІІІ ст. шийного відділу хребта, виявленого лікарем-рентгенологом Полтавської обласної лікарні на краніограмі № 593/94?

16. Чи обов`язково фіксувати місце перелому тіла другого хребця зі зміщенням комірцем «Філадельфія» і якщо так, то який мінімальний термін такої фіксації?

17. Чи можливо (з врахуванням підвищеної рухливості шиї) зрощення тіла другого хребця після перелому зі зміщенням без фіксації місця перелому комірцем «Філадельфія» і якщо так, то завдяки яким фіксаторам (за рахунок чого) досягається статичне (нерухоме) положення кісток в місці перелому?

18. Якщо перелом тіла другого хребця зі зміщенням у ОСОБА_2 лікарями Полтавської обласної лікарні діагностовано правильно, то яким чином (завдяки чому) їй вдалося за вісім днів ( з 28 березня до 5 квітня 2019 року) вилікувати цей перелом?

19. Чи не свідчить скорочені терміни лікування перелому тіла другого хребця зі зміщенням у ОСОБА_2 про помилку в діагнозі та про відсутність вказаного перелому?

20. Чи повинні були після зрощення кісткової тканини залишитися певні сліди в місці перелому на тілі другого хребця ОСОБА_2 (кістковий мозоль тощо). І якщо так, то чи є вони наразі в дійсності?

21. Перелом яких саме ребер (включаючи консолідовані та консолідуючі переломи) встановлено під час проведення КТ – досліджень від 28 березня та від 11 липня 2019 року (в розрізі кожного КТ-дослідження)?

22. Чи могла ОСОБА_2 , яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні справа від водія і була пристебнута паском безпеки від правого плеча до лівого стегна, отримали під час ДТП переломи передніх відрізків 2-3-4 ребер зліва та переломи задніх відрізків 10-11-12 ребер справа і якщо так, то що в цьому випадку стало травмуючим фактором?

23. Чи знаходилися передні відрізки 2-3-4 ребер зліва та задні відрізки 10-11-12 ребер справа ОСОБА_2 в зоні пролягання та травматичної дії паска безпеки?

24. Чи знаходилися передні відрізки 2-3-4 ребер справа та задні відрізки 10-11-12 ребер зліва ОСОБА_2 в зоні пролягання та травматичної дії паска безпеки?

25. Чи правильно згідно наданої медичної документації проводилося лікування ОСОБА_2 в стаціонарі Кобеляцької ЦРЛ в період з 24 по 28 березня 2019 року та чи було досягнуто позитивної динаміки в її лікуванні?

26. Які медичні дані (крім наполягання головного лікаря Полтавської ОКЛ) вимагали термінового транспортування ОСОБА_2 до Полтавської обласної лікарні з Кобеляцької ЦРЛ для подальшого лікування?

27. Чи містять надані на експертизу результати КТ – обстежень від 28.03.2019 та 11.07.2019 підстави для обґрунтованого висновку про те, що ці обстеження проходила не ОСОБА_2 , а інша особа?

28. Чи підтверджується наданою медичною документацією наявність у ОСОБА_2 тілесного ушкодження у вигляді епідуральної гематоми (крові над твердою оболонкою спинного мозку) на рівні другого шийного хребця. Якщо так, то яка тяжкість вказаного тілесного ушкодження? Яка тяжкість вказаного тілесного ушкодження з врахуванням відсутності при лікуванні ОСОБА_2 загрозливих для її життя явищ, перелічених у п. «о» п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень?

29. Чи не вказує надана медична документація на наявність у ОСОБА_2 набряку клітковини та твердої оболонки на рівні диска С2-С3, а не на наявність у неї епідуральної гематоми на цьому рівні?

30. Чи підтверджується наданою медичною документаціє наявність у ОСОБА_2 закритого ушкодження спинного мозку в шийному відділенні. Якщо так, то який саме вид ушкодження мав місце (здавлення, надрив, перекручення ін.). Якими медичними обстеженнями та якими медичними документами це підтверджується. Якщо ні, то які підстави мали експерти Полтавського бюро СМЕ у висновку комісійної експертизи №6 від 14.01.2020 посилатися на пп. «ж» п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень щодо ушкодження спинного мозку?

31. Поняття «забій спинного мозку», яке вжите у висновку експерта № 6 від 14.01.2020 є медичним діагнозом чи тілесним ушкодженням?

32. Якщо поняття «забій спинного мозку» є медичним діагнозом, то чому у висновку експерт та № 6 від 14.01.2020 воно вказано як тілесне ушкодження? Якщо «забій спинного мозку» є тілесним ушкодженням, то чому він відповідно до примітки п. 4,.6. Правил є діагнозом і чому забій неможливо оглянути, виміряти, видали чи залишити як інші тілесні ушкодження?

33. Якщо забій спинного мозку є тілесним ушкодженням, то який ступінь його тяжкості?

34. Чи достатньо в даному випадку результату КТ – дослідження ОСОБА_2 від 28.03.2019 для категоричного висновку про наявність у ОСОБА_2 перелому другого шийного хребця без додаткового контрольного КТ – обстеження, враховуючи висновки експерта № 66 від 09.04.2020 про неможливість отримання ОСОБА_2 під час ДТП переломів передніх відрізків 2-3-4 ребер зліва та переломів задніх відрізків 10-11-12 ребер справа.

Проведення експертиз доручити експертам Головного бюро судово-медичних експертиз МОЗ України, попередивши їх про відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження та медичну документацію ОСОБА_2 .

У випадках, визначених експертами (за необхідності) провести повторне обстеження шийного відділу і органів грудної клітки ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 9 липня 2021 року.

Суддя