Ухвала суду № 98210636, 05.07.2021, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1972/21

Провадження №2/552/1074/21

У Х В А Л А

05.07.2021 Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Горошко О.О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів.

В позовній заяві просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 17437,17 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 65370,37 грн.

Відповідач надав відзив на позов, у якому, крім іншого зазначив, що ним дійсно було допущено несвоєчасну сплату аліментів. Але у червні 2021 року двома платежами на загальну суму 17500 грн. ним вказана заборгованість була погашена.

Тому, зазначаючи, що заборгованість по аліментам відсутня, відповідач звернувся до суду в тексті відзиву на позов з клопотанням про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам у розмірі 17437,17 грн.

Підстави для закриття провадження у справі передбачені ст.255 ЦПК України.

Зокрема передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, залучені до справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

При цьому, виконання відповідачем після відкриття провадження у справі вимог позивача, що є предметом позову, не може свідчити і про відсутність предмету спору.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 200/21797/14-ц, провадження № 61-8175св19, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд із цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження №61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження 61-1807св20) та від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі в частині зазначених вимог.

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені ст. 257 ЦПК України також відсутні.

Тому в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі необхідно відмовити.

Також відповідач у відзиві посилався на те, що позивачем в позові вказано як третю особу Київський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, якого вже декілька років не існує.

Тому просив розглянути питання щодо заміни вказаної третьої особи її правонаступником.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно ч.1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У зв`язку з припиненням юридичної особи припиняється її цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність.

Відповідно до ч.1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Проте, будь-які підстави вважати, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Київського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відсутні.

Тому в задоволенні клопотання про залучення вказаної особи до участі у справі необхідно відмовити.

Керуючись ст.255, 257, 53 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментах.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи Київського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.А.Самсонова