Ухвала суду № 98210254, 09.07.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1325/19

Провадження 2-др/372/16/21

ухвала

Іменем України

09 липня 2021 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Денисенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області заяву представника скаржника ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

01.06.2021 року представник скаржника ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільні справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця, в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн..

Сторони в судове засідання не викликалися, на підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи, дійшов до наступного.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що 13.05.2021 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Зеленевич Олексія Вікторовича про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України - якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною 4статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями26,27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Захист інтересів скаржника ОСОБА_2 здійснює адвокат Васюк М.М., що стверджується договором про надання правової допомоги укладеного між скаржником та адвокатом.

Стороною скаржника до матеріалів цивільної справи долучено копію договору № 18 про надання правової допомоги від 30.03.2021 року, копію додатку №1 від 30.03.2021 року до Договору №18 про надання правової допомоги від 30.03.2021 року, копію акту наданих послуг від 26.05.2021 року згідно Договору №18 про надання правової допомоги від 30.03.2021 року, копію звіту про обсяг наданих послуг від 26.05.2021 року згідно Договору № 18 про надання правової допомоги від 30.03.2021 року. Відповідно до вказаного акту, загальна сума понесених відповідачкою витрат становить 10000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.

Відповідно до частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2статті 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.

Таким чином, не підлягають відшкодуванню понесені скаржником витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн., оскільки документально не підтверджено, що на рахунок адвокатського об`єднання сплачені вказані кошти.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь скаржника ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Керуючись статтями62,133,141,246,260,270 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви представника скаржника ОСОБА_2 , адвоката Васюк Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат понесених на правничу допомогу за скаргою на бездіяльність державного виконавця - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.М.Зінченко