Постанова № 98209539, 01.07.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11205/20

2-а/296/5/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого – судді Драч Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Алексеєнко В.В.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Мельника С.С.

свідка – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Росинського Едуарда Володимировича, Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до головного спеціаліста-інспектора з паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Росинського Едуарда Володимировича, Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ІВ № 00001619 від 22.06.2020.

Позов обгрунтовано тим, що 01 грудня 2020 року Департаментом охорони здоров`я Житомирської ОДА було отримано Постанову від 19.11.2020 державного виконавця Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Михальової О.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 у сумі 1020,00 грн.

Підставою для стягнення із ОСОБА_1 штрафу у сумі 1020,00 грн. стала постанова №00001619, що була видана 22.06.2020 р. Департаментом енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради про стягнення із ОСОБА_1 штрафу у справах про адміністративні правопорушення в сумі 1020 грн.

14.12.2020 року за результатами ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, позивачем отримана копія Постанови серія ІВ №00001619 від 22.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

ОСОБА_1 зазначає, що у постанові зазначено, що 03.06.2020 року об 14.35. год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 на транспортному засобі Skoda OCTAVIA, НОМЕР_1 здійснив зупинку в місцях виїзду з прилеглої території чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене КУпАП ст.122 ч.З. Фотозйомка та/або відеозапис правопорушення здійснювався за допомогою технічного засобу Logic Instrument K80 V2. За вказане правопорушення до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Позивач зазначає, що 03.06.2020 він взагалі не керував автомобілем та у м. Вінниця не перебував, тому не міг здійснювати зупинку та паркування по АДРЕСА_1 . Натомість , 03.06.2020 року у м. Вінниця перебувала його дружина – ОСОБА_2 , тому вважає, що жодних правопорушень він не вчиняв.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду та просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 06.01.2021 року позов залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

28.01.2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків та ухвалою суду від 01.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

18.02.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради не є належним відповідачем у даній справі та не може відповідати за вказаним позовом. Зі змісту даного відзиву також вбачається, що, на думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними, оскільки вчинення правопорушення повністю підтверджено матеріалами справи, тому відсутні підстави для задоволення позову (а.с. 25-31).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, вказав на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що транспортних засобів, автомобіль Skoda OCTAVIA, НОМЕР_1 належить позивачу у справі – ОСОБА_1 .

В той же час, як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 03.06.2020 року у м. Вінниця перебувала його дружина – ОСОБА_2 .

На підтвердження зазначених обставин в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона дійсно 03.06.2020 року перебувала у м. Вінниця та керувала автомобілем Шкода октавіа. Підтвердила, що дійсно нею була здійснена парковка в неналежному місці, однак штраф накладено на її чоловіка.

Дана обставина не була спростована відповідачем.

Судом було оглянуто наданий представником відповідача до відзиву на позов диск з відеозаписом обставин правопорушення.

Дослідивши даний відеодоказ в судовому засіданні було встановлено, що автомобіль Skoda OCTAVIA, НОМЕР_1 зупинився неподалік виїзду з прилеглої території, відстань зафіксована інспектором становить 4807 мм (а.с. 40,41). З відео вбачається, що інспектори перебували біля автомобіля більше чотирьох хвилин, однак не вбачається, що за кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_1 . З відео також не вбачається, що інспектор дочекався власника або користувача автомобіля для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Однак, не зважаючи на вище викладені обставини, головним спеціалістом-інспектором з паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Росинським Е.В. винесено постанову серії IB №00001619 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що 03.06.2020 року об 14.35. год. за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна,36 я, ОСОБА_1 на транспортному засобі Skoda OCTAVIA, НОМЕР_1 здійснив зупинку в місцях виїзду з прилеглої території чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене КУпАП ст.122 ч.З. Фотозйомка та/або відеозапис правопорушення здійснювався за допомогою технічного засобу Logic Instrument K80 V2. За вказане правопорушення до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до пункту 15.9 (г) ПДР зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з приміткою до статті 122 КУпАП суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Частиною першою статті 14-2КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до статті 279-1КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

З аналізу вищевказаних норм слідує висновок про те, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе:

- відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб;

- а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.

Так, відповідачем суду не надано доказів того, що 03.06.2020 автомобілем Skoda OCTAVIA, НОМЕР_1 керував ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За правилами встановленими статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, тоді як суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності протиправного діяння та вини особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення.

Натомість в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , відносно якого винесено оскаржувану постанову, правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, не вчиняв, що виключає можливість його притягнення до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів її вини.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Щодо посилання Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради, на те, що вказаний департамент є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки оскаржувана постанова винесена інспектором з паркування, слід зазначити, що воно є безпідставними та судом до уваги не приймається з огляду на таке.

Положеннями частини третьої статті 219 КУпАП визначено що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Таким чином, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

У зв`язку із цим, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 219 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП, щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Аналогічна правова позиція закріплена у Постановах Верховного суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/ 17 та від 26.12.2019 у справі №724/716/ 16.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст.7,9,14-2, 122, 247, 268, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 118-119, 122, 139, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Росинського Едуарда Володимировича, Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ІВ № 00001619 від 22.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), складену Головним спеціалістом-інспектором з паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Росинським Едуардом Володимировичем, якою ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510,00 грн.

Стягнути з Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ід.номер НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - головний спеціаліст-інспектор з паркування департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Росинського Едуарда Володимировича. Адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна,59.

Відповідач - Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради. Код ЄДРПОУ 34849038. Юридична адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна,59

Cуддя Ю. І. Драч

Повний текст рішення складено 08.07.2021