Ухвала суду № 98208883, 07.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6800/21

Провадження № 1-кс/201/2138/2021

УХВАЛА

Іменем України

07 липня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., при секретарі судового засідання Кириченко В.С., за участю слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Давидюка В.О., розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Давидюка В.О., погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури м.Дніпра Демченко Д.В., про надання дозволу на проведення обшуку, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001503 від 03.08.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що 06.04.2021 року до матеріалів кримінального провадження № 12020040650001503, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, долучено заяву Президенту громадської організації "Всеукраїнська федерація спортивного покеру" ОСОБА_1 , вивчивши яку стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою діяльність заклад з назвою "TWINS", в якому можлива організація азартних ігор, а саме гри в покер на гроші під прикриттям "клуб спортивного покеру", при цьому використовує логотип Національної Федерації для прикриття своєї діяльності, також повідомили, що суб`єкт господарювання з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за вказаною адресою, заявку на проходження акредитації не подавав, та акредитацію не проходив і ніякого відношення до Національної Федерації не має.

В ході досудового розслідування допитані в якості свідків особи, які повідомили, що їм відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою діяльність заклад, де функціонує гральний бізнес, з метою отримання виграшу, вхід у вказане приміщення здійснюється по дзвінку в домофон, після чого адміністратор чи охоронець відкриває двері, також зазначили, що спостерігали там осіб котрі нагадують обслуговувальний персонал, а саме переважно жіночого роду жінки- адміністратори, та чоловіки- охоронці, та відвідувачів вказаного закладу, момент входу та сам процес гри.

Враховуючи те що, в ході слідства здобуто достатньо доказів, які свідчать про те, що в приміщені, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , функціонує незаконний гральний заклад, у зв`язку з чим з метою спростування чи підтвердження вищезазначеного факту скоєння кримінального правопорушення виникла необхідність у проведення обшуку, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а саме: грошові кошти, чорнові записи, комп`ютерне обладнання, речі призначені для гри в азартні ігри, систем відеоспостереження, якими обладнане зазначене приміщення, та засобів зв`язку осіб, які організували незаконний гральний заклад, а також інші предмети, речі що містять відомості про скоєння кримінального правопорушення та можуть бути використані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні з можливістю їх вилучення.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Відповідно до ст. 107 КПК України здійснювалося повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 06.04.2021 року до матеріалів кримінального провадження № 12020040650001503, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, долучено заяву Президенту громадської організації "Всеукраїнська федерація спортивного покеру" ОСОБА_1 , вивчивши яку стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою діяльність заклад з назвою "TWINS", в якому можлива організація азартних ігор, а саме гри в покер на гроші під прикриттям "клуб спортивного покеру", при цьому використовує логотип Національної Федерації для прикриття своєї діяльності, також повідомили, що суб`єкт господарювання з назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за вказаною адресою, заявку на проходження акредитації не подавав, та акредитацію не проходив і ніякого відношення до Національної Федерації не має.

В ході досудового розслідування допитані в якості свідків особи (їх анкетні дані не розголошуються), які повідомили, що їм відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою діяльність заклад, де функціонує гральний бізнес, з метою отримання виграшу, вхід у вказане приміщення здійснюється по дзвінку в домофон, після чого адміністратор чи охоронець відкриває двері, також зазначили, що спостерігали там осіб котрі нагадують обслуговувальний персонал, а саме переважно жіночого роду жінки- адміністратори, та чоловіки- охоронці, та відвідувачів вказаного закладу, момент входу та сам процес гри.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає виключний перелік процесуальних джерел доказів, а тому здобуті іншим шляхом фактичні дані не зможуть бути використані як допустимі докази.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій вказаної статті.

Відповідно до статті 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Згідно із ч. 1 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Проведення обшуку є суттєвим обмеженням конституційних прав громадян, у зв`язку з чим він має застосовуватися у виняткових випадках при наявності беззаперечних підстав для його проведення в умовах реальної необхідності та за відсутності можливості отримання інформації іншим шляхом.

Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто потребує під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, свідків, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання слідчого про проведення обшуку відповідає вимогам ч. 3 ст. 234 КПК України.

Відповідно до Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", запроваджуються обмеження щодо здійснення грального бізнесу в України, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров`я населенню.

Згідно ст. 1 п.2 вищевказаного Закону, азартна гра - будь - яка гра, обов`язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь - якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Враховуючи те що, в ході слідства здобуто достатньо доказів, які свідчать про те, що в приміщені, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , функціонує незаконний гральний заклад, у зв`язку з чим з метою спростування чи підтвердження вищезазначеного факту скоєння кримінального правопорушення є необхідність у проведення обшуку, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а саме: грошові кошти, чорнові записи, комп`ютерне обладнання, речі призначені для гри в азартні ігри, систем відеоспостереження, якими обладнане зазначене приміщення, та засобів зв`язку осіб, які організували незаконний гральний заклад, а також інші предмети, речі що містять відомості про скоєння кримінального правопорушення та можуть бути використані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні з можливістю їх вилучення.

Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна приміщення за адресою: АДРЕСА_1 власниками є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕКТАР", код ЄДРПОУ: 19315918.

Слідчий належним чином обґрунтував своє клопотання і довів, що за вказаною адресою можуть зберігатись речі, які мають значення для досудового розслідування і відомості, які містяться у цих речах, можуть бути доказами під час судового розгляду.

Слідчий суддя погоджується з доводами, викладеними у клопотанні. На думку слідчого судді, виявити та вилучити за вищевказаною адресою вищезазначені речі, які будуть використані як докази у кримінальному провадженні, не можливо іншими способами, окрім як під час проведення обшуку, адже є підстави вважати, що у разі повідомлення власнику майна про намір оглянути чи вилучити за його дозволом речі та документи, які становлять велике значення для кримінального провадження, виникне реальна загроза їх знищення або підміни.

Таким чином, єдиною ефективною можливістю отримання речей і документів, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та в подальшому в ході судового розгляду, є проведення обшуку.

Доступ до даних речей неможливо отримати у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, оскільки в такому випадку вони можуть бути знищені чи сховані особами у володінні яких вони знаходяться для приховання незаконної діяльності щодо заволодіння коштів громадян шахрайським шляхом.

За встановлених обставин, на думку слідчого судді, обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування, оскільки отримання тимчасового доступу до предметів і речей та засобів може не дати результатів з огляду на специфіку цієї слідчої дії, яка не дозволяє запобігти знищенню документів зацікавленою особою.

Вирішуючи питання пропорційності втручання у володіння, суд враховує що втручання у виді обшуку однозначно є доволі серйозним втручанням, однак тяжкість злочину який розслідується, суспільний інтерес у об`єктивному завершені досудового слідства та інтереси слідства пов`язані з запобіганням знищенню документів, предметів, речей та засобів свідчать про те, що таке втручання буде пропорційним заходом.

При цьому слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї слідчої розшукової дії - проведення обшуку, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою ефективної можливості отримання речей і документів, які можуть бути використані для встановлення обставин кримінального провадження під час досудового розслідування та в подальшому в ході судового розгляду.

В судовому засіданні слідчий довів факт існування кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що з метою відшукання та вилучення вищезазначених речей і предметів, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами, мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення всіх причетних осіб до його вчинення, обшук за встановлених обставин є доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, а тому є необхідність в наданні дозволу на проведення обшуку у вищевказаному помешканні.

Враховуючи вищевикладене, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, що дозволять органам досудового розслідування провести подальше розслідування кримінального провадження, враховуючи той факт, що є всі підстави вважати, що за адресою, зазначеної у клопотанні, можуть знаходитись предмети, речі та засоби, які можуть бути визнані слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про проведення обшуку підлягає задоволенню.

Водночас, в задоволенні клопотання про надання дозволу на відшукання та вилучення «комп`ютерне обладнання, інші предмети, речі та документи, що містять відомості про скоєння кримінально правопорушення та можуть бути використані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні з можливістю їх вилучення» - слід відмовити, оскільки ці речі не конкретизовані.

Слідчий суддя звертає увагу органу досудового слідства, що у клопотанні має бути зазначені індивідуальні або родові ознаки речей та документів, які планується відшукати в ході проведення обшуку.

При цьому слідчий, прокурор не позбавлений можливості при проведенні обшуку самостійно вилучити майно та в подальшому звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, якщо слідчий суддя встановить, що є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.2007 року по справі Смирнов проти Росії вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення окрім документів, що мають відношення до справи, деяких особистих речей. Європейський суд з прав людини визначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини міститься в рішенні від 15.07.2003 року № 33400/96 по справі Ернст та інші проти Бельгії, де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню. Таким чином, слідчі були наділені широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними меті розслідування. Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення пункту 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поряд з цим слід звернути увагу на висновки Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені ним в постанові від 17 лютого 2021 року по справі № 263/10353/16-к.

Так, приписи ст. 235 КПК України не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість зазначена ухвала має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи - прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК України. Судовий контроль під час розгляду клопотання про проведення обшуку здійснюється з метою забезпечення права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Водночас, зміст норм цього Кодексу не дає підстав для твердження про те, що до повноважень слідчого судді належать, крім здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ст. 3 КПК України), ще й інші, віднесені до повноважень прокурора та слідчого з організації досудового розслідування.

Із системного тлумачення статей 36, 40, 235, 236 КПК України не вбачається, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть брати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК України), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб`єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку.

Виходячи з наведеного, слідчим суддею встановлено, що клопотання про надання дозволу на проведення обшуку подане належним суб`єктом кримінального провадження, відомості про якого міститься у витягу з ЄРДР і в постанові про визначення групи слідчих/прокурорів, які здійснюватимуть досудове розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Керуючись ст.ст. 110, 233, 234, 236 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Давидюка В.О.- задовольнити частково.

Надати слідчим групи слідчих СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурорам групи прокурорів та оперативним співробітникам СКП ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, уповноваженим діяти за дорученням слідчого/прокурора, дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та майна, яке здобуто у результаті його вчинення, а саме: грошові кошти, отримані злочинним шляхом; чорнові записи; речі, призначені для гри в азартні ігри; системи відеоспостереження, якими обладнане зазначене приміщення; засоби зв`язку осіб, які організували незаконний гральний заклад.

В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.

Строк дії ухвали 1 місяць з дня її постановлення, а саме - до 07 серпня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Зобов`язати слідчого або прокурора у цьому кримінальному провадженні повідомити слідчого суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про виконання цієї ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 07 липня 2021 року о 17-35 годині.

Слідчий суддя О.В. Батуєв