Рішення № 98208625, 30.06.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17690/20

Провадження № 2/161/998/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Крупінської С.С.

при секретарі Остимчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ :

04.11.2020 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного договору № б/н від 27.09.2016 року, ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 5 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах сплати відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості. ОСОБА_2 порушив зобов`язання за кредитним договором і станом на 28.04.2019 року (дата смерті) загальна сума заборгованості становить 5239,61 гривень, які просив стягнути з відповідача.

В подальшому позивач подав позовну заяву з вимогою до спадкоємця ОСОБА_1 та просив стягнути борг за вказаним кредитним договором шляхом одноразового платежу в сумі 5239,61 гривень, який визначено станом на день смерті позичальника.

У відповідності до ст. 1281 ЦК України,25.03.2020 року банком була направлена претензія кредитора до приватного нотаріуса Луцького Міського нотаріального округу Кушнір С.Є., за місцем заведення спадкової справи, після звернення АТ КБ «Приватбанк» з претензією, про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Одночасно запропоновано відповідачам у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надіслати до суду відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року проведено заміну відповідача з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .

Відповідачкою ОСОБА_3 було надіслано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки після смерті ОСОБА_2 єдиним належним спадкоємцем є ОСОБА_1 , яка являється його дружиною, яка прийняла спадщину щляхом проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час смерті.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, подала заяву про слухання справи у її відсутності.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.09.2016 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - анкета- заява), згідно якої виявив бажання отримати кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна» у сумі 5000 грн. (а.с.13).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 16.05.2019 року Демидівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області № 80 (а.с.120 ).

На підтвердження своїх вимог до матеріалів справи позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, (а.с. 12-45). Крім того, на підтвердження своїх вимог позивач надав суду розрахунок, згідно з яким вбачається, що станом на 27.09.2016 року у Позичальника перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5239,61 грн. (а.с. 9-10).

Банк звернувся до Першої Луцької державної нотаріальної контори з претензією кредитора від 24.01.2020 року за № SAMDNWFC00029822051 (а.с.123 )

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до спадкоємця.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців.

Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Суд також враховує положення пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якому зазначено, що з урахуванням приписів статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Згідно з відповіддю нотаріальної контори від 29.05.2019 року спадкова справа стосовно померлого ОСОБА_2 заведена на підставі претензії кредитора Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» від 24.01.2020 року, а також на підставі заяви ОСОБА_3 (а.с. ).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є його правом, а не обов`язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

У статтях 610,611,612 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено ч.1 ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови кредитного договору, прийнявши спадщину, у силу ст.ст.1281, 1282 ЦК зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа, де визначено спадкоємицю ОСОБА_3 .

Як роз`яснив Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані проценти, штрафи тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові (спадкоємцеві) за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися для сплати спадкоємцям.

Обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору між кредитором, спадкоємцем і поручителем про стягнення заборгованості за кредитним договором у випадку смерті боржника є: прийняття спадкоємцями спадщини; наявність та розмір спадкового майна; згода поручителя відповідати перед кредитором за будь-якого нового боржника; невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором; пред`явлення позову до поручителя в межах строку, визначеного законодавством (ст.1281 ЦК).

Приймаючи до уваги положення наведених норм, суд зазначає, що при вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, в матеріалах спадкової справи знаходиться інформаційна відповідь з АТ «Ощадний банк України про наявність рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_2 , в якій зазначається, що станом на 30.10.2019 року відкриті рахунки в установі філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», в одному з них сума залишку на рахунку 2100,22 грн.

За чинним законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Враховуючи, що в матеріалах спадкової справи є єдиний спадкоємець ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, після смерті ОСОБА_2 , а інших спадкоємців судом не встановлено, позов підлягає до часткового задоволення та стягнення з ОСОБА_3 суму боргу після спадкодавця в межах спадкової маси, а саме 2100 грн. 22 коп.

Так як позов підлягає до часткового задоволення, то відповідно до задоволених вимог з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 2102 грн.

Враховуючи наведене, ст.ст. ст.ст. 526, 527, 530, 599, 608, 610, 611, 612, 625, 1216, 1218, 1219, 1220, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст.ст. 3-7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 2 100 (дві тисячі сто ) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 30.06.2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська