Рішення № 98208550, 30.06.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/110/21

Провадження № 2/156/253/21

рядок статзвіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/110/21 за позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",

треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача – не з`явився,

третя особа ОСОБА_2 – не з`явився,

третя особа ОСОБА_3 – не з`явилася.

в с т а н о в и в :

І. Короткий виклад обставин справи

11.02.2021 року до Іваничівського районного суду Волинської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», в якій позивач просить визнати виконавчий напис від 20.11.2020 року за № 93591 про звернення стягнення з неї на користь відповідача 31 630 грн 60 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з грубим порушення вимог чинного законодавства. Так, на час вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису відповідач не надавав нотаріусу первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості її перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений Відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання Позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог відповідача до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено Відповідачем одноособово без урахування думки та позиції Позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

У виконавчому написі не вказано на підставі яких документів його вчинено. В анкеті-заяві від 14.08.2014 року відсутні відомості щодо розміру тіла кредиту, відсоткової ставки та штрафних санкцій. А розрахунок заборгованості, наданий відповідачем, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до неї.

Оскільки, на підставі документів, наданих відповідачем нотаріусу із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до неї, тому вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням закону.

Відтак, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20.11.2020 року за № 93591, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про звернення з неї стягнення заборгованості за кредитним договором № 630188646 від 14.08.2014 року. Стягнути з відповідача в її користь витрати на оплату судового збору в розмірі 908,00 грн та безпідставно стягнуті кошти у розмірі 2 174,77 грн.

02.06.2021 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, оскільки за період з січня по березень 2021 року з неї безпідставно стягнуто кошти в розмірі 5 460,83 грн.

ІІ. Позиція учасників процесу

Позивачка в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримала, з мотивів, зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та просила задовольнити такі.

Відповідач ТОВ «Вердикт капітал» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за місцем знаходження, що підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення (судової повістки) 16.06.2021 року (а.с. 149). Причин неявки представник відповідача суду не повідомив.

08.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив, у якому представник відповідача зазначив, що доводи позивача не заслуговують на увагу та спростовуються тим, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані докумети, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.6.1999 року № 1172. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У зв`язку із вищенаведеним, просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

08.06.2021 року на адресу суду надійшло клопотання ТОВ «Вердикт капітал» про зменшення витрат на правову допомогу, в якому представник просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу.

30.06.2021 року на адресу суду надійшло заперечення ТОВ «Вердикт капітал» на заяву про збільшення позовних вимог, в якому відповідач посилається на пропуск позивачем строку для подання такої заяви, оскільки підготовче провадження у справі закрито 29.04.2021 року, а заява про збільшення позовних вимог позивачем подана лише 02.06.2021 року. Із врахуванням того, що заяву про збільшення позовних вимог надіслано відповідачу після підготовчого судового засідання - 02.06.2021 року, отримано 07.06.2021 року, представник вважає, що остання не підлягає розгляду судом. Окрім того, зазначає, що на підтвердження стягнутих 8 588,35 грн. позивачем долучено довідку про здійснення відрахувань із заробітної плати від 21.05.2021 року, який не може бути належним та допустимим доказом стягнутих коштів на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал» по виконавчому напису нотаріуса. Із наявної довідки неможливо встановити які суми були перераховані фактично на рахунок стягувача, а які на рахунок виконавця, як витрати виконавчого провадження. Представник вказує, що лише відомості приватного виконавця можуть бути підтвердженням дійсної суми стягнення із заробітної плати позивача. Зазначає, що в даному випадку, суд позбавлений можливості із долучених позивачем документів винести обгрунтоване та законне рішення, тобто, не в змозі виокремити суму коштів, які стягнуті на рахунок стягувача, а які на рахунок приватного виконавця. Відомості з приводу розподілу даних сум в розпорядженні лише приватного виконавця, які не були долучені позивачем, а тому, вимога з приводу стягнення із стягувача 5 460,83 грн, не підлягає задоволенню. За таких обставин, представник просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку за місцем знаходження, що підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення (судової повістки) 16.06.2021 року (а.с. 150).

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку за місцем знаходження, що підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення (судової повістки) 18.06.2021 року (а.с. 148).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 05.04.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 63948047 відкритому 17.12.2020 року на підставі виконавчого напису № 93591 від 20.11.2020 року.

05.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом осіб. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

29.04.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 30.06.2021 року представник відповідача та треті особи не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 18.08.2014 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № НОМЕР_1 (а.с. 16).

20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис №93591 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 31 630 грн. 60 коп. (а.с. 14). Як вбачається з копії виконавчого напису, заборгованість виникла у зв`язку з простроченням платежів за Кредитним договором №630188646 від 14.08.2014 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1 від 21.06.2016 року, є ТзОВ «Кредитні Ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019/1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року, є ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16.01.2019 року, є ТзОВ «Вердикт Капітал».

17.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження 63948047 та звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.13).

З довідки Управління державної міграційної служби України у Волинській області № 12 від 21.05.2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 на виконання постанови 63948047 за січень-березнь 2021 року утримано: 669,00 витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні, 479,19 – основна винагород приватного виконавця Малкової М.В. та 4 312,64 – сума боргу на користь ТОВ «Вердикт капітал» (а.с.119).

V. Застосоване судом законодавство

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Стаття 50 Закону України «По нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу наведених норм можна дійти наступних висновків.

VI. Висновки суду

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, доки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відтак, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Однак, відповідачем приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано договір, який не посвідчений нотаріально, що вбачається із його копії, доданої до позовної заяви. Таким чином, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем при вчиненні виконавчого напису не було дотримано умов, за яких виконавчий напис мав би бути вчинений.

Такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року в справі № 158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторонами договору, на якому вчинено виконавчий напис, є позивач та АТ «АльфаБанк», проте виконавчий напис вчинено за заявою ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником прав та обов`язків кредитора за вказаним договором на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 16-01/19/1 від 16.01.2019 року. Однак, самого договору про відступлення прав вимоги, на який є посилання у виконавчому написі, чи інших доказів на підтвердження переходу прав та обов`язків кредитора за договором 63018846 від 14.08.2014 року до ТОВ «Вердикт Капітал», матеріали справи не містять і відповідачем вони надані не були.

Також, в оспорюваному виконавчому написі зазначено, що заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника, складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту – 14 147,60 грн строкова заборгованість за комісією 1 216,79 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 10 817,24 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями в розмірі 5 448,97 грн. та її стягнення проводиться за період з 16.01. 2019 року по 12.11.2020 року. Проте, з копії виписки з особового рахунка, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що вона фактично являє собою одностороннє твердження відповідача щодо наявності заборгованості певного розміру та з неї неможливо встановити з чого складається заборгованість, за який саме період вона нарахована, та чи утворилася саме в період, визначений у виписці, і чи здійснено таке нарахування в межах строку, на який було укладено договір №630188646 від 14.08.2014 року, та чи відповідає вона умовам вказаного договору (а.с.16). Виписка з особового рахунку ОСОБА_1 не містить жодної інформації про реквізити рахунку, з якого зроблена дана виписка. Оскільки, право вимоги було банком відступлено, то відповідно змінився рахунок, однак відомості про особовий рахунок боржника відсутні у виписці, а тому не може вважатися документом, що підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Суд приходить до переконання, що з виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , наданої ТОВ «Вердикт Капітал» нотаріусу, неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки, вказаний документ не відображає інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами та неможливо встановити дійсний розмір заборгованості. Тобто, фактично нотаріус з такого документу не міг встановити чи дійсно боржником допущено прострочення платежів та чи дотримано кредитором (стягувачем) строки звернення за вчиненням виконавчого напису.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий висновок суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12.

Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяву про збільшення позовних вимог позивачем подано під час судового розгляду справи 02.06.2021 року. Враховуючи, що заяву про збільшення позовних вимог подано позивачем до початку першого судового засідання по суті, що вбачається із протоколу судового засідання від 02.06.2021 року, суд приходить до висновку, що така підлягає прийняттю до розгляду.

Разом з тим, ухвалою суду від 05.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Згідно ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Вказаною ухвалою відповідачу було визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Вказану ухвалу суду відповідачем було отримано 16.04.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.73). Отже, строк подачі відзиву відповідачем був до 04.05.2021 року включно. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 чт. 178 ЦПК України). Причин поважності ненадання відзиву у визначений строк, відповідем не зазначено. Суд не приймає до розгляду відзив відповідача, оскільки такий поданий з пропуском визначеного судом строку без поважних причин.

Згідно ч. 4 ст. 180 ЦПК України заперечення подається в строк, встановлений судом. Ухвалою суду від 05.04.2021 року встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Як вказано у запереченні, поданому суду 30.06.2021 року, заяву про збільшення позовних вимог відповідачем отримано 07.06.2021 року. Отже, строк подачі відповідачем заперечення на таку був визначений до 14.06.2021 року. Причин поважності ненадання заперечень у визначений строк, відповідем не зазначено. Суд не приймає до розгляду заперечення відповідача, оскільки таке подано з пропуском визначеного судом строку без поважних причин.

Суд також не приймає до розгляду клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, оскільки така вимога позивачем не заявлялася.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки відсутні, як оригінал нотаріально посвідченого договору, так і підстави для визнання суми заборгованості за кредитним договором №630188646 від 14.08.2014 року безспірною, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням основної вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, слід задоволити також вимогу про повернення безпідставно набутого майна за таким виконавчим написом на підставі ст.1212 ЦК України, а саме 5 460,83 грн., що були утримані із заробітної плати позивача за виконавчим написом нотаріуса, який визнається таким, що не підлягає виконанню.

VII. Судові витрати

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн.

Окрім цього, у відповідності до присів ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Вжиті ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 05.04.2021 року заходи забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 93591 від 20.11.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем), продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 93591, вчинений 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 630188646 від 14 серпня 2014 року в розмірі 31 630,60 грн (тридцять одна тисяча шістсот тридцять грн 60 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті кошти в сумі 5 460,83 грн (п`ять тисяч чотириста шістдесят гривень 83 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони та учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження, 04053, м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5 Б.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, РНОКПП НОМЕР_3 , місце знаходження: вул. Бердичівська, буд. 35, м. Житомир Житомирська область, 10014;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.6, офіс 14.

Повний текст рішення складено09 липня 2021 року.

Суддя І. Є. Малюшевська