Рішення № 98207990, 09.07.2021, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа №746/142/21

2/746/57/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2021 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Цигури Н. А.,

при секретарі Близнюк О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Срібне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, міжрайонний відділ ДВС по Срібнянському та Талалаївському районах Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 29.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №8992.

Позов обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. 29 січня 2020 року вчинено виконавчий напис №8992, яким з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» стягнуто 44092 грн. 57 коп. - заборгованості за кредитним договором №662/7153 ECLAPS від 19.06.2014 року, а також 150 грн. 00 коп.- витрат за вчинення виконавчого напису. Зазначено строк, за яким проводиться стягнення: з 23.05.2016 року по 20.12.2019 року.

Виконавчий напис було вчинено з порушенням приписів Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5. Відповідачем не було надано нотаріусу всіх документів, що підтвердили б безпірність заборгованості та свідчили про відсутність заперечень з боку боржника та визнання боржником вимог кредитора. Письмової вимоги про усунення порушення та погашення заборгованості вона також не отримувала.

В порушення ст. 87 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М. вчинив виконавчий напис не на оригіналі кредитного договору, а на окремому аркуші.

Також, нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості, право вимоги якої минуло більше трьох років.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» відзив на позов не подав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Також заперечила, що вона взагалі укладала вказаний кредитний договір.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» в судові засідання 01.06.2021 року, 06.07.2021 року не з`явився, хоча відповідно до вимог ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, про причини неявки не повідомив, відзив не подав.

Третя особа, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній сторінці Срібнянського районного суду Чернігівської області на веб-порталі судової влади в мережі Інтернет, оскільки судові повістки, направлені за адресою його місцезнаходження, повернулись до суду разом з довідками Укрпошти ф. 20, де причиною повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник третьої особи – начальник міжрайонного відділу ДВС по Срібнянському та Талалаївському районах Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тарабаря О. І. подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №8992, за яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» 44092 грн. 57 коп. - заборгованості за кредитним договором №662/7153 ECLAPS від 19.06.2014 року, а також 150 грн. 00 коп.- витрат за вчинення виконавчого напису. Зазначено строк, за яким проводиться стягнення: з 23.05.2016 року по 20.12.2019 року.

Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні міжрайонному відділі ДВС по Срібнянському та Талалаївському районах Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), що підтверджується копією матеріалів виконавчого провадження №64834134.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, в редакції на час вчинення виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, статтею 50 Закону «Про нотаріат», в редакції на час вчинення виконавчого напису, передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного СудуУкраїни від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного СудуУкраїни від 23 січня 2018 року № 61-154св18.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», відповідно до положень ст. 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічову Олегу Миколайовичу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.

Також із матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис вчинений нотаріусом, коли з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Так, згідно підпункту ж) пункту 1.2 розділу 1 Договору визначено дату повернення кредиту 20.12.2015 року. Вказана дата визначена також, як дата останнього платежу за кредитним договором, про що відображено в Додатку 1 до кредитного договору «Графік платежів».

Доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано. Своїм правом на подання відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» не скористалося.

Враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, з дня виникнення права вимоги, на дату вчинення виконавчого напису, минуло більше трьох років, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Пунктом 1 частини 2 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

В стягненні витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500 грн. суд відмовляє, так як договору про надання правничої допомоги позивачем не надано.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 280-288 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, міжрайонний відділ ДВС по Срібнянському та Талалаївському районах Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №8992, за яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» грошові кошти у сумі 44242 грн. 57 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 908 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору, відмовивши в стягненні витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Срібнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: