Рішення № 98207269, 08.07.2021, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/276/21

Провадження №2/654/512/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Третьякової І.В.,

за участю секретаря судових засідань – Трішкіної О.О.,

представника позивача – Салій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених пенсійних коштів, -

У С Т А Н О В И В:

05.02.2021 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 28.12.2014 року отримувала пенсію у зв`язку з втратою годувальника призначену відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV, якою передбачено право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника. Статтею 38 Закону 1058 визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягай пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. Відповідач досягла 23-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 01.01.2020 року вже не мала. Проте при визначенні періоду, за який позивач мала право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, допущено помилку в результаті якої, відповідач отримала пенсійні виплати за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 року. Крім того, за рахунок рахункової помилки при проведенні в автоматичному режимі перерахунку програмним забезпеченням централізованої підсистеми «Призначення та виплата пенсій» у період з 01.07.2019 по 30/04/2020 відповідачу невірно розраховано доплата до 100 грн. індексації з 01.03.2019 в результаті чого за період з 01.07.2019 по 30.04.2020 виникла переплата пенсії. Про допущення помилки при виплаті пенсії стало відомо 24.04.2020, з 01.05.2020р. вилату пенсії ОСОБА_1 припинено. Враховуючи зазначене, управлінням було виправлено помилку та здійснено перерахунок призначеної пенсії відповідача, а саме здійснено коригування періоду виплати та відкориговано суму доплати до пенсії з 01.07.2019 року. При перерахунку було встановлено, що в результаті допущенної помилки відповідачу у період з 01.07.2019 по 30.04.2020 було зайво перераховано пенсійні кошти в сумі 8562,27 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені їй пенсійні кошти в сумі 8562,27 грн., як безпідставно набуті нею.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позові. Також вказала, що під час виплати пенсії ОСОБА_1 було допущено розрахункову помилку. Відповідач визнала, що не мала права на отримання пенсії з січня 2020р. та зобов`язання повернути надміру сплачені їй кошти, однак даного обов`язку добровільно не виконала, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Відзив до суду не надходив.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у судовому засіданні не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно листа начальника відділу з питань перерахунків пенсій №4 вбачається, що внаслідок коригування терміну виплати пенсії, виникла переплата пенсійних коштів в сумі 8562,27 грн. Вказані відомості також підтверджуються протоколом індивідуального перерахунку за період з 01.07.2019 по 30.04.2020р.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В даній справі факт подання Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській областізавідомо неправдивих даних, які стали б підставою для виплати пенсії відповідачу за не передбачений законом період, не встановлено і на такі обставини позивач в позові не посилався.

Таким чином, відсутні докази зловживань з боку відповідача, як пенсіонера, що відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» могли б бути визнані підставою для стягнення в судовому порядку надміру виплачених сум пенсії.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата зазначених платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Такі ж висновки міститься у рішеннях ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Крім того, аналогічний висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року, провадження № 6-151цс13, та від 02 липня 2014 року, провадження № 6-91цс14, у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 у справі № 536/487/17-ц, провадження № 61-28334св18.

В листі Управління з питань виплати пенсії зазначено, що причиною переплати являється невірний розрахунок доплати до 100 грн. індексації 01.03.2019р. та коригування термінів виплати пенсії.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про працю» надається розяснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Отже, причини переплати зазначені у вищевказаному листі не являються рахунковими помилками в розумінні даного поняття, яке наводиться в постанові Пленуму ВСУ.

Відтак, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо наявності розрахункової помилки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а переплачені ОСОБА_1 пенсійні виплати відбулась саме через неуважність працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За вищевикладених обставин, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача надміру виплачених їй пенсійних коштів, а тому відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відмовляючи в позові суд, відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 607/657/17 та від 05 вересня 2019 року по справі № 750/2115/17.

При відкритті провадження у справі, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору було задоволено та відстрочено сплату судового збору в сумі 2270,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в позові, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280, 282, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В позові Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених пенсійних коштів – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) на користь держави судовий збір в сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І. В. Третьякова