Рішення № 98207189, 17.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2021 Справа №607/12219/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 та її представника - адвоката Бригідир Ігоря Володимировича, відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона з 24 липня 1999 року перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2008 року. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У подальшому, у зв`язку із релігійними переконаннями відповідач змінив ім`я із ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . З моменту розірвання шлюбу усі обов`язки з приводу утримання та виховання дочок, вона здійснює одноособово. Відповідач не цікавиться станом здоров`я дітей, їх потребами, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, не приймає жодної участі у житті дочок та не підтримує із ними спілкування. Також, зазначає, що у присутності дітей, відповідач заподіював їй тілесні ушкодження. Крім цього, відповідач приходив у навчальний заклад до дочки зі зброєю, чим спричинив їй психологічну травму. Позивачка вважає, що поведінка відповідача свідчить про неадекватність у сприйнятті ним норм виховання дітей і норм суспільного життя загалом. Свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками призвело до того, що дочки сприймають його як чужу людину. За вказаних обставин просила позов задовольнити.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 вересня 2020 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

19 жовтня 2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов до суду відзив на позов, згідно якого відповідач заперечує проти викладених у позові обставин, вказуючи на те, що на даний час він сплачує аліменти на утримання дітей. Незважаючи на те, що протягом останнього часу він був позбавлений можливості бачитися із дочками, проте, любить їх і бажає приймати участь у їх житті. Вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

09 квітня 2021 року судом закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бригідир І.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла у судове засідання заява про визнання позову від 17 червня 2021 року, згідно із якою він позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_9 визнає у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач підтримав подану заяву про визнання позову та не заперечив щодо задоволення позовних вимог про позбавлення його батьківських прав.

Від третьої особи - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності їх представника, повністю підтримують висновок органу опіки та піклування №173 від 03 березня 2021 року, який прийнятий з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Судом установлено:

ОСОБА_1 та ОСОБА_10 вступили у зареєстрований шлюб 24 липня 1999 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №214 Відділу реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, яким 10 лютого 2003 року видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 та ОСОБА_10 народилась дочка ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 25 січня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №15 Виконавчого комітету Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 серпня 2008 року розірвано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .

Як убачається із наявної у матеріалах цивільної справи копії рішення опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради №31 від 04 липня 2008 року, розглянувши заяву та відповідні документи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 стосовно побачень батька з доньками, а діда з онуками ОСОБА_4 , 2005 року народження і ОСОБА_3 , 2002 року народження, які проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 , опікунська рада вирішила встановити ОСОБА_10 та ОСОБА_11 побачення з дітьми в такі дні: І-ІІІ субота з 10.00 години до 12.00 години; II-IV неділя з 12.00 години до 14.00 години. Побачення мають відбуватися в присутності матері дітей та не шкодити інтересам малолітніх. Зобов`язати ОСОБА_10 виконувати свої батьківські обов`язки щодо дітей, матеріально утримувати. Зобов`язати ОСОБА_1 поважати батьківські права ОСОБА_10 та право дідуся ОСОБА_11 на спілкування з онуками і не чинити перешкод у їх спілкуванні з дітьми у визначений час.

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 виданого повторно 17 квітня 2019 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_10 змінив ім`я на ОСОБА_2 , про що Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області складено актовий запис №07 від 18 січня 2019 року.

Відповідно до інформації за №03/1302 від 22 квітня 2009 року, наданої Обласною клінічною психоневрологічною лікарнею Управління охорони здоров`я обласної державної адміністрації, ОСОБА_4 , 2005 року народження та ОСОБА_3 , 2002 року народження перебувають на диспансерному обліку в дитячого лікаря-психіатра комунальної клінічної психоневрологічної лікарні з 14 серпня 2008 року з приводу діагнозу: Тривожний розлад, обумовлений стресом. Діти приймають постійно підтримуюче амбулаторне лікування.

Згідно інформації, наданої Комунальним некомерційним підприємством «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» від 04 лютого 2021 року за №102, з рапорту лікаря-педіатра відомо, що батько не приводив на прийом до лікаря дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при відвідуванні дітей на дому батько не був присутній.

Як слідує із відповіді на адвокатський запит, наданої Тернопільським мистецьким фаховим коледжем ім. Соломії Крушельницької за №36 від 04 лютого 2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з вересня 2020 року навчається на відділі «Оркестрові струнні інструменти». Дівчина проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_2 не звертався з питань навчальної успішності Лесі, її взаємостосунків з однокурсниками, не бачився з дочкою в межах шкоди, не телефонував куратору та іншим викладачам коледжу.

Згідно інформації Комунального закладу Тернопільської міської ради «Центр творчості дітей та юнацтва» від 04 лютого 2021 року за №№ 15, 16, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 навчається у гуртку «Фортепіанно», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у гуртку «Фортепіанно» та у гуртку театр пісні «Мікст». Батько дітей не звертався до керівників гуртків з питань успішності дітей, їх поведінки у гуртку, взаємостосунків з гуртківцями та однолітками, не відвідував батьківські збори, не приходив на заходи, в яких брали участь діти, не приймав участі у громадському житті гуртка.

Відповідно до інформації, наданої відокремленим структурним підрозділом Галицького коледжу імені В`ячеслава Чорновола - гімназією «Гармонія», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01 вересня 2015 року по 13 червня 2020 року навчалася у гімназії «Гармонія». Батько ОСОБА_2 не звертався до адміністрації гімназії «Гармонія» щодо успішності дочки, її поведінки у класі та гімназії, взаємостосунків з однокласниками та однолітками. Марків ОСОБА_12 не відвідував батьківські збори, не приходив на шкільні заходи, у яких брала участь ОСОБА_6 , не цікавився громадським життям класу та гімназії.

Як убачається із матеріалів цивільної справи, на розгляді у Тернопільському міськрайонному суді перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_10 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2007 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 122 КК України провадженням закрито, згідно п. 4 ст. 6 КПК України; застосовано до ОСОБА_10 п. «б» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 09 червня 2007 року.

Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №5851 від 04 лютого 2021 року, наданого Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), станом на 01 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 01 лютого 2021 року становить 45564,45 гривень.

При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), станом на 01 травня 2021 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів відсутня.

Згідно висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати дітей ОСОБА_1 на засіданні комісії повідомила, що батько не бере участі у житті дочок, не цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням, розвитком, матеріально не допомагає. З ОСОБА_5 та ОСОБА_13 проведено бесіду під час якої з`ясовано, що вони підтримують позовні вимоги матері, з батьком спілкуються дуже рідко, останній раз бачились 14 січня 2021 року, батько їм погрожував. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності свідчать, що ОСОБА_2 не виконує обов`язки щодо виховання та утримання дочок, свідомо нехтує ними та самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. З урахуванням усіх встановлених обставин, Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №173 від 03 березня 2021 року затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із вимогами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Вимогами частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно із вимогами ст. 164 Сімейного кодексу України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з цього приводу зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей».

Оскільки батьківське право - це право на виховання та представництво інтересів неповнолітніх дітей, то позбавити громадянина батьківських прав дозволяється щодо дитини, яка не досягла повноліття, тобто 18 років.

При винесенні рішення суд виходить із того, що позбавлення батьківських прав є з одного боку - захистом прав дитини, а з другого - крайнім заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час досягла повноліття.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно виходити з того, що дитина, відносно якої виникло спірне питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав, на даний час є повнолітньою.

Повноліття - це вік, по досягненню якого людина набуває повної відповідальності за свої дії та вчинки згідно з Конституцією та законодавством.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відпала.

Щодо вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає наступне.

Згідно із вимогами статей 9,18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (п.54) зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Зокрема, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Згідно роз`яснень, викладених в цій Постанові ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 не цікавиться життям дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підтримує із нею жодного спілкування, не цікавиться її станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком.

Установлені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд оцінює як ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоме нехтування ним своїми обов`язками щодо неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим, ураховується відсутність будь-якого спілкування відповідача з сином досить тривалий час по відношенню до віку дитини, існування реальної можливості виконання батьківських обов`язків, проте їх свідоме невчинення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав.

За вказаних обставин, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, з метою забезпечення прав неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, виходячи саме із інтересів неповнолітньої дитини, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є підставними та підлягають до задоволення.

Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 5, 89,141, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 гривень судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 29 червня 2021 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка