Рішення № 98206438, 06.07.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/9269/21

Провадження №2-а/521/128/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 31.10.2019 року в справі про порушення митних правил №2541/50000/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК України у вигляді штрафу розміром 630 629,16 грн. і закрити провадження в справі про порушення митних правил № 2541/50000/19.

Позов обґрунтований такими обставинами. У травні 2021 року, при сплаті штрафу за порушення Правил дорожнього руху, позивач випадково дізналась, що відносно неї нібито накладено штрафні санкції з боку Одеської митниці за можливі порушення митних правил з її боку. Ознайомившись з матеріалами справи, 15.06.2021 року позивач дізналася, що 31.10.2019 в.о. заступником начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил № 2541/50000/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, у вигляді штрафу розміром 630 629,16 грн. Позивач звертає увагу, що справу про порушення митних правил № 2541/50000/19 було розглянуто 31.10.2019 року без її присутності, так як про дату, час та місце розгляду справи їй не було відомо. Матеріали справи не містять документальних підтверджень ні щодо направлення на її адресу копії постанови митниці від 31.10.2019 року, ні щодо її отримання, копія постанови митниці на адресу її проживання: АДРЕСА_1 чи реєстрації взагалі не направлялась. Крім цього зазначила, що під час ознайомлення з справою про порушення митних правил №2541/50000/19 з`ясувалось, що в матеріалах взагалі відсутній примірник оригіналу чи копії постанови з підписом уповноваженої на розгляд справи посадової особи митниці, а міститься лише надрукований та без підпису документ з назвою «постанова». Також в протоколі про порушення митних правил №2541/50000/19 вказано, що розгляд справи нібито відбудеться 17.10.2019 року, однак документ з назвою «постанова» датований 31.10.2019 року. Жодних документів про повідомлення щодо зміни дати розгляду справи матеріали також не містять.

Позивач вказує, що вважає дану постанову незаконною, винесеною без всебічного повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних обставин.

Так, 25.08.2019 року позивачем, як представником декларанта для митного оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) товару «Рукавиці» подано до Одеської митниці ДФС електронну МД № UA500090/2019/014095, а також товаросупровідні та комерційні документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 20.05.2019 № UA/20-05/2019L; коносамент від 28.06.2019 № ZIMUXNG3061226, інвойс від 25.06.2019 № UA/20-06, пакувальний лист до інвойсу, CMR від 22.08.2019 № 121348, договір про надання митно-брокерських послуг від 17.05.2019 № АКК/ДТ/19, тощо.

Декларування здійснювалось в електронному вигляді, але незважаючи на наявність в комерційних документах інформації щодо опису, вагових, кількісних характеристик товару, представником імпортера 23.08.2019 року було проведено фізичний огляд товарів у контейнері № DFSU6998724 про що складено відповідний Акт № 5/7.

Як слідує із змісту зазначеного Акту, огляд проводився візуально, за результатом підтверджено, що кількість вантажних місць (картонні коробки), а також інформація про торговельні марки та виробника товару відповідає зазначеному в товаросупровідних документах.

Крім того, зважуванням контейнера DFSU6998724 (РК-20920168 від 22.08.2019), на ваговому комплексі ДП «Контейнерний термінал Одеса», перевірено загальну вагу брутто вантажу, яка відповідала вказаній вазі в документах митного оформлення (16 380 кг), що, як зазначає позивач, надавало їй додаткової впевненості у достовірності відомостей в товаросупровідних й комерційних документах, якими вона керувалась при заповненні МД № UA500090/2019/014095.

За умовами зовнішньоекономічного контракту № UA/20-05/2019L від 20.05.2019 року між ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» та компанією «LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO., LTD», а саме п.п. 1.1., 2.1., 3.2., «Продавець продає, а Покупець купує товари в асортименті і кількості, вказаних в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного контракту. Ціни на товари, умови поставок вказуються у інвойсах. Продавець зобов`язується надати Покупцеві інвойс (рахунок фактура), пакувальний лист».

Статтею 7 МК України визначено, що митну справу в Україні становлять, серед іншого, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, при цьому процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України визначаються Митним кодексом та іншими законами України.

Товари, що переміщуються через митний кордон України декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів (ч.І статті 262 МК України).

Згідно з п.1 частини 1 статті 266 МК України, до обов`язків декларанта, в тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 статті 257 МК України порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зокрема, вказані питання врегульовані Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі- Порядок 631), та Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі - Порядок 651).

Згідно з ч. З ст. 335 МК України, Порядку 631 та Порядку 651 - для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), а у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.

Таким чином, від декларанта, як учасника правовідносин, пов`язаних з митним оформленням та декларуванням товарів, вимагається діяти виключно з додержанням встановленого Митним кодексом та іншими нормативними актами порядку, а саме - заявляти відомості щодо найменування товарів, їх кількості та ін. згідно з рахунком (інвойсом) або іншим документом, що визначає вартість товару.

Таким чином, позивач зазначає, що заповнення МД № UA500090/2019/014095 нею здійснювалось шляхом відображення відомостей із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією-контрагентом «LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO., LTD» (Китай), відповідно до попередньо досягнутих домовленостей з ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД».

На думку позивача, вказане свідчить, що як представник декларанта вона не мала законних підстав для зазначення найменувань та кількості товарів у графі 31 митної декларації на власний розсуд, тобто відмінних від товаросупровідних документів, на підставі яких здійснено пропуск товару на митну територію України. Таким чином діяла в межах повноважень та обов`язків, визначених чинним законодавством, яке регулює порядок декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Так, у графі 31 МД № UA500090/2019/014095, позивачем заявлено наступні товари:

товар № 1 «Додаткові речі до одягу, рукавички жіночі замшеві: Ladies gloves - 41 472 пар. Торговельна марка - ANJELA. Країна виробництва: CN. Виробник - LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO., LTD», код згідно з УКТЗЕД 4203299000 (ставка ввізного мита 10%), вага брутто 3 957 кг, нетто 3 931 кг;

товар № 2 «Рукавиці трикотажні, не просочені та не покриті пластмасою або гумою, із синтетичного волокна різних кольорів, жіночі та чоловічі: Ladies gloves - 132 940 пар. Men’s gloves - 14 000 пар. Торговельна марка - ANJELA. Країна виробництва: CN. Виробник - LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO., LTD», код згідно з УКТЗЕД 6116930000 (ставка ввізного мита 8,9%), вага брутто 12 423 кг, нетто 12 321 кг.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) було згенеровано форму митного контролю «повний митний огляд», який проведено з 09.09.2019 року по 10.09.2019 року та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10.09.2019 року.

В ході митного огляду контейнеру № DFSU6998724 встановлено, що товар № 1 фактично відсутній, натомість товару № 2 на 3 931 кг більше, ніж заявлено у МД UA500090/2019/014095 та товаросупровідних документах. Тобто, у наявності тільки товар № 2 «Рукавиці трикотажні, не просочені та не покриті пластмасою або гумою, із синтетичного волокна різних кольорів, жіночі та чоловічі», в кількості 188 412 пар, вагою брутто 16 380 кг, нетто 16 252 кг.

Однак, безпосередньо посадова особа митниці в Акті про проведення огляду товарів від 10.09.2019 року зазначила, що місця, маркування, кількісні та вагові характеристики товару відповідають заявленим в електронній митній декларації № UA500090/2019/014095, що зафіксовано у графі 8.3. Акту митного огляду від 10.09.2019 року.

Незважаючи на відповідність даних, 16.09.2019 року посадовою особою митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС винесено рішення про визначення коду товару від 16.09.2019 № KT-UA500090-0212-2019, яким код товару № 1 змінено з 4203299000 на код товару згідно з УКТ ЗЕД 6116930000, чим навпаки ставку мита зменшено з 10% на 8,9%.

Надалі, замість винесення рішення про коригування митної вартості митним постом «Чорноморський» складено тільки лист від 19.09.2019 року №2594/15-70-62-01 з інформацією із відомчої бази даних ЄАІС про те, що митна вартість при митному оформленні подібних товарів за кодом УКТ ЗЕД 6116930000 складає не менш як 10,11 доларів США/кг, із чого зроблено висновок про недобір митних платежів на суму 210 209,72 грн. та умисні дії з боку позивача на внесення неправдивих відомостей до митної декларації, яку вона заповнювала.

Позивач зазначає, що із матеріалів справи слідує, що розмір штрафу в постанові про притягнення її до адміністративної відповідальності розраховано на підставі тієї суми митних платежів, яку повідомив митний пост «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби в листі від 19.09.2019 року № 2594/15-70-62-01, що нібито відповідає рівню митної вартості аналогічних товарів в ЄАІС.

Однак, позивач вважає, що цей розрахунок недобору митних платежів зроблений на припущеннях, не у визначений законодавством спосіб та з порушенням встановленого порядку.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що збільшення митної вартості товарів та кваліфікація її дій як правопорушення на момент складання протоколу №2541/50000/19 від 20.09.2019 року, відбулись без винесення рішення про коригування митної вартості, що в розумінні митного законодавства є неприпустимим.

Порядок визначення митної вартості товарів, що імпортуються, врегульовано положеннями глави 8 та 9 МК України (ст.ст. 49-64 МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Проведення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та можливість і порядок її коригування визначені ст. ст. 54, 55 МК України. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів здійснюється у письмовій формі, яка встановлена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 № 883/21195.

Принципами здійснення митної справи в Україні визнається, серед іншого, законність та презумпція невинуватості, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, гласність та прозорість (стаття 8 МК України).

Позивач зазначає, що існує визначена процедура перевірки митницею правильності визначення та коригування митної вартості товарів, яка в даному випадку митницею була порушена. Даний факт ставить під сумнів правильність та законність розрахунків митних платежів та свідчить про те, що він здійснювався не в спосіб, визначений нормативно-правовими документами, а на припущеннях.

Для кваліфікації дій правопорушника за ознаками ст. 485 МК України необхідною умовою об`єктивної сторони складу даного порушення митних правил є визначення точної суми несплачених митних платежів або суми, на яку неправомірно зменшено їх розмір.

Позивач зазначає, що сума недоборів митних платежів розрахована невідомим для неї способом, без жодних документальних доказів на підтвердження законності її процедури, з порушенням принципу прозорості та охоронюваних законом прав, у зв`язку з чим лист митного поста «Чорноморський» Одеської митниці ДФС від 19.09.2019 №2594/15-70-62-01 є недопустимим та недостатнім доказом в розумінні ст. ст. 74, 76 КАС України.

Крім того, у зв`язку із розбіжностями, що були виявлені в результаті митного огляду, одержувач (Покупець) товару ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» зв`язався з контрагентом для одержання коментарів щодо вищевказаної ситуації з товарами, яка виникла під час їх митного оформлення.

Як слідує з листа-відповіді компанії-контрагента «LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO, LTD» від 21.09.2019 року, при формуванні та завантажені першої партії товарів у контейнер DFSU6298724 з вини їх працівників завантажено частково товар з другої партії (допущено так званий пересорт) без узгодження з головним офісом компанії, у зв`язку із чим виникли невідповідності між даними в інвойсі № UA/25-06 від 25.06.2019 року та фактичним вмістом контейнеру DFSU6298724.

Позивач також зазначила, що послуги з декларування вищевказаного товару надавались нею в рамках договору на надання митно-брокерських послуг № АКК/ДТ/19, укладеного 17.05.2019 року між ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» та ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД», в якому ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» значиться як Виконавець, а ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» як Замовник таких послуг.

Пунктом 3.2.3 Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний сплачувати митні та інші платежі у строки та на умовах передбачених цим Договором.

Пунктом 4.1. передбачено, що для надання послуг за цим Договором Замовник надає Виконавцю заявку встановленої форми та всі необхідні для митного оформлення товарів документи, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки- фактури (інвойси), товарно-транспортні накладні, страхові документи та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Замовник несе відповідальність за достовірність даних, заявлених ним в заявці-дорученні та документах що додаються до неї (пункт 7.2. Договору).

Митною декларацією № UA500090/2019/014095 підтверджується, що відповідальною за фінансове врегулювання особою є саме ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» (графі 9 декларації).

Так, згідно з ч. 1 ст. 276 МК України «платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом».

Тобто, позивач вважає, що до сплати митних платежів ні вона, ні взагалі ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» (як Виконавець - представник декларанта), не мають жодного відношення, оскільки обов`язок по сплаті митних платежів лежить не на ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО», а на ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» (Одержувач товару), що свідчить про відсутність у неї жодної зацікавленості в зменшенні обсягу платежів.

Вважає, що в даному випадку вона не являлась стороною зовнішньоекономічної операції чи стороною контракту з купівлі-продажу вищевказаного товару та про фактичний асортимент товару не знала та не могла знати. Вказує ,що на час декларування не знаходилась в зоні розташування товару, можливості фактичної перевірки вмісту контейнеру в неї не було, фізичний огляд вантажу в контейнері проводився не нею, а іншою особою. При цьому діяла у відповідності до Договору про надання митно-брокерських послуг від 17.05.2019 року № АКК/ДТ/19, як уповноважена особа (представник) декларанта ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД», здійснювала декларування на підставі представлених товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією продавцем «LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO, LTD» (зокрема інвойс від 25.06.2019 року № UA/20-06, пакувальний лист до інвойсу, тощо), як цього вимагають Порядок 631, Порядок 651.

Враховуючи вищезазначене, позивача вважає, що докази в сукупності вказують на відсутність умислу з її боку на вчинення будь-яких протиправних дій спрямованих на зменшення розміру митних платежів, та взагалі свідчить про те, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та в неї відсутня суб`єктивна сторона складу даного правопорушення.

У відкрите судове засідання, призначене на 06 липня 2021 року сторони не з`явились.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Просив розгляд справи проводити у відчутність позивача та її представника.

Представник Одеської митниці Держмитслужби про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.10.2019 в.о. заступником начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС О.В. Павлович, винесено постанову у справі про порушення митних правил № 2541/50000/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 630 629,16 грн.

Постанова була прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил №2541/50000/19 від 20.09.2019 року, складеного державним інспектором першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС М.С. Приходько.

Як вбачається із протоколу та постанови, яка оскаржується, директор ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» ОСОБА_1 під час декларування товару в митній декларації типу «ІМ40ДЕ» від 25.08.2019 року UA500090/2019/014095 вчинила дії, спрямовані на правомірні зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення неправдивих відомостей щодо ваги, найменування та коду УКТЗЕД товару, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, винесеною без всебічного повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскільки вважає, що до сплати митних платежів ні вона, ні ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» не мають жодного відношення, оскільки обов`язок по сплаті митних платежів лежить на ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» (Одержувач товару), що свідчить про відсутність у неї жодної зацікавленості в зменшенні обсягу платежів.

Вважає, що в даному випадку вона не являлась стороною зовнішньоекономічної операції чи стороною контракту з купівлі-продажу вищевказаного товару та про фактичний асортимент товару не знала та не могла знати. А також, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та в її діях відсутня суб`єктивна сторона складу даного правопорушення.

Так, відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ч. 1, ч. 5, ч. 7 ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Однак посадовою особою, якою складено протокол про порушення митних правил, зазначені вимоги закону не дотримано. В протоколі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відсутній запис про її відмову від підписання. Будь-які докази направлення або вручення в установленому порядку ОСОБА_1 копії протоколу в матеріалах справи відсутні.

Отже, оскільки протокол про порушення митних правил не відповідає вимогам МК України, орган доходів і зборів був позбавлений можливості розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також, відповідно до ч.ч. 1-2, ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В свою чергу, будь-яких повідомлень щодо сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи в матеріалах провадження теж немає, що також свідчить про порушення законної процедури провадження у справах про порушення митих правил та невиконання завдань, передбачених ст. 486 МК України.

В постанові про порушення митних правил, що оскаржується, кваліфіковано дії позивача як вчинення дій, що спричинило зменшення розміру митних платежів під час декларування товарів за митною декларацією, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

З вказаними висновками посадової особи Одеської митниці ДФС суд не погоджується в зв`язку із наступними обставинами.

Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Статтями 9, 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Необхідною ознакою суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення є вина у формі умислу або необережності. Відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність особи.

Як вбачається із матеріалів справи, послуги з декларування товару надавались позивачем в межах договору на надання митно-брокерських послуг № АКК/ДТ/19, укладеного 17.05.2019 між ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» та ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД», в якому ТОВ «АЕРОПОРТ КИЇВ КАРГО» значиться як Виконавець, а ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» як Замовник таких послуг.

Пунктом 3.2.3 Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний сплачувати митні та інші платежі у строки та на умовах передбачених цим Договором.

Пунктом 4.1. передбачено, що для надання послуг за цим Договором Замовник надає Виконавцю заявку встановленої форми та всі необхідні для митного оформлення товарів документи, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки- фактури (інвойси), товарно-транспортні накладні, страхові документи та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Замовник несе відповідальність за достовірність даних, заявлених ним в заявці-дорученні та документах що додаються до неї (пункт 7.2. Договору).

Митною декларацією № UA500090/2019/014095 підтверджується, що відповідальною за фінансове врегулювання особою є саме ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» (графа 9 декларації).

Так, згідно з ч. 1 ст. 276 МК України «платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом».

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача стосовно того, що обов`язок по сплаті митних платежів лежить на ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД» (Одержувач товару) (графа 9 декларації), що свідчить про відсутність в позивача жодної заінтересованості в зменшенні обсягу платежів. Крім того, як зазначено позивачем, та не спростовано матеріалами справи, остання про фактичний асортимент товару не знала, адже на час декларування не знаходилась в зоні розташування товару, можливості фактичної перевірки вмісту контейнеру в неї не було, фізичний огляд вантажу в контейнері проводився іншою особою.

Крім того, у відповідності до Договору про надання митно-брокерських послуг від 17.05.2019 № АКК/ДТ/19, як уповноважена особа (представник) декларанта ТОВ «ДОМІНУС ТРЕЙД», здійснювала декларування на підставі представлених товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією продавцем «LIXIAN JIAKANG FUR&LEATHER PRODUCTS CO, LTD» (зокрема інвойс від 25.06.2019 року № UA/20-06, пакувальний лист до інвойсу, тощо).

Із наявних матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 умисно заявляла відомості про товари в митну декларацію з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, або надавала документи, що містять неправдиві відомості.

Вказані обставини суперечать вимогам ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови відповідачем суду не надані.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Керуючись ст. 485 МК України, ст.ст. 9, 10 КупАП, ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил – задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці ДФС від 31.10.2019 року в справі про порушення митних правил №2541/50000/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 МК України у вигляді штрафу розміром 630629,16 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Тополева