Рішення № 98205930, 30.06.2021, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/992/20

Провадження № 2/486/52/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Савіна О.І.

при секретарі – Коршак О.В.,

з участю: представника позивача – Сечко С.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020 року позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша " (далі ПрАТ «Страхова компанія «Перша») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування. Ціна позову визначена у розмірі 84 137.17 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.03.2018 р. між ПрАТ «Страхова компанія «Перша» та ОСОБА_1 було укладено договір-поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2673643, предметом якого є транспортний засіб «КАМАЗ 65117-030» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

14.02.2019 р. на автодорозі Золотоноша-Умань 201км+750м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ 65117-030» належним ОСОБА_1 , державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом GROENEWEGEN з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки RENAULT з номерним знаком НОМЕР_3 з напівпричіпом LECITRAILER з номерним знаком НОМЕР_4 , належним ОСОБА_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 .. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.03.2019 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

На виконання умов договору страхування цивільно-правової відповідальності від 14.02.2019 р. укладеного з ОСОБА_1 , ПрАТ «Страхова компанія «Перша», згідно розрахунку розміру страхового відшкодування сплатила на користь іншого учасника ДТП страхове відшкодування у розмірі 84 137.17 грн. у зв`язку з чим просить про стягнення зі страхувальника ОСОБА_1 в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у відповідності до п.п.г) п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено право страховика на регресне відшкодування страхової виплати, якщо дорожньо-транспортна пригода сталась через невідповідність технічного стану транспортного засобу вимогам ДДР та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Сечко С.В.підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та пояснив, що на момент вчинення ДТП застрахований автомобіль, перебував у технічно-справному стані, про що свідчить документ про проходження техогляду прикріплений на лобовому склі автомобіля, а тому, просив не приймати до відому покази водія ОСОБА_3 , які він надавав під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача адвокат Жосан В.М. в судовому засіданні наголосила, що у відповідності до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власник застрахованого транспортного засобу може тільки за двома підставами відповідати, як страхувальник забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме, якщо сам керував у стані алкогольного чи наркотичного спяніння, або якщо передав управління особі, яка не мала права керування транспортними засобами. Вказала, що постановою суду було встановлено, що саме водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом та винен в ДТП. Також зазначила, що згідно Закону, на страховика розповсюджуються обмеження, щодо стягнення регресного відшкодування, оскільки тільки винна особа може нести регресне відшкодування перед страховою компанією, що передбачено ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції навела позиції викладені в рішенні ВСУ у справі № 495/8394/15-ц від 13.03.2019 року.

З`ясувавши правові позиції сторін, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ 2673648, укладеного 21.03.2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «Перша» та ОСОБА_1 був забезпечений транспортний засіб марки «КАМАЗ 65117-030» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5).

У відповідності до п.2) ч.1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.03.2019 року встановлено, що 14.02.2019 р. на автодорозі Золотоноша-Умань 201км+750м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ 65117-030» належним ОСОБА_1 , державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом GROENEWEGEN з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки RENAULT з номерним знаком НОМЕР_3 з напівпричіпом LECITRAILER з номерним знаком НОМЕР_4 , належним ОСОБА_4 , під керуванням водія ОСОБА_5 .. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Особою винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано водія ОСОБА_3 , який порушив п.12.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху України (а.с. 8-9).

З копії Полісу № АМ6757459 від 11.03.2019 року вбачається, що транспортний засіб RENAULT з номерним знаком НОМЕР_3 з напівпричіпом LECITRAILER з номерним знаком НОМЕР_4 , застрахований страховою компанією ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» (а.с. 6-7).

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

28.02.219 року заявник ОСОБА_3 повідомив страхувальника про настання страхового випадку за договором страхування цивільно-правової відповідальності, де в графі опис ДТП, вказав, що відмовили гальма (а.с. 20).

Інший учасник ДТП також повідомив страхувальника про настання страхового випадку за договором страхування цивільно-правової відповідальності, вказавши, що причиною ДТП стала відмова гальмівної системи транспортного засобу КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 21).

ТОВ Агротранс і Ко 15.02.2019 року звернувся з заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Перша» про виплату страхового відшкодування за пошкоджене майно (а.с. 22).

Розмір шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою підтверджується Звітом №А3-116 від 11.03.2019 року про оцінку напівпричіпа LECITRAILER 3Е20 реєстраційний номер НОМЕР_4 , калькуляцією визначення вартості відновлювального ремонту, дефектною відомістю № А3-116 від 01.03.2019 року огляду транспортного засобу, страховим актом від 28.03.2019 року, (а.с.11-14, 15, 15-16)

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування пошкодженого об`єкту, розмір виплати на користь потерпілого ТОВ Агротранс і Ко склав 84 137.17 грн. (а.с. 18).

05.04.2019 року позивач повідомив ТОВ Агротранс і Ко про прийняте рішення про виплату на його користь страхового відшкодування (а.с. 10).

Платіжним дорученням № 1295 від 15.05.2019 року ПрАТ «Страхова компанія «Перша» перерахувала на користь ТОВ Агротранс і Ко страхове відшкодування згідно страхового акту від 28.03.2019 року в сумі 84 137.17 грн. (а.с. 19).

Стаття 38 Закону передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов, зокрема, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху (підпункт 38.1.1 («г») пункту 38.1 статті 38 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Детально проаналізувавши докази у справі, зокрема постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.03.2019 року, судом встановлено, що технічний стан автомобіля «КАМАЗ 65117-030» державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом GROENEWEGEN державний номер НОМЕР_2 , не був предметом дослідження в даному судовому засіданні. Зазначення в постанові суду про порушення ОСОБА_3 пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, не підтверджує знаходження даного транспортного засобу у технічно-несправному стані та не є висновком фахівця (експерта), а тому, даною постановою не встановлено наявності невідповідності технічного стану та обладнання забезпеченого транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Таким чином, постанова судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 13.03.2019 року не може бути достатнім доказом, що свідчить про невідповідність технічного стану транспортного засобу «КАМАЗ 65117-030» державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом GROENEWEGEN державний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що стало безпосереднім наслідком ДТП та завдання шкоди іншому траснпортному засобу.

Висновок експерта щодо невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу «КАМАЗ 65117-030» державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом GROENEWEGEN державний номер НОМЕР_2 існуючим вимогам Правил дорожнього руху до ДТП, позивачем суду не наданий.

Для відшкодування шкоди в порядку регресу за правилами підпункту "г" пункту 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язково необхідно довести в сукупності такі факти, як спричинення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди та визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Враховуючи, що позивачем відповідно до принципу змагальності та обов`язку доказування, передбачених ст.ст. 12 та 81 ЦПК України, не надано суду достатніх доказів на підтвердження факту існування в сукупності обставин визначених п.п. «г» п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , а саме: визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, суд приходить до висновку про відмову ПрАТ «Страхова компанія «Перша» у позові до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у розмірі 84 137.17 грн., у повному обсязі.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду України викладені в рішенні № 495/8394/15-ц від 13.03.2019 року, оскільки такі регламентують право страховика на подання після виплати страхового відшкодування регресного позову до страхувальника за умови, якщо він не повідомив страховика про настання ДТП у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ), що не є предметом спору, який вирішується судом.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, сплачений ним судовий збір в сумі 2 102.00 грн. (а.с. 4), відшкодуванню на його користь, не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін

Повний текст рішення складено 09.07.2021 року.