Постанова № 98204676, 08.07.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/479/21

Провадження №3/319/168/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року смт Більмак

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 06.08.2004, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Головним державним ревізором - інспектором Пологівського відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Удод Ю.М. 28 травня 2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 1728, у якому зазначено, що директор ТОВ «ВБФ «Будівельно-шляхове підприємство» ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за березень 2021 на суму 48139 грн, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, порушено п.п. «а» п. 187.1 ст. 187.1, п. 192.1 ст. 192, п.198.6 ст.198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), про що складено акт перевірки 13.05.2021 № 3430/08-01-07-18/19276012, ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до суду не прибула, заяв та клопотань не подавала.

Перевіривши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 1631 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

На обґрунтування доводів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, до протоколу доданий Акт від 13.05.2021 № 3430/08-01-07-18/19276012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство», податковий номер 19276012.

З вказаного акту слідує, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення ТОВ «ВБФ «Будівельно-шляхове підприємство»: п.п. «а» п. 187.1 ст. 187.1, п. 192.1 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ за березень 2021 на суму 48139 грн, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Слід зазначити, що вказаний акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Натомість відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення рішення.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Із п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України вбачається, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріали справи доказів не містять відомостей щодо прийняття податковим органом на підставі Акту перевірки від 13.05.2021 № 3430/08-01-07-18/19276012 податкового повідомлення рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП України, суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

За відсутності податкових повідомлень рішень суд не вбачає підстав для висновку про наявність в діях посадової особи платника податків, тобто ОСОБА_1 , яка є директором ТОВ «ВБФ «Будівельно-шляхове підприємство», вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку і відповідно підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 254, 280, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з моменту винесення до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г. Ю.Валігурський