Рішення № 98204303, 20.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10663/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Лемак О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Сухан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Чопська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася в суд із заявою, у якій заінтересована особа: Чопська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заяву обґрунтовує тим, що з 1998 року та по 2003 рік вона проживала однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується показаннями ОСОБА_2 . Пояснює що її сусідкою, яка проживала в суміжному будинку за адресою АДРЕСА_1 була ОСОБА_3 , 1922 року народження. Між нею та ОСОБА_3 склалися дружні відносини та в зв`язку з її похилим віком і відсутністю родичів, які б здійснювали нагляд, вона здійснювала нагляд та допомагала ОСОБА_3 . Весною 2003 році відносини між нею та ОСОБА_2 погіршились, оскільки останній зловживав спиртними напоями, і вона була вимушена припинити спільне проживання з ним. Оскільки не мала де жити, ОСОБА_3 запропонувала переїхати до неї, піклуватися про неї, вести догляд за нею та спільне господарство.

Разом з ОСОБА_3 вона проживала з березня 2003 року і до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші особи з ОСОБА_3 на день її смерті не проживали. Заповіту ОСОБА_3 не залишила, станом на 18.12.2019 р. за оформленням спадщини ніхто не звертався, що підтверджується довідкою Тисаашванської сільської ради від 15.11.2018 р. № 699/02-32 та витягом зі Спадкового реєстру від 18.12.2019 р.

Вказує, що після смерті ОСОБА_3 вона продовжувала проживати в її будинку за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання. За деякий час вона примирилася з ОСОБА_2 26.12.2014 року між нами було зареєстровано шлюб, а з 19.06.2015 р. вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначає, що 18.12.2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса Гецянин І.С. для видачі свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_3 на підставі ст. 1264 ЦК України як спадкоємцю четвертої черги за законом, однак у видачі такого мені було відмовлено, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Гецянин І.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.12.2019 року.

Пояснює, що необхідність встановлення факту проживання заявника з померлою ОСОБА_3 на день її смерті виникла, оскільки вказаною постановою нотаріуса їй роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину може бути видано після встановлення судом юридичного факту її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

З урахуванням викладеного, просить суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 з березня 2003 р. і на день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

25.11.2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник в судове засідання не з`явилася, водночас від її представника – адвоката Мартинова Г.К. надійшла заява про розгляд справи без їх участі. В заяві зазначив, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа – представник Чопської міської ради в судове засідання не з`явився, однак, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши подані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.03.2010 року, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 87 років, про що складено відповідний актовий запис № 07.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина за законом до складу якої в тому числі входить житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно довідки №558/02-30 від 23.11.2010 року виданої Тисаашванською сільською радою, на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 ніхто не проживав і не був зареєстрований.

Відповідно до довідки №699/02-32 від 15.11.2018 року виданої Тисаашванською сільською радою, у виконкомі заповіт від ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_2 не посвідчувався.

Судом встановлено, що з письмових пояснень онука ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , слідує, що бабуся ОСОБА_3 постійно проживала і була прописана в АДРЕСА_2 . В заяві також стверджує, що з березня 2003 року і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживала однією, вела спільний побут та господарство з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також ОСОБА_5 доглядала за ОСОБА_3 . Інші особи з ОСОБА_3 , в тому числі він, не проживали, спадщину за померлою не приймали.

Судом встановлено, що звернувшись до нотаріуса, заявнику було повідомлено, оскільки спадщина заявником не прийнята та рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини не надавалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін; докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмету доказування; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 1, 7 постанови від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як випливає із п. 3. 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення.

Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

З урахуванням всіх обставин справи, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність заперечень про встановлення цього юридичного факту зі сторони заінтересованих осіб, зважаючи на те, що заявник довів перед судом факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте не може реалізувати своє право на спадщину, а відтак позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважає вказані заявником вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , з березня 2003 р. і на час відкриття спадщини

Заявник: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Чопська міська рада, адреса місцезнаходження: м. Чоп, вул. Берег, 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Дата складання повного рішення 20 травня 2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак