Ухвала суду № 98203400, 09.07.2021, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/988/21

1-в/134/118/2021

УХВАЛА

Іменем України

08 липня 2021 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Отіча В.В.

прокурора Бідюк Н.П.

засудженого ОСОБА_1

представника виправного центру Бондаренка І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», погоджене з головою спостережної комісії Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

До Крижопільського районного суду надійшло подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», погоджене з головою спостережної комісії Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання вказано, що засуджений ОСОБА_1 відбув 1/2 строку призначеного покарання, своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

В судовому засіданні представник виправного центру підтримав подання та просив його задовольнити, вважає, що засуджений ОСОБА_1 довів своє виправлення, по прибуттю в установу був працевлаштований різноробочим на контрагентському об`єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика» м. Ладижин. Просив долучити до матеріалів справи довідку про залучення ОСОБА_1 до робіт по благоустрою та самообслуговуванню установи на безоплатній основі.

Засуджений ОСОБА_1 також підтримав подання та просив звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, мотивуючи тим, що виправився та переосмислив свою поведінку. Зазначив, що по прибуттю в установу відбування покарання працював лише місяць, оскільки через проблеми зі спиною не може довго стояти на одному місці, виконує роботи по благоустрою установи.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення подання, вважає, що засуджений ОСОБА_1 не довів своє виправлення, за час відбування покарання працював лише місяць, що підтверджується довідкою про заробітну плату, дотриманням ним вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, виконання робіт по благоустрою є його обов`язком та не свідчить про його сумлінну поведінку.

Заслухавши пояснення представника виправного центру, засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто, не є обов`язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 12 січня 2021 року засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч. 4 ст. 407, ч. 2 ст. 413, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2020 року зараховано засудженому ОСОБА_1 у строк покарання час слідування під вартою до ДУ «Крижопільський виправний центр (№ 113)» з 24.06.2020 року по 23.07.2020 року включно, тобто 30 днів, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Засуджений ОСОБА_1 з 24.06.2020 по 23.07.2020 перебував в СІЗО м. Хмельницький, режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав.

З 23.07.2020 відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)».

По прибутті в установу був працевлаштований згідно строкового трудового договору № 89-20 від 11.08.2020 року різноробочим на контрагентському об`єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика» м. Ладижин.

Як вбачається з довідки від 04 червня 2021 року № 8/1575 засудженому ОСОБА_1 за період з 23 липня 2020 року по 30 квітня 2021 року була нарахована грошова винагорода в сумі 3397,20 грн. (серпень 2020 року – 3397,20 грн.).

Згідно довідки від 08 липня 2021 року, ОСОБА_1 в період з 16 грудня 2020 року по 27 травня 2021 року залучався до робіт по благоустрою та самообслуговування установи на безоплатній основі, а саме: в їдальні установи в кількості 200 годин (прибирання їдальні – 50 годин, миття посуду – 100 годин, прибирання прилеглої території їдальні – 50 годин).

Згідно характеристики засуджений ОСОБА_1 характеризується позитивно, має два заохочення, заходи стягнень не застосовувалися. Проявляє соціально-корисну ініціативу, приймає участь в суспільному житті відділення. Підтримує належний санітарний стан житлового приміщення, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться відповідно, здійснює за ними належний догляд, використовує їх за призначенням. Вимог пожежної безпеки не порушує. Законні вимоги персоналу установи виконує. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими позитивної спрямованості. Проявляє готовність до самокерованої соціально-правомірної поведінки. Приймає участь в заходах виховного характеру, робить для себе позитивні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває. Заборгованості за виконавчими листами не має.

Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень від 27.05.2021 року засуджений ОСОБА_1 має два заохочення у виді подяки, заходи стягнення не застосовувались.

Станом на 08 липня 2021 року ОСОБА_1 відбув 1/2 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 10 місяців 16 днів.

Головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Висновок про те, що засуджений довів своє виправлення, передбачає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_1 , суд не вбачає підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

Наявність заохочень за час відбування покарання у ДУ «Крижопільський виправний центр (№ 113)», виконання робіт по благоустрою установи та дотримання режиму відбування покарання самі по собі не можуть бути визнані достатньою підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки не доводять виправлення засудженого та сумлінність його поведінки протягом всього строку відбування покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак належних висновків не зробив, за час відбування покарання працював лише один місяць. Хоча ОСОБА_1 вказує, що не міг працювати в зв`язку з поганим станом здоров`я, однак на підтвердження цього жодних медичних документів не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)», погоджене з головою спостережної комісії Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення через Крижопільський районний суд Вінницької області.

Суддя: