Рішення № 98203311, 08.07.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1604/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2021 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області сержанта патрульної поліції Сльоти Вадима Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказує, що 01.06.2021 інспектор поліції Сльота В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 787013, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до винесеної постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Navara, н.з. НОМЕР_1 , 01.06.2021 о 14 год. 09 хв. на а/д Р-33 Вінниця-Турбів - Гайсин - В. Михайлівка перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїхав, була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та після обгону створив перешкоду транспортному засобу, який обганяв, при поверненні на займану смугу, чим порушив ч. В і Г пп.14.2. п.14 ПДР.

Вважає постанову такою, що винесена з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема інспектор після виконання позивачем вимоги про надання документів, які посвідчують право керування транспортним засобом, одразу ж пішов до патрульного автомобіля та повернувся вже з оформленою постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, при цьому не надав можливості скористатись позивачу правом знайомитись з матеріалами справи та давати пояснення, не надав можливості ознайомитись із доказами у справі, зокрема у тій частині, де стверджується про створення перешкоди іншому транспортному засобу, не надано ні диск, що додається до постанови, ні можливість ознайомитись з інформацією на ньому. В позові позивач наголошує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а в постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, в тому числі доводів та доказів, на які посилався правопорушник.

Позивач зазначає, що на момент виїзду для вчинення обгону смуга зустрічного руху була вільна від транспортних засобів в межах видимості, з метою уникнення зіткнення із зустрічним автомобілем, який на дуже високій швидкості вилетів з-за повороту, він вимушений був раніше запланованого повернутись на свою смугу руху перед автомобілем, який обганяв, що допустимо згідно п. е пп. 2.14 п. 2 ПДР. А необхідність дещо передчасного його повернення на свою смугу руху після обгону була зумовлена не тим, що він не переконався в тому, що смуга зустрічного руху вільна, а тим, що автомобіль, який рухався по зустрічній смузі і, на початку обгону ще не був у полі зору, рухався з явними ознаками перевищення дозволеної швидкості, чого ОСОБА_1 не міг передбачити на початку маневру.

Тому позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 787013 від 01.06.2021 та стягнути з відповідача судові витрати по справі (а.с. 1 – 3).

06.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, який підписано представником відповідача Департаменту патрульної поліціїза довіреністю Ковальчуком Д.О. Згідно поданого відзиву, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначив, що твердження позивача про те, що він рухався без порушень правил дорожнього руху не відповідає дійсності, оскільки відповідно до відео з відеореєстратора службового автомобіля, автомобіль позивача робив обгін спочатку службового транспортного засобу перед поворотом, далі коли транспортний засіб ВАЗ 2107, що рухався навпроти виїхав із-за повороту, позивач зробив різкий маневр вправо, де автомобіль Рено Кенго був вимушений прийняти правіше до узбіччя, навіть виїхавши на узбіччя, щоб не допустити зіткнення із транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_1 . Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення вказав, що оскільки законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, це виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Зазначив, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектором було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ДП 18 №787013. Вказує, що підстав у відповідача для умисного спотворення обставин події не було, а викладене в позовній заяві є суб`єктивною думкою позивача та не спростовує факту вчинення правопорушення. Також зазначає, що визнавати дії відповідача та постанову протиправними місцевий загальний суд, як адміністративний суд, не має права, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства. Вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката пов`язана з розглядом даної справи у розмірі 3 000 грн є неспівмірною, а вимоги про її відшкодування - необґрунтованими по даній справі та загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг (а.с. 29 – 40).

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, однак представник позивача надала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглянути у відсутність позивача та представника позивача. Також повідомила, що з відзивом позивач категорично не згодний, оскільки у відзиві вказано, що процедурні порушення не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, однак вказує, що в даному випадку відбулось повне нехтування процедурою розгляду справи, так як справу розглянуто не в присутності позивача, тому він був позбавлений права надавати докази, заявляти клопотання, користуватись юридичною допомогою, не був заслуханий. Також на спростування тверджень відповідача про неспівмірність судових витрат з складністю справи та її значенням, представник позивача надала детальний опис виконаних адвокатом робіт із розрахунком витраченого часу.

Відповідачі (їх представники) до судового засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в тому числі відповідно до вимог ст. 268 КАС України, що згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

01.06.2021 ст. інспектор ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області сержант патрульної поліції Сльота В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 787013, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за порушення водієм Правил дорожнього руху України, а саме за те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Navara, н.з. НОМЕР_1 , 01.06.2021 о 14 год. 09 хв. на автодорозі Р-33 Вінниця-Турбів - Гайсин - В. Михайлівка перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїхав, була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та після обгону створив перешкоду транспортному засобу, якого він обганяв, повертаючись на займану ним смугу для руху, чим порушив п. 14.2 В, Г Правил дорожнього руху (а.с. 5, зміст якої також досліджено судом оглядом електронного файлу додатку, поданого позивачем через підсистему «Електронний Суд»).

Судом також було досліджено наданий позивачем відеозапис, який надіслано через підсистему «Електронний суд», на якому позивачем зафіксовано частину розмови водія з інспектором, зокрема зачитування водієві змісту постанови, порядку її оскарження та заперечення водія щодо дій інспектора та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Також судом було досліджено наданий представником відповідача відеозапис, на якому зафіксовано обставини, що стали підставою для складання оскаржуваної постанови, а саме зафіксовано, як транспортний засіб Nissan Navara, н.з. НОМЕР_1 , спочатку обігнав службовий автомобіль працівників поліції, що надали запис з відео реєстратора, та не повертаючись на свою смугу для руху, продовжував рух на смузі зустрічного руху перед поворотом, та дійсно перед початком обгону автомобіля Renault Kangoo не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїхав, була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, оскільки в зоні його видимості знаходився зустрічний автомобіль ВАЗ, та зробив різкий маневр вправо, через що автомобіль Renault Kangoo був вимушений прийняти положення правіше до узбіччя та частково виїхав на узбіччя. Тобто транспортний засіб Nissan Navara після обгону першого транспортного засобу створив перешкоду транспортному засобу, якого він обганяв, а саме Renault Kangoo. Наданим відео спростовано твердження позивача про відсутність зустрічного автомобіля в полі зору позивача при здійсненні обгону автомобіля Renault Kangoo.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція),у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених крім інших частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, відповідно до статті 258 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, здійснюється саме безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу.

Аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд в Постанові від 06.02.2019 по справі № 489/2363/16-а.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП (в редакції на час винесення оскаржуваної постанови) передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Правила дорожнього руху (далі – ПДР), відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1 Правил дорожнього руху).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 2.3 (б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 14.2 ПДР, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Відповідно до п. 14.5 ПДР, водій транспортного засобу, який виконує обгін, може залишитися на смузі зустрічного руху, якщо після повернення на раніше займану смугу йому доведеться знову розпочати обгін, за умови, що він не створить небезпеки зустрічним транспортним засобам, а також не перешкоджатиме транспортним засобам, які рухаються за ним з більш високою швидкістю.

Згідно пп. е п. 2.14 ПДР, на який посилається позивач, водій має право відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

Так, позивач, зазначаючи про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, не заперечує того факту, що рухався на вказаному у постанові автомобілі та здійснював обгін транспортного засобу. Натомість заперечує, що зустрічний автомобіль був у полі його видимості, та вказує, що він рухався з ознаками перевищення дозволеної швидкості. Такі доводи позивача спростовуються наданим стороною відповідача відеозаписом, на якому зафіксовано, що на момент обгону позивачем автомобіля Renault Kangoo, в зоні його видимості по зустрічній смузі руху рухався автомобіль ВАЗ, та саме внаслідок дій позивача водій автомобіля Renault Kangoo, обгін якого здійснював позивач, був вимушений прийняти положення правіше до узбіччя та частково виїхав на узбіччя. Докази того, що зустрічний автомобіль ВАЗ рухався з перевищенням дозволеної швидкості в матеріалах справи також відсутні. Тому позивач безпідставно посилається на пп. е п. 2.14 ПДР як на підставу відповідності його дій дорожній обставновці та відсутність складу адміністративного правопорушення.

З огляду на заперечення позивача стосовно порядку притягнення його до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що з наданого позивачем відео дійсно встановлено, що постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності було складено поліцейським в службовому автомобілі без присутності водія. Але обставин, що передують самому складенню постанови, на які посилається позивач, в тому числі не з`ясування позиції водія, не надання йому можливості скористатися правом на захист тощо, не доведено жодним належним та допустимим доказом.

Тобто складення постанови за наслідком встановлення необхідних для розгляду справи обставин шляхом заповнення відповідного бланку постанови в службовому автомобілі на місці вчинення адміністративного правопорушення не може свідчити про розгляд самої справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності такої особи.

Будь-яких доказів щодо незаконності дій інспектора щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено, а надані відповідачем докази підтверджують наявність достатніх підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушень, які б вплинули на можливість ОСОБА_1 захистити свої права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення чи вплинули на встановлення дійсних фактичних обставин. Та незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності не може бути підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона складена у письмовій формі та містить відомості, наведені у додатку 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395, та за встановлених обставин, що водієм не було дотримано правил обгону, притягнуто особу до адміністративної відповідальності в межах санкції статті КУпАП.

Тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обґрунтовано та на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП – порушення правил обгону.

Враховуючи вищевикладене, заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, в зв`язку з чим судові витрати, понесені позивачем, не підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 241 – 244, 246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області сержанта патрульної поліції Сльоти Вадима Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

1)позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

2)відповідач інспектор ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області сержант патрульної поліції Сльота Вадим Вікторович, адреса: вул. Ботанічна, 23, м. Вінниця, поштовий індекс: 21010.

3)відповідач Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, поштовий індекс: 03048, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: