Рішення № 98203272, 30.06.2021, Барський районний суд Вінницької області

125/98/21

2/125/37/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2021 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Гаврищук К.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Мазур О. А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Люлика Р. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Барська міська рада про усунення перешкод у користуванні,

У С Т А Н О В И В :

1. Стислий виклад позицій сторін

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником 4/25 частини будівлі по АДРЕСА_1 і уклав договір з Барським КВ УВКГ «Барводоканал» на постачання питної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної мережі каналізації. Відповідач ОСОБА_2 , яка є власником 11/125 часток у цій будівлі, чинить позивачу перешкоди у користуванні водою та водовідведенням, а саме: перекрила у належному їй підвальному приміщенні воду і каналізаційну трубу та відмовляє у доступі до мереж та для їх підключення, чим створює незручності з дотриманням особистої гігієни працівників та забезпеченням вологого прибирання в умовах карантину. Чинення перешкод встановлено в акті комісії Барської міської ради від 11.06.2020. Вирішити спір мирним шляхом ОСОБА_2 категорично відмовляється.

Позивач також зазначав, що дії відповідача порушують принципи колективного водопостачання будівлі і права позивача, як учасника відносин у сфері житлово-комунальних послуг, створюють перешкоди у користуванні належною йому часткою будівлі. Такими неправомірними діями відповідача позивачеві завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, і оцінена ним в 10000 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив зобов`язати ОСОБА_2 , як власника 11/125 часток у будівлі по АДРЕСА_1 , усунути перешкоди водопостачання та водовідведення, доступу до мереж для їх підключення у будівлі по АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача відновити водопостачання та відведення, доступу до мереж для їх підключення у будівлі по АДРЕСА_1 , 4/25 якої належить ОСОБА_1 . Позивач просив також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн і витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме 1816 грн витрат на оплату судового збору і 8000 грн витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Аргументував свою позицію тим, що Акт комісії з обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 11.06.2020, на який покликається позивач, не може вважатися доказом в розумінні норм ЦПК України. В обґрунтування цього твердження зазначив, що підставою для утворення комісії та виходу на місцевість для обстеження земельної ділянки став адвокатський запит, що суперечить нормам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки адвокатський запит не може слугувати та бути підставою для утворення комісії та виходу на місцевість для обстеження земельної ділянки. Окрім того, комісія всупереч своєму покликанню, обстежила не земельну ділянку, як було вказано в акті, а підвальне приміщення особи, і зробила висновки, які не були поставлені у запитаннях адвокатського запиту.

У відзиві представник також вказав, що позивач не обґрунтував доказами технічну можливість вирішення питання у спосіб, зазначений у позовній заяві, і не надав суду схеми існуючого водогону в належній сторонам частині будівлі. Наявні в матеріалах справи технічні умови видані на водопостачання фізичній-особі підприємцю ОСОБА_1 . Крім того, у технічних умовах зазначено про можливість підключитися до будинкової водопровідної мережі за згодою власників водопровідної труби. Однак такої згоди співвласників позивач до позовної заяви не додав, що виключає правову можливість підключення та, як наслідок, підставу для задоволення позову.

Стосовно стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що належних та допустимих доказів того, що вина відповідача встановлена та його дії визнані неправомірними, позивачем не надано, тобто вину відповідача в спричиненні моральної шкоди позивачеві не доведено.

У відзиві зазначено, що відповідач планує понести витрати на правову допомогу, розмір яких орієнтовно не перевищить 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Представник третьої особи – Барської міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання з проханням справу розглядати без участі представника органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначено, що Барська міська рада проти задоволення позову не заперечує.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мазур О. А. у судовому засіданні позовну заяву підтримали з викладених у ній підстав та просили позов задовольнити. Покликались на те, що чинення перешкод позивачу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Позивач пояснив, що за згодою власниці приміщення на другому поверсі ОСОБА_3 підключився до мереж водопостачання, однак відповідач перекрила у належному їй приміщенні кран, внаслідок чого в його приміщенні тепер відсутнє водопостачання. Позивач стверджував, що власником водопровідної і каналізаційної труб є ОСОБА_4 – власниця приміщення на другому поверсі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити, покликаючись на недоведеність позовних вимог щодо чинення перешкод позивачу у користуванні його власністю. ОСОБА_2 пояснила, що перекрила у своєму підвальному приміщенні кран на водопостачання, оскільки раніше мало місце затоплення підвалу, тому з метою уникнення цього в майбутньому наявний кран перекрила і провела собі воду іншим шляхом. Пояснила також, що попередній власник приміщення, яке наразі належить позивачу, не бажав проводити воду у своє приміщення, тому підключення до мереж водопостачання за свої кошти здійснила вона разом з власницею приміщення на другому поверсі, а відповідач здійснив підключення до належної їй труби без її згоди. Відповідач стверджувала, що власником відповідних труб є вона разом з власницею приміщення на другому поверсі.

2. Зміст показань свідків

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були членами комісії з обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за результатами роботи якої складено наданий позивачам акт від 11.06.2020.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надали показання, за змістом яких підставою для виходу комісії на місцевість і обстеження земельної ділянки було звернення з приводу чинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою зі сторони ОСОБА_2 . Хто був ініціатором звернення, що стало підставою для виходу комісії – сам ОСОБА_1 чи адвокат – свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 точно пригадати не змогли. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомили, що під час роботи комісії безпосередньо на місці було піднято ще одне питання з приводу користування мережами водопостачання і водовідведення. Свідок ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ствердили, що ОСОБА_1 на місці повідомив, що ОСОБА_2 перекрила водопостачання до його приміщення.

Свідок ОСОБА_7 зазначив, що вирішення питання користування мережами водопостачання не належить до компетенції відділу земельних ресурсів. Також він повідомив, що заходив до приміщення, належного ОСОБА_1 , і пересвідчився в тому, що в приміщенні дійсно немає води.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що від ОСОБА_1 надійшло більше одного звернення до міської ради, які стосувалися конфліктів із ОСОБА_2 .

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили, що до належного відповідачу підвалу члени комісії не спускалися і безпосередньо водопровідних труб і місця перекриття водопостачання не оглядали.

Свідок ОСОБА_7 і ОСОБА_8 повідомили, що відповідальним за створення комісії і складання акта був земельний відділ. ОСОБА_8 зазначила, що причиною виходу комісії став спір між сторонами щодо обмеження доступу до прибудинкової території позивача, оскільки була замкнена хвіртка і позивач не мав підходу до свого магазину, не міг обслуговувати вікна і кондиціонер. Під час роботи комісії на земельній ділянці, за словами ОСОБА_8 , брали участь ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , були присутні адвокат ОСОБА_11 , позивач і відповідач. Зазначила, що члени комісії не були спеціалістами з питань користування мережами водопостачання і комісія запропонувала сторонам звернутися в Барводоканал з цього питання. Свідок ствердила, що ОСОБА_12 не був присутніми під час виходу комісії до належної сторонам будівлі.

Усі свідки підтвердили, що мирним шляхом врегулювати конфлікт щодо користування мережами водопостачання на місці не вдалося. Свідок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомили, що конфлікт щодо доступу до будівлі позивача через закриття хвіртки був вирішений на місці, оскільки ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 ключі від неї в присутності членів комісії.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що погано пам`ятає обставини виходу комісії на місцевість. Пригадав, що комісія виходила на місцевість з підстав перекриття проходу, а не користування мережами водопостачання. ОСОБА_9 був присутнім не протягом усього часу роботи комісії, поїхав раніше, з`ясувавши, що це його не стосується. Повідомив, що на той час він був депутатом Барської міської ради і не міг бути включений до комісії, тому його підпис на акті відсутній.

3. Процесуальні дії у справі

28.01.2021 відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

02.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

Будівля під номером АДРЕСА_1 , є об`єктом нежитлової нерухомості загальною площею 252,16 кв. м, яка знаходиться у спільній частковій власності кількох осіб. Ці обставини визнані сторонами і підтверджуються даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 189064735.

Позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності 4/25 частки будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таке підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 31.10.2019 між ОСОБА_13 (дарувальником) і ОСОБА_1 (обдаровуваним), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 189064735 від 31.10.2019.

Відповідачу ОСОБА_2 належить підвальне приміщення у тій же будівлі, де розташоване приміщення, належне позивачу. Ця обставина визнана сторонами у судовому засіданні і під час судового розгляду не оспорювалась, тому не підлягає доказуванню.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Барським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства «Барводоканал» Барської міської ради (далі – Барводоканал) укладено договір № 57 від 27.11.2019 на постачання питної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної мережі каналізації.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Барводоканал видало технічні умови № 179 вих. 174 від 14.11.2019 на водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , якими передбачено перелік робіт для підключення до мереж.

У пункті 1 технічних умов щодо водопостачання зазначено: підключитись до будинкової водопровідної мережі в будинку АДРЕСА_1 за згодою власників водопровідної труби.

У пункті 1 технічних умов щодо водовідведення зазначено: підключитися до будинкової каналізаційної мережі у підвалі будинку АДРЕСА_1 за згодою власників каналізаційної труби.

Пункт 4 примітки до технічних умов вказує, що технічні умови є основою для проектування і не дають права на виконання робіт і підключення об`єкта до водопровідно-каналізаційних мереж.

Наведені вище обставини підтверджуються змістом наданих суду технічних умов, виданих Барводоканалом.

Підключення позивача до мереж водопостачання і водовідведення відбулося без отримання згоди ОСОБА_2 . Ця обставина визнана сторонами у судовому засіданні.

Водопостачання абонента ОСОБА_1 здійснюється від споживача ОСОБА_2 . Ця обставина визнавалася сторонами і підтверджується відповіддю Барводоканал № 80 від 10.05.2020, наданою на запит адвоката Мазур О. А.

Відповідач ОСОБА_2 перекрила у належному їй підвальному приміщенні вхідний кран на водопостачання, внаслідок чого у приміщенні позивача ОСОБА_1 відсутнє водопостачання. Обставина перекриття крану визнана сторонами у судовому засіданні. Ця обставина також підтверджується відповіддю Барводоканал № 80 від 10.05.2020, наданою на запит адвоката Мазур О. А. Обставину відсутності водопостачання в приміщенні позивача підтвердив свідок ОСОБА_7 .

Спірні правовідносини сторін як співвласників об`єкта нерухомості врегульовано нормами Глави 26 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Спірні правовідносини з приводу користування мережами водопостачання та водовідведення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами.

5. Оцінка суду і норми права, застосовані судом

Відповідно до частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою ; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (частини 1-2 статті 358 ЦК України).

Частиною 1 статті 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з частиною 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Ця норма однаковою мірою надає захист як позивачу, так і відповідачу проти перешкод, які можуть їм чинитися у користуванні їхньою власністю.

Відповідно до частини 4 статті 23, частини 3 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення надаються згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 3 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі – Правила №690), приєднання житлових та нежитлових будівель до мережі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється згідно з технічними умовами на підключення споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 37 Правил №690 встановлено, що споживач має право на: підключення в установленому порядку до системи централізованого водопостачання та водовідведення (підпункт 1); відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуги та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна) (підпункт 8).

Згідно з пунктом 4 Правил №690 виконавець комунальної послуги має право видавати технічні умови на підключення споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Видані позивачу технічні умови містили вказівку на необхідність отримання згоди власників водопровідної і каналізаційної труб.

Хоча відповідні комунікації знаходяться у належному відповідачу ОСОБА_2 підвальному приміщенні, що неодмінно впливає на її права щодо користування своєю власністю, її згоди на підключення до мереж іншого споживача отримано не було. Зокрема, втручання у право власності ОСОБА_2 може мати місце у разі аварійної ситуації, оскільки відповідно до підпункту 10 пункту 38 Правил №690 у таких випадках споживач зобов`язаний допускати працівників виконавця комунальних послуг до об`єкта нерухомості. Крім того, у разі аварійної ситуації її власності безпосередньо може бути завдана шкода. Відтак, суд вважає, що виходячи з принципу поваги до права власності кожного співвласника будівлі, підключення до мереж водопостачання неможливе без отримання згоди співвласників тих приміщень, через які проводяться відповідні комунікації.

Водночас, оскільки кожен власник приміщення має право на отримання житлово-комунальних послуг водопостачання і водовідведення і, відповідно, підключення до мереж водопостачання, у разі безпідставного ненадання згоди співвласниками на підключення до мереж загального користування, зацікавлена особа не позбавлена права захищати свої права законними способами. Однак у справі, що розглядається, згода ОСОБА_2 на підключення до мереж водопостачання, які проведені через належне їй приміщення, взагалі не запитувалась. Внаслідок цього заперечення, які ОСОБА_2 висловила під час судового розгляду проти підключення ОСОБА_1 , не були предметом дослідження фахівців Барводоканал під час складання технічних умов. Зокрема, відповідач у судовому засіданні зазначила причину, з якої вона перекрила кран, вказавши, що зробила це через ситуацію затоплення її підвалу внаслідок прориву труби, яка мала місце в минулому.

Своєю чергою, позивач не довів належними і допустимими доказами тієї обставини, що його підключення до мереж було правомірним, зокрема, не довів, що на підключення він повинен був отримати лише згоду власниці приміщення на другому поверсі, не отримавши згоди власниці підвального приміщення, з якого безпосередньо відбувається водопостачання позивача.

Позивач також не надав доказів того, що забезпечення його права на підключення до мереж водопостачання можливе лише шляхом підключення до комунікацій, які знаходяться в належному відповідачу підвальному приміщенні.

Оцінивши акт комісії з обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 11.06.2020 в сукупності з показаннями свідків, які були членами цієї комісії, суд відхиляє його як неналежний доказ, оскільки акт не містить інформації щодо предмета доказування у цій справі. Так, підставою для створення комісії і виходу її за адресою, вказаною в акті, стало звернення щодо чинення перешкод у доступі до будівлі, що фактично стосувалося порядку користування прилеглою до будівлі земельною ділянкою. Тобто комісія створювалась саме для обстеження земельної ділянки. У належне відповідачу підвальне приміщення, де розташовані комунікації щодо водопостачання, члени комісії не заходили, спірних труб не оглядали, обставин правомірності підключення сторін до мереж водопостачання та водовідведення комісія не досліджувала. Як повідомили свідки, питання користування мережами водопостачання взагалі не входило до компетенції створеної комісії. Таким чином, цей акт не містить жодних фактичних даних щодо чинення перешкод у користуванні мережами водопостачання і водовідведення.

Суд також відхиляє аргументи позивача щодо неналежності сторін спору у зв`язку із тим, що технічні умови видавалися не громадянину, а фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , оскільки спір між сторонами має цивільно-правовий характер і не має ознак спору, що виник із господарських правовідносин.

Отже, за встановлених судом обставин цієї справи дії відповідача не можна вважати чиненням перешкод позивачу у користуванні його власністю.

Оскільки неправомірність дій відповідача не підтвердилася під час судового розгляду, вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З наведених мотивів у задоволенні позову слід відмовити повністю.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у позові відмовлено повністю, то судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

На момент ухвалення рішення у справі доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу суду не надано.

Керуючись статтями 263-265, 273, 293, 294, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Барська міська рада про усунення перешкод у користуванні.

Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Барський районний суд Вінницької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.07.2021.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Барська міська рада, ідентифікаційний код 04051017, місцезнаходження: 23000, Вінницька область, Барський район, м. Бар, вул. Героїв Майдану, 6.

Суддя Ю. О. Салдан