Рішення № 98202809, 06.07.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1676/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД", м.Харків, до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м.Харків, про стягнення 256981,12 грн, за участю представників:

позивача - Шевченко Д.С. (ордер серії АХ № 1039015 від 03.02.2021);

відповідача - Черняка А.Л. (довіреність б/н від 20.05.2021);

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД", м.Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 1676/21 від 05.05.2021) до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", м.Харків, про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 21363,82 грн,а також неустойки в розмірі 235617,30 грн за період користування частиною нежитлового приміщення поза межами дії Договору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору оренди частини нежитлового приміщення № 09 СК від 01.04.2008 та приписів чинного законодавства, не сплатив орендну плату за період квітень-червень 2019 року та не повернув об`єкт оренди за актом приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/1676/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 09.06.2021, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 у справі № 922/2503/18 було частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", визнано за АТ "ВП "Твін-Друк", переважне право на придбання у власність нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площа якого складає 111,00 кв.м, орендованого за Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014, укладеного між СУНП "ТВП Україна ЛТД" та АТ "ВП "Твін-Друк". Вирішено перевести частково на АТ "ВП "Твін-Друк" права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 17.07.2018, укладеним між ТОВ "Тріален" та СУНП "ТВП Україна ЛТД" у частині придбання приміщення, площею 111,00 кв.м, орендованого за Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 рішення Господарського суду Харківської області залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/2503/18 скасовано; справу № 922/2503/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі №922/2503/18 в позові відмовлено.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що у період з червня 2019 року по вересень 2020 року, AT "ВП "Твін-Друк" було власником, а не орендарем спірного приміщення площею 111 кв.м на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 у справі № 922/2503/18, а тому він не повинен був сплачувати орендну плату. Заборгованість з орендної плати за період квітень-травень 2019 року в сумі 14332,32 грн сплачена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1713 від 07.06.2021. Після припинення у вересні 2020 року права власності АТ "ВП "Твін-Друк" на приміщення площею 111 кв.м новий договір оренди між сторонами не укладався; позовів про виселення відповідача із займаних приміщень відповідачем не заявлялося; будь-яких претензій до відповідача позивачем не заявлялося, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність між сторонами орендних правовідносин.

15.06.2021 позивачем надано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначив, що предметом спору у справі № 922/2503/18 було визнання переважного права та переведення прав та обов`язків покупця за Договором купівлі-продажу від 17.07.2018 № 846 щодо нежитлової будівлі літ. "В-2", загальною площею 1077,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як орендовані відповідачем приміщення перебували у споруді літ. "В-2" по АДРЕСА_1 . Даний факт був встановлений під час нового розгляду справи № 922/2503/18. Державної реєстрації за відповідачем на спірне приміщення площею 111 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ніколи не здійснювалося.

24.06.2021 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, у зв`язку з частковою сплатою відповідачем після відкриття провадження у справі орендної плати в сумі 14332,32 грн, просив стягнути з відповідача 7178,06 грн заборгованості з орендної плати та надав скорегований розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період липень 2019 року - жовтень 2020 року на підставі ст. 787 ЦК України в сумі 235617,30 грн, яку також просив стягнути з відповідача.

У письмових запереченнях проти відповіді позивача на відзив, які надійшли до суду 25.06.2021, відповідач наполягає на тому, що Договір оренди був припинений після 30.09.2019 та подальше користування приміщенням відбувалося відповідачем, як власником, на підставі рішення суду, а тому було правомірним. Відповідач вказує, що обидві сторони сприймали, що орендоване приміщення знаходиться в будівлі літ. "В-1". В діях відповідача немає умисного ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендарю об`єкта оренди та відсутня вина у розумінні ст. 614 ЦК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2021, представник позивача просила прийняти заяву про зменшення позовних вимог, подану до суду 24.06.2021, та підтримала заявлені позовні вимоги, з урахуванням даної заяви, у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача надала додаткові письмові пояснення щодо розрахунку суми позовних вимог, які були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях на відповідь позивача на відзив.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Справа № 922/1676/21 розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлений законом строк розгляду справи спливає 06.07.2021.

Відтак, позивачем пропущено процесуальний строк для подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим суд залишає дану заяву без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД" (позивач) є власником частини нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, літ. "В-2", площею 111,00 кв.м.

01.04.2008 між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "Твін-Друк" (відповідач) було укладено Договір оренди частини нежитлового приміщення № 09 СК, згідно з умовами якого позивач, як орендодавець, надав, а відповідач, як орендар, прийняв у строкове володіння та користування (відплатне) нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площа якого складає 111,00 кв.м.

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного Договору, майно надається в оренду на період з 01.04.2008 по 31.03.2011.

Внесення орендних платежів орендар здійснює щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за платіжним (п. 3.3 Договору).

Актом прийому-передачі майна від 01.04.2008 сторони підтвердили прийняття

орендарем нерухомого майна в оренду.

Додатковою угодою № 1 від 31.03.20011 до Договору оренди № 09 СК від 01.04.2008 сторонами було погоджено, що строк оренди встановлюється на період з 01.04.2011 по 31.03.2014 (менш, ніж три роки).

01.04.2014 між сторонами було укладено новий Договір оренди № 10-ск, відповідно до умов якого, відповідачем було прийнято в оренду від позивача ту ж саму частину нежитлового приміщення площею 111,00 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, строк оренди встановлено з 01.04.2014 по 31.01.2016.

Актом прийому-передачі майна від 01.04.2014 сторони підтвердили прийняття орендарем нерухомого майна в оренду.

Додатковою угодою № 2 від 31.01.2016 сторонами було погоджено, що строк оренди встановлюється на період з 31.01.2016 по 31.12.2017.

30.11.2017 року сторонами укладено Додаткову угоду № 3, відповідно до якої строк оренди за вказаним Договором оренди нежитлового приміщення № 10-ск встановлюється на період з 31.01.2017 по 31.12.2018.

Додатковою угодою № 4 від 02.03.2018 строк оренди даного приміщення продовжено до 30.06.2019.

Таким чином, дія договору оренди, за яким відповідач орендував вищезазначене нерухоме майно, закінчилася 30.06.2019. Як вказує позивач, сторони цей строк не подовжували, оскільки в цей період тривав судовий розгляд по справі №922/2503/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 02.03.2018, зобов`язання щодо повернення майна орендодавцю настало з 01.07.2019.

Листом-вимогою від 06.06.2019 за вих. № 06/19 позивач повідомив відповідача про відсутність у СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД" бажання на продовження договору оренди та необхідність повернути орендоване приміщення негайно після закінчення строку оренди. Одночасно зазначено, що у зворотному випадку позивач буде змушений вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Водночас, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 у справі № 922/2503/18 було частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" та визнано за ним переважне право на придбання у власність нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площа якого складає 111,00 кв.м, орендованого за Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014, укладеного між СУНП "ТВП Україна ЛТД" та АТ "ВП "Твін-Друк". Даним рішенням також вирішено перевести частково на АТ "ВП "Твін-Друк" права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 17.07.2018, укладеним між ТОВ "Тріален" та СУНП "ТВП Україна ЛТД" у частині придбання приміщення, площею 111,00 кв.м, орендованого за Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 рішення Господарського суду Харківської області залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 922/2503/18 скасовано; справу №922/2503/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 у справі № 922/2503/18 у позові відмовлено.

Як вказує позивач, він неодноразово усно вимагав від ПрАТ "Твін-Друк" звільнити орендоване приміщення. Проте, незважаючи на закінчення дії Договору оренди № 10-ск від 01.04.2014, АТ "ВП "Твін-Друк" продовжувало безпідставно займати приміщення.

АТ "ВП "Твін-Друк" не заперечувало проти звільнення приміщення, але повідомило, що для демонтажу їх обладнання має приїхати фахівець з Канади, а сам демонтаж займатиме орієнтовно 2 місяці.

29.09.2020 позивачем вкотре направлено на адресу відповідача вимогу щодо негайного звільнення орендованого приміщення. Незважаючи на це, орендоване відповідачем приміщення позивачу своєчасно повернуто не було.

11.11.2020, після спливу 2-х місяців, до приміщення, за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, літ. "В-2", площею 111,00 кв.м, де розміщувалося АТ "ВП "Твін-Друк" та в якому мало б відбутися підписання акта прийому-передачі об`єкта оренди за Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014, позивачем було направлено комісію у складі: головного інженера СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД" Цинмана Олександра Миколайовича, начальника відділу постачання СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД" Мокроменка Андрія Володимировича та водія автотранспорту СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД" Дробицького Віктора Васильовича. Проте, представників АТ "ВП "Твін-Друк" ані в приміщенні, ані поблизу не було.

За зовнішніми ознаками Комісією СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД" було встановлено, що приміщення, за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, літ. "В-2", площею 111,00 м2, - вільне. Відчинивши двері ключем, Комісією встановлено, що приміщення порожнє.

Після цього, головний інженер СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД" ОСОБА_1 зателефонував головному інженеру Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" ОСОБА_2 з пропозицією підписати Акт прийому-передачі об`єкта оренди за Договором оренди №10-ск від 01.04.2014 на підтвердження факту повернення Приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "Твін-Друк" нерухомого майна Спільному українсько-німецькому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД".

Однак, ОСОБА_2 ознайомитись та підписати акт прийому-передачі об`єкта оренди за Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014 відмовився. Мотиви відмови від підписання акта прийому-передачі останнім зазначено не було.

У зв`язку з цим, Комісією у складі: головного інженера Цинмана Олександра Миколайовича, начальника відділу постачання ОСОБА_3 та водія автотранспорту ОСОБА_4 було складено та підписано Акт відмови від підписання акта прийому-передачі.

Отже, протягом 6-ти місяців (липень-грудень) 2019 року та 10-ти місяців (січень-жовтень) 2020 року відповідач використовував спірне приміщення за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та без внесення плати за користування цією частиною нежитлового приміщення.

Виходячи з розміру орендної плати, встановленої Договором оренди № 10-ск від 01.04.2014, з урахуванням індексу інфляції за 16 місяців сума за використання приміщення становить 117808,65 грн.

Водночас, Верховним Судом у постанові від 30.10.2019 по справі № 924/80/19 висловлено правову позицію, що законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Враховуючи, що акт прийому-передачі об`єкту оренди відповідачем станом на сьогоднішній день не підписано, позивач має право нараховувати неустойку до моменту фактичного підписання АТ "ВП "Твій-Друк" акту прийому-передачі. Проте, СУНП ТОВ "ТВП Україна ЛТД", користуючись наданими позивачу правами, здійснює розрахунок до моменту фактичного звільнення відповідачем орендованого приміщення.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення на підставі ст. 787 ЦК України становить 235617,30 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди частини нежитлового приміщення № 10-ск від 01.04.2014, сплата орендних платежів має бути виконана не пізніше 15 числа місяця, що наступає за звітнім.

У період дії Договору, останній орендний платіж було здійснено відповідачем за березень 2019 року в розмірі 7057,59 грн.

20.04.2021 позивачем разом з актами прийому-передачі об`єкту оренди було направлено вимогу № 51 від 12.04.2021 про сплату заборгованості з орендної плати, сплату неустойки та підписання акту прийому-передачі об`єкту оренди. Відповіді з боку відповідача на дану вимогу позивач не отримав.

За таких обставин, позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати за квітень-червень 2019 року в розмірі 21363,82 грн.

Після відкриття провадження у даній справі відповідачем було частково сплачено заборгованість з орендної плати за квітень-травень 2019 року в сумі 14332,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1713 від 07.06.2021.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за червень 2019 року становить 7031,50 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення містить частина перша статті 283 ГК України.

Частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 ГК України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов`язання: Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що протягом періоду з червня 2019 року по вересень 2020 року AT "ВП "Твін-Друк" було власником, а не орендарем приміщення площею 111 кв.м на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2019 у справі № 922/2503/18, у зв`язку з чим він не повинен був сплачувати орендну плату.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, виходячи з наступного.

Під час нового розгляду справи №922/2503/18 Господарським судом Харківської області, з урахуванням вказівок Верховного Суду, було встановлено, що предмети договору оренди і договору купівлі-продажу не співпадають, тобто предмети договорів не тотожні, а отже, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 777 ЦК України, оскільки орендовані позивачем приміщення знаходяться у споруді літ. "В-2", а продані приміщення знаходяться у споруді літ. "В-1" у м. Харкові по вул. Роганській, 149.

Східним апеляційним господарським судом під час перегляду вищевказаного рішення (постанова від 13.05.2020 у справі № 922/2503/18) було встановлено, що згідно з технічним паспортом на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами та експлікацією нежитлової будівлі літ. "В-2" за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149 вбачається, що зазначене приміщення складається з приміщень 1-го та 2-го поверхів, на 1-му поверсі наявні санвузли, які також є у техпаспорті орендованого позивачем приміщення, площею 111 кв.м., наданому позивачем до позову. На 2-му поверсі санвузли в експлікації відсутні.

Згідно з технічним паспортом на виробничий будинок та експлікацією нежитлової будівлі літ. "В'-1", за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 149 та експлікації, воно складається з приміщень підвалу та 1-го поверху. Санвузли в експлікації не зазначені.

Здійснивши порівняння технічний паспортів нежитлових будівель літ. "В'-1" та літ. "В-2", судова колегія Східного апеляційного господарського суду погодилася з висновком місцевого господарського суду про те, що орендоване позивачем нежитлове приміщення площею 111,00 кв.м, знаходиться в нежитловій будівлі літ. "В-2".

Таким чином, рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2503/18 було прийнято відносно іншого приміщення, ніж те, що було орендоване відповідачем.

А відтак, воно не породжувало будь-яких правових наслідків щодо правовідносин, які виникли з Договору оренди № 10-ск від 01.04.2014.

Крім того, матеріали справи свідчать, та це не спростовано відповідачем, що Приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "Твін-Друк" займало нежитлове приміщення площею 111 кв.м по вул. Роганській, 149 у період дії Договору оренди та після її закінчення, до листопада 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у відповідача у разі припинення договору найму виникає зобов`язання негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляну на викладене, враховуючи, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору, не сплатив орендну плату у повному обсязі та після закінчення дії Договору оренди орендоване приміщення не звільнив і не повернув його наймодавцю (позивачу), суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 7031,50 грн та неустойки в розмірі 235617,30 грн за період користування частиною нежитлового приміщення поза межами дії Договору - з 01.07.2019 по 30.10.2020 (протягом 16 місяців).

Таким чином, позовні вимоги Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД" підлягають частковому задоволенню.

В частині стягнення 14332,32 грн заборгованості з орендної плати провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що під час виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частини рішення судом було допущено арифметичну помилку в розрахунку залишку суми заборгованості з орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме замість 7031,50 грн зазначено 7178,06 грн, що також призвело до помилки в сумі заборгованості з орендної плати, щодо якої провадження у справі підлягає закриттю, а саме замість 14332,32 грн помилково зазначено 14185,76 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" (61172, м.Харків, вул. Роганська, буд. 149; код ЄДРПОУ: 23454034) на користь Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД" (61172, м.Харків, вул. Роганська, буд. 149; код ЄДРПОУ: 23918284) - заборгованість з орендної плати в розмірі 7031,50 грн; неустойку в розмірі 235617,30 грн за період користування частиною нежитлового приміщення поза межами дії договору; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3854,72 грн грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 14332,32 грн заборгованості з орендної плати провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "09" липня 2021 р.

Суддя Н.М. Кухар