Ухвала суду № 98202701, 23.06.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2639/21

Провадження № 1-в/210/280/21

У Х В А Л А

іменем України

"23" червня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Недолуги Л.В.

за участю:

прокурора Петрова В.І.

представника КВК-80 Мотигуля О.Ю, .

засудженого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду подання в.о. начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» Феденко С. про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло подання в.о. начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» Феденко С. про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник КВК №80 подання підтримав, просив задовольнити.

Засуджений, також, просив задовольнити подання та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.

Прокурор вважав подання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, зазначив, що засуджений ОСОБА_1 притягувався шість разів до кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали особової справи засудженого, щоденник індивідуальної роботи засудженого, вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з`ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання, призначене вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 року, за яким останнього визнано винним за ч. 2 ст. 307 КК України та із застосованням ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців з конфіскацією усього належного йому майна. Строк відбування покарання обчислювати з з моменту фактичного затримання, тобто з 20.04.2018 року.

Вищевказаний вирок набрав законної сили 14.08.2018 року.

Відтак початок строку відбування покарання 20.04.2018 року, кінець строку – 20.10.2022 року.

Згідно оцінки ступеню виправлення засудженого станом на 19.04.2021 року, зазначеної в щоденнику індивідуальної роботи з засудженим, засуджений ОСОБА_1 довів своє виправлення.

Згідно довідки про заохочення і стягнення ОСОБА_1 за час відбування покарання стягнень не мав, має 4 подяки з 2019 року та 2021 рік.

З довідки про доходи встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2020 року до 01.01.2021 року працював за договором на ЦПХ ГТК та отримував заробітню плату.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а також дані про попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

Відповідно до п.17 вказаної Постанови судам, при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення слід ретельно з`ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.

На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов`язкової і одночасної наявності і їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Частиною 2 ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Крім того, критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засуджених обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Разом з тим, судом взято до уваги, що переважний строк відбування покарання поведінка засудженого була пасивною, засуджений не прагнув зразковою поведінкою та ставленням до праці довести своє виправлення, оскільки перше заохочення засуджений отримав через рік після початку відбування покарання, а працював він лише п`ять місяців за період з 01.03.2020 рік по 31.03.2021 рік, та те, що ОСОБА_1 засуджений за тяжкий злочин проти здоров`я населення, строк, який залишився до відбуття, який становить більше року, тому, така пасивна поведінка засудженого не є позитивним прикладом та не свідчить про те, що засуджений довів своє виправлення.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Подання в.о. начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» Феденко С. про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали оголошено 25 червня 2021 року о 10 годині 20 хвилин.

Суддя: О. В. Хлистуненко