Рішення № 98202400, 29.06.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 915/414/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 23; ідентифікаційний код 22439446)

до відповідача: Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 33-а; ідентифікаційний код 39665490)

про: стягнення 102 258,10 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бондаренко І.О., адвокат за ордером/довіреністю,

від відповідача: Важеніна С.А., адвокат за ордером,

Суть спору:

30.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 412/НК-03 від 29.03.2021 (з додатками), в якій просить суд:

1. Відкрити провадження у справі.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» задовольнити, а саме стягнути з Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» на користь Позивача:

- грошові кошти, як безпідставно набуте майно у розмірі 57000,00 грн;

- пеню у розмірі 26790,00 грн;

- штраф у розмірі 15200,00 грн;

- інфляційні збитки у розмірі 2608,24 грн;

- 3 % річних у розмірі 659,86 грн.

3. Справу розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

4. Судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 з додатком до нього; платіжного доручення № 36365 від 11.08.2020; повідомлення № 277/НК-02 від 25.02.2021 про відмову ТОВ «МСП Ніка-Тера» від виконання робіт у зв`язку з порушенням ПП «АКС ПРОЕКТ» строків їх виконання та розірвання Договору підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020; застосування норм статей 11, 509, 524-526, 530, 533-535, 570, 611, 624-628, 651, 837, 849, 1212 Цивільного кодексу України; статті 20 Господарського кодексу України; пунктів 2, 3, 5, 28, 112 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення»; та мотивовані тим, що позивач має право вимоги до відповідача щодо повернення грошових коштів (залишок від отриманої відповідачем суми в якості попередньої оплати за Договором) у розмірі 57000,00 грн, як безпідставно набуте майно.

Ухвалою суду від 01.04.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/414/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 27 квітня 2021 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

16.04.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 16.04.2021 (вх. № 5673/21) про ознайомлення з матеріалами справи, з його подальшою реалізацією 19.04.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 20.04.2021 по 28.04.2021, судове засідання, призначене на 27.04.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 30.04.2021 підготовче засідання у даній справі було призначено на 27 травня 2021 року о 10:45.

27.05.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 26.05.2021 (вх. № 3081/21), який залишений судом без розгляду, з наведенням відповідної мотивації в ухвалі суду від 27.05.2021.

Ухвалою суду від 27.05.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/414/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 29 червня 2021 року о 15:00.

28.05.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заявка б/н від 27.05.2021 (вх. № 8137/21) про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

29.06.2021 в судове засідання з`явилися повноважні представники обох учасників справи, яких суд заслухав. Представник позивача доповів предмет та підстави позову, підтвердив актуальність заявлених вимог. Представник відповідача виклав заперечення проти задоволення вимог позивача, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Після наведеного, заслухавши заключні слова сторін, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

При цьому, беручи до уваги відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 29.06.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», як замовником, та Приватним підприємством «АКС ПРОЕКТ», як підрядником, було укладено Договір підряду № 15/06/2020-НТ (далі – Договір), відповідно до предмету якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Реконструкція системи опаленим ремонтної зони служби малої механізації ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА» за адресою м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23», які виконуються згідно із Графіком виконання робіт (Додаток 1) (далі – роботи) (п. 1.1). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені договором (п. 1.1). Роботи виконуються підрядником за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23 (п. 1.2). Сторони допускають залучення підрядником третіх осіб до виконання окремих робіт за договором (далі – субпідрядники) за умови попередньої письмової згоди замовника. Всю відповідальність за дії субпідрядників несе підрядник. Підрядник та субпідрядники повинні мати всі необхідні дозвільні документи для виконання робіт (п. 1.3).

За умовами наведеного Договору:

- строки та графік виконання робіт за договором визначаються Графіком виконання робіт. При зміні строку та/або Графіку виконання робіт, такі зміни вносяться шляхом укладення додаткової угоди до Договору (п. 2.1);

- підрядник зобов`язаний виконати роботи у строк 60 робочих днів, від дати дня наступного після підписання договору та оплати авансового платежу (п. 2.3);

- вартість робіт за договором складає 190 000,00 грн без ПДВ, яка включає відшкодування всіх витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (п. 3.1);

- авансовий платіж складає 30% від вартості робіт, а саме 57 000,00 грн (п. 3.4);

- оплата «Замовником» робіт, визначених даним Договором, здійснюється наступним чином: авансовий платіж у розмірі 30% від вартості робіт у п.3.1, у впродовж 5 банківських днів з дати підписання договору; остаточний розрахунок, що складає 70% від вартості робіт у п.3.1, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт (п. 4.1);

- оплата замовником робіт здійснюється у національній валюті України, шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок підрядника (п. 4.1);

- датою оплати замовником виконаних робіт, у тому числі 30% передоплати. вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (п. 4.5);

- підрядник» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дня закінчення робіт за договором повернути всю технічну документацію, невикористані матеріали, обладнання та/або інше майно замовника, отримані підрядником при виконанні робіт. За порушення строків повернення такого майна підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт за Договором за кожен день прострочення (п. 5.5);

- замовник зобов`язується, зокрема, своєчасно надавати підряднику всю необхідну інформацію та документацію, які необхідні для виконання робіт та/або передбачені Договором (п. 6.3.1);

- замовник має право, зокрема, розірвати Договір в односторонньому порядку, попередивши підрядника за 10 робочих днів до такого розірвання, якщо підрядник грубо порушує договір та/або встановлені правила та норми (п. 6.4.4);

- за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 9.1);

- у випадку порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт по Договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі восьми відсотків вартості робіт за Договором. У випадку порушення строків виконання робіт послуг більш ніж на 10 календарних днів замовник має право відмовитися від подальшого приймання й оплати робіт (п. 9.3);

- неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення (п. 9.6);

- сплата неустойки (штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторону від необхідності виконання зобов`язань за договором (п. 9.7);

- даний Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2020 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язання в натурі та від відповідальності за порушення зобов`язань, яке мало місце під час дії даного Договору (п. 12.1).

Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів, як безпідставно набутого майна, а також штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних збитків, внаслідок порушення відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин набуття відповідачем за рахунок позивача грошових коштів без достатньої правової підстави (на підставі, яка згодом відпала), а також прострочення відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення позивачу вказаних коштів.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 з додатком до нього;

- платіжне доручення № 36365 від 11.08.2020;

- повідомлення № 277/НК-02 від 25.02.2021 про відмову ТОВ «МСП Ніка-Тера» від виконання робіт у зв`язку з порушенням ПП «АКС ПРОЕКТ» строків їх виконання та розірвання Договору підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020.

Відповідач, як уже було наведено вище, у встановленому процесуальним законом порядку відзиву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами Договору вбачається, що Договір № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 за своєю правовою природою є договором підряду.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.

Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач на підставі платіжного доручення № 36365 від 11.08.2020 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 57 000,00 грн (призначення платежу: «Авансовый платёж 30 % за разработку проектной документации на реконструкцию системы отопления СММ. Счет № 411 от 2020г. Без ПДВ».

Таким чином, виходячи з умов п. 2.3 Договору, підрядник був зобов`язаний виконати роботи у строк 60 робочих днів, від дати дня наступного після підписання договору та оплати авансового платежу, тобто, фактично у строк з 12.08.2020 по 05.11.2020.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, в обумовлений Договором строк роботи підрядником не виконані, результати робіт – проектно-кошторисна документація, замовнику не передані.

З урахуванням наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» 25.02.2021 скерувало засобами поштового зв`язку на адресу Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» Повідомлення № 277/НК-02 від 25.02.2021 «Про відмову ТОВ «МСП Ніка-Тера» від виконання робіт у зв`язку з порушенням ПП «АКС ПРОЕКТ» строків їх виконання та розірвання Договору підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 року», зі змісту якого, зокрема, вбачається, що зважаючи на грубе порушення ПП «АКС ПРОЕКТ» зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт за Договором № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020, цим ТОВ «МСП Ніка-Тера» повідомляє про одностороннє розірвання з 19.03.2021 Договору № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 та відмовляється від подальшого виконання ПП «АКС ПРОЕКТ» робіт. Також у вказаному повідомленні позивач вимагав протягом 10 робочих днів з дати отримання даного повідомлення, повернути попередню оплату по Договору № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 у розмірі 57 000,00 грн.

Матеріали справи не містять відповіді Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» на зазначене повідомлення.

За такого, суд відмічає, що право замовника (позивач у даній справі) на одностороннє розірвання Договору підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 передбачене приписами п. 6.4.4 Договору, яким сторони погодили, що замовник має право, зокрема, розірвати Договір в односторонньому порядку, попередивши підрядника за 10 робочих днів до такого розірвання, якщо підрядник грубо порушує договір та/або встановлені правила та норми.

Матеріали справи свідчать про те, що скероване позивачем на адресу відповідача Повідомлення № 277/НК-02 від 25.02.2021 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5405205074951) було 12.03.2021 повернуте за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

За змістом п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 № 14 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення... . Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Таким чином, слід вважати, що днем пред`явлення Приватному підприємству «АКС ПРОЕКТ» Повідомлення № 277/НК-02 від 25.02.2021 є 26.03.2021.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про те, що згідно з умовами пункту 6.4.4. Договору з 26.03.2021, тобто по закінченні 10 робочих днів з дати пред`явлення підряднику відповідного Повідомлення зобов`язання сторін за Договором підряду № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 є розірваними шляхом односторонньої відмови з боку замовника.

При цьому, вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 57000,00 грн, як безпідставно набутого майна позивач обґрунтовує з посиланням на приписи ст. 1212 ЦК України.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

(Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15).

З урахуванням наведеного суд зауважує, що перераховані позивачем відповідачу грошові кошти у сумі 57000,00 грн є авансовим платежем у розмірі 30% від вартості робіт за умовами укладеного між сторонами Договору.

Водночас, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно договору насамперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який мас бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Разом із тим, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими без достатньої правової підстави. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно, згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

При цьому, судом також враховані приписи ст. 530 ЦК України, відповідно до яких якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, не отримавши від відповідача відповіді про результати розгляду вимоги про повернення коштів протягом визначеного в Договорі та Повідомленні строку позивач обґрунтовано звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 57 000,00 гривень, як безпідставно набутого майна.

У даній справі, відповідач заперечуючи проти позовних вимог, у ході усного виступу свого представника в судовому засіданні 29.06.2021, зокрема, зазначає про те, що існування між сторонами договірних відносин виключає можливість стягнення з відповідача коштів на підставі ст. 1212 ЦК України. Вказані твердження представника Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» спростовуються наведеними вище висновками суду.

Крім того, представник відповідача наголошував, що для виконання робіт за Договором замовник зобов`язаний був надати підряднику технічне завдання, чого у даній справі виконано не було. При цьому, з урахуванням приписів п. 12.1 Договору, він закінчив свою дію в грудні 2020 року, а отже не міг бути розірваний позивачем в односторонньому порядку у березні 2021 року. Водночас, в силу умов того ж таки п. 12.1 зобов`язання сторін за Договором залишаються діючими.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що невиконання останнім робіт за Договором було спричинене ненаданням підряднику технічного завдання, оскільки умовами Договору не передбачено, в якому вигляді замовником має надаватися технічне завдання підряднику, крім того матеріали справи не містять жодних заяв, звернень або претензій підрядника до замовника щодо ненадання останнім технічного завдання на виконання робіт за Договором.

Також, аргументація відповідача про те, що зобов`язання за Договором продовжують діяти, і підрядник готовий приступити до виконання робіт, у випадку надання замовником вихідних даних, відхиляється судом, оскільки як уже було наведено вище, Повідомленням № 15/06/2020-НТ від 15.06.2020 позивач відмовився від подальшого виконання відповідачем робіт, а отже зобов`язання за Договором не можна вважати діючими.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про підставність збереження у себе перерахованих позивачем спірних грошових коштів.

Відтак, надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, грошові кошти, перераховані позивачем відповідачу в якості авансового платежу на підставі Договору, який у подальшому припинив свою дію без його виконання, слід вважати такими, що набуті відповідачем на підставі, яка згодом відпала.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» щодо стягнення з Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» грошових коштів у розмірі 57000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Крім наведеного, позивач також нарахував до стягнення з відповідача

- пеню у розмірі 26790,00 грн за період прострочення зобов`язання з виконання робіт за Договором з 06.11.2020 по 26.03.2021;

- штраф у розмірі 15200,00 грн з урахуванням періоду прострочення зобов`язання з виконання робіт за Договором з 06.11.2020 по 26.03.2021;

- інфляційні збитки у розмірі 2608,24 грн за період прострочення грошового зобов`язання з 06.11.2020 по 26.03.2021;

- 3 % річних у розмірі 659,86 грн за період прострочення грошового зобов`язання з 06.11.2020 по 26.03.2021.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає таке.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3 Договору у випадку порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт по Договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі восьми відсотків вартості робіт за Договором. У випадку порушення строків виконання робіт послуг більш ніж на 10 календарних днів замовник має право відмовитися від подальшого приймання й оплати робіт.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Судом перевірено наведені позивачем розрахунки та встановлено, що розрахунок пені та штрафу проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що відповідні нарахування здійснено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «АКС ПРОЕКТ» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 33-а; ідентифікаційний код 39665490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 23; ідентифікаційний код 22439446) грошові кошти, як безпідставно набуте майно у розмірі 57000,00 грн, пеню у розмірі 26790,00 грн, штраф у розмірі 15200,00 грн, інфляційні збитки у розмірі 2608,24 грн, 3 % річних у розмірі 659,86 грн, а також 2270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 23; ідентифікаційний код 22439446).

Відповідач: Приватне підприємство «АКС ПРОЕКТ» (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 33-а; ідентифікаційний код 39665490).

Повне рішення складено та підписано судом 09.07.2021.

Суддя О.Г. Смородінова