Рішення № 98202168, 18.06.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2021 р. м. Київ

Справа № 911/417/21

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Калиновського Ю.С., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області до Ставищенської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ставищенський рибгосп” про скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав на земельну ділянку, за участю представників від:

прокурора – Голуб Є.В. (посвідчення);

відповідача 1 – не з`явився

відповідача 2 – Назарук О.В. (ордер серії АІ № 1107830 від 20.04.2021)

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ставищенський рибгосп” (далі – ТОВ “Ставищенський рибгосп”) та просить суд:

- скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 09.02.2018 №315-07 “Про дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди ТОВ “Ставищенський рибгосп” для риборозведення на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району у селі Розкішна”;

- скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 25.04.2018 №348-07 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб в межах с. Розкішна на території Розкішнянської сільської ради Ставищенского району”;

- скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 16.05.2018 №451-07 “Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкту ТОВ “Ставищенський рибгосп”;

- визнати недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та ТОВ “Ставищенський рибгосп” щодо земельної ділянки під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800;

- скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації від 17.07.2018 №42095654 про державну реєстрацію за ТОВ "Ставищенський радгосп" прав на земельну ділянку, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с. Розкішна, кадастровий номер 3224285601:01:051:0800;

- скасувати державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що розташована: Київська обл., Ставищенський р-н, с. Розкішна, кадастровий номер 3224285601:01:051:0800 за ТОВ “Ставищенський рибгосп” від 17.07.2018 №42095654, здійснену державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на порушення вимог земельного законодавства при прийнятті спірних рішень органом місцевого самоврядування та укладенні спірного договору. Так, прокурор стверджує, що земельна ділянка передана в оренду без розроблення проекту землеустрою, погодження його з відповідними уповноваженими органами та проведення обов`язкової державної землевпорядної експертизи, орендна плата за договором визначена без розроблення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а подані для реєстрації речових прав на відповідну земельну ділянку документи не відповідали встановленим законом вимогам.

Звернення до суду з відповідним позовом прокурором обґрунтовано тим, що розпорядження органом місцевого самоврядування відповідною земельною ділянкою порушує права власника – відповідної територіальної громади, захист інтересів якої становить суспільний, публічний інтерес, а додержання законодавства при використанні земель водного фонду, забезпечення їх раціонального та цільового використання має важливе значення для держави. При цьому, прокурор вказує, що, незважаючи на обізнаність про відповідні порушення, Розкішнянянською сільською радою Ставищенського району Київської області не вжито дієвих заходів для відновлення порушених інтересів територіальної громади (т.1 а.с.1-22).

Ухвалою від 15.02.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14:00 17.03.2021; встановлено строки для подання відповідачами відзиву на позов з додатками (т.1 а.с.154-156).

Копія вказаної ухвали суду отримана прокурором та відповідачем - ТОВ “Ставищенський рибгосп” – 19.02.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№013277015475, 0103277015157, а відповідачем 1 - Розкішнянською сільською радою – 22.02.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0103277015165 (т.1 а.с.158-160).

05.03.2021 до суду від Ставищенської селищної ради надійшла заява №364 від 02.03.2021 про залучення її до участі у даній справі в якості правонаступника відповідача 1 - Розкішнянської сільської ради (т.1 а.с.161-162).

В обґрунтування вказаного клопотання Ставищенська селищна рада посилається на те, що повноваження Розкішнянської сільської ради припинені у день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.

Ухвалою від 17.03.2021 судом замінено відповідача у справі - Розкішнянську сільську раду її правонаступником - Ставищенською сільською радою (т.1 а.с.172-174).

17.03.2021 у підготовчому засіданні постановлено ухвалу, що занесена до протоколу засідання, якою:

- встановлено прокурору строк для надання доказів надіслання позовної заяви з додатками Ставищенській селищній раді;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву з додатками;

- підготовче засідання відкладено на 10:45 02.04.2021 (т.1 а.с.169-170).

29.03.2021 від відповідача 2 - ТОВ “Ставищенський рибгосп” надійшов відзив на позов (т.1 а.с.180-181), у якому відповідач просить відмовити у задоволенні вимог прокурора з наступних підстав:

- спірна земельна ділянка сформована ще у 1971 році на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 08.06.1970 №744-р, на підставі якого видано державний акт на право постійного користування від 01.03.1971;

- формування вказаної земельної ділянки також підтверджується договором оренди від 03.12.2004, укладеним між ТОВ «Посейдон» та Ставищенською районною державною адміністрацією та який погоджено Державним агентством водних ресурсів України.

30.03.2018 від відповідача 1 - Ставищенської селищної ради надійшов відзив на позов (т.1 а.с.185-187), у якому заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі її представника. У відзиві на позов відповідач 1 відхиляє заявлені вимоги, посилаючись на те, що Розкішнянська сільська рада діяла у повній відповідності з чинним законодавством при прийняття спірних рішень та укладенні договору, оскільки відповідна земельна ділянка вже була сформована і відводилась раніше, спірний договір погоджено з Державним агентством водних ресурсів України, а розмір орендної плати визначено у відповідності з нормам ПК України, які визначають порядок встановлення розміру орендної плати, якщо нормативна грошова оцінка не проводилась (т.1 а.с.185-187).

Відповідний відзив надійшов до суду з пропущенням встановленого строку; клопотань про його продовження суд не отримував.

02.04.2021 відповідачем 2 - ТОВ «Ставищенський рибгосп» подано уточнений відзив на позовну заяву (т.1 а.с.208), у якому відповідач додатково вказує, що ставок, розташований на земельній ділянці, переданий на його баланс від ВАТ «Білоцерківсільрибгосп» відповідно до розподільчого балансу від 01.03.2006 та інвентаризаційних описів до нього при виділенні з ВАТ «Білоцрківсільгосп» відокремленого підрозділу – Ставищенського рибгоспу, правонаступником якого, як вказує відповідач, є ТОВ «Ставищенський рибгосп».

02.04.2021 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу засідання, якою:

- встановлено прокурору та відповідачам строки для подання заяв по суті відповідно відповіді на відзив та заперечення;

- продовжено строк підготовчого провадження на 10 днів;

- в підготовчому засіданні оголошено перерву до 11:00 23.04.2021 (т.1 а.с.216-217).

Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об`єктивного вирішення спору.

09.04.2021 прокурором подано відповідь на відзив ТОВ “Ставищенський рибгосп” (т.1 а.с.224-231), у якому прокурор, заперечуючи доводи відповідача, вказує, що:

- земельна ділянка, яка є об`єктом оренди за договором, на який посилається відповідач, не тотожна спірній: має іншу плошу, межі в натурі (на місцевості), координати поворотних точок;

- спірна земельна ділянка у встановленому порядку не сформована, її формування мало здійснюватись за проектом відведення, нормативно грошова оцінка її не здійснена;

- фактично спірна земельна ділянка сформована у 2018 році на підставі технічної документації, що є порушенням чинного законодавства;

09.04.2021 прокурором подано відповідь на відзив відповідача - Ставищенської селищної ради (т.2 а.с.1-8), доводи якої повторюють доводи відповіді на відзив відповідача - ТОВ “Ставищенський рибгосп”.

15.04.2021 прокурором подано відповідь на відзив Ставищенської селищної ради, у якій у доповнення доводів прокурор посилається на те, що не надано акту на право постійного користування земельною ділянкою, а договір оренди, на якій посилаються відповідачі, розірваний за згодою сторін у зв`язку з порушенням земельного законодавства (т.2 а.с.10-16).

19.04.2021 від ТОВ “Ставищенський рибгосп” надійшов уточнений відзив на позовну заяву, у якому нових заперечень відповідач не заявляє, однак, у підтвердження правонаступництва долучає додаткові докази передачі товариству ряду ставків на території Ставищенського району (т.2 а.с.25).

23.04.2021 прокурором та відповідачем – ТОВ «Ставищенський рибгосп» подані клопотання про продовження (поновлення) строків, встановлених для подання заяв по суті – відзиву та відповіді на позов з посиланням на неможливість подання відповідних заяв у встановлені строки.

23.04.2021 ТОВ “Ставищенський рибгосп” подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з посилання на відсутність у прокурора підстав для подання такого позову, оскільки прокурор не повідомив Ставищенську об`єднану територіальну громаду Білоцерківського району Київської області та звернувся з позовом в інтересах територіальної громади села Розкішна Ставищенського району Київської області, однак, територіальна громада с. Розкішна з 12.06.2020 відноситься до території територіальної громади Ставищенська, у зв`язку з чим, на думку відповідача 2, прокурор звернувся до суду в особі неналежної територіальної громади (т.2 а.с.38-40).

23.04.2021 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу судового засідання якою:

- продовжено відповідачу 1 строк для подання відзиву на позов (уточненого), прокурору відповіді на відзив (уточненої) та прийнято такі заяви;

- зобов`язано відповідача - ТОВ “Ставищенський рибгосп” надіслати відповідачу 1 копію заяви про залишення без розгляду позовної заяви, про що надати докази суду;

- встановлено строки для висловлення учасниками у письмовій формі свої думки щодо зави відповідача 2 про залишення без розгляду позовної заяви;

- продовжено строк підготовчого провадження на 20 днів;

- оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11:00 14.05.2021 (т.2 а.с.41-44).

Строки для подання заяв по суті продовжено судом з урахуванням поважності причин їх пропущення відповідно до ст. 119 , п.4 Прикінцевих положень ГПК України; строк підготовчого провадження продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, враховуючи складність справи та необхідність дотримання прав учасників на подання пояснень щодо поданої заяви, належної підготовки для розгляду справи по суті.

26.04.2021 від прокурора надійшла відповідь на уточнений відзив ТОВ “Ставищенський рибгосп” (т.2 а.с.49-53), у якому прокурор стверджує, що відповідач є новоствореною юридичною особою, засновниками якої є фізичні особи, тому посилання відповідача 2 на правонаступництво безпідставні. Окрім того, прокурор вказує, що в процесі приватизації ВАТ “Білоцерківсільрибгосп” його структурний підрозділ Ставищенський рибгосп припинив існування, отже, створений у 2005 році ТОВ «Ставищенський рибгосп» не міг бути правонаступником, тому подані докази передачі не є належними і допустимими. Окрім того, прокурор стверджує, що доказів про поділ майна ВАТ «Білоцерківсільрибгосп» та передачі активів не надано, а в процесі приватизації до статутного фонду такого товариства не увійшло державне майно – земельні ділянки водного фонду, водні об`єкти – ставки, що підтверджується планом приватизації, які залишені на балансі підприємства без права їх відчуження.

26.04.2021 від ТОВ “Ставищенський рибгосп” надійшли заперечення (т.2 а.с.115-123), у яких відповідач, доповнюючи доводи заперечення, які висловлені у інших заявах по суті, також вказує на те, що правонаступництво ТОВ «Ставищенський рибгосп» підтверджується його статутом, а право постійного користування спірною земельною ділянкою не припинилось у зв`язку з реорганізацією внаслідок виділення та перейшло до відповідача. Також відповідач вказує, що відсутність нормативної грошової оцінки сама по собі не є підставою вважати спірний договір недійсним, крім того на відсутність негативних наслідків для суб`єктів внаслідок прийняття спірних рішень, укладення договору, оскільки ТОВ «Ставищенський рибгосп» повністю вносить орендну плату за користування спірною земельною ділянкою.

30.04.2021 від прокурора надійшли заперечення щодо клопотання про залишення позову без розгляду (т.2 а.с.185-191), у яких прокурор вказує, що у даному спорі вбачає суспільний, публічний інтерес – захист інтересів територіальної громади, порушення економічних інтересів власника землі – територіальної громади на отримання максимального розміру орендної плати за використання земельної ділянки. При цьому, прокурор вказує, що розпорядження земельною ділянкою всупереч вимогам законодавства не може вважатись вираженням волі територіальної громади, яка не є юридичною особою і не наділена повноваженнями на звернення до суду за захистом порушених прав, а орган місцевого самоврядування – сільська рада не бажала захищати такі права. Прокурор стверджує, що неодноразово звертався до відповідного органу місцевого самоврядування, однак, такий орган не вжив дієвих заходів для захисту прав. Як вказано у запереченні, прокурор звернувся з позовом, враховуючи порушення інтересів територіальної громади саме внаслідок незаконної передачі земельної ділянки, саме в інтересах держави, вказавши відповідний орган місцевого самоврядування відповідачем.

13.05.2021 від відповідача 1- Ставищенської селищної ради надійшли пояснення на заперечення прокурора, у яких відповідач вказав, що прокурором в запереченнях підміняються поняття територіальної громади та сільської ради як органу місцевого самоврядування, який представляє інтереси такої громади (т.2 а.с.206).

14.05.2021 ухвалою, що занесена до протоколу, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16:00 26.05.2021 (т.2 а.с.202-205).

21.05.2021 прокурором подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке також містить клопотання про надання додаткового строку для подання доказів з посиланням на неможливість їх подання разом із заявами по суті, посилаючись на їх отримання лише 18.05.2021(т.2 а.с.210-212),

21.05.2021 відповідачем 2 подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та заявлено клопотання про поновлення строку для подання таких доказів з посиланням на неможливість їх подання у встановлений законом строк з причин отримання таких документів після закінчення відповідного строку та виникнення необхідності у їх поданні на підтвердження обставин пізніше (т.3 а.с.1-3).

Відповідні докази прийняті судом, оскільки причини пропущення відповідного строку учасниками визнано поважними.

26.05.2021 прокурором подано заперечення (правова позиція), яка по суті узагальнює доводи, викладені у раніше поданих заявах по суті (т.3 а.с.95-108).

26.05.2021 ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 10:00 18.06.2021 (т.3 а.с.115-117).

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, відповідач 2, заперечуючи щодо позову з підстав, викладених у заявах по суті, просив відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2 - ТОВ “Ставищенський рибгосп”, дослідивши зібрані у справ докази, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Розкішнянської сільської ради від 09.02.2018 №315-07 «Про дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди ТОВ «Ставищенський рибгосп» для риборозведення на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району у селі Розкішна», вирішено надати дозвіл ТОВ “Ставищенський рибгосп” на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди для риборозведення площею 40,0000 га в с. Розкішна із земель комунальної власності на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, а також на відповідача 2 покладено обов`язок замовити проведення землевпорядних робіт для розробки технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки у землевпорядній організації, представник якої має кваліфікований сертифікат інженера-землевпорядника, після виготовлення звернутись до сільської ради для затвердження та вирішення питання щодо передачі в оренду земельної ділянки (т.1 а.с.29).

Така технічна документація виготовлена ПП “Землевпорядний центр АО” (т.1 а.с.64-75).

Рішенням Розкішнянської сільської ради від 25.04.2018 №348-07 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб в межах с. Розкішна на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району» затверджено таку технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб по вул. Незалежності на території Розкішнянської сільської ради кадастровий номер 3224285601:01:051:0800, питання щодо укладення договору вирішено узгодити після виготовлення нормативної грошової оцінки об`єкта (т.1 а.с.24).

Рішенням Розкішнянської сільської ради від 16.05.2018 №451-07 «Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкта ТОВ «Ставищенський рибгосп» вирішено передати строком на 49 років нагульний русловий ставок площею 37,0418 га (площа водного об`єкту 34,0382 га, площа прибережної захисної смуги – 3,0036 га), кадастровий номер 3224285601:01:051:0800, що розташований в межах населеного пункту с. Розкішна Ставищенського району Київської області (т.1 а.с.25). Крім того, таким рішення встановлено річну орендну плату за користування водним об`єктом на умовах оренди відповідно до Методики визначення розміру орендної плати за надані в оренду водні об`єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 №236 (п. 2 рішення), при цьому, річну орендну плату за користування встановлено у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки (п. 3 рішення).

Відповідно до п. 4 вказаного рішення доручено сільському голові укласти договір оренди водного об`єкту з ТОВ “Ставищенський рибгосп” у сукупності із земельною ділянкою від об`єктом. Пунктами 5 та 6 зобов`язано відповідача 2 - ТОВ “Ставищенський рибгосп” погодити договір оренди з державним органом водного господарства та приступити до використання водного об`єкту після державної реєстрації договору оренди.

16.05.2018 між Розкішнянською сільською радою та відповідачем 2 - ТОВ “Ставищенський рибгосп” укладено договір оренди водних об`єктів (т.1 а.с.70-77, т.2 а.с.163-172), відповідно до якого відповідачу у строкове платне користування на 49 років для рибогосподарських потреб передається нагульний русловий ставок площею водного дзеркала 34,0382 га в руслі , який розташований в басейні р. Південния Буг.

Об`єктом оренди у відповідності за зазначеним договором є: вода (водний простір) водного об`єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми площею 34,0382га; земельна ділянка з кадастровим номер 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га, прибережна захисна смуга 3,0036га (п.2 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у договорі визначена у розмірі 970275,13грн (п.5 договору).

Вказаний договір погоджено Державним агентством водних ресурсів, що підтверджується листом від 26.06.2018 №60 (т.1 а.с.67).

На ставок, що є об`єктом оренди за умовами договору, видано паспорт водного об`єкт, погоджений Державним агентством водних ресурсів (а.с.78), що підтверджується також листом від 11.06.2018 №51 (а.с.68).

11.07.2018 зареєстровано речове право відповідно до укладеного договору - право оренди вказаною земельною діяльності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.07.2018 (т.1 а.с.101-102). Підставою внесення відомостей до реєстру вказано рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації Київської області від 17.07.2018 №42095654.

Законність відповідних рішень Розкішнянської сільської ради, дійсність вказаного договору оренди є предметом спору у даній справі.

У даній справі відповідачами заперечувалась наявність підстав для звернення з відповідним позовом у прокурора.

Звертаючись з позовом у даній справі прокурор зазначив, що звертається з метою представництва інтересів держави в особі територіальної громади с. Розкішна Ставищенського району Київської області, фактично не вказуючи орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, прокурор зазначив, що не зважаючи на обізнаність про порушення вимог законодавства Розкішнянською сільською радою Ставищенського району, що здійснює від імені відповідної територіальної громади повноваження власника земельної ділянки, таким органом місцевого самоврядування, не зважаючи на неодноразові звернення прокурора, не вжито дієвих заходів для відновлення інтересів територіальної громади, що зумовило необхідність подання відповідного позову.

Поряд з цим відповідний орган, що замінений судом у подальшому правонаступником, - Розкішнянська сільська рада вказана відповідачем у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Відповідний висновок щодо застосування вищевказаної норми права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п.77).

В силу ст.23 вказаного Закону на прокурора покладається обов`язок попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява №42454/02, § 35).

Так, як вбачається, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2018, власником земельної ділянки з кадастровим з номером 3224285601:01:051:0800 є територіальна громада, від імені якої діяла Розкішнянська сільська рада.

Поряд з цим, пп.4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (зі змінами та доповненнями), повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», територія с. Розкішна входить до складу території Ставищенської територіальної громади.

Таким чином, відповідно до пп.4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» повноваження Розкішнянської сільської ради припинені в день набуття повноважень Ставищенською селищною радою.

Відповідно до рішення Ставищенської селищної ради від 04.12.2020 №12 «Про реорганізацію Антонівської, Бесідської, Брилівської, Василиської, Винарівської, Гейсиської, Гостромогильської, Журавлиської, Іванівської, Красилівської, Кривецької, Полковницької, Попружнянської, Розкішнянської, Розумницької, Сніжківської, Станіславчицької, Стрижавської, Сухоярської, Торчицької, Юрківської, Ясенівської сільських рад шляхом приєднання до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області» розпочато процедуру реорганізації, зокрема, Розкішнянської сільської ради шляхом приєднання до Ставищенської селищної ради, що є адміністративним центром та визначено, що Ставищенська селищна рада є правонаступником майна, прав та обов`язків вказаних сільських рад (т.1 а.с.163-165).

Отже, у даному випадку особою, яка здійснювати повноваження від імені власника майна – територіальної громади с. Розкішна до грудня 2020 року була саме Розкішнянська сільська рада, а після – Ставищенська селищна рада.

Так, як визначено ч.1 ст.374 ЦК України, територіальна громада є одним із суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку).

В силу ч.2 ст.374 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.80 ЗК України територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права власності на землі комунальної власності.

Однак, відповідний орган – Розкішнянська сільська рада, правонаступником якої є Ставищенська селищна рада є особою, яка прийняла спірні рішення, а також вчинила дії, які, на що вказує у позові прокурор, порушують право відповідної територіальної громади – прийняла спірні рішення та уклала оспорюваний договір.

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи відсутність іншого органу, який міг би здійснити захисті інтересів держави в особі територіальної громади, враховуючи необхідність захисту не окремої особи, а всієї територіальної громади, звернення з даним позовом прокурора є виправданим та обґрунтованим. Зважаючи на те, що оспорювані рішення прийняті відповідним органом, правонаступником якого є Ставищенська селищна рада, прокурор не міг визначити відповідний орган позивачем, оскільки такий орган не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем (також див. постанови ВП ВС від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, КГС ВС від 07.09.2020 у справі №917/468/19 та від 16.09.2020 у справі №922/708/19).

Отже, висновок відповідачів щодо відсутності підстав для представництва прокурором у даній справі інтересів держави помилковий, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо залишення позову без розгляду.

Оспорюючи рішення та спірний договір, прокурор стверджує, що земельна ділянка передана в оренду без розроблення проекту землеустрою, що не оспорюють відповідачі, які вважають безпідставним посилання прокурора на необхідність розроблення такого проекту, проведення обов`язкової державної землевпорядної експертизи, розроблення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції на момент виникнення спірних відносин), матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, обсяг прав та обов`язків власників та землекористувачів, умови надання та використання земельних ділянок врегульовані нормами, зокрема, Земельного кодексу України (далі – ЗК України).

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як встановлено ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

До однієї з категорій земель за цільовим призначенням відповідно до п. «є» ч. 1 ст.19 ЗК України, належать землі водного фонду.

У відповідності до п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

У відповідності до ст. 59 вказаного Кодексу, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Як визначено ч. 4 вказаної норми, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Згідно ч.6 ст.59 ЗК України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Як визначено ч.2 згаданої статті, формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

В силу ч.ч.3,4 ст.791 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як встановлено ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках, як визначено ч.1 ст.123 ЗК України, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); у такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно ч. 2 вказаної норми, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як визначено ч. 4 вказаної статті (в редакції станом на 09.02.2018 - прийняття оскаржуваного рішення про надання дозволу на розробку технічної документації), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно ч. 10 вказаної норми рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

У відповідності до ч. 3 ст. 1861 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У відповідності до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (який на даний момент втратив чинність, проте був чинним станом на момент прийняття оскаржуваних рішень), державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Як визначено ст. 6 вищевказаного Закону, об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру

Згідно ст. 9 вказаного Закону обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж, зокрема, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Оспорюючи необхідність розроблення проекту, відповідачі посилались на те, що така земельна ділянка вже була відведена у 1971 році на підставі державного акта на право постійного користування.

Так, в силу п.2 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» ( в редакції на момент прийняття спірних рішень), земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

При цьому, у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачами не надано відповідного акту про право постійного користування, на якій вони посилались.

У підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка вже була сформована до 2004 року, відповідачем 2 надано проект формування території Розкішнянської сільської ради та встановлення меж населеного пункту с. Розкішна (т.2 а.с.152-154) план землекористування с. Розкішна Ставищенського району (т.2 а.с.155-161),

Також відповідачі у даній справі посилались на те, що те, що відповідна земельна ділянка вже була сформована як об`єкт, свідчить укладений між Ставищенською районною державною адміністрацією та ТОВ «Посейдон» договір оренди земельної ділянки від 03.12.2004 (т.1 а.с.144-148).

Разом з тим, площа земельної ділянки, що є об`єктом оренди за договором від 03.12.2004 (т.2 а.с.149-151) та спірним договором, як вбачається також з технічної документації із землеустрою (т.1 а.с.55-60), різні, як і площа земельної ділянки Білоцерківського виробничого рибкомбінату на вказаному плані; відповідні земельні ділянки візуально різної конфігурації. Крім того, договір оренди від 03.12.2004 розірвано його сторонами відповідно до угоди від 26.05.2005, саме у зв`язку з порушенням вимог законодавства (т.1 а.с.194).

Отже, не доведено доказами того, що це одна й та сама земельна ділянка, що має ідентичну площу, конфігурацію, координати.

Крім того, відповідач 2 посилається на те, що об`єкт водного фонду був переданий йому від ВАТ «Білоцерківсільрибгосп» на підставі акту приймання-передачі від 09.11.2005 (т.2 а.с.26) - став №22 «Маслозаводський», а також інвентаризаційних описів (т.2 а.с.27-30) та актом передачі (т.2 а.с.31) згідно розподільчого балансу від 01.03.2006 (т.2 а.с.32). При цьому, відповідач посилався на те, що є правонаступником ВАТ «Білоцерківсільрибгосп» в особі його структурного підрозділу, який виділився, що відображено у статуті ТОВ «Ставищенський рибгосп» в редакції 2017 року (т.2 а.с.126-140).

Однак, став №22 «Маслозаодський», який як стверджує відповідач 2, йому переданий, у акті має іншу площу, ніж площа земельної ділянки під водним об`єктом за спірним договором.

Окрім того, згідно відповіді ПрАТ «Білоцерківсільрибгосп» (т.2 а.с.72-73) ним не передавалось ТОВ “Ставищенський рибгосп” активи за актами приймання-передачі, розподільчим балансом чи іншими документами з 2011 року .

При цьому, ПрАТ «Білоцерківсільрибгосп» у відповіді повідомило, що воно не виключає, що в 2005 році в процесі приватизації державного майна створено ТОВ «Ставищенський рибгосп», однак, підтверджуючи документи відстуні.

Поряд з цим, матеріали з реєстраційної справи ТОВ «Ставищенський рибгосп» (т.2 а.с.74-85), свідчать, що відповідне товариство фактично створено трьома фізичними особами, а не ВАТ «Білоцерківсільрибгосп», яке прийняло рішення про виділення структурного підрозділу, як стверджує відповідач 2.

Незважаючи на те, що засновники ТОВ “Ставищенський рибгосп” були акціонерами ВАТ «Білоцерківсільрибгосп», що підтверджується сертифікатами іменних акцій (т.3 а.с.75-80), у разі прийняття рішення про виділення структурного підрозділу з відповідного товариства його засновником мало бути саме таке товариства, що прийняло таке рішення, а не окремі його акціонери.

Окрім того, план приватизації Білоцерківського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства (т.2 а.с.55-71) не свідчить про передачу до статутного фонду ВАТ «Білоцерківсільрибгосп» в процесі приватизації водних об`єктів; такий план свідчить про те, що об`єкти водного фонду залишались на балансі підприємства без права відчуження, оскільки не підлягали приватизації (т.2 а.с.63). Отже, ВАТ «Білоцерківсільрибгосп» не могло передати відповідні об`єкт іншій особі, оскільки не набуло права розпоряджатись ними.

Також, у даній справі не встановлено, що здійснена нормативно грошова оцінка відповідної земельної ділянки.

Між тим, в силу ст.13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У даній справі відповідач 2 посилався на добросовісне виконання ним зобов`язань з оплати орендної плати за спірним договором, про що ним надані документи на підтвердження оплати (т.3 а.с.24-74).

Однак, відсутність відповідної грошової оцінки, яка є обов`язковою для визначення розміру орендної плати, впливає на встановлення обґрунтованого розміру орендної плати та порушує економічні інтереси власника такої земельної ділянки.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Поряд з цим, як визначено ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З урахуванням зазначеного, є обґрунтованими вимоги прокурора щодо скасування спірних рішень, які прийнято з порушення чинного законодавство, оскільки надано дозвіл на розробку технічної документації, здійснено її затвердження та передано в оренду земельну ділянку без виготовлення проекту відведення земельної ділянки, його погодження з відповідним уповноваженим органом, проведення обов`язкової державної землевпорядної експертизи, проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також враховуючи визначення чинним законодавством такого способу захисту порушеного права, який обрано прокурором – скасування спірних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи що вказаний договір оренди укладено на підставі рішень, які не відповідають чинному законодавству, відповідний договір підлягає визнанню недійсним.

Також прокурором заявлено вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В силу ст.11 такого Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч.2 ст.26 Закону (у редакції на момент прийняття рішення та здійснення реєстрації -17.07.2018), унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Так, як визначено відповідною нормою у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, а у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом та прийняття рішення, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. "а" п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. "а" п. 2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, на відміну від редакції вказаної статті, яка діяла до внесення змін, діюча редакція передбачає такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Таким чином, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №918/158/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обрані прокурором способи захисту права шляхом скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку є належними.

Таким чином, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги прокурора щодо визнання недійсним спірного рішення державного реєстратора щодо реєстрації відповідного права та скасування відповідного права, зареєстрованого у відповідності з таким рішенням, оскільки такі дії здійснено на підставі договору, що укладено у відповідності з рішеннями, які прийняті з порушенням чинного законодавства.

У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті позову судовим збором, понесені органом прокуратури, підлягають покладенню на відповідачів, а саме з відповідачів підлягає стягненню по 6810грн в рахунок відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ст.ст. 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 09.02.2018 №315-07 “Про дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки для передачі у користування на умовах оренди ТОВ “Ставищенський рибгосп” для риборозведення на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району у селі Розкішна”.

3. Скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 25.04.2018 №348-07 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб в межах с. Розкішна на території Розкішнянської сільської ради Ставищенского району”.

4. Скасувати рішення Розкішнянської сільської ради Ставищенского району Київської області від 16.05.2018 №451-07 “Про передачу у довгострокову оренду водного об`єкту ТОВ “Ставищенський рибгосп”.

5. Визнати недійсним договір оренди водних об`єктів від 16.05.2018, укладений між Розкішнянською сільською радою Ставищенского району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ставищенський рибгосп” щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800 під водним об`єктом площею 34,0382га та прибережної захисної смуги площею 3,0036 га.

6. Скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації від 17.07.2018 №42095654 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставищенський рибгосп" прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с. Розкішна.

7. Скасувати державну реєстрацію від 17.07.2018 №42095654, здійснену державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації, прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставищенський рибгосп» на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285601:01:051:0800, що розташована: Київська обл. Ставищенський р-н, с.Розкішна,

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставищенський рибгосп» (ідентифікаційний код 33625646; 09401, Київська область, Білоцерківський район, смт.Ставище, вул. Хутірська, 39) на користь Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051; 01011; м. Київ, вул. Різницька, 13/15) 6810грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

9. Стягнути з Ставищенської селищної ради (ідентифікаційний код 04360913; 09400, Київська область, Ставищенський район, смт Ставище, вул. Цимбала Сергія, 44) на користь Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051; 01011; м.Київ, вул. Різницька, 13/15) 6810грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.07.2021.

Суддя А.Р. Ейвазова