Рішення № 98202142, 09.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2021Справа № 910/5841/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КОЗАЦЬКИЙ"

до 1) Державного управління справами

2) Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Чайка"

про стягнення 49 328, 63 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КОЗАЦЬКИЙ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного управління справами та Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ" про стягнення 49 328, 63 грн., з яких 46 644,60 грн. внесків на утримання будинку за період з січня 2020 року по лютий 2021 року, 1 958,22 грн. інфляційних, 725,81 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати внесків (тарифу) на утримання будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

23.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.04.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5841/21, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.05.2021 відповідач 2 через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому заначив, що позивачем не надано жодних доказів про належність майна відповідачу 2, а отже відсутні будь-які докази щодо несплати відповідачем 2 внесків на утримання майна.

31.05.2021 відповідач 1 через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому заначив, що квартира АДРЕСА_1 була передана у власність громадянину ОСОБА_1 у жовтні 2020 року. Крім того, відповідач 1 зауважує, що про ухваленні рішень щодо порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників буде порушено права відповідача 1, оскільки між відповідачем 1 та позивачем не укладено жодних правочинів, а тому у відповідача 1 відсутні будь-які зобов`язання перед позивачем.

03.06.2021 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшла заява про залучення третьої особи до участі у справі.

02.07.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло повідомлення по справі.

Згідно із ч.1 ст.50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Чайка".

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «ЖК Козацький» (далі - Позивач, ОСББ) здійснює управління житловим будинком АДРЕСА_2 (далі - Будинок), що підтверджується протоколом загальних зборів ОСББ «ЖК «Козацький» № 1/19 від 04.11.2019, випискою з ЄДР та Статутом.

Тарифи на утримання будинку та прибудинкової території затверджено додатком 1 до протоколу загальних зборів ОСББ «ЖК «Козацький» від 19.10.2019 (копія додатку № 1 долучено до матеріалів справи).

В обґрунтування позовних вимог ОСББ «ЖК Козацький» зазначає, що звернулося з позовом до:

- Державного управління справами (відповідач 1), оскільки відповідач 1 також є членом ОСББ, так як за відповідачем 1 на праві власності закріплено квартири, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна за 24.12.2020;

- ДП "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ" (відповідач 2), оскільки відповідач 2 є членом ОСББ, так як за відповідачем 2 на праві повного господарського відання закріплено належні державі на праві власності квартири, що підтверджується Розпорядженням керівника Державного управління справами № 44 від 13.02.2020.

Позивачем заявлено до стягнення розміру внесків на утримання будинку у період з січня 2020 по лютий 2021 по квартирам 219 , 345 , 423 , 429 , які розташовані в будинку АДРЕСА_2 .

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону відповідно до ст. 3 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як визначено ч. 1-2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з п. 2.1. Розділу 2 Статуту ОСББ «ЖК Козацький» метою діяльності ОСББ «ЖК Козацький» є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 2.4. Статуту ОСББ «ЖК Козацький» надано право встановлювати порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За приписами ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник, зокрема, зобов`язаний:

- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

- забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

За приписами ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Отже, чинним законодавством на відповідача 1, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.2020 відповідач 2 отримав з господарського відання Державного підприємства «Чайка» у власне господарське відання квартири 219 , 345 , 423 , 429 в будинку, що підтверджується Розпорядженням керівника державного управління справами № 44 та додатку 1 Переліку нерухомого державного майна.

Відповідач 2 передав з господарського відання Державному управлінню справами квартиру 345 в будинку - 02.10.2020, що вбачається з розпорядження керівника Державного управління справами № 244.

З огляду на зазначене, відповідач 2 зобов`язаний був сплачувати внески на утримання будинку за квартири 219 , 423 , 429 в будинку починаючи з лютого 2020 року та за квартиру 345 в будинку починаючи з лютого 2020 року і до вересня 2020 року.

Разом з тим, з вересня 2020 року за квартиру 345 в будинку повинен був сплачувати внески відповідач 1, як власник майна.

У відзиві на позов відповідач 1 зазначив, що квартира 219 була передана у власність громадянину, проте жодних доказів на підтвердження зазначеного не надав, а тому доводи відповідача 1 в цій частині судом не приймаються. Крім того з інформації вказаній в реєстрі нерухомого майна відповідач 1 значиться як власник квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами законодавства, споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року №6-59цс13, постановах Вищого господарського суду України від 21.07.2015 року у справі №910/19804/14, від 19.08.2015 року у справі №911/5613/14.

Як встановлено судом, між сторонами не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг, проте обов`язок зі сплати фактично спожитих послуг виникає у відповідача на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, враховуючи, що відповідачі фактично споживали житлово-комунальні послуги без укладення договору, суд дійшов висновку, що вартість спожитих відповідачами житлово-комунальних послуг підлягає сплаті в наступних частинах.

ДП "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ" зобов`язано сплатити позивачу суму внесків на утримання будинку по квартирам 219 , 423 , 429 в будинку починаючи з лютого 2020 року, та за квартиру 345 в будинку починаючи з лютого 2020 року і до вересня 2020 року, що становить суму в розмірі 38 240,54 грн.

Державне управління справами зобов`язано сплатити позивачу суму внесків на утримання будинку по квартирі 345 в будинку починаючи з жовтня 2020 року по лютий 2021, що становить суму в розмірі 4 842,19 грн.

Що стосується нарахованих позивачем сумах внеску за січень 2020, то суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів суми внесків за зазначений період, оскільки у січні 2020 року квартири 219, 423, 429 , 345 перебували у господарському віданні Державного підприємства «Чайка», яка є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі, та підтверджується листом №1202 від 23.12.2019.

Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем відповідних послуг, як то письмових звернень відповідачів з претензіями щодо якості та обсягу житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачами житлово-комунальних послуг без укладення договору доведений, вартість вказаних послуг - обґрунтована, в тому числі правомірність тарифів на утримання будинку та прибудинкової території, а відтак, спожиті відповідачами комунальні послуги підлягають сплаті балансоутримувачу - позивачу у зазначених судом вище сумах.

Таким чином з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з утримання будинку в розмірі 4 842,19 грн. та з відповідача 2 - 38 240,54 грн.

Заперечення відповідача 1 на відсутність укладеного між сторонами договору судом відхиляються, оскільки обов`язок сплати відповідачем вартості спожитих житлово-комунальних послуг встановлено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішеннями загальних зборів учасників ОСББ, які є дійсними станом на день розгляду даного спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, надавши оцінку всім аргументам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КОЗАЦЬКИЙ" до Державного управління справами Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ" про стягнення 4 842,19 грн. та 38 240,54 грн за утримання будинку

Крім того, за порушення зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів 1 958,22 грн. інфляційних, 725,81 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд задовольняє частково вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 інфляційних втрат у сумі 1600,48 грн. та 595,04 грн. 3% річних; та частково з відповідача 1 інфляційних втрат у сумі 202,66 грн. та 75,35 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного управління справами (01220, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАНКОВА, будинок 11, ідентифікаційний код 00037256) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КОЗАЦЬКИЙ" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ РАДУЖНА, будинок 15; ідентифікаційний код 42562311) основний борг у сумі 4 842,19 грн., інфляційні втрати в сумі 202,66 грн, 3% річних у сумі 75,35 грн. та судовий збір у сумі 235,62 грн.

Стягнути з Державного підприємства "ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ" (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГОНЧАРА ОЛЕСЯ, будинок 84, ідентифікаційний код 04013583) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КОЗАЦЬКИЙ" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ РАДУЖНА, будинок 15; ідентифікаційний код 42562311) основний борг у сумі 38 240,54 грн., інфляційні втрати у сумі 1600,48 грн., 3% річних у сумі 595,04 грн. та судовий збір у сумі 1860,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.07.2021.

Суддя О.В. Гулевець