Рішення № 98202049, 08.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2021Справа №910/6398/21

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства "Світчай"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс"

про стягнення 22 355,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Приватне підприємство "Світчай" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" про стягнення 22 355,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе згідно договору поставки №793 від 16.08.2018 грошові зобов`язання з оплати поставленого Приватним підприємством "Світчай" товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" виникла заборгованість у розмірі 19 823,04 грн., про стягнення якої і подано даний позов.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" зазначеного грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 49,47 грн., 3% річних у розмірі 667,41 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 815,54 грн., нараховані у період з 15.02.2021 по 13.04.2021.

У змісті позовної заяви Приватним підприємством "Світчай" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 відкрито провадження у справі №910/6398/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 23.04.2021 була надіслана відповідачу 28.04.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 9-Б), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 07.05.2021 із відміткою на довідці відділення поштового від 04.05.2021 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 23.04.2021 є 04.05.2021 (день проставлення у довідці відділення поштового зв`язку відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/6398/21 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" повинне було подати відзив на позов у строк до 19.05.2021 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

08.06.2021 засобами поштового зв`язку від Приватного підприємства "Світчай" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами її направлення відповідачу, в якій Приватне підприємство "Світчай" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" суму боргу у розмірі 19 823,04 грн., 3% річних у розмірі 750,97 грн., пеню у розмірі 1 550,78 грн. інфляційні втрати у розмірі 1 967,01 грн., нараховані у період з 15.02.2021 по 03.06.2021. Тобто, фактично збільшення розміру позовних вимог обумовлене збільшенням періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також збільшенням суми пені.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З аналізу наведеної норми вбачається, що позивач може реалізувати своє право на збільшення розміру позовних вимог лише до початку розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться

Згідно ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі №910/6398/21 було відкрите 23.04.2021 - дата ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак на підставі приписів ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи по суті розпочався 24.05.2021 (з урахуванням ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із конверту, в якому до суду надійшла заява Приватного підприємства "Світчай" про збільшення розміру позовних вимог, остання була здана до установи поштового зв`язку 04.06.2021, тобто позивачем подано відповідну заяву з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 10 календарних днів.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на вчинення такої процесуальної дії як збільшення розміру позовних вимог, а також не заявлено клопотання про поновлення такого строку, заява Приватного підприємства "Світчай" про збільшення розміру позовних вимог залишається судом без розгляду.

10.06.2021 засобами поштового зв`язку від Приватного підприємства "Світчай" надійшов детальний опис наданих адвокатом Угриновською Юлією Володимирівною послуг позивачу з долученими до нього доказами понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо від сторін до суду не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

16.08.2018 між Приватним підприємством "Світчай" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" (покупець) укладено договір поставки №793 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю товар в асортименті і кількості відповідно до замовлення, а покупець зобов`язався приймати товар відповідно до видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, та своєчасно здійснювати оплату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору передача товару постачальником у власність покупцю оформлюється видатковими накладними і настає з моменту їх підписання представниками сторін.

Ціни на товар встановлюються постачальником, зазначаються ним у накладних на товар та можуть бути змінені в будь-який час на незавершені поставки (п. 2.1 Договору).

Загальна вартість договору визначається із суми вартості товару фактично поставленого за всіма видатковими накладними, разом узятими за період дії договору (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що покупець зобов`язується провести оплату за поставлений постачальником товар не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно п. 3.6 Договору при несвоєчасній або неповній оплаті товару, згідно умов п. 2.3, покупець зобов`язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Договір набирає чинності з моменту підписання повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018 (п. 4.1 Договору). Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про намір його розірвання, то термін дії цього договору автоматично пролонгується на кожен наступний рік на тих же умовах (п. 4.2 Договору).

За доводами Приватного підприємства "Світчай" ним на виконання спірного Договору було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" товар загальною вартістю 22 023,04 грн., в той час як відповідачем свій обов`язок з оплати вказаного товару виконано частково із простроченням.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" наявна заборгованість у розмірі 19 823,04 грн. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зазначеного грошового зобов`язання позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 49,47 грн., 3% річних у розмірі 667,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 815,54 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Також з аналізу умов Договору (зокрема, п.п. 2.1, 2.2) вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у видаткових накладних.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору однією із сторін іншої сторони про розірвання договору або про наявність заперечень щодо автоматичного продовження строку його дії, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2019 рік та на 2020 рік у відповідності до п. 4.2 Договору.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних Приватним підприємством "Світчай" на виконання своїх зобов`язань за Договором було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" товар загальною вартістю 22 023,04 грн., а саме:

- згідно видаткової накладної №Ян0000613 від 15.01.2020 поставлено товар вартістю 4 529,44 грн.;

- згідно видаткової накладної №Ян0000614 від 15.01.2020 поставлено товар вартістю 5 716,19 грн.;

- згідно видаткової накладної №Ян0001084 від 22.01.2020 поставлено товар вартістю 707,45 грн.;

- згідно видаткової накладної №Ян0001517 від 29.01.2020 поставлено товар вартістю 4 485,30 грн.;

- згідно видаткової накладної №Фв0000665 від 12.02.2020 поставлено товар вартістю 5 098,63 грн.;

- згідно видаткової накладної №Фв0001072 від 19.02.2020 поставлено товар вартістю 1 486,03 грн.

Видаткові накладні №Ян0000613 від 15.01.2020, №Фв0000665 від 12.02.2020 та №Фв0001072 від 19.02.2020 підписані представниками сторін та скріплені печаткою Приватного підприємства "Світчай", видаткова накладна №Ян0000614 від 15.01.2020 підписана представником Приватного підприємства "Світчай" та скріплена печатками сторін, видаткові накладні №Ян0001084 від 22.01.202 та №Ян0001517 від 29.01.2020 підписані представниками та скріплені печатками сторін.

У суду відсутні сумніви щодо виконання Приватним підприємством "Світчай" своїх зобов`язань з поставки товару за вказаними видатковими накладними, зокрема, за видатковою накладною №Ян0000614 від 15.01.2020, оскільки позивачем на підтвердження такого виконання також надано суду товарно-транспортні накладні, зокрема, товарно-транспорту накладну №РЯн0000614 від 15.01.2021, згідно якої здійснювалось транспортування товарів, які вказані у видатковій накладній №Ян0000614 від 15.01.2020. При цьому, на товарно-транспортній накладній №РЯн0000614 від 15.01.2021 також міститься печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс".

В свою чергу, відповідач своїм правом на спростування тверджень позивача про виконання ним свого обов`язку з поставки товару за видатковою накладною №Ян0000614 від 15.01.2020 не скористався.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується здійснення Приватним підприємством "Світчай" постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" згідно видаткових накладних №Ян0000613 від 15.01.2020, №Фв0000665 від 12.02.2020, №Фв0001072 від 19.02.2020, №Ян0000614 від 15.01.2020, №Ян0001084 від 22.01.202 та №Ян0001517 від 29.01.2020 товарів загальною вартістю 22 023,04 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що покупець зобов`язується провести оплату за поставлений постачальником товар не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Таким чином, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.3 Договору відповідач повинен був оплатити поставлений згідно видатковими накладними №Ян0000613 від 15.01.2020 та №Ян0000614 від 15.01.2020 товар вартістю 4 529,44 грн. та 5 716,19 грн. відповідно до 14.02.2020; згідно видаткової накладної №Ян0001084 від 22.01.2020 товар вартістю 707,45 грн. - до 21.02.2020; згідно видаткової накладної №Ян0001517 від 29.01.2020 товар вартістю 4 485,30 грн. - до 28.02.2020; згідно видаткової накладної №Фв0000665 від 12.02.2020 товар вартістю 5 098,63 грн. - до 13.03.2020; згідно видаткової накладної №Фв0001072 від 19.02.2020 товар вартістю 1 486,03 грн. - до 20.03.2021.

Позивач стверджує, а у суду відсутні підстави для сумніву у таких твердженнях, що позивачем 04.03.2020 частково оплачено поставлений за видатковою накладною №Ян0000613 від 15.01.2020 товар в частині суми 2 200,00 грн., в іншій частині поставлений товар за видатковою накладною №Ян0000613 від 15.01.2020, а також за видатковими накладними №Ян0000614 від 15.01.2020, №Ян0001084 від 22.01.2020, №Ян0001517 від 29.01.2020, №Фв0000665 від 12.02.2020, №Фв0001072 від 19.02.2020 залишився неоплаченим.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" Приватному підприємству "Світчай" коштів у розмірі 19 823,04 грн. станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" наявна перед Приватним підприємством "Світчай" заборгованість у розмірі 19 823,04 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги Приватного підприємства "Світчай" підлягають задоволенню.

Крім того, Приватне підприємство "Світчай" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" пені у розмірі 49,47 грн., 3% річних у розмірі 667,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 815,54 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 49,47 грн., нараховану за період з 15.02.2020 по 20.09.2020.

За приписами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно п. 3.6 Договору при несвоєчасній або неповній оплаті товару, згідно умов п. 2.3, покупець зобов`язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (на суму заборгованості за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Як вбачається із долученого до позову розрахунку пені, Приватне підприємством "Світчай" нараховує пеню:

- на суму заборгованості 2 329,44 грн. за період з 15.02.2020 по 14.08.2020;

- на суму заборгованості 5 716,19 грн. за період з 15.02.2020 по 14.08.2020;

- на суму заборгованості 707,45 грн. за період з 22.02.2020 по 21.08.2020;

- на суму заборгованості 4 485,30 грн. за період з 29.02.2020 по 28.08.2020;

- на суму заборгованості 5 098,63 грн. за період з 14.03.2020 по 13.09.2020;

- на суму заборгованості 1 486,03 грн. за період з 21.03.2020 по 20.09.2020.

Тобто, позивачем здійснювався розрахунок пені із урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування відповідачу пені у розмірі 1 550,77 грн., однак позивач у своїй прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 49,47 грн.

При цьому, у суду відсутні підстави для висновку, що Приватним підприємством "Світчай" було допущено описку у прохальній частині позовної заяви, оскільки позивачем також і у розрахунку пені зазначено, що розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 49,47 грн.

Більше того, позивач звертався до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог (яка залишена судом без розгляду з огляду на пропуск строку на звернення із такою заявою), в якій просив збільшити розмір пені з 49,47 грн. до 1 550,78 грн. та відповідно жодним чином не зазначав про допущення описки в зазначенні заявленого до стягнення розміру пені, а навпроти - клопотав про збільшення розміру даної вимоги, що свідчить про свідоме заявлення Приватним підприємством "Світчай" до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" саме такого розміру пені.

Відтак, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги Приватного підприємства "Світчай" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" пені у розмірі 49,47 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що позивачем нараховується відповідачу 3% річних за протсрочення оплати спірного товару у період з 15.02.2020 по 13.04.2021, а інфляційні втрати - за період з лютого 2020 року по березень 2021 року.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд приходить до висновку про правомірність вимоги Приватного підприємства "Світчай" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" 3% річних у розмірі 667,41 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 815,54 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства "Світчай" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 19 823,04 грн., пеня у розмірі 49,47 грн., 3% річних у розмірі 667,41 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 815,54 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Приватним підприємством "Світчай" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

10.06.2021 засобами поштового зв`язку від Приватного підприємства "Світчай" надійшов детальний опис наданих послуг позивачу адвокатом Угриновською Юлією Володимирівною з долученими до нього доказами понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Представництво інтересів Приватного підприємства "Світчай" в межах справи №910/6398/21 здійснювалось адвокатом Угриновською Юлією Володимирівною (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000730 від 26.10.2018) на підставі ордеру серії ВС №1025938 від 13.04.2021, договору про надання правової допомоги №05-02/20 від 28.02.2020 та додаткової угоди №2 від 01.04.2021 до відповідного договору.

У пункті 4.1 договору про надання правової допомоги №05-02/20 від 28.02.2020 (в редакції додаткової угоди №2 від 01.04.2021) Приватне підприємство "Світчай" та адвокат Угриновська Юлія Володимирівна домовились щодо наступних умов оплати наданої повіреним правової допомоги:

- аналіз справи, досудове врегулювання спору - 500,00 грн./1 год.;

- написання заяв по суті справи - 1 000,00 грн./1 год.;

- проведення розрахунку заборгованості за договором поставки (в тому числі штрафних санкцій та додаткових нарахувань) - 500,00 грн./1 год.;

- формування додатків до позовної заяви - 400,00 грн./1 год.;

- написання заяв з процесуальних питань - 500,00 грн./1 год.;

- ознайомлення з матеріалами справи - 500,00 грн./1 год.;

- участь в судовому засіданні - 1 000,00 грн./1 год.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до акту №1-06/21 від 07.06.2021 наданих послуг у сфері права згідно договору про надання правової допомоги №05-02/20 адвокатом Угриновською Юлією Володимирівною було надано Приватному підприємству "Світчай" наступні послуги у сфері права:

1. аналіз документів, наданих клієнтом, та формування правової позиції щодо захисту прав клієнта - 1 година вартістю 500,00 грн.;

2. написання позовної заяви - 1 год. 30 хв. вартістю 1 500,00 грн.

3. проведення розрахунку заборгованості за договором поставки (до позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог) - 1 год. 30 хв. вартістю 750,00 грн.;

4. формування додатків до позовної заяви (в тому числі для відповідача) - 1 год. вартістю 400,00 грн.

5. підготовка заяви про збільшення позовних вимог, детального опису - 2 год. 30 хв. вартістю 1 250,00 грн.

Відповідно до вказаного акту адвокатом Угриновською Ю.В. було надано Приватному підприємству "Світчай" послуги у сфері права загальною вартістю 4 400,00 грн.

Приватним підприємством "Світчай" було прийнято виконані адвокатом Угриновською Ю.В. роботи (послуги) за вказаним актом без зауважень.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на залишення судом заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка подана Приватним підприємством "Світчай" з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 10 календарних днів, суд не вбачає правових підстав для покладення на відповідача судових витрат позивача на оплату послуг адвоката Угриновської Ю.В. з підготовки заяви про збільшення позовних вимог та здійснення розрахунку заборгованості до заяви про збільшення розміру позовних вимог.

При цьому, очевидно, що на підготовку заяви про збільшення позовних вимог адвокатом Угриновською Ю.В. було витрачено більше часу ніж на складення детального опису наданих послуг, оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог за змістом є більшою ніж опис наданих послуг, який частково містить таблицю ідентичні тій, що викладена в акті №1-06/21 від 07.06.2021. В той же час, документальне оформлення правовідносин між адвокатом та клієнтом (складення акту, договору, додатків до договору) є обов`язковим в силу законодавства в незалежності від заявлення до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічно із здійсненням розрахунку до заяви про збільшення розміру позовних вимог (п. 3. акту) - відповідний розрахунок повинен був зайняти менше часу ніж розрахунок заборгованості до позову, оскільки при складанні розрахунку до заяви не підлягали визначенню дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань, визначення періодів нарахування пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому суд приходить до висновку, що на здійснення розрахунку заборгованості відповідача за Договором до заяви про збільшення розміру позовних вимог адвокатом було витрачено 30 хв.

Відтак, суд вважає, що по пункту 5. акту №1-06/21 від 07.06.2021 наданих послуг у сфері права згідно договору про надання правової допомоги №05-02/20 Приватному підприємству "Світчай" підлягають відшкодуванню витрати на підготовку детального опису у розмірі 500,00 грн. за одну годину роботи адвоката Угриновської Ю.В., а по пункту 3. вказаного акту - витрати на проведення розрахунку заборгованості за договором поставки у розмірі 500,00 грн.

Отже, за розрахунками суду Приватному підприємству "Світчай" підлягають відшкодуванню пов`язані із розглядом даної справи судові витрати на професійну правничу допомогу з аналізу документів наданих клієнтом на формування правової позиції щодо захисту прав клієнта - 1 година вартістю 500,00 грн.; написання позовної заяви - 1 год. 30 хв. вартістю 1 500,00 грн.; проведення розрахунку заборгованості за договором поставки (до позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог) - 1 год. вартістю 500,00 грн.; формування додатків до позовної заяви (в тому числі для відповідача) - 1 год. вартістю 400,00 грн.; підготовки детального опису - 1 год. вартістю 500,00 грн. (всього 3 400,00 грн.)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог у повному обсязі та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 3 400,00 грн.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Світчай" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 9-Б; ідентифікаційний код 33694992) на користь Приватного підприємства "Світчай" (79035, м. Львів, вул. Жасминова, буд. 5; ідентифікаційний код 30051782) борг у розмірі 19 823 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 04 коп., пеню у розмірі 49 (сорок дев`ять) грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 667 (шістсот шістдесят сім) грн. 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 815 (одна тисяча вісімсот п`ятнадцять) грн. 54 коп., судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 08.07.2021.

Суддя Р.В. Бойко