Рішення № 98201823, 08.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2021Справа № 910/2567/21

За заявою Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" про ухвалення додаткового рішення

За позовом Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" (вул. Солом`янська, буд. 3, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 01168185)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" (вул. Солом`янська, буд. 3, оф. 705, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 40470217)

Про стягнення 60584,68 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без участі представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 60 584,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором оренди N 17-641 від 01.05.2017 в частині сплати орендної плати за період з травня 2019 року до березня 2020 року та комунальних платежів за період з квітня 2019 року до березня 2020 року. З огляду на зазначені обставини (підстави) позивач просить суд стягнути з відповідача 60 584,68 грн. з яких: 41 580, 77 грн основна заборгованість по орендній платі, 10 341, 92 грн основна заборгованість по комунальним платежам, 6 576, 62 грн пені, 2 085, 37 грн 3 % річних. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

17.06.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позовних вимог у справі № 910/2567/21.

29.06.2021 через відділ канцелярії суду від Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просить стягнути з відповідача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До поданої заяви відповідачем у справі долучено як докази понесення таких витрат:

- копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 168-Г від 10.02.2021;

- копія акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 24.06.2021;

- платіжне доручення № 120 від 24.06.2021.

Розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з поданої заяви Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" понесені у справі № 910/2567/21 адвокатські витрати у загальному розмірі 4 000,00 грн.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України (ч. 4) визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" дотримано вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним заявлено про компенсацію судових витрат до закінчення п`ятиденного строку з моменту ухвалення судового рішення, зокрема, рішення у справі № 910/2567/21 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження 17.06.2021, а з`явилось останнє на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 22.06.2021, хоча заявник отримав копію рішення 24.06.2021, водночас, заява про стягнення адвокатських витрат була направлена до суду поштовим конвертом 24.06.2021, що підтверджується відбитком печатки на конверті, який наявний в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем п`ятиденний строк для подачі заяви про стягнення адвокатських послуг станом на 29.06.2021 не сплив, оскільки 28.06.2021 - останній день для подачі заяви був вихідним, а тому строк автоматично продовжується на перший робочий день, тобто 29.06.2021 в день, коли заява надійшла до суду, що підтверджується відбитком штемпеля Господарського суду міста Києва на титульній сторінці заяви.

Норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

частини перша - четверта статті 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи;

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частина п`ята статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з поданих доказів, професійна правнича допомога позивачу у справі № 910/2567/21 надавалась Адвокатським об`єднанням «ІнХелп» (надалі - об`єднання) на підставі Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №168-Г від 10.02.2021 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, яка полягає у підготовці позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБН Компані Україна» заборгованості за договором оренди № 17-641 від 01.05.2017, та представництві Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" під час розгляду справи за таким позовом в суді першої інстанції. Клієнт, зі своєї сторони, зобов`язується прийняти послуги та сплатити за них грошові кошти та фактичні витрати, необхідні для виконання доручення, обумовленого договором.

Згідно з п. 4.1 договору, сторонами погоджено, що гонорар (оплата) за професійну правничу (правову) допомогу встановлюється за погодженням між адвокатським об`єднанням та клієнтом і сплачується клієнтом на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання у розмірі 4 000,00 грн протягом трьох банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання наданої професійної правничої (правової) допомоги.

Відповідно до підписаного сторонами акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 24.06.2021 на виконання договору адвокатським об`єднанням надано клієнту наступну професійну правничу допомогу (правові послуги):

- вивчення матеріалів справи;

- підготовка позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБН Компані Україна» заборгованості за Договором оренди № 17-641 від 01.05.2017;

- підготовка заяви на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 по справі № 910/2567/21, направлення її Відповідачу та до суду;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що клієнту було надано правову допомогу, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 1 від 24.06.2021 та платіжним дорученням №120 від 24.06.2021 на суму 4000,00 грн.

Дослідивши опис наданих послуг в акті та матеріали клопотання, а також беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Згідно із п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1, 5 ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи принцип змагальності сторін, встановлений статтею 13 ГПК України, суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, зокрема і подання доказів понесення судових витрат.

Таким чином, позивач, для прийняття додаткового рішення, долучив до матеріалів справи докази фактичного понесення судових витрат, зокрема, платіжний документ про оплату витрат на професійну правничу допомогу відповідно до умов укладеного договору, акт наданих правничих послуг з описом послуг, які надавались позивачу адвокатом та договір на надання послуг правової допомоги, а відтак суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення правової допомоги в розмірі 4 000,00 грн є обґрунтованими та фактично підтвердженими матеріалами справи і, як наслідок, підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідження наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам в цілому.

Отже, заява Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн підлягає задоволенню на підставі подання позивачем належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 74, 76 - 80, 123, 126, 127, 221, 232, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБН Компані Україна" (вул. Солом`янська, буд. 3, оф. 705, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 40470217) на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" (вул. Солом`янська, буд. 3, м. Київ 110, 03110; ідентифікаційний код 01168185) професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) 00 грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких