Рішення № 98200347, 09.07.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Зяброва О. Г.

Справа № 644/9774/20

Провадження № 2/644/8/21

09.07.2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Зябрової О.Г.,

за участю секретаря – Лагір А.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу №644/9774/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ», треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області про захист прав споживача, визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживача, визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просить суд визнати дії ПАТ «Харківміськгаз» щодо несвоєчасного виконання положення ч.1 п.3 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, а також нарахування грошових коштів за розподіл (транспортування) природного газу та спожитий природній газ після 08.09.2017 року - неправомірними; стягнути з ПАТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 550 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до публічного типового договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Харківміськгаз» вказана квартира з 2003 року підключена у встановленому порядку до системи газопостачання, тобто до газорозподільної системи оператора ГРМ, без встановлення відповідного лічильника. У зв`язку з не споживанням природного газу та не бажанням в подальшому сплачувати послуги оператора ГРМ позивачем 30.03.2016 року на адресу ПАТ «Харківміськгаз» засобами поштового зв`язку направлено письмову заяву з проханням припинити розподіл природного газу до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та не здійснювати нарахувань абонентської оплати за газопостачання. Вказана заява, відповідно до поштового повідомлення, отримана ПАТ «Харківміськгаз» 31.03.2016 року, однак в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» була залишена без розгляду та без відповіді. 11.05.2016 року позивачем повторно направлено письмову заяву на адресу ПАТ «Харківміськгаз» з того ж питання, однак незважаючи на те, що заяву було отримано 16.05.2016 року відповіді про результати її розгляду позивачу також надано не було. Тільки у листопаді 2016 року за втручання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заяви на адресу якого позивачем були спрямовані 01.08.2016 року та 21.11.2016 року, вдалося отримати копії відповідей від ПАТ «Харківміськгаз» про результати розгляду заяв позивача від 30.03.2016 року та 11.05.2016 року. Так, за результатами розгляду заяв позивача з питань припинення газопостачання та припинення нарахування коштів за особистим рахунком ПАТ «Харківміскгаз» його сповіщено про необхідність особистого звернення до Управління клієнтського сервісу товариства з одночасним наданням оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру та інше. Будь-яких заходів щодо припинення газопостачання не здійснено, та навпаки було продовжено нарахування абонентської оплати за, нібито, спожитий природній газ позивачем. Крім того, за результатами розгляду заяви позивача від 09.12.2016 року щодо роз`яснення та надання переліку нормативно-правових документів, які регламентують обов`язкову явку позивача до ПАТ «Харківміськгаз» з питань припинення газопостачання у квартирі, у січні 2017 року від ПАТ «Харківміськгаз» надійшла відповідь про те, що відключення від газопостачання є ще й платним, проте жодним нормативно-правовим актом оплата за відключення газопостачання не передбачена. У зв`язку з тим, що оплату за відключення газопостачання позивачем не здійснено, то роботи по припиненню газопостачання у квартирі працівниками товариства не проводилися, а нарахування здійснювалися у відповідності до норм споживання та цін на газ. На письмове прохання позивача надати письмову форму публічного типового договору, на підставі якого з 2015 року нараховується оплата за спожитий природній газ, ПАТ «Харківміськгаз» надав договір з порушення вимог п.4 ч.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, оскільки вказаний документ не містив дати його укладання та підпису уповноваженої особи товариства. Таким чином посадовими особами ПАТ «Харківміськгаз» повністю проігноровані вимоги позивача, як споживача природного газу, який надається товариством, чим порушені вимоги чинного законодавства, а саме ст.ст. 15, 18–20 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 10, 17, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та окремих положень Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494. Слід зазначити, що адресовані позивачем заяви впродовж березня-серпня 2017 року до Головного управління Держпродспоживслужби Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в Харківській області щодо неправомірних дій посадових осіб ПАТ «Харківміськгаз» та порушення останніми прав споживача, бажаних результатів не принесли. Лише у вересні 2017 року за результатами чисельних звернень Позивача до НКРЕКП та відділу НКРЕКП в Харківській області було припинено газопостачання до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом відключення (відключення газової плити) з одночасним встановленням заглушки та пломби № с39884891 від 08.09.2017 року. Разом з тим, відділом НКРЕКП в Харківській області листом від 19.09.2017 року повідомлено позивача про те, що у зв`язку з несвоєчасним припиненням газопостачанням у квартирі з вини ПАТ «Харківміськгаз» по особовому рахунку № НОМЕР_1 проведений перерахунок нарахувань грошових коштів з 04.04.2016 року по 08.09.2017 року, та безпідставну нараховану заборгованість у сумі 1066,64 грн., яка становила на 01.09.2017 рокузменшено до 105,95 грн. На підставі вказаного листа суму заборгованості у розмірі 105,95 грн. Позивачем сплачено у повному розмірі 09.09.2019 року. Вказані обставини свідчать про те, що впродовж майже 19 місяців діями або бездіяльністю працівників ПАТ «Харківміськгаз» були порушені права позивача, внаслідок чого останній був змушений самостійно силами та засобами здійснювати захист порушених прав з метою їх поновлення, що в свою чергу потягло за собою матеріальні та моральні збитки. Однак, не зважаючи на те, що з 08.09.2017 року у квартирі позивача припинене газопостачання, ігноруючи положення п. 2.2 розділу II Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, де зазначено, що обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільчої системи оператора ГРМ, ПАТ «Харківміськгаз» продовжено нарахування грошових коштів за особистим рахунком № НОМЕР_1 вже, нібито, за розподіл (доставку) природного газу. Так, відповідно до останньої паперової квитанції (повідомлення про сплату), отриманої позивачем у вересні 2020 року заборгованість за розподіл (доставку) природного газу на 01.09.2020 року становила 8,91 грн. Крім того, на адресу позивача з невідомих обставин у 2020 році надійшло декілька паперових квитанцій (повідомлення про сплату) від ТОВ «Харків газ збут» про наявну заборгованість за спожитий газ у розмірі 0,01 грн. Тобто, невідоме товариство «Харків газ збут», з яким у позивача відсутні будь-які договірні відносини, безпідставно вимагало від позивача здійснити оплату за, нібито, спожитий природній газ у сумі 0,01 грн. Також, слід зазначити, що здійснення платіжу у сумі 0,01 грн. позивачем фізично не можливо, оскільки постановою правління Національного Банку України №82 від 20.06.2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок з 01.10.2019 року перестали бути засобами платежу під час здійснення розрахунків готівкою. Відповідно до банківського додатку Приват 24 «Мої платежі» заборгованість за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 у позивача з часу останнього платежу, а саме: 09.09.2019 року - відсутня. У зв`язку з безпідставними нарахуванням грошових коштів ПАТ «Харківміскгаз» та ТОВ «Харківгаз збут» за, нібито, надані послуги вже після від`єднання квартири Позивача від газопостачання останній в черговий раз був вимушений самостійно силами та засобами здійснювати захист порушених прав з метою їх поновлення. Проте, за результатами розгляду чергової письмової заяви позивача від 18.08.2020 року, отриманої ПАТ «Харківміськгаз» 25.08.2020 року з питань проведення перевірки щодо виниклої заборгованості та її скасування як безпідставної, отримано відповідь від 08.09.2020 року, я укій зазначено, що заборгованість за розподіл природного газу станом на 01.09.2020 року становить вже 9,36 грн., а для закриття особового рахунку необхідно чомусь узгодити з ПАТ «Харківміськгаз» дату та час припинення газопостачання шляхом механічного від`єднання газових мереж квартири від газорозподільної системи. Тобто, з 08.09.2017 року у зв`язку із встановленням у квартирі позивача опломбованої заглушки тими ж працівниками АТ «Харківміськгаз», фізична можливість використання, нібито, доставленого газу відсутня. Відмова у закритті особового рахунку позивача, а також проведення перевірки за фактом безпідставного нарахування коштів за, нібито, транспортування (розподіл) природного газу взагалі свідчить про навмисну бездіяльність посадових осіб ПАТ «Харківміськгаз» та затягування розгляду порушеного питання, оскільки до заяви позивачем було надано копію акту від`єднання квартири від газопостачання від 08.09.2017 року з метою навмисного примушування позивача, як споживача користуватися послугами товариства. Неправомірність дій працівників ПАТ «Харківміськгаз» в черговий раз підтверджена листом відділу НКРЕКП в Харківській області №874/20 від 02.10.2020 року, в якому зазначено, що за результатами проведеної перевірки, в тому числі за заявою позивача, яка 25.08.2020 року надійшла до ПАТ «Харківміськгаз», будь-яка заборгованість перед ПАТ «Харківміськгаз» та ТОВ «Харківгаз збут» відсутня, особистий рахунок закритий. Внаслідок протиправних дій ПАТ «Харківміськгаз» в період березня 2016 року по листопад 2020 року йому заподіяна матеріальна та моральна шкода в результаті порушення його особистого немайнового та майнового права, у зв`язку з чим підлягає відшкодуванню у розмірі 550 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.12.2020 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

27.01.2021 року представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов в якому вважає позовні вимоги незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

08.02.2021 року через канцелярію суду від представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшла заява щодо заміни третьої особи – Відділ НКРЕКП у Харківській області належною третьою особою - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, також надано відповідне Положення.

09.02.2021 року через канцелярію суду від представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано пояснення щодо зазначеного позову, в якій просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника та з урахуванням роз`яснень, наданих листами.

15.02.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.03.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

05.04.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без руху, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.04.2021 року взадоволенні клопотання представника відповідача Регіональної газової компанії ПАТ «Харківміськгаз» про залишення зазначеної позовної заяви без руху відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та обґрунтував їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просив позов задовольнити. Зазначив, що матеріальна шкода пов`язана з витратами на відправлення листів, вартість листів та їх друкування. В обгрунтування моральної шкоди, яку він визначив в розмірі 10000 грн. зазначив, що на поновлення його порушених прав, завданих протиправними діями, бездіяльністю працівників ПАТ «Харківміськгаз» було витрачено майже 4 роки шляхом численних звернень до контролюючих інстанцій та держаних установ йому завдано моральної шкоди. З березня 2020 року захист порушених прав позивач був змушений здійснювати у період поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, піддаючи небезпеці своє здоров`я та життя, а також членів його родини. Страждання щодо противоправних дій заподіяних ПАТ «Харківміськгаз» призвело до втрат нормальних життєвих зв`язків, негативно вплинуло на стосунки з оточуючими людьми, а саме: мешканців квартири, та змусило позивача докладати значних зусиль для організації життя.

Представник відповідача АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ» просила відмовити в задоволенні позову, вважає, що позовні вимоги не підягають задоволенню в повному обсязі, посилаючись на те, що при здійсненні процедури по відключенню квартири позивача від системи газопостачання не були порушені норми чинного законодавства. Також зазначила, що дії АТ «Харківміськгаз» є такими, що не порушують норм чинного законодавства. Позивачем до суду не було надано доказів, що підтверджують факт заподіяння моральних страждань, тому вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди є необрунтованими, незаконними та такими, не можуть бути задоволенні. Також позивачем до суду не було надано будь-яких доказів в обґрунтування понесення ним матеріальних збитків в сумі 550,00 грн.

Представник третьої особи - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в поданій до суду заяві виклав прохання проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник третьої особи - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснень щодо позову не надав.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, обравши передбачений законом або умовами договору спосіб захисту.

Згідно частини 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 13 ЦПК України учасник справи, на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договіру дарування від 19.12.2003 року.

30.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Харківміськгаз» із заявою про припинення розподілу природного газу, нарахування грошових коштів за особистим рахунком НОМЕР_1 адресою: АДРЕСА_2 .

08.04.2016 року ПАТ «Харківміськгаз» на адресу позивача був направлений лист № 03/582 від 08.04.2016 року, в якому для вирішення питання про припинення газопостачання позивачу було запропоновано звернутися до Управління клієнтського сервісу ПАТ «Харківміськгаз» та надати оригінали та копії документів згідно наданого переліку, що підтверджується реєстром відправлення поштової кореспонденції у квітні 2016 р.

В подальшому, позивач вдруге звернувся до відповідача з аналогічною заявою від 11.05.2016 року.

20.05.2016 року начальником Управління клієнтського сервісу ПАТ «Харківміськгаз» була надана відповідь на адресу ОСОБА_1 № 31/1010 від 20.05.2016 року, що підтверджується реєстром відправлення поштової кореспонденції у травні 2016 року.

У вказаних відповідях позивачу було запропоновано провести остаточний розрахунок заборгованості.

08.09.2017 року ПАТ «Харківміськгаз» були виконані роботи по відключенню від газопостачання, що підтверджується актом відключення газових приладів від 08.09.2017 року.

Строки відключення споживача від системи газопостачання за його заявою не регламентовані Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року N 2494.

Згідно до ч.1 п.3 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494 - Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.

Відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Харківміськгаз» змінено тип Товариства з публічного на приватне та найменування на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ", скорочене найменування – АТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ». Державну реєстрацію змін проведено 14.05.2019р. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз». Ідентифікаційний код юридичної особи залишилися без змін.

Акціонерне товариство «Харківміськгаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу та діє на підставі Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року N 2494 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за N 1379/27824 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 3296-VIII.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2498, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1384/27829 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» послуги з розподілу природного газу надаються на підставі вказаного типового договору, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Позивач отримував послуги з газопостачання та здійснював оплату рахунків за спожитий природний газ.

Згідно з положеннями пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 18.08.2020 року щодо розірвання договору розподілу природного газу, що надійшла до АТ «Харківміськгаз» 25.08.2020 року та зареєстрована за № ЗГ-1862-61101-0820 нарахування плати за розподіл природного газу по особовому рахунку припинено 25.08.2020 року, що підтверджується листом АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ» від 08.09.2020 року.

Оскільки судом не встановлено фактів невиконання відповідачем нормативно- правових актів України та порушення з боку відповідача прав позивача при здійсненні процедури по відключенню квартири позивача від системи, відповідно не має підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дії ПАТ «Харківміськгаз» щодо несвоєчасного виконання положення ч.1 п.3 глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, а також нарахування грошових коштів за розподіл (транспортування) природного газу та спожитий природній газ після 08.09.2017 року – неправомірними.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ПАТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 550 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., то суд зазначає наступне.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч.1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в частині спричинення матеріальної шкоди в розмірі 550 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Також позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн., обгрунтовуючи її тими обставинами, щона поновлення його порушених прав, завданих протиправними діями, бездіяльністю, працівників ПАТ «Харківміськгаз» було витрачено майже 4 роки шляхом численних звернень до контролюючих інстанцій та держаних установ, ним були понесені матеріальні витрати та завдано моральної шкоди. Крім того, з березня 2020 року захист порушених прав він був змушений здійснювати у період поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, піддаючи небезпеці своє здоров`я та життя, а також членів його родини. Страждання щодо противоправних дій заподіяних ПАТ «Харківміськгаз» призвело до втрат нормальних життєвих зв`язків, негативно вплинуло на стосунки з оточуючими людьми, а саме: мешканців квартири, та змусило позивача докладати значних зусиль для організації свого життя.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В частині 2 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В силу ч.4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки судом не встановлено фактів невиконання відповідем нормативно- правових актів України та порушення з боку відповідача прав позивачів, відповідно не має підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі ч.1, 2 п.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, судові витрати, понесені сторонами, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Керуючись ст.ст.4,5,13,76-81,133,141, 263-266 , 268, 273ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ», треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного Управління Держпродспоживслужби в Харківській області про захист прав споживача, визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідний суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Москалівська, 57/59).

Треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14 кім.229).

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головне Управління Держпродспоживслужби в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, пр-т Науки, 40, 6 поверх).

Повний текст рішення суду 09.07.2021 року.

Суддя: О.Г. Зяброва