Ухвала суду № 98200232, 09.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

09.07.2021

справа № 642/559/21

провадження № 1-кп/642/395/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2021 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гомади В.А.,

за участю: секретаря Нікіфорової К.В.

прокурора Шевцов О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Супрун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220510002031 від 11.12.2020 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

У відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено, термін дії якого спливає 23.07.2021.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд виходить з такого.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник Супрун В.В. обвинуваченого ОСОБА_1 заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, пославшись на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися.

Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.

Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, офіційно не працює, раніше судимий, даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, погіршення стану його здоров`я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі, оскільки на даний час свідки та потерпілі у справі не допитані, також може переховуватися від органів досудового розслідування, , а також ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного обвинувального акту триває, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані Ленінським районним судом м. Харкова 27.05.2021, суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 06 вересня 2021 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Термін дії ухвали - до 06.09.2021.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя В.А. Гомада