Вирок № 98199141, 09.07.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/844/21

1-кп/189/97/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2021 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єдаменко І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Котляревської А. М.,

учасники судового провадження:

прокурор Сосницький П.С.

захисник Осмоловський Б. Л.,

обвинувачений ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021042140000020 від 02.06.2021 року, який надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має неповну середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , групи інвалідності не має, державних нагород не має, раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , знаючи загальнодоступну інформацію про те, що на території Західно-Дібровського кар`єру родовища «Просянське», розташованого біля с. Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області, на поверхні землі знаходяться родовища корисних копалин, а саме нагромадження первинного та лужного каоліну, видобування яких на даний час ніким не проводиться, вирішив видобути каолін лужний з метою подальшого його використання для власних потреб, тобто, у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення з комплексного родовища, а саме каоліну лужного з території Західно-Дібровського кар`єру родовища «Просянське», розташованого біля с. Діброва Синельниківського району Дніпропетровської області. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, 22.06.2021 близько 08.00 годин, ОСОБА_1 взяв належну йому совкову лопату, тим самим приготував знаряддя для вчинення злочину, та попутним транспортом поїхав в с. Маломихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, де в усній формі домовився з ОСОБА_3 , який у розпорядженні має автомобіль марки «ГАЗ» модель «5312» тип «Платформа-С» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про перевезення даним вантажним автомобілем каоліну з Західно-Дібровського кар`єру, розташованого біля с. Діброва до с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, при цьому не повідомив ОСОБА_3 про свої злочинні наміри, а запевнив про наявність у нього необхідного дозволу на видобування лужного каоліну з Західно-Дібровського кар`єру. Так, 22.06.2020, близько 09.30 годин, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисних мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, маючи при собі совкову лопату, заздалегідь підготовлену ним для незаконного видобування лужного каоліну з родовища, на автомобілі «ГАЗ» р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , прибув на територію Західно-Дібровського кар`єру, розташованого біля с. Діброва Синельниківського району, де вказав водію вантажного автомобіля місце на території родовища, звідки він буде навантажувати каолін до кузова вказаної вантажівки. Після того, як ОСОБА_3 зупинив вантажівку на вказаному місці, ОСОБА_1 за допомогою совкової лопати, заздалегідь підготовленої ним для незаконного видобування лужного каоліну, почав завантажувати з вказаного родовища до кузова автомобілю «ГАЗ» р/н НОМЕР_1 лужний каолін, під час чого, близько 13.00 годин був помічений оперативним уповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції № 5 Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , в результаті чого незаконне видобування лужного каоліну на території Західно-Дібровського кар`єру було зупинено. Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисних мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме лужного каоліну з території Західно-Дібровського кар`єру родовища «Просянське», розташованого біля с. Діброва Покровського району Дніпропетровської області, з корисливих мотивів, у порушення ст.ст. 15, 16 Кодексу України «Про надра», не маючи дозволу на користування земельною ділянкою для цілей, пов`язаних з використанням надр і належним чином оформленого спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, вчинив незаконне видобування лужного каоліну загальною вагою 5 760 кг, який відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 КК України - «Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.» 29.06.2021 року між начальником Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області Таран А. В. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Осмоловського Бориса Леонідовича укладена угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42021042140000020 від 02.06.2020 року, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 240 КК України, міри покарання та наслідків умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

Сторони узгодили покарання ОСОБА_1 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_1 узгоджене покарання.

ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, погодився на застосування до нього узгодженого покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник Осмоловський Б.Л. підтримав позицію сторін та не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 240 КК України є правильною.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) може бути укладена у даному кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Суд встановив, що покарання, узгоджене сторонами, є цілком виконуваним для обвинуваченого. При призначенні покарання суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винних, обставини, що пом`якшують покарання. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених не встановлено. Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає санкції ч. 2 ст. 240 КК України. Згідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. П. 1 ч. 3 ст.314 КПК України передбачено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду. Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладених між прокурором та обвинуваченим та призначення їм узгодженої сторонами міри покарання. Потерпілому - Державі в особі Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04339190), завдано майнової шкоди на суму 1 403,14 грн. (одна тисяча чотириста три гривні чотирнадцять копійок). В ході проведення досудового розслідування майнова шкода відшкодована у повному обсязі

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України та ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Процесуальні витрати відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст.314, 368-371, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 29.06.2021 року про визнання винуватості між начальником Покровського відділу Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області Таран А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Осмоловського Бориса Леонідовича у кримінальному провадженні № 42021042140000020 від 29.06.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 ( один) рік та на підставі п.1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжні заходи не обиралися.

У відповідності до вимог ст. 472 КПК України, пункту 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, до ОСОБА_1 застосувати спеціальну конфіскацію майна, а саме: совкову лопату, яка знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів у ВП № 5Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській облсті - конфіскувати у власність держави.

Речові докази:

-автомобіль марки «ГАЗ» модель «5312» тип «Платформа-С» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 р.в., який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , який передано на зберігання власнику ОСОБА_6 - передати йому за належністю;

-Каолін лужний вагою 5760 кг, виявлений та вилучений з кузову вантажного автомобіля марки «ГАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 1989 р.в., який передано на відповідальне зберігання старшому інспектору ТОВ «Проско» ОСОБА_7 - конфіскувати в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.В. Єдаменко