Рішення № 98198175, 09.07.2021, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/968/21

Провадження № 2-о/321/30/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2021 р. Запорізька обл., Михайлівський р-н,

смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Ігнатьєва Д.П.,

за участю секретаря – Мосієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Михайлівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 69 років, в місті Донецьк в Куйбишевському районі, в наслідок набряку мозку, субарахноїдельного та субдурального крововиливів обох гемісфер, померла його дружина ОСОБА_2 . На підтвердження факту смерті, окупованою владою йому було видане лікарське свідоцтво про смерть № 2605 від 09.07.2018 р., довідку про причину смерті від 09.07.2018 р. та свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 13 липня 2018 р.

Оскільки оформити та зареєструвати смерть дружини за законами України в позасудовому порядку він не має змоги, так як надані йому документи не відповідають формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я від 08.08.2006 року «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 25.10.2006 року за №1150/13024.

Внаслідок зазначеного просить суд задовольнити його вимоги, встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: місто Донецьк, у віці 69 років, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на окупованій території в місті Донецьк, Куйбишевському районі, Донецької області внаслідок набряку мозку, субарахноїдельного та субдурального крововиливів обох гемісфер.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заявника – адвокат Ганюков В.Д. на розгляд справи не з`явився. Подав заяву про розгляд справи про встановлення факту за його відсутності. Заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Михайлівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв заявника та представника заінтересованої особи про слухання справи у їх відсутності. фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, ознайомившись з заявою заявника, вивчивши надані докази доходить до наступного.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 р. № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до ч.ч. 1 – 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 69 років, в місті Донецьк в Куйбишевському районі, в наслідок набряку мозку, субарахноїдельного та субдурального крововиливів обох гемісфер, померла дружина заявника - ОСОБА_2 (що підтверджується Довідкою про смерть № 2605).

Факт реєстрації одруження між ОСОБА_1 , 1942 року народження та ОСОБА_2 , 1949 року народження, запис за №703, підтверджено свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 від 09 березня 1968 року.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Ново-Покровка Анжеро-Суджанського р-ну., Кемеровської області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) 28.10.2016 року був поставлений на облік як особа внутрішнього переміщення та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (що підтверджується довідкою №397 від 28.10.2016 р. про взяття на облік внутрішнього переміщення особи).

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м.Донецьк, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , 28.10.2016 року була поставлена на облік як особа внутрішнього переміщення та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) (що підтверджується довідкою №397 від 28.10.2016 р. про взяття на облік внутрішнього переміщення особи).

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати спадкові права.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх та належних підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 18, 19, 89, 264, 265, 268, 317, 430 ЦПК України, ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Михайлівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України- задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Донецьку, громадянин України, жіночої статі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років, місце смерті: місто Донецьк, Донецької області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга продана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Д.П.Ігнатьєв